Олексій Орловський: Усі стартапи народжуються в студентському середовищі

7 питань віце-президенту Digitcapital у Східній Європі та засновнику української антивірусної лабораторії Zillya

Сьогодні починає роботу iForum − щорічний захід для тих, хто вміє і хоче заробляти в Інтернеті. Міжнародна керуюча компанія Digitcapital зі штаб-квартирою в Швейцарії допомагає стартапам вибудовувати бізнес і отримувати необхідні інвестиції. Наразі момент у фокусі уваги перебуває 40 проектів на ринках Східної Європи, Індії та Середньої Азії, в тому числі український антивірус Zillya і один із найстаріших файлообмінників в Україні − Deposit Files.


Фото Анна Наконечна для Forbes Україна

На посаду віце-президента Digitcapital у Східній Європі Олексій Орловський прийшов тільки 11 березня, до цього він понад 10 років займався управлінням міжнародних проектів у країнах Європи, Азії та США в галузі розробки програмного забезпечення, електронних платежів і монетизації цифрового контенту. У минулому професійний регбіст, він вважає командні види спорту чудовою школою для розвитку навичок, необхідних у бізнес-середовищі. Forbes дізнався думку спортсмена, програміста і підприємця про те, які стартапи мають шанси на успіх і як талановитим IT-фахівцям в Україні повторити шлях Марка Цукерберга чи Сергія Бріна.

− Незважаючи на глобальну фінансову кризу і всі труднощі ведення бізнесу в нашій країні, обсяги експорту IT-послуг в Україні протягом останніх 10 років продовжували зростати в середньому на 25% на рік. Чого нам усе-таки не вистачає, щоб стати Силіконовою долиною в регіоні Східної Європи?

− Незважаючи на вимивання кадрів за кордон, людський потенціал у нашій країні дійсно є. Україна продовжує залишатися аутсорсинговою-аутстафінговою країною. Тут хороші кваліфіковані спеціалісти, багато виробничих баз, от тільки в них часто ведеться виключно проектна діяльність. У цій моделі є постановник завдань, він же контролер і продюсер на західній стороні. А повний продуктовий цикл із залученням у маркетинг все ще культивується дуже слабко. Значить, залишається простір для діяльності нашої компанії і безлічі інших, наприклад, Microsoft Ventures, Startup.ua, Vostok Ventures.

Багато освічених людей − технарі, як їх прийнято називати, − хочуть і мріють працювати в стилі Силіконової Долини, в стилі правильного стартапу, а не просто за хорошу зарплату і соціальний пакет. У нашому випадку крім грошей залишиться хоча б ідея і свіча в душі, а не просто просиджене крісло.

Ми не займаємося просто інвестиціями в український ринок − нас цікавлять виробничі бази на рівні команд. У разі стартапів вони, як правило, невеликі, але з великим інтелектуальним потенціалом. Людина для нас є основним активом – майже незамінним у нашому розумінні. На відміну від того ж аутстафінгу, де це часто швидкозамінний ресурс. У нас інший погляд.

Зараз ми займаємося створенням лабораторії потокового прототипування і конкурентного тестування всіх проектів і алгоритмів, розвитком яких займатиметься наша компанія. У «школу ідей» збираємося залучати талановитих студентів технічних спеціальностей, де будемо навчати генерувати ідеї для стартапів у сфері IT. Подібні підходи використовують великі міжнародні корпорації на зразок AT & T або Samsung Electronic, а ми привнесемо цей досвід в Україну.

− Чому потрібно робити ставку на студентів, чим себе виправдовує така стратегія?

− Ми не йдемо шляхом інвестиційних компаній з великим портфелем грошей, які починають його хаотично розподіляти в надії відкрити новий Facebook або Skype. Всі стартапи народжуються в студентському середовищі, інших прикладів я не знаю. Якщо хтось стверджує, що придумав стартап у 45 років, значить, ідея з'явилася в іншому місці.

Винятки підтверджують правило, я і сам час від часу їх спростовую. Іноді придумую хороші ідеї, точніше сказати, реагую на певні фактори, яких інші просто не помічають − не більше того. Але правило залишається незмінним: більшість стартаперів − студенти.

Принципи всюди незмінні − в Массачусетському університеті, в Кембриджі чи в технічній школі Цюріха, − в першу чергу, це правильне наставництво студентів. Вони повинні розуміти: свіжі мізки працюють швидше, але якщо занадто занурюватися в технології чи іншу область, результат все одно вийде не оптимальним. Завдання керуючих компаній дати коридор, в якому початківці − винахідники і підприємці − повинні самі знайти свій шлях.

Дуже багато проектів не народилося, бо не знайшлося грошей. Але не менше провалилося, бо вони не мали сенсу і просто були непотрібними. І таких більшість. Я особисто розглядаю кілька проектів на місяць − тільки один із десяти заслуговує на увагу. Решта здійснюють стандартні помилки: не бачать ринку, не уявляють труднощів, із якими зіштовхнуться на етапі розвитку, недооцінюють обсяг інвестицій, не помічають складного маркетингу і т.д. Зустрічаються ситуації, коли існуючий проект зайшов у глухий кут, але для нього можна розробити нову стратегію.

− Які, на вашу думку, проекти в Україні заслуговують на увагу, щоб витрачати час і ресурси на їх розвиток?

− В Україні чимало IT-стартапів: сайти, веб-сервіси, мобільні додатки, пов'язані з туризмом, погодою, локальної торгівлею та ін. Але всі вони переважно є копією якоїсь успішної моделі, як правило, американської. І в цьому різниця з розвиненими західними країнами.

У нашому розумінні, стартапи − все ще дуже рідкісне явище в Україні. Нас не цікавить локальний сервіс для замовлення їжі в магазинах Києва, наприклад, Zakaz.ua. Ми орієнтуємося на міжнародні IT-стартапи, цільовою аудиторією яких є кінцеві користувачі у всьому світі. Тут можна заробити серйозні гроші − не потрібно порівнювати американський чи навіть азіатський ринок споживання з українським.

Проекти, які спрямовані на економіку України, припустимо, на ту ж торгівлю, мають хороший потенціал. Але що відбувається з ними в такій ситуації, як зараз? Подібні проекти якщо й запускаються, то для подальшого перепродажу росіянам чи європейцям. Українська економіка нестабільна, а світова IT-індустрія, навпаки, всупереч усім глобальним потрясінням продовжує інтенсивно розвиватися.

Безумовно, стартапи повинні бути поєднані з маркетинговими ідеями просування, але першорядне значення все ж має технологія. Навколо існують багато мільйонів додатків, які представляють собою черговий варіант візуалізації певної ідеї. Інтелектуальні алгоритми потрібні скрізь. Куди перспективніше розробити алгоритм підбору пар для сайту знайомств, ліцензувати і потім його продавати, ніж запускати черговий сервіс, який нічим не відрізняється від інших. Для більшості проектів технологія є основною цінністю.

Фокус на технології дозволяє відкривати ринки майбутнього. Згадайте IP-протокол − згодом він став базисом для появи Інтернету і великої індустрії. Хоч на етапі його створення це й не було очевидним.

Ми працюємо з математичними моделями, в нас дуже сильна школа моделей розпізнавання телеметрії по акселерометру. У нашому портфелі є додаток SlideAgain для удосконалення техніки гірськолижного катання.


Фото Анна Наконечна для Forbes Україна

− Мода на здоровий та активний спосіб життя − новий драйвер зростання для IT-індустрії?

− Якщо вести мову про стартапи з масовою інтернаціональною аудиторією, то слід зазначити, що на сьогодні це єдино вірний напрямок. Соціальна активність тримається навколо здорового способу життя.

Сегмент Digital Health є дуже важливим. Сучасні медичні програми в більшості випадків пропонують інструментарій для лікарів. Вони позиціонуються як сполучна ланка між пацієнтом і лікарем. Але на наш погляд, і його поділяє ряд компаній, порятунок потопаючих − справа рук самих потопаючих.

Займатися просуванням альтернативної концепції − нелегке завдання. Є погані приклади, наприклад, закриття Google Health, на який натиснули американські фармацевтичні корпорації. Ніхто не стане сперечатися з тим, наскільки лобійованими є сучасна фармацевтика, медицина, хірургія, виробництво ліків від раку і т.д. І все ж у недалекому майбутньому медицина неминуче набуде цифрової форми і дозволить робити динамічну симптоматику, відстеження та профілактику захворювань. Такі проекти живуть і розвиваються вже зараз, просто їм поки що не вистачає соціальної підтримки.

Ігри від початку є інтернаціональними, і тому на цей напрямок припадає до 80% стартапів. Дуже багато проектів орієнтуються на популярну бізнес-модель F2P (Free-to-Play). Історій успіху достатньо, і World of Tanks не єдина у своєму роді. Є дуже багато проектів, які заробляють мільйони доларів і реалізують дуже цікаві концепції. Людей приваблює технологічність ігрового моделювання.

Ми працюємо з соціальними аудиторіями, не має значення − лижниками, спортсменами чи вагітними. Наприклад, сервіси знайомств згодом послужили прообразом для створення таких гігантів, як Facebook і LinkedIn.

− Масовий ринок орієнтується переважно на мобільні пристрої. З якими викликами змушені стикатися розробники сервісів для смартфонів і планшетів?

− Важливо, щоб продуктивності мобільної платформи вистачало для вирішення завдання. Наприклад, у проектах, пов'язаних із розпізнаванням осіб, для спецслужб або супермаркетів потрібна висока точність. У разі розважальних В2С-сервісів на перший план виходить швидкість, особливо якщо доводиться розпізнавати одне обличчя з декількох мільярдів.

Але навіть якщо продуктивності достатньо, неминуче виникає друга проблема − це розряджання батареї. Візьміть будь-який сучасний трекер − він дуже сильно садить акумулятор. Інтелектуальні розробки в цій галузі спрямовані на те, щоб використовувати алгоритми передбачення на базі менш частого зняття показань даних.

Смартфони розвиваються, і це приємно. З'являються моделі з виходом в Інтернет за €70. Все більш доступними стають смартфони c акселерометром, а значить, ця опція поступово перейде в розряд обов'язкових. Привабливими такі пристрої роблять додатки − в найпростішому випадку для вимірювання кількості пройдених кроків, але алгоритми стають все більш інтелектуальними.

Набирає популярності інтеграція з різними пристроями − годинником, термометрами, системами керування розумним будинком. Телефон перетворюється на гаджет з людськими органами чуття: він чує, все бачить, реагує на дотики, орієнтується в просторі, деякі моделі вже вимірюють температуру, і цей список буде тільки розширюватися.

− Які мобільні платформи є найбільш перспективними?

− У відрядженнях зі мною всі платформи, щоб тестувати мобільні додатки. Одного разу під рукою виявився тільки Android − інші пристрої залишилися в готелі, − і яким же було моє здивування, коли в одному цікавому і функціонуючому стартапі не вдалося виявити додаток для найпопулярнішої операційної системи. При цьому платформи iOS, Windows 8 і навіть вмираюча Symbian прекрасно підтримувалися.

Насправді Android дуже бурхливо розвивається. Ми вважаємо, з цієї платформи можна починати, під неї простіше зробити додаток, а значить, простіше почати бізнес. Але для споживчого сегмента потрібно мати, як мінімум, і окремий додаток під iOS. Прийнято вважати, що користувачі iOS більше платять.

Windows 8 поки що ми абсолютно не ставимо в пріоритет, правда, компаніям, які орієнтуються на корпоративний ринок, довелося б інакше розставляти пріоритети. Думаю, після остаточного перегрупування на верхах років через півтора ми побачимо зовсім іншу Nokia і платформу Windows. Я сам дуже багато користувався Nokia на Windows Phone і можу відповідально заявити, що деякі речі там зроблено набагато зручніше.

− Чому в нашій країні IT-стартапи більше зайняті розробкою програм і сервісів, залишаючи без уваги апаратні рішення?

− Це зовсім інший рівень інвестицій і ризиків. Програмне забезпечення можна написати, випустити, продати спочатку один екземпляр, а потім мільйон. Фізичний продукт потрібно доставити на прилавки, налагодити виробництво. Інженерія тут теж зовсім іншого рівня, адже будь-яка помилка призводить до колосальних втрат.

Незважаючи на всі труднощі, ми зараз займаємося вивченням азіатських цифрових стартапів, які ведуть розробки апаратних рішень. У цій області теж є безліч гідних уваги ідей, наприклад, телефон для сліпих, його створенням займалася компанія Qualcomm.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів