Андрій Пишний: «Завдяки сьогоднішньому досвіду банківська система збереться і стане здоровішою»

Голова правління Ощадбанку − про конкуренцію з приватними банками, укрупнення фінансової системи і перспективи беззбитковості «Нафтогазу України»

Андрій Пишний очолив державний Ощадбанк рік тому − наприкінці березня 2014 року. Це призначення стало для Пишного поверненням − із 2003 по 2007 роки він входив до правління установи. У нинішній каденції перед банкіром стоїть завдання модернізації та зміцнення стратегічного державного активу. Зрозуміло, що подібні завдання перетинаються з інтересами інших фінансистів, через що команда Пишного зазнає критики з боку колег і конкурентів по ринку.

Зокрема, Пишного критикують банкіри, в тому числі − співрозмовники Forbes, за активне переведення бюджетних підприємств на обслуговування в Ощадбанк. Разом з тим, перед банком стоять стратегічні завдання в період збройного конфлікту: в разі введення воєнного стану саме Ощадбанк буде головною грошовою артерією країни. Також із Ощадбанком пов'язана ціла низка важливих державних проектів. Наприклад, заплановане за домовленостями з МВФ виведення НАК «Нафтогаз України» на беззбитковість позначиться на структурі портфеля Ощадбанку, головного кредитора НАКу.

З одним із поставлених завдань натепер команда Пишного справляється успішно − його банк випереджає більшість колег по ринку за темпами залучення депозитів населення. На боці «Ощадбанку» − аргумент у вигляді державної гарантії. Якщо інші банки є учасниками Фонду гарантування вкладів, і в разі їх неплатоспроможності Фонд виплачує потерпілим до 200 тисяч гривень компенсації, то вклади в Ощадбанку покриваються 100%-вою державною гарантією, за законом «Про банки і банківську діяльність». Між тим, без відновлення довіри до всієї банківської системи говорити про успішне ведення будь-якого фінансового бізнесу сьогодні непросто.

У бесіді з Forbes голова правління Ощадбанку Андрій Пишний розповів про те, як саме реалізовується механізм державних гарантій для його банку, а також про шляхи відновлення довіри до банків і те, який вигляд буде мати банківська система в 2020 році.

Андрій Пишний: «Завдяки сьогоднішньому досвіду банківська система збереться і стане здоровішою»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Будь ласка, розкажіть − як ви сприймаєте справжній рівень довіри населення до банківської системи? Які поведінкові моделі й споживчі патерни впливають на банківський ринок?

− Довіра − це досить тендітна матерія. Особливо після тих потрясінь, із якими довелося зіткнутися українській банківській системі і безпосередньо вкладникам. Це − і драматична девальвація, і введення адміністративних обмежень. Тому питання довіри − це якраз і є ключовий фактор відновлення всієї банківської системи, і як наслідок − економіки.

Які споживчі патерни сьогодні ми бачимо? Люди стали звертати більше уваги на такий показник, як надійність. Якщо раніше поведінка клієнта банку визначалася прибутковістю по депозитах, то сьогодні головним для вкладників стала надійність. Для мене маркером є результат трьох тижнів роботи нашої системи, яка пропонує депозитний продукт за ставкою, яка сьогодні на 5% нижча за аналогічні ринкові пропозиції. За місяць нам вдалося залучити майже 4 млрд гривень за депозитною програмою «Писанка». З них 50% − це пролонгація депозитів, а 40% − нові клієнти. Це говорить про те, що люди все-таки замислюються, що таке надійність, і все більше людей розуміють, що таке державні гарантії.

Якщо ми держбанк, якщо на нас поклали функцію обслуговувати українську економіку, державний сектор і українських громадян в особливий період − навіть у разі введення воєнного стану, це говорить про те, що у нас повинні бути рахунки бюджетників. Як я зможу інакше забезпечити банківський сервіс, якщо буде прийнято рішення про зупинення фінансових операцій та введення якихось інших жорсткіших заходів?

Банки − це посередники між інвестором і українською економікою, яка потребує ресурсу. Відновлення довіри − принципово важливе питання, тому що сьогодні досить велика, якщо не сказати мега-велика, величезна сума коштів перебуває поза банківською системою. Або в панчохах, або під матрацами, або в депозитних комірках, рівень заповнюваності яких сьогодні досяг 99% з 33% на початок 2014 року. Гроші з рахунків зняли і пустили в депозитні комірки. Там гроші не працюють на вкладника, тим більше − при інфляції понад 30%. Втрати очевидні.

− Які дії, на вашу думку, можуть посприяти відновленню довіри до банків?

− Населенню потрібно починати рахувати свої гроші і вчитися розбиратися в якості банків. Потрібно все-таки зважувати ризики, а не гнатися за відсотковими ставками.

З боку влади принципово важливий момент − це поступове, але дуже ритмічне скасування адміністративних обмежень. Чим жорсткіші адміністративні обмеження, тим нижчим є ступінь довіри до банківської системи.

Ринок же повинен почати себе регулювати. Банки мають комунікувати з вкладниками не тільки мовою відсоткових ставок. Можливо, виникне потреба в більш складній комунікації, пояснюючи якісь непрості для звичайного вкладника речі. Ми повинні порозумнішати багато в чому, ми маємо починати рахувати як власні гроші так і гроші клієнтів. Ми мусимо шукати компроміс між прибутковістю і ризиком. І те ж саме повинні робити насправді і клієнти. А регулятор має регулювати і пояснювати.

− Як ви вважаєте − що послужило головною причиною виникнення недовіри до банків?

− Ситуацію з банками можна порівняти з ідеальним штормом. Це − сукупність несприятливих факторів, у міру зростання яких ефект стає драматичним. Крим, окупована територія, політичний процес, вторгнення на материкову частину з боку Луганська і Донецька. Війна, біженці, погром в економіці, який вчинила команда колишньої влади. Тому той секвестр, який змушений був провести уряд, тільки зайшовши в Кабінет міністрів − це була об'єктивна реальність, викликана тим, що грошей у казні не було.

− Які спільні дії можуть організувати Ощадбанк і держава для повернення довіри до банків?

− Уже робимо, хоча я і не можу сказати, що є якась комплексна програма. Ми стали говорити з людьми. Ми стали говорити з вкладниками, з підприємствами, експертами. Так, у нас немає відповідей на всі питання. Об'єктивно я не знаю жодного підручника, де було б написано, як реформувати, модернізувати економіку в країні, яка перебуває в стані неоголошеної війни. Як? Скажіть мені. Я хочу цей підручник. Я хочу це керівництво по експлуатації найбільшого банку в країні в умовах кризи. Я хочу прочитати главу «Відновлення довіри».

Фактор державної гарантії для Державного Ощадного банку − це актив із відновлення довіри до ВСІЄЇ банківської системи

Тому ми шукаємо точно так само, як і бізнес, як і експерти, як і всі нормальні люди. Шукаємо прості відповіді на складні питання. Головне − не стояти.

Андрій Пишний: «Завдяки сьогоднішньому досвіду банківська система збереться і стане здоровішою»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Майже всі комерційні банки, з якими ми спілкувалися за останні три місяці, звинувачували Ощадбанк у тому, що держсекторне обслуговування переводиться до вас. Вони не задоволені навіть не тим, що держсектор переходить до вас, а тим, що в зарплатах і депозитах − переходить, а кредити залишаються в комерційних банках. Це і «Приват», і УкрСиббанк, і інші банки. Що ви можете відповісти на це?

− Коли говоримо про кредитно-депозитні відносини з тими чи іншими клієнтами, я б хотів, щоб мені пред'явили конкретний приклад. Якщо ж ні − то й розмова ні про що. Ця дискусія ведеться по суті вже весь минулий рік, коли Ощадбанк дійсно почав активно пропонувати свої послуги в питаннях обслуговування зарплатних проектів, і далеко не тільки бюджетників.

Є очевидні речі. У країні − криза. Багато банків, скажімо так, з сумнівною стійкістю сьогодні перебувають у зоні ризику. І є далеко не поодинокі безсторонні випадки в питаннях обслуговування бюджетних і державних потоків. Якщо ми держбанк, якщо на нас поклали функцію обслуговувати українську економіку, державний сектор і українських громадян в особливий період навіть у разі введення воєнного стану, це свідчить про те, що в нас повинні бути рахунки бюджетників. Як я зможу інакше забезпечити банківський сервіс, якщо буде прийнято рішення про зупинення фінансових операцій та введення якихось інших жорсткіших заходів? Ви чули вже багато разів, що загроза нікуди не зникла. Я вже не кажу про те, що є об'єктивні причини замислитися і розслідувати випадки перерахування грошей в українські банки за кілька днів до введення в них тимчасової адміністрації.

Тому про тиск тут не йдеться. Вичерпну відповідь дала у своєму дослідженні компанія GfK. Його результати поставили крапку в цій дискусії. Виявилося, що серед банків першої десятки у Ощадбанку найвища частка тих працівників, які самі вирішили обслуговувати свої зарплати у нас. У решти таке рішення замість працівника приймав насамперед роботодавець.

− У вас дуже гарні показники з переукладання депозитів. По системі ж цей показник найнижчий − за даними Forbes, лише 20% із виплачених через Фонд гарантування вкладів повертаються назад у банки. Тобто більша частина виплат із Фонду залишається у людей на руках. Чому не прийняти комплексне рішення, щоб виплати Фонду проходили через державні банки, у тому числі − ваш? Тоді був би шанс залишити більше ліквідності в банківській системі...

− Ми піднімали цю тему і пропонували подивитися на ситуацію ширше − розуміючи, знову ж таки, необхідність рівномірного перерозподілу ресурсу між банками, які відповідають вимогам регулятора і виконують свої зобов'язання. Та все ж у цей непростий період, враховуючи, що об'єктивно нам вдається досягати саме таких результатів переукладення депозитних угод, не характерних для банківської системи, якщо банківській системі потрібен ресурс, то давайте все-таки використаємо наявну в нас можливість?

Дискусія на цю тему йде. Яке в підсумку буде прийнято рішення, мені поки що сказати складно. Але я впевнений, що, визначаючи ті чи інші банки з обслуговування виплат ФГВ, питання надійності установ, через які проходять виплати, має бути основним.

− Вже йдуть виплати по великих банках, таких як VAB Bank, також скоро можуть початися виплати, повʼязані з найбільшими гравцями, такими як «Дельта». Чому ви не формуєте питання щодо передання права виплат у держбанки?

− Ми позицію сформулювали. У робочих нарадах участь приймаємо. Знаю, що на цю тему, в принципі, йде обговорення. Розумію всю проблематику, яка з цим пов'язана. Тому що Фонд гарантування вкладів визначає банк, який буде здійснювати виплати, в першу чергу, орієнтуючись на членство цього банку у Фонді гарантування і на його рівень сплати членських внесків. Членські внески до Фонду гарантування визначаються залежно від депозитних рахунків того чи іншого банку.

У нашій ситуації це має дещо інший вигляд. Ми не є учасником Фонду гарантування вкладів − тому що на нас поширюється 100% держгарантія. Але я думаю, якесь рішення все-таки має бути знайдено. Я твердо переконаний, що сьогодні фактор держгарантії для державного Ощадбанку − це актив із відновлення довіри до всієї банківської системи.

− Будь ласка, розкажіть детальніше про держгарантії, які є у вашого банку. Що вони представляють на практиці?

− У формулюваннях закону Державному ощадному банку вклади фізичних осіб повністю гарантовані державою. Це абсолютна, безвідмовна, закріплена на рівні закону, 100%-ва гарантія повернення заощаджень. У державі існує, по суті, дві системи гарантування вкладів. Одна − це Фонд гарантування, друга − це визначена статтею 57 закону «Про банки і банківську діяльність» система гарантування вкладів в Ощадбанку.

Ми зараз шукаємо форму, яка б дозволила донести таку, здавалося б, просту річ до якомога більшої кількості людей. Щоб вони все-таки зрозуміли, що значить держгарантія.

– Поясніть – в якій ситуації може знадобитися ця держгарантія?

– Не дай Боже, щоб виникла ситуація, коли вона може бути потрібна. Але у зв'язку з держгарантією ми повинні підтримувати високий показник ліквідності активів. Тому що рівень нашої платоспроможності повинен бути вищим, а відсоток ризику в Ощадбанку повинен бути нижчим. Відповідно, і відсоткова ставка, яка нами заявляється, має бути нижче ринкової. Тому що відсотки – а про це треба завжди пам'ятати – це завжди плата за ризик. Адекватність капіталу – це завжди показник захищеності ваших заощаджень у банку. Тому що головна функція капіталу – захист прав кредитора.

Андрій Пишний: «Завдяки сьогоднішньому досвіду банківська система збереться і стане здоровішою»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Як програма МВФ, яка зараз реалізується в Україні, може в майбутньому змінити стратегію розвитку й успішність Ощадбанку? Перш за все, питання пов'язане з тим, що в програмі закладені важливі зміни щодо «Нафтогазу», у тому числі – відхід від дефіциту.

– Оскільки ми є кредитором НАК, то ми зацікавлені, щоб плани щодо виходу його з дефіцитності в рентабельність були реалізовані. Вже сьогодні можу сказати, що питання щодо НАК дуже часто обговорюється і розглядається як велике, комплексне питання. Але хочу нагадати, що зобов'язання «Нафтогазу» у нас покриті заставою, достатньо ліквідною. Це – газ. Також наші кредити покриті державною гарантією. Сьогодні по них сплачується ринкова ставка.

Говорити про те, що сьогодні є якась консолідована між банками програма з підтримки іміджу фінансового ринку, я не можу. У тому вигляді, в якому банк міг би брати в ній участь, такої програми немає

Нагадаю також, що всі питання щодо такого крупного позичальника, як «Нафтогаз», приймаються у форматі уряд – НБУ – НАК. Ми шукаємо рішення, і я впевнений, що ми їх знайдемо. Тому що проблема НАК – це проблема всієї країни.

НАК повинен врешті-решт запрацювати рентабельно. Так, можливо, буде якийсь шоковий період для населення. Але на сьогодні уряд у непростій для себе ситуації забезпечує людей безпрецедентною програмою з субсидування обсягом 24 млрд грн. Тому НАК – це вправа для всієї країни. І для вас, і для мене, і для банку, і для уряду, і для НАК «Нафтогаз».

Додам, що працюючи з НАК, ми розвиваємо і другий напрямок, пов'язаний з енергетикою. Ощадбанк – уповноважений банк з обслуговування проекту, пов'язаного з компенсацією на придбання котлів, які працюють на будь-якому іншому паливі, крім газу. Це урядова програма. За цією програмою видано понад 40 млн гривень, і більш ніж 2,5 тисяч сімей вже змогли скористатися цією можливістю.

Держава компенсує 20% вартості котла, який працює не на газі. Стимулюючи людей переходити на альтернативні види палива та замислитися над питанням вартості тепла, світла, електроенергії. Так живе весь світ. Енергія – коштує дорого. А те, що коштує дорого, слід економити.

На розгляді – більш масштабний проект із тепломодернізації житла. Її обсяг фінансування 1,57 млрд грн. З них кредитна лінія «Ощаду» – 1,23 млрд грн. Кошти держбюджету – 340 млн грн. За прогнозами нею зможуть скористатися близько 134 000 сімей. Це кредити, за якими 20-40% їх вартості компенсуватиме держава. Причому йдеться як про окремі квартири (компенсація 20%) і приватні будинки (30%), так і об'єднання власників багатоквартирних будинків, для яких рівень компенсації за таким кредитом становитиме 40%. Це безпрецедентна програма для України.

Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Під час «помаранчевої революції» тодішній глава НБУ Арсеній Яценюк зібрав керівників найбільших банків і запропонував для збереження довіри до банків, у тому числі – через чинний тоді мораторій на дострокове зняття вкладів – провести загальну піар-кампанію щодо зміцнення іміджу банків. Банкіри фінансували ту кампанію пропорційно своїй частці на ринку депозитів. Будь ласка, розкажіть – чи йдуть зараз переговори між вами та іншими банками щодо якихось спільних програм для підтримки довіри до системи?

– Велися дискусії на цю тему, йде обговорення на рівні «давайте щось будемо робити, давайте комунікувати, давайте будемо говорити з позичальниками, давайте будемо говорити з вкладниками, давайте...». Але говорити про те, що сьогодні є якась консолідована між банками програма з підтримки іміджу фінансового ринку, я не можу. У тому вигляді, в якому банк міг би брати в ній участь, такої програми немає.

Сьогодні функція щодо збереження іміджу фінансової системи більшою мірою покладена на Національний банк. І останнім часом я хочу віддати їм належне: у питанні комунікації та пояснення своїх, у тому числі непростих, рішень Національний банк досить непогано розвивається.

Ми, зі свого боку, робимо, що можемо. Комунікаційна кампанія, яку веде Ощадбанк, як мені здається, досить виразна, чесна, зрозуміла для багатьох людей. Багато в чому вона має такий синергетичний ефект щодо відновлення довіри до всієї банківської системи.

– Який вигляд, на вашу думку, матиме банківська система через п'ять років?

– Здоровіший. Тому що сьогодні йде процес її очищення, багато в чому болісний і драматичний. Тому, банківська система сьогодні, як і інші економічні системи, повинна працювати над тим, щоб максимально мобілізувати внутрішні резерви. Бажано безпомилково виписати систему пріоритетів, тому що резерви обмежені, а часу на прийняття рішення та їх реалізацію – небагато. Мені здається, що завдяки сьогоднішньому досвіду банківська система збереться, і стане здоровішою. Наш регулятор буде ефективнішим, а вкладник стане прагматичнішим і вимогливішим.

– Відбудеться відчутне укрупнення банківської системи?

– Звичайно. Цей процес можна порівняти з природним відбором. Тільки ефективна бізнес-модель і правильна система комунікацій, разом з модернізацією і почуттям ринку допоможуть стати лідером у майбутньому. Необхідне правильне бачення стратегії розвитку може дати запас міцності в цей непростий період, і підтримати в наступних кроках. Через п'ять років, я думаю, ми будемо набагато сильнішими, ніж навіть можемо собі уявити сьогодні.

– Ким будуть ваші конкуренти через п'ять років?

– Найсильніші. Конкурувати потрібно тільки з найсильнішими – і ми хочемо конкурувати тільки з найсильнішими. Ми повинні відповідати тим запитам, які формулюють і наші клієнти, і наші колеги по індустрії.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Відібрати в сильного: Фонд гарантування вкладів хоче продати борги компанії Коломойського
На продаж будуть виставлені боргові зобов'язання компанії «Міжнародні авіалінії України» перед Златобанк і банком «Фінанси та Кредит»
Сергій Равняго: «Венчурні фонди можуть дати гроші, але не промоушен»
Екс-глава Visa і MasterCard в Україні – про те, що таке справжній стартап і які революції попереду у сфері ІТ
СFO «Азовзагальмашу»: ми розраховуємо на внутрішній ринок
Фінансовий директор «Азовзагальмашу» про спроби компанії вижити, іранських партнерів і ситуацію з кредиторами
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Ирина Дело
Ирина Дело — 19.11.2015, 09:36

Забыли приобретение «Укртелекома» компанией Рината Ахметова за средства государственных Ощадбанка и Укрэксимбанка. Только Клюевы набрали в Ощадбанке и Укрэксимбанке кредитов на около 1 млрд евро. ХОРОШИЕ ТРАДИЦИИ господа! От такого даже комментарии Пышного не отмоют!

Ирина Дело
Ирина Дело — 19.11.2015, 08:58

Этот деятель Пышный не рассказал о тысячах обворованных семьях и их трагических судьбах, чистоплюй! О каком естественном отборе идёт речь? О том отборе, где олигархические деньги (и Пышного в том числе) ушли за рубеж? Очистили систему, нечего сказать! Хорошая заказная статья , пышная просто!

Вибір редактора
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
На ПриватБанк припадає половина всього рефінансування, виданого фінансовим установам України
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
Зараз на головній
Ширма для репресій: на що чекати від ліквідації податкової міліції
Ширма для репресій: на що чекати від ліквідації податкової міліції
І чому позбавляти фіскалів силових функцій – передчасне рішення
Рейтинг Forbes: найперспективніші художники України
Рейтинг Forbes: найперспективніші художники України
Вони сміливі й амбітні, готові експериментувати з матеріалами, змішувати жанри, а головне ─ вони швидко реагують на те, що відбувається в соціумі. Перед вами ─ рейтинг молодих українських художників ─ тих, за ким майбутнє сучасного українського мистецтва
Вийшов за межі: як підкорити зовнішні ринки
Вийшов за межі: як підкорити зовнішні ринки
Михайло Вашуркін вважає, що вести бізнес лише в одній країні ризиковано. Тому лідерство на внутрішньому ринку він підкріпив продажами в десятках країн світу
Новий-старий iPhone: що Apple покаже на вересневій презентації
Новий-старий iPhone: що Apple покаже на вересневій презентації
На які новинки варто чекати цьогоріч шанувальникам дітища Стіва Джобса