«Укркарт»: «Ми намагаємося не відставати від шахраїв. Вони розвиваються – і ми теж розвиваємося»

Віталій Богданов і Олександр Пранов – про те, як платіжні інновації впливають на тіньовий банкінг і на майбутнє мобільних платежів

«Укркарт» – один із найбільших гравців української платіжної індустрії. З їхніми сервісами працюють десятки банків, їхній процесинг вважають одним із найпотужніших у Східній Європі, а функціонують вони на одному з найперспективніших ринків, якому прогнозують досить цікаве майбутнє у сфері платіжних технологій. До 1 січня 2015 року тільки «біла» частина цього ринку охоплювала 163 банки, які обслуговували 74,8 млн клієнтів – фізичних та юридичних осіб, власників поточних і депозитних рахунків. Усього вони відкрили в банках близько 117,5 млн рахунків.

Серед проблем цього сегменту – надмірна зарегульованість, відсутність оптимальних технологічних рішень для проведення розрахунків новими способами, а також високий рівень шахрайства. Україна, як відомо, останніми роками набула сумнівної слави країни кардерів і кіберплатіжних злочинців.

Про те, як борються за безпеку розрахунків, про розвиток нових платіжних технологій та роль «Укркарт» у цьому процесі в інтерв'ю Forbes розповіли перший заступник голови правління з питань розвитку бізнесу «Укркарт» Олександр Пранов і заступник голови правління з технічних питань «Укркарт» Віталій Богданов.

Директора Укркарт: 	«Как только 3G станет комфортной – мы увидим развитие мобильных платежей»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Будь ласка, розкажіть, що, на вашу думку, сьогодні становить собою платіжний сектор в Україні?

Віталій Богданов: – Платіжний ринок на сьогодні представлений насамперед банками. Ця однобокість негативно впливає на галузь: із ринку йдуть не тільки маленькі банки, а й великі гравці, такі як «Надра» і «Дельта», визнані неплатоспроможними. Тому ситуація дуже важка.

З другого боку, є позитивні й інноваційні процеси, які почалися ще 2013 року, тривали 2014-го і продовжуються сьогодні. Це і поява нових каналів зв'язку, і переорієнтація на мобільні додатки, і посилення частки інтернету. Кількість операцій, незважаючи на спад в економіці і втрату регіонів України, зростає. Це плюс, який дає нам надію, що в майбутньому ми успішно подолаємо кризу.

– 2008–2009 року чимало торговельних мереж через кризу ліквідності відключали термінали, відмовляючись працювати з безготівковим розрахунком. Нині також криза. Якщо кількість операцій не змінюється, отже, мережі й далі працюють за безготівковими розрахунками і не відключають термінали? Із чим це пов'язано?

В.Б.: – Якщо 2008 року заробляти на еквайринг намагалася досить велика група гравців, то тепер на ринку залишилися тільки «Приват», «Аваль», «Укрексім», «Ощад». Ринок формують такі великі гравці, що в торговельних мереж немає мотивації відмовлятися від їхніх послуг. Імовірність того, що банк не заплатить, мінімальна.

Олександр Пранов: – Чимало підприємств за час нинішньої кризи перейшли на обслуговування в працездатні банки. Вони, особливо тепер, можуть дуже швидко прийняти нового клієнта – було б бажання клієнта!

«Приват» обслуговував інші банки, але 2004 року прийняв рішення не працювати з банками. Велика частина клієнтів, що звільнилися, перейшла до нас на обслуговування, за що, напевно, варто подякувати колегам із Дніпропетровська
Олександр Пранов

В.Б.: – За попередні 15 років основа банківського бізнесу в країні змінилася. Якщо розглянути 2000, 2008 і 2015 роки, то ми побачимо, що банки відчутно змістили свою дохідність у бік комісійних операцій. Якщо раніше банки залучали депозити під 20%, видавали кредити під 30%, а на різницю у відсотках жили, то тепер частка комісійних операцій в рази вища.

Якщо говорити про кількість і якість комісійних сервісів сьогодні і 15 років тому, варто зазначити величезний прогрес, передусім технологічний. Наприклад, оплата комунальних послуг стала технологічнішою, хоч і дорожчою. Нині простота і зручність дедалі частіше перемагають ціну. Як наслідок – для вкладу клієнт вибирає банк за рівнем надійності, а для оплати – за рівнем комфорту.

Директора Укркарт: 	«Как только 3G станет комфортной – мы увидим развитие мобильных платежей»
Олександр Пранов
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Чи серйозна конкуренція на вашому ринку?

О.П.: – Говорячи про конкуренцію, потрібно спиратися на структуру ринку. Є банки, які побудували процесингові центри для власних цілей, є банки, які ще нещодавно обслуговували інші банки, є незалежні процесинги – такі як ми.

Звичайно, ми не конкуруємо з банками, які обслуговують самі себе, – «Приватом», Укрсиббанком, Промінвестбанком та іншими.

Оскільки нашими клієнтами є банки, то ми конкуруємо з процесинговими центрами, які працюють саме з цією клієнтською групою. Якби «Приват», наприклад, обслуговував «Аваль», то він був би нашим конкурентом. Причому раніше так і було: «Приват» обслуговував інші банки, але 2004 року прийняв рішення не працювати з ними. Велика частина клієнтів, що звільнилися, перейшла до нас на обслуговування, за що, напевно, варто подякувати колегам із Дніпропетровська.

На сьогодні всі банки, які не мають власних процесингових потужностей, обслуговуються в незалежних процесингових центрах – УФС, УПЦ, ТАСлінк та інших. Цю частину ринку ми оцінюємо на рівні 8 млн активних карток. Якщо всього на ринку карт активними вважають 32 млн одиниць, то 8 млн карт обслуговуються в незалежних центрах. Тобто близько 24 млн одиниць – це картки банків, які обслуговують самі себе. Крім уже названих, це Ощад, Укрексім, Укрсоцбанк (він же «Юнікредіт»).

Коли 1994 року запускали систему електронних платежів НБУ, її писали фактично під Промінвестбанк, який займав тоді близько 80% ринку. Третю модель коррахунку (внутрішня платіжна система з єдиним коррахунком для всіх філій) писали працівники Промінвестбанку, вона вписувалася в положення НБУ. 1998 року 7-му модель коррахунку вводили з ініціативи банку «Надра». Тож великі банки завжди мали можливість впливати на політику платіжних систем і регулятора
Віталій Богданов

– 2012 року, коли ухвалювали нову редакцію закону про платіжні системи, багато банків нарікали, що Visa і Master Card працюють на унікальних умовах із двома банками – Райффайзен Банком Аваль та Укрсоцбанком. Тоді як інші учасники ринку не можуть розраховувати на такі вигідні умови. Як ви вважаєте, якою мірою сьогодні тарифи платіжних систем в Україні відповідають принципам добропорядної конкуренції?

О.П.: – Тарифи платіжних систем і спеціальні умови для різних банків спостерігаємо досі. І банки використовують усі можливі переваги. Наприклад, банк може укласти платіжну угоду з однією з платіжних систем і більше зосереджуватися в розвитку карткового бізнесу на Visa на шкоду Master Card.

Що більше бізнесу банк має з тією чи іншою платіжною системою, то лояльніше ця система ставиться до нього і нижчі в нього тарифи, гарантійний депозит і платежі.

В.Б.: – Коли 1994 року запускали систему електронних платежів НБУ, її писали фактично під Промінвестбанк, який займав тоді близько 80% ринку. Третю модель коррахунку (внутрішня платіжна система з єдиним коррахунком для всіх філій) писали працівники Промінвестбанку, вона вписувалася в положення НБУ. 1998 року 7-му модель коррахунку вводили з ініціативи банку «Надра». Тож великі банки завжди мали можливість впливати на політику платіжних систем і регулятора.

Директора Укркарт: 	«Как только 3G станет комфортной – мы увидим развитие мобильных платежей»
Віталій Богданов
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Відомо, що в українців може бути на руках по декілька карт ПриватБанку. У деяких – кредитна картка, зарплатна, накопичувальна, віртуальна, валютна... Розуміючи це, у скільки можна оцінити реальну частку ПриватБанку на ринку пластику?

О.П.: – Загальна кількість випущених в Україні карток – майже 70 млн одиниць. Це всі картки, у яких не закінчився термін дії. Але не всі ці карти активні: за класифікацією НБУ, активною вважається картка, за якою за останні 90 днів було проведено хоча б одну операцію. Зазвичай для однієї людини таких карток «Привату» дві. Тому в статистиці НБУ все коректно: у «Привату» випущено 30 млн карток, із яких 16 млн активних карток, що становить половину від усього ринку.

– Як ви вважаєте, чому в нас так повільно розвивається ринок мобільних платежів? В Україні були такі проекти, як Bank-o-Phone, «Платимо» та інші, в яких брали участь НСМЕП, МТС, «Київстар» та інші корпорації. Але сам сервіс мобільних розрахунків у країні майже не працює. Чому?

О.П.: – Якщо говорити про НСМЕП, то тепер почалася нова ера в розвитку цієї платіжної системи. Головна проблема, закладена в початковій НСМЕП, – несумісність використовуваної технології з технологіями Visa і MasterCard. Коли НБУ намагався популяризувати НСМЕП, у банків це викликало відторгнення, тому що інвестиції, які вони вкладали в банкомати, залізо, процесинг і софт для Visa і MasterCard, потрібно було продублювати для НСМЕП. І тільки декілька банків, наприклад Експресбанк і Імексбанк, активно працювали з НСМЕП.

З кінця 2012 року НБУ анонсував створення НСМЕП-2 на технології, суміщеній із Visa і MasterCard. Банкам це сподобалося, і нині вже 60–70% учасників ринку адаптувалися під нову НСМЕП.

Переходячи до вітчизняних мобільних розробків, зазначу таке. Першим банком, який запускав технологію Bank-o-Phone, був Укргазбанк. Сама система називалася МПІ – мобільний платіжний інструмент. У положенні для НСМЕП прописували можливість бути емітентом МПІ – випускати не картки, а мобільні додатки для телефону.

На жаль, цей напрямок пішов через неправильну технологію. Тому що в Bank-o-Phone передбачалася заміна картки в телефоні для користувача: потрібно було витягти одну сім-карту і персоналізувати іншу. У банку обов'язково повинна була бути домовленість із кожним з мобільних операторів, які йшли на це не надто швидко.

Зазначу, що про мобільні проекти багато говорять, але у світі не так уже й багато успішних проектів.

– А як же технологія африканського мобільного оператора Safaricom, на мобільні розрахунки якого припадає вагома частина ВВП Кенії?

В.Б.: – В Африці вони переступили через одне покоління – вони використовують найсучаснішу технологію, емуляцію карти. Цю технологію в Європі і США ще потрібно впровадити. А в Африці технологію отримали відразу, переступивши через кілька застарілих стандартів.

– А чому у нас не розвиваються технології, подібні Square – кардрідери для мобільних телефонів, що дають змогу малим бізнесменам на ринку приймати платежі з пластикових карт?

О.П.: – Ця технологія виросла в США, де дуже мало чіпових карт. В Україні подібне рішення так само запускалося на аналогічній Square технології – тільки магнітна смуга – і, як наслідок, загрожує високим ризиком шахрайських операцій.

– Будь ласка, розкажіть – які ноу-хау є в «Укркарт»? Наприклад, вважається, що у вас – безпрецедентний за потужностями сервер?

В.Б.: – Так. Ми, фактично, запустили новий процесинговий центр. Такого обладнання немає в жодної компанії в СНД. В основі нашого процесингу платформа HP NonStop, яка є унікальним рішенням, як з точки зору продуктивності, так і з точки зору забезпечення безперервності роботи. Особливості архітектури, закладені в основу системи при її проектуванні, дозволяють добиватися справді фантастичних показників доступності – 99.9999% часу. Для бізнесу це – гарантія безперервного проведення операцій, а для обивателя це означає практично абсолютну доступність транзакційного сервісу.

Маючи у розпорядженні компанії такий апаратний ресурс, ми, звісно, працюємо над розширенням присутності компанії на ринку. «Укркарт» цікаві не лише чисто банківський, а й інші сегменти.

– Як ви вважаєте – чи є в українського ринку якась особливість, що виділяє його серед платіжних індустрій світу? Чим ми відрізняємося від Європи і США?

О.П.: – Основна тенденція українського ринку на сьогодні – сплеск розвитку грошових переказів p2p. В Україні вони стартували в 2004 році. Спочатку, це були перекази через банкомат. Тепер все проходить онлайн. Ринок грошових переказів в Україну приростає на 70-80% щомісяця. Учасники захоплені цим процесом, але ніхто, при цьому, не знає, як довго зростання триватиме.

«Укркарт»: «Ми намагаємося не відставати від шахраїв. Вони розвиваються – і ми теж розвиваємося»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Однак, така популярність p2p в українській реальності, де люди не заповнюють декларації, характеризує тіньову економіку. Якщо фізособи розраховуються один з одним за щось, але не фіксують це з податковою метою... Якою мірою платіжні технології, за вашою оцінкою, інтегровані в тіньову економіку?

О.П.: – Певна частина p2p – це тіньова економіка, але розмір кожної окремої транзакція в ній зовсім не великий. Існують і інтернет-магазини, і аукціони, в яких люди розраховуються за послуги переказами між картами. Однак у цих сервісах встановлені ліміти сум, вище яких операцію провести просто неможливо.

Ліміти регулюються і платіжними системами, і самими сервісами.

– Але будь-які ліміти обходяться дробленням на дрібні транзакції...

В.Б.: – Візьміть ОLX/Slando. Напевно, там є якийсь малий бізнес, але частина угод – це реальні разові продажі чи перепродажі якихось побутових дрібниць.

– Але такі операції видно і вони прозорі! У розвинених країнах вони підпадають під декларування та оподаткування. А поки що вони не викликають питань, тому що у податкової є інші проблеми. Але ж в перспективі всі ці продавці зі Slando будуть потенційними або платниками податків, або цілями для фіскалів – і якраз тому, що використовують не чорний нал, а електронні канали.

В.Б.: – В Україні податкова поки що не дійшла навіть до середніх підприємств. Так, у всьому світі є традиція обов'язкового подання податкових декларацій – раз на рік вся країна подає ці декларації. І в них вказує, що ти продав, що ні.

Але в обов'язку звітувати є нижня межа – є певна мінімальна сума, яку встановила сама податкова, і, не перевищивши яку, подавати декларацію не потрібно.

О.П.: – Питання актуальне і важливе. Нещодавно в Державній фіскальній службі проходив круглий стіл за участю представників середнього та малого бізнесу з усієї України. У грудні було прийнято новий Податковий кодекс, одна з норм якого зобов'язує бізнес встановити у себе касові апарати. До слова, ми сьогодні вже торкнулися того, як у світі вирішується проблема прийому оплати малим бізнесом. Так от, та ж технологія Square в американців не замінює ці самі касові апарати і навіть не інтегрована з ними.

На засіданні встав один з учасників і почав розповідати, що установка касових апаратів для всіх підприємств – це неприпустимо, оскільки створює величезне фінансове навантаження на бізнес. У нього запитали, кого він представляє. Виявилося – одне з об'єднань ювелірів України
Олександр Пранов

В Україні досить жорстке законодавство, що зачіпає касові апарати. Є спеціальний реєстр пристроїв, інформацію з них до 2013 року податкова отримувала при виїзних перевірках, а з 2013 року дані автоматично передаються в ДФС.

Усі касові апарати в Україні – їх понад 200 тисяч штук – за спеціальною технологією, провайдером якої є і наша компанія, підключені до податкової, і податкова все це бачить. Ще раз підкреслю – їх поки що лише 200 000. З першого липня підприємці 3-ї групи спрощеної системи, а з початку наступного року – і 2-га група спрощенців – повинні встановити у себе касові апарати.

Так от, на цьому засіданні встав один з учасників і почав розповідати, що установка касових апаратів для всіх підприємств – це неприпустимо, оскільки створює величезне фінансове навантаження на бізнес. У нього запитали, кого він представляє. Виявилося – одне з об'єднань ювелірів України. Коментарі, як кажуть, зайві ...

– Про який поріг входження при установці апарату йдеться?

В.Б.: – 5-8 тис. гривень за апарат, плюс 100 грн за обслуговування на місяць. Це не критичні для підприємців суми – виходить не більше 700 гривень на місяць протягом першого року.

– За вашими враженнями – що відбувається з безпекою платіжного ринку?

О.П.: – Кібербезпека – це нескінченна шахова партія. Ми, як її учасники, намагаємося не відставати від шахраїв. Вони розвиваються – і ми теж розвиваємося і прагнемо стати кращими. Можу сказати, що «Укркарт» сертифікована за найжорсткішою, третьою, версією PCI DSS – міжнародного стандарту безпеки платіжних систем. Ця версія вийшла, буквально, щойно – і передбачає відповідність величезній кількості вимог та критеріїв. Ринок серйозно працює над проблемами безпеки.

Сьогодні найновішими і, по-своєму, модними технологіями фрода є методи соціальної інженерії – вони спрямовані на те, щоб змусити людину неусвідомлено передати свої платіжні реквізити шахраям.

В.Б.: – На Заході зараз росте такий метод шахрайства, як APT. Його суть у тому, що відбувається розподілена атака на систему. Раніше проходили лінійні атаки. Тепер зламати «перші ворота» і відразу опинитися в «місті» не вийде – бо за першими воротами, як у замках вікінгів, – другі і треті ворота, помилкові замки з собаками і так далі. Тому, атаки стають комплекснішими. Наприклад, проводиться атака на внутрішній периметр за допомогою фішингу або соціальної інженерії, намагаються провести системних адміністраторів. Комплекс заходів маскується зломом зовнішніх воріт. Злочинці стають організованішими – раніше всі програмісти-інтроверти працювали по одному. Тепер вони дуже серйозно об'єднані. Тому співробітників з ІТ-безпеки саме час записувати на курси СБУ та МВС.

Кібербезпека – це нескінченна шахова партія. Ми, як її учасники намагаємося не відставати від шахраїв. Вони розвиваються – і ми теж розвиваємося і прагнемо стати кращими
Олександр Пранов

О.П.: – Комплекс заходів із захисту включає технічні та організаційні заходи, і засоби моніторингу. У законодавстві в 2006-2010 роках з'явилися статті, що передбачають покарання за кібер-злочини. Бо раніше такі злочини класифікувалися як просте хуліганство.

В.Б.: – Головний захист онлайн-банкінгу – ліміти всередині системи, які заховані дуже глибоко в правилах транзакцій. Зловмисник може зламати систему, дійти до рахунку – а там виявиться, що з такого типу рахунків можна списувати 5 000 гривень на добу. І на цьому вся схема зі спробою вкрасти кошти ламається.

– Що має вплинути на активний розвиток нових платіжних технологій в країні?

В.Б.: – Перш за все – поява 3G. Тому що GPRS і Edge не мають таких можливостей для передачі даних, і їх не вистачало для розвитку нормального мобільного банкінгу і нормальної взаємодії платіжних систем. Тепер всі гравці ринку готуються концентруватися на мобільних додатках. Щойно технологія стане комфортною – ми побачимо сплеск і розвиток мобільних платежів.

О.П.: – У нас активно розвинулося декілька напрямків діяльності. За минулий рік «Укркарт» впровадила технологію безконтактних карт, функції грошових переказів. Ми працюємо над вирішенням для електронної комерції, в якому реалізована технологія одноразових паролів для інтернет-магазинів, і яке дозволить банкам підключати мерчантів до досконалішого інструментарію. Проходить інтеграція з касовими апаратами – якщо Україна піде шляхом контролю за фінансовими потоками, тут розвиватиметься і сервіс касових апаратів, і сервіси pos-терміналів, і інтегровані рішення.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 3
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Vadym Patrushev
Vadym Patrushev — 21.05.2015, 09:49

А.П.: «Приват» обслуживал другие банки, но в 2004 году принял решение не работать с банками. Большая часть высвободившихся клиентов перешла к нам на обслуживание, за что, наверное, стоит поблагодарить коллег из Днепропетровска.

На процессирование в УкрКарт с Приватбанка перешел ровно один банк – Коммерческий Индустриальный Банк, перешел в 2007 году. С количественными показателями карточного проекта этого банка можно ознакомиться на сайте НБУ.

Olexandr Kupriyenko
Olexandr Kupriyenko — 20.05.2015, 13:13

Отличная статья, хотя и ничего нового.
В последнее время многие задают этот вопрос: «Почему в Украине так неразвиты мобильные платежи?».
Народ, ну реально, вы шутите? При том, что огромный процент владельцев карт используют их только снятия налички, при том, что в Украине реально отвратительный Edge, а 3G пока неизвестно когда появится, вы хотите, чтобы развивались мобильные платежи?
mPOS-терминалы в том виде, в котором однажды их предложили Square (небольшая считывающая головка с мини-джеком) — это находка для отечественных любителей воровать бабло. Да, есть обновлённая версия терминала, которая выглядит как обычный POS (с пин-падом и т.д.), но проникновение этих устройств на рынке тормозится, как минимум непониманием предпринимателей, зачем им это нужно (устройство хоть и дешевле стоит, но комиссия банка выше 2,5 — 3% с трансакции; вопросы к безопасности).

Ну и у нас нет условного Safaricom, которое может пролоббировать инновации на государственном уровне и сформировать большую часть ВВП страны. Воистину, Африка не там, а тут :)

Alexander Oleshko
Alexander Oleshko — 19.05.2015, 18:01

Красавцы!

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів