Як держбанки заплатили за «Укртелеком» 4 млрд

Компанія, підконтрольна Рінату Ахметову, все ще не розрахувалася з державою

Як стало відомо Forbes, ТОВ «ЕСУ», яка винна державним Ощадбанку та Укрексімбанку по 2 млрд гривень, зараз проводить процес реструктуризації своїх облігацій, випущених ще 2011 року під 16% річних. 2013 року папери вже було перевипущено для рефінансування позики. Ці кошти, за даними Forbes, були видані компанії 2011 року для приватизації «Укртелекому».

Как госбанки заплатили за «Укртелеком» 4 млрд
Фото Shutterstock, УНІАН

Як компанії групи СКМ вдається так легко домовлятися про продовження своїх зобов’язань? «Вибору немає. Не заплатять – збитки й резерви», – відповідає співрозмовник Forbes у держбанку. Офіційної відповіді від згаданих вище банків Forbes не отримав, так само, як і від їхнього головного акціонера – Міністерства фінансів України.

У компанії «СКМ» цю інформацію підтвердили. «Так, дійсно, термін обігу облігацій ТОВ «ЕСУ», випущених 2013-го, закінчувався 2015 року. За згодою всіх власників термін обігу цих облігацій було продовжено до 2017 року. Для такого рішення у власників були зрозумілі й економічно обґрунтовані підстави – телеком-активи групи демонструють позитивну динаміку навіть в умовах економічної кризи, ТОВ «ЕСУ» як емітент сумлінно виконує свої зобов’язання щодо виплати відсоткового доходу за облігаціями», – відповіли в компанії на запитання Forbes про те, якою є необхідність цієї реструктуризації.

Нагадаємо, ТОВ «ЕСУ» (дочірня компанія австрійського концерну EPIC) стала власником 92,79% акцій ПАТ «Укртелеком» 2011 року, після проведеного приватизаційного конкурсу. Австрійський концерн придбав 92,79% акцій «Укртелекому» за 10,575 млрд гривень на приватизаційному конкурсі 2011 року.

З огляду на те, що на цей актив потенційно могли претендувати Deutsche Telekom, Orange, «Связьинвест», VimpelCom, Nortelecom, Фонд держмайна за «старою традицією» виписав конкурс так, що в ньому змогла взяти участь лише одна компанія. Так власником стало ТОВ «ЕСУ» – маловідоме до цього підприємство з офшорними коренями. Чутки про те, що компанія пов’язана з Рінатом Ахметовим, з’явилися у ЗМІ ще під час конкурсу, проте в компанії їх заперечують.

3 червня 2013 року групи СКМ і EPIC підписали договір купівлі-продажу 100% акцій компанії UA ТELECOMINVEST LIMITED, яка є власником ТОВ «ЕСУ».

Проте найцікавіше полягає в тому, звідки в ТОВ «ЕСУ» з’явилися кошти на цю приватизацію. Виявляється, практично половину вартості угоди оплатили державні банки.

У березні 2011 року ФДМ і ТОВ «ЕСУ» підписали договір купівлі-продажу 92% пакета акцій ПАТ «Укртелеком». Уже у квітні ТОВ «ЕСУ» зареєструвало два випуски акцій на загальну суму понад 4 млрд гривень під 16% річних.

На «Укртелеком» потенційно могли претендувати Deutsche Telekom, Orange, «Связьинвест», VimpelCom, Nortelecom. Фонд держмайна за «старою традицією» виписав конкурс так, що в ньому змогла взяти участь лише одна компанія. Так власником стало ТОВ «ЕСУ» – маловідоме до цього підприємство з офшорними коренями

Стан ринку корпоративних позик у посткризовому 2011 році, навіть 16% річних, обіцяних емітентом, явно не свідчили про те, що цей випуск був ринковим.

«Те, що це неринкові випуски – це 100%. Такій «порожній» конторі видати кредитів, по суті, на 4,2 млрд гривень, з такою ставкою… Це інсайдерська угода. Ще є велике питання щодо 4 млрд капіталу цієї «контори» – найімовірніше, вони теж намальовані», – пояснює один з інвестиційних аналітиків на правах анонімності, ознайомившись із річним звітом компанії «ЕСУ».

«На момент розміщення ринку облігацій як такого не було, і на ринку ці папери не були б розміщені в жодному вигляді», – підтверджує фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Однак на цей випуск знайшлися покупці. На початку літа 2011 року Ощадбанк і Укрексімбанк придбали облігації. «Це технічний випуск, коли кредит було оформлено як облігації, відповідно, ринок не дуже звертав увагу на цей випуск. Формально процедура чиста. Якщо менеджмент банку не був зацікавлений якимись бонусами – то все легально, якщо був підкуп, тоді ні, якщо політичний тиск, то спробуй його доведи. Зрозуміло, що схема, але юридично все чисто», – констатує Фурса.

Показово, що практично в той самий період держбанки самі змушені були позичати кошти. Наприклад, Ощадбанк на початку березня 2011 року випустив облігації на $500 млн на 5 років під 8,25%, які тепер намагається реструктурувати. А Укрексімбанк випустив трирічні облігації у гривні на 2,3 млрд гривень на початку 2011 року.

«Теоретично, сенс приватизації полягає у двох речах: перше, дайте вартість активів до бюджету, а друге – це покращення менеджменту цього підприємства, оскільки апріорі вважається, що держчиновники беруть хабарі, а не дивляться на те, як би поліпшити здоров’я цього підприємства», – каже екс-міністр економіки Сергій Терьохін.

Питання покращення менеджменту в цьому разі – предмет тривалої дискусії, але з огляду на те, які компанії могли скласти в цьому конкурсі конкуренцію, «ЕСУ», на перший погляд, не здається ефективнішим власником, ніж відомі західні представники телекому, котрі виявляли інтерес до цього активу.

До того ж, є в держави до нового власника претензії щодо виконання зобов’язань. За словами заступника голови спеціальної контрольної комісії ВР із питань приватизації Павла Різаненка, ТОВ «ЕСУ» не виконало всі умови приватизації. «Вони мали були створити окрему мережу держспецзв’язку, а потім передати її державі – це було умовою цього конкурсу. Але на це потім держава виділила ще 200 млн гривень із бюджету за підписами Януковича, Азарова, Мярковського. Це, до речі, замалим не єдина кримінальна справа, де є конкретний фактаж, за яким можна документально довести провину Януковича у скоєнні службового злочину», – вказує Різаненко.

У СКМ, щоправда, дотримуються іншої думки. «Укртелеком» і його мажоритарний акціонер забезпечили виконання всіх приватизаційних зобов’язань, термін яких настав. Компанії неухильно дотримуються всіх вимог приватизаційного договору. Це було підтверджено Фондом державного майна України за результатами відповідної перевірки у грудні 2014 року», – йдеться у відповіді на запит Forbes.

Що ж до наповнення бюджету, тут держава теж програла. Замість реально залучити до бюджету кошти від іноземного інвестора, держава свого часу просто витягнула 4 млрд гривень із бюджетних установ і віддала приватній компанії, яка їх сплатила Фонду держмайна.

Видані гроші не повернули досі. Таку реструктуризацію держбанки напевно мали затверджувати з Мінфіном. Як Мінфін ставиться до подібного роду придбань цінних паперів держбанками, хто відповідальний за купівлю таких активів цими банками, і чому так легко проходить реструктуризація цих паперів, у відомстві Forbes відповісти не змогли.

«Не зрозуміти позицію, чому державні банки реструктурують це все. Вони могли б подати на банкрутство і в межах справи про банкрутство заарештувати ці акції й потім стягнути їх у рахунок погашення боргу, все. Президент каже, що не можна реприватизацією займатися, то це й не має стосунку до реприватизації. Нормальний процес із відшкодування боргів у господарському спорі», – резюмує Різаненко.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Валентина Данченко
Валентина Данченко — 03.06.2015, 21:33

Да, все это хорошо, но почему нет резонанса по таким особо крупным операциям с государственными средствами, почему этими вопросами занимаются только журналисты, почему корпоративное кредитование под 16% годовых, а нищему народу кредиты - под все 90%, чтобы уже был вечный двигатель банкирам на всю жизнь? когда-нибудь начнется хоть какие-то действия по возврату средств в казну?

Rogue Status
Rogue Status — 03.06.2015, 21:08

Пипец просто, как второе манголо - татарское иго. Теперь этот татарин облажил всю Украину данью. Одно на мутных схемах деньги делает, а как показала практика, в других странах, без корупционных схем и муток, не такой он уж и великий бизнесмен.

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів