Як держбанки заплатили за «Укртелеком» 4 млрд

Компанія, підконтрольна Рінату Ахметову, все ще не розрахувалася з державою

Як стало відомо Forbes, ТОВ «ЕСУ», яка винна державним Ощадбанку та Укрексімбанку по 2 млрд гривень, зараз проводить процес реструктуризації своїх облігацій, випущених ще 2011 року під 16% річних. 2013 року папери вже було перевипущено для рефінансування позики. Ці кошти, за даними Forbes, були видані компанії 2011 року для приватизації «Укртелекому».

Как госбанки заплатили за «Укртелеком» 4 млрд
Фото Shutterstock, УНІАН

Як компанії групи СКМ вдається так легко домовлятися про продовження своїх зобов’язань? «Вибору немає. Не заплатять – збитки й резерви», – відповідає співрозмовник Forbes у держбанку. Офіційної відповіді від згаданих вище банків Forbes не отримав, так само, як і від їхнього головного акціонера – Міністерства фінансів України.

У компанії «СКМ» цю інформацію підтвердили. «Так, дійсно, термін обігу облігацій ТОВ «ЕСУ», випущених 2013-го, закінчувався 2015 року. За згодою всіх власників термін обігу цих облігацій було продовжено до 2017 року. Для такого рішення у власників були зрозумілі й економічно обґрунтовані підстави – телеком-активи групи демонструють позитивну динаміку навіть в умовах економічної кризи, ТОВ «ЕСУ» як емітент сумлінно виконує свої зобов’язання щодо виплати відсоткового доходу за облігаціями», – відповіли в компанії на запитання Forbes про те, якою є необхідність цієї реструктуризації.

Нагадаємо, ТОВ «ЕСУ» (дочірня компанія австрійського концерну EPIC) стала власником 92,79% акцій ПАТ «Укртелеком» 2011 року, після проведеного приватизаційного конкурсу. Австрійський концерн придбав 92,79% акцій «Укртелекому» за 10,575 млрд гривень на приватизаційному конкурсі 2011 року.

З огляду на те, що на цей актив потенційно могли претендувати Deutsche Telekom, Orange, «Связьинвест», VimpelCom, Nortelecom, Фонд держмайна за «старою традицією» виписав конкурс так, що в ньому змогла взяти участь лише одна компанія. Так власником стало ТОВ «ЕСУ» – маловідоме до цього підприємство з офшорними коренями. Чутки про те, що компанія пов’язана з Рінатом Ахметовим, з’явилися у ЗМІ ще під час конкурсу, проте в компанії їх заперечують.

3 червня 2013 року групи СКМ і EPIC підписали договір купівлі-продажу 100% акцій компанії UA ТELECOMINVEST LIMITED, яка є власником ТОВ «ЕСУ».

Проте найцікавіше полягає в тому, звідки в ТОВ «ЕСУ» з’явилися кошти на цю приватизацію. Виявляється, практично половину вартості угоди оплатили державні банки.

У березні 2011 року ФДМ і ТОВ «ЕСУ» підписали договір купівлі-продажу 92% пакета акцій ПАТ «Укртелеком». Уже у квітні ТОВ «ЕСУ» зареєструвало два випуски акцій на загальну суму понад 4 млрд гривень під 16% річних.

На «Укртелеком» потенційно могли претендувати Deutsche Telekom, Orange, «Связьинвест», VimpelCom, Nortelecom. Фонд держмайна за «старою традицією» виписав конкурс так, що в ньому змогла взяти участь лише одна компанія. Так власником стало ТОВ «ЕСУ» – маловідоме до цього підприємство з офшорними коренями

Стан ринку корпоративних позик у посткризовому 2011 році, навіть 16% річних, обіцяних емітентом, явно не свідчили про те, що цей випуск був ринковим.

«Те, що це неринкові випуски – це 100%. Такій «порожній» конторі видати кредитів, по суті, на 4,2 млрд гривень, з такою ставкою… Це інсайдерська угода. Ще є велике питання щодо 4 млрд капіталу цієї «контори» – найімовірніше, вони теж намальовані», – пояснює один з інвестиційних аналітиків на правах анонімності, ознайомившись із річним звітом компанії «ЕСУ».

«На момент розміщення ринку облігацій як такого не було, і на ринку ці папери не були б розміщені в жодному вигляді», – підтверджує фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.

Однак на цей випуск знайшлися покупці. На початку літа 2011 року Ощадбанк і Укрексімбанк придбали облігації. «Це технічний випуск, коли кредит було оформлено як облігації, відповідно, ринок не дуже звертав увагу на цей випуск. Формально процедура чиста. Якщо менеджмент банку не був зацікавлений якимись бонусами – то все легально, якщо був підкуп, тоді ні, якщо політичний тиск, то спробуй його доведи. Зрозуміло, що схема, але юридично все чисто», – констатує Фурса.

Показово, що практично в той самий період держбанки самі змушені були позичати кошти. Наприклад, Ощадбанк на початку березня 2011 року випустив облігації на $500 млн на 5 років під 8,25%, які тепер намагається реструктурувати. А Укрексімбанк випустив трирічні облігації у гривні на 2,3 млрд гривень на початку 2011 року.

«Теоретично, сенс приватизації полягає у двох речах: перше, дайте вартість активів до бюджету, а друге – це покращення менеджменту цього підприємства, оскільки апріорі вважається, що держчиновники беруть хабарі, а не дивляться на те, як би поліпшити здоров’я цього підприємства», – каже екс-міністр економіки Сергій Терьохін.

Питання покращення менеджменту в цьому разі – предмет тривалої дискусії, але з огляду на те, які компанії могли скласти в цьому конкурсі конкуренцію, «ЕСУ», на перший погляд, не здається ефективнішим власником, ніж відомі західні представники телекому, котрі виявляли інтерес до цього активу.

До того ж, є в держави до нового власника претензії щодо виконання зобов’язань. За словами заступника голови спеціальної контрольної комісії ВР із питань приватизації Павла Різаненка, ТОВ «ЕСУ» не виконало всі умови приватизації. «Вони мали були створити окрему мережу держспецзв’язку, а потім передати її державі – це було умовою цього конкурсу. Але на це потім держава виділила ще 200 млн гривень із бюджету за підписами Януковича, Азарова, Мярковського. Це, до речі, замалим не єдина кримінальна справа, де є конкретний фактаж, за яким можна документально довести провину Януковича у скоєнні службового злочину», – вказує Різаненко.

У СКМ, щоправда, дотримуються іншої думки. «Укртелеком» і його мажоритарний акціонер забезпечили виконання всіх приватизаційних зобов’язань, термін яких настав. Компанії неухильно дотримуються всіх вимог приватизаційного договору. Це було підтверджено Фондом державного майна України за результатами відповідної перевірки у грудні 2014 року», – йдеться у відповіді на запит Forbes.

Що ж до наповнення бюджету, тут держава теж програла. Замість реально залучити до бюджету кошти від іноземного інвестора, держава свого часу просто витягнула 4 млрд гривень із бюджетних установ і віддала приватній компанії, яка їх сплатила Фонду держмайна.

Видані гроші не повернули досі. Таку реструктуризацію держбанки напевно мали затверджувати з Мінфіном. Як Мінфін ставиться до подібного роду придбань цінних паперів держбанками, хто відповідальний за купівлю таких активів цими банками, і чому так легко проходить реструктуризація цих паперів, у відомстві Forbes відповісти не змогли.

«Не зрозуміти позицію, чому державні банки реструктурують це все. Вони могли б подати на банкрутство і в межах справи про банкрутство заарештувати ці акції й потім стягнути їх у рахунок погашення боргу, все. Президент каже, що не можна реприватизацією займатися, то це й не має стосунку до реприватизації. Нормальний процес із відшкодування боргів у господарському спорі», – резюмує Різаненко.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Українська рулетка: громадяни й бізнес втратили в банках-банкрутах понад 300 млрд гривень
Чи можна побудувати в Україні європейську систему гарантування вкладів
Чому автоконцерни активно інвестують у сервіси таксі
Для виробників авто це вклад у майбутнє
Нове обличчя: тютюновий дистриб’ютор «Мегаполіс-Україна» зайнявся ребрендингом
Чому монополіст вирішив змінити свій імідж і чи допоможе це позбутися негативного образу
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Валентина Данченко
Валентина Данченко — 03.06.2015, 21:33

Да, все это хорошо, но почему нет резонанса по таким особо крупным операциям с государственными средствами, почему этими вопросами занимаются только журналисты, почему корпоративное кредитование под 16% годовых, а нищему народу кредиты - под все 90%, чтобы уже был вечный двигатель банкирам на всю жизнь? когда-нибудь начнется хоть какие-то действия по возврату средств в казну?

Rogue Status
Rogue Status — 03.06.2015, 21:08

Пипец просто, как второе манголо - татарское иго. Теперь этот татарин облажил всю Украину данью. Одно на мутных схемах деньги делает, а как показала практика, в других странах, без корупционных схем и муток, не такой он уж и великий бизнесмен.

Вибір редактора
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
Як і чому банківський ринок України може втратити ще одного гравця
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Акціонери залишили фінустанову без підтримки. Міськадміністрація Києва вимагає втручання правоохоронців
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
І як українська сторона зуміла компенсувати відсутність російського ринку
Зараз на головній
Українська рулетка: громадяни й бізнес втратили в банках-банкрутах понад 300 млрд гривень
Українська рулетка: громадяни й бізнес втратили в банках-банкрутах понад 300 млрд гривень
Чи можна побудувати в Україні європейську систему гарантування вкладів
Вірю – не вірю: Біотех-реабілітація поранених
Вірю – не вірю: Біотех-реабілітація поранених
Використовуючи клітинні технології, українські медики навчилися відновлювати пошкоджені кінцівки. Офіційна медицина вперто не визнає цей метод. Але факти говорять самі за себе
Чому автоконцерни активно інвестують у сервіси таксі
Чому автоконцерни активно інвестують у сервіси таксі
Для виробників авто це вклад у майбутнє
У гостях у Кафки: 7 фільмів Тіма Бертона
У гостях у Кафки: 7 фільмів Тіма Бертона
Які фільми цього режисера варто подивитися, щоб перейнятися його естетикою