Витіснити агресора: УБ і ПФТС можуть позбавити ліцензій

Банки з російським капіталом втратять ліцензії торговців ЦП і депозитаріїв

28 червня набудуть чинності зміни до закону «Про ліцензування господарської діяльності». Цей на перший погляд непримітний документ може суттєво змінити географію фондового ринку України.

 Закон ухвалили ще на початку березня. Він, зокрема, встановлює нові вимоги до видання ліцензій для різних господарюючих суб'єктів. Новим вимогам можуть не відповідати Українська біржа, ПФТС, а банки з російським капіталом втратять ліцензії торговців цінними паперами і депозитаріїв.

Зокрема, підставою для анулювання ліцензії буде встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата з боку осіб держави-агресора, у цьому випадку – Російської Федерації.

Витіснити агресора: УБ і ПФТС можуть позбавити ліцензій
Фото GettyImages/fotobank.ua

Уже з 28 червня регулювальні органи мають розпочати перевірку своїх ліцензіатів на наявність контролю з боку резидентів країни-агресора. Винятком стануть банківська діяльність, діяльність у галузі телебачення і радіомовлення, виробництво і торгівля етиловим спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У фокусі опинився передусім фондовий ринок. Єдині ще живі біржі – УБ і ПФТС, які є «дочками» Московської біржі, – можуть втратити ліцензії на здійснення біржової діяльності. У ПФТС Московська біржа володіє 50% +1 акція, а в УБ – 43%, проте якщо врахувати міноритарних власників, юрособи та громадяни РФ у сумі володіють понад 50% акцій Української біржі.

Як у цьому випадку діятиме регулятор, у комісії лише натякають. «Поки що не можу прокоментувати. Набуде чинності закон, ми ухвалимо якесь рішення – наше бачення на цю тему, воно буде публічним і зрозумілим», – переконує член НКЦПФР Дмитро Тарабакін. «Там непроста ситуація, але закон вимагає від нас якоїсь дії, навіть не якоїсь, а досить зрозумілої», – додає Тарабакін.

Чи зможуть ПФТС та УБ існувати і далі, залежатиме від того, як домовляться між собою акціонери. Що ж до майбутнього фондових майданчиків, то, за словами джерела Forbes, поки що немає рішення щодо жодної біржі. Більше того, за кожним суб'єктом господарювання буде «окремий кейс». Зокрема, під питанням – майбутнє найстарішого українського фондового майданчика – ПФТС, створеного ще 1996 року за підтримки USAID.

«Московська біржа обговорює нинішню ситуацію з акціонерами обох майданчиків. Конкретних рішень поки що не прийнято», – йдеться у відповіді прес-служби Московської біржі. Не прийняли їх і в НКЦПФР, але наразі вже можна сміливо стверджувати, що географія фондового ринку у зв'язку з ухваленням цього закону сильно зміниться. Як запевнив співрозмовник Forbes у НКЦПФР, «усе найцікавіше – ще попереду».

«Процедуру позбавлення ліцензії прописано досить докладно. Зокрема, передбачено, що на рішення про анулювання ліцензії може бути подано скаргу (апеляцію) в Експертно-апеляційну раду. При цьому подання скарги зупиняє дію рішення до моменту розгляду скарги. Також рішення можна оскаржити в суді», – розповідає адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Микола Буртовий, додаючи, що вийти із зони ризику можливо лише шляхом виключення факту контролю до того, як закон набуде чинності.

«Можливі факти набуття контролю до 28 червня не будуть підставою для позбавлення ліцензії. Припускаємо, що юрслужби компаній, які перебувають у зоні ризику, уважно вивчали новації і вже вжили необхідних заходів. Можливо, відстрочення в даті набуття законом чинності дали, зокрема, з метою зміни структури власності в компаніях, котрі в зоні ризику», – каже Буртовий.

Для багатьох великих суб'єктів господарювання з російським капіталом зміна структури, по суті, неможлива. Так, велика ймовірність, що банки з державним російським капіталом втратять свої ліцензії на торгівлю ЦП та депозитарну діяльність.

Кілька банків, яких торкнеться цей закон, відповіли, що відмовилися коментувати цю тему. Співрозмовник Forbes в НБУ запевнив, що на їхній діяльності це кардинально не позначиться.

«Це окремий вид діяльності, який приносить додатковий дохід, але не критичний для основної діяльності банку, через яку він і називається банком і відрізняється від всіх інших суб'єктів ринку: розрахунково-касове обслуговування, залучення депозитів і кредитування. Звичайно, кожен банк прагне проводити максимально комплексне обслуговування клієнтів, але тут уже нічого не поробиш. Закон ухвалено, і його треба виконувати. Наші європейські партнери також зазнають чималих збитків через санкції», – каже співрозмовник Forbes в НБУ на правах анонімності.

Утім, джерело Forbes, яке має стосунок до ухвалення цього закону, зазначило, що банки опинилися під дією цього документа невипадково, оскільки були випадки, коли вони «швидко переганяли» акції компаній, на які могло бути накладено арешт на користь третіх осіб.

Forbes дізнався у фондовиків, як ухвалений закон зможе вплинути на ринок.

Олег Ткаченко, голова правління Української біржі

Витіснити агресора: УБ і ПФТС можуть позбавити ліцензій

Ризик втрати ліцензії публічним товариством, у якого менша частина належить учасникам із країни-агресора, лише погіршує інвестиційну привабливість нашої країни, а також породжує нові рейдерські можливості.

Сам собою закон фактично визначив ті види діяльності, участь у яких капіталу із країни-агресора є неприйнятним для безпеки нашої країни.

Я з подивом дізнався, що фондовий ринок у нашій країні відіграє таку важливу роль і може породжувати суттєві ризики для безпеки країни, на відміну від банківської діяльності, телебачення, радіомовлення, виробництва та продажу алкогольної та тютюнової продукції, котрі, як виходить із норм закону, таких ризиків не несуть.

Станіслав Шишков, директор ФБ «Перспектива»

Витіснити агресора: УБ і ПФТС можуть позбавити ліцензій

По-перше, європейська практика полягає в тому, щоб не обговорювати, а виконувати закони. По-друге, через високу технологічність сучасних фінансових ринків, їхню високу залежність від програмних продуктів і надійності комунікацій найважливіше значення має не тільки корпоративна структура учасників ринку (її взагалі-то може бути змінено чи навмисно ускладнено), а використовувані технології, географія їхньої розробки та підтримки і, як наслідок, можливості доступу до інформації. Це треба усвідомлювати.

Ми дуже шанобливо ставимося до всіх своїх колег. Але, схоже, хай як складеться ситуація в учасників ринку, котрі стикаються з ризиками у зв'язку зі змінами в ліцензійному законодавстві, очевидно, що в Україні достатньо національних суб'єктів біржової інфраструктури і достатньо національних розробників біржового програмного забезпечення, щоб задовольнити поточні та перспективні потреби ринку.

Відповідь прес-служби ПФТС

Витіснити агресора: УБ і ПФТС можуть позбавити ліцензій

«ПАТ «Фондова біржа ПФТС» висловлює глибоку стурбованість імовірними наслідками набрання чинності змінами до закону «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності». Створений на базі американського проекту USAID 1996 року, найбільший майданчик з організації торгів цінними паперами в Україні, відповідно до закону, може залишитися без ліцензії на організацію торгів цінними паперами.

Ми не ставимо перед собою мету піддати сумніву доцільність застосування санкцій щодо компаній, контрольованих резидентами країн, які здійснюють збройну агресію проти України, відповідно до закону «Про оборону України». Проте, на наш погляд, позбавлення ліцензії як механізм впливу матиме лише негативні наслідки, оскільки за цим неминуче піде зниження капіталізації акцій підприємства і, можливо, його ліквідація.

Реалізація цієї норми негативно вплине на інвестиційний клімат України. Як відомо, акціонерами ПАТ «Фондова біржа ПФТС» є близько 100 українських та іноземних інвесторів – здебільшого банків. У разі позбавлення біржі ліцензії всі вони зазнають збитків, спровокованих не ринковими обставинами, а діями законодавців.

Дуже важливо зазначити, що кількість постраждалих інвесторів буде значно більшою, адже закон торкається майже всіх видів ліцензованої діяльності, за винятком банківської, теле- і радіомовлення, виробництва і торгівлі алкогольними та тютюновими товарами.

Відчути на собі наслідки виконання цього закону зможуть не лише клієнти фондових бірж, а й користувачі послуг страхових компаній. Під його дію підпадають декілька великих страховиків, які можуть зіткнутися з проблемою невиплати відшкодувань в умовах неможливості продавати поліси через те, що немає ліцензій.

Серйозним ударом для держави буде втрата близько 10 тис. платників податків, чиї роботодавці залишаться без ліцензій. У результаті звільнення такої кількості людей навантаження на фонд зайнятості неминуче. ПАТ «Фондова біржа ПФТС» 2014 року було сплачено до бюджету 4,5 млн грн, штат працівників становив 24 особи.

Незважаючи на винятки, зроблені для банків, у результаті реалізації закону вони будуть змушені відмовитися від таких видів діяльності, як торгівля, андерайтинг, діяльність депозитарної установи. Через неможливість надавати ці послуги самостійно банки муситимуть вдатися до послуг посередників, що зрештою позначиться на їхній вартості для звичайних клієнтів.

Виходом із ситуації може бути внесення коригувальних змін до цього закону з урахуванням захисту прав українських інвесторів.

Сергій Антонов, голова ради СРО АУФТ

Витіснити агресора: УБ і ПФТС можуть позбавити ліцензій

Кількість учасників ринку останніми роками зменшилася на кілька сотень компаній, зниження ще на декілька російських операторів погоди на фондовому ринку України точно не зробить.

Ринок звужується вже не перший рік. Останнім часом – із цілком об'єктивних причин. Серед приватних причин – повне розчарування в ринку акцій: сьогодні тільки лінивий не каже, що ринку акцій в Україні немає. А російські оператори завжди були більше орієнтовані саме на ринок акцій і до того ж намагалися просувати і розвивати. Не дуже успішно, як ми бачимо за фактом. Багато хто мав намір іти і без цієї зміни до закону.

Ось що в цій ситуації може позначитися на фондовому ринку, так це вихід великих російських банків. ВТБ і «Сбєрбанк» завжди були досить активними операторами на ринку ОВДП. Останнім часом їхня активність суттєво зменшилася через зниження привабливості інструментів держборгу.

На тлі проблем, які принесли Україні анексія і гібридна війна, ця проблема видається останньою.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
powered by lun.ua
Бізнес
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Екс-заступник міністра транспорту Павло Рябікін обіцяє, що буде дружити з МАУ
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
І чи будуть все-таки підвищені ціни на вантажоперевезення
Китайський привіт: Україна продала держбанк
На купівлю фінустанови був усього один претендент
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 4
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
TheLotCarmen
TheLotCarmen — 16.06.2015, 12:28

Підтримую! Попри численні заяви поки не було жодних навіть найменших кроків по обмеженню діяльності російського бізнесу у фінансовому секторі.

Alex Palivoda
Alex Palivoda — 16.06.2015, 09:08

Придуманная Екатериной 2-й «Новороссия» – это:
1. давние славянские земли. (Нынешние Очаков, Одесса, Белгород-Днестровский, и т.д. построены по наказу подольского князя Василия Красного в 1421—1422 гг. См. статью про Одессу в Википедии). Захваченные впоследствии турками. А потом, с помощью запорожских казаков, захваченные Россией. Страной, созданной финно-казахами (см. работы русского археолога Уварова и палеонтолога Богданова, 19 век) «русскими» путем захватнических войн.
Так, захвачены земли славян Новгородщина и Псковщина (население которых было уничтожено А. «Невским» и И. Грозным), Казанское и Астраханское ханства, Сибирь и Дальний Восток (где зверствовали татарин Ермек и русский Хабаров), Аляска (проданная США), Финляндия и Польша (отбитые у большевиков), Карелия, Северный Кавказ (где зверствовали А.В. Суворов и генерал Ермолов), Крым. Петром 1-м отняты у шведов земли, подаренные его предшественником. Обманом была -- не единожды! -- оккупирована Украина.
2. земли запорожских казаков (Луганск – бывшее казацкое село Каменный Брод. А Донецк возник, на землях запорожских казаков, в 1869 году, при заводе англичанина Д. Юза. От его фамилии получил свое первое название -- «Юзовка», потом – «Сталино», «Донецк»). Захваченные, после разгрома Запорожской Сечи, Россией.

Alex Palivoda
Alex Palivoda — 16.06.2015, 09:06

В мифе о «славянских корнях русских» УЧЕНЫМИ РОССИИ поставлена точка! Исследования генофонда русского народа, проводившиеся российскими учеными в 2000-2006 гг., показали, что генетически русские – не славяне, а чистокровные финны, не отличающиеся от мордвы (см. статью «Лицо русской национальности», № 15, 2006).
По сообщению московского Центра Л. Гумилева от 18 марта, русские учёные впервые провели неслыханное исследование русского генофонда. И -- были шокированы его результатами! Исследования подтвердили, что русские – не славяне, а русскоговорящие финны. Результаты анализа митохондриальной ДНК показали, что еще одна ближайшая родня русских – татары: русские от татар находятся на том же генетическом расстоянии в 30 условных единиц, которые отделяют их от финнов!
Ничего от славян в русских НЕТ! Есть только околославянский русский язык, но и в нем 60–70% -- не славянской лексики. Поэтому русский не способен понимать языки славян, хотя настоящий славянин понимает, из-за схожести славянских языков, любой (кроме русского).

Alex Palivoda
Alex Palivoda — 16.06.2015, 09:05

1. «Россия, не имеющая никакого отношения к Руси, и получившая, вернее укравшая свое нынешнее название, в лучшем случае в 18 веке, тем не менее – нагло претендует на историческое наследие Руси, созданной на восемьсот лет раньше. Однако Московская история – это история Орды, пришитая к истории Руси белыми нитками и полностью сфальсифицированная.» К. Маркс «Разоблачение дипломатической истории 18 века»
2. В книгах В. Б. Билинского "Страна Моксель, или Московия" (есть на украинском и русском, см. в И-нете) и "Москва Ординська" (на украинском – есть, на русском -?) -- подлинная история. И бывшего Московского улуса Золотой Орды, что с 1721 г, по наказу Петра 1-го, называется "Россия". И «московитов» финно--казахов, которых тогда же стали называть "русскими". Ценность книг в том, что это – компиляция, «мозаичные картины» из информации, взятой из достоверных источников разных стран и народов. Что доказывают лживость официальной истории и России, и финно-казахов "русских". Придуманной в 1873 г. по наказу Екатерины 2-й.

Вибір редактора
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Зараз на головній
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Екс-заступник міністра транспорту Павло Рябікін обіцяє, що буде дружити з МАУ
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
І чи будуть все-таки підвищені ціни на вантажоперевезення
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
І чому він викликав невдоволення серед представників онлайн-торгівлі
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
І які ще смисли вклали в нього куратори Ігор Абрамович і Олександр Соловйов