Сергій Равняго: «У галузі електронних платежів Україна − визнаний у світі новатор та лідер»

Екс-СЕО Visa по Україні та СНД − про те, чому НБУ може повчитися у Bitcoin

Сергія Равняго можна назвати одним із патріархів технологій електронних платежів і електронної комерції в Україні. Він прийшов у банківський сектор країни ще в 1992 році. У 2002 − відкрив у Києві офіс організації, яка тоді називалася Visa International, а зараз відома як Visa Inc, де «дослужився» до посади генерального менеджера по Україні та країнах СНД.

Пізніше Равняго очолював український бізнес MasterCard, попрацював навіть у Private Equity, де теж фокусувався у своїй експертній області. Також Сергій Равняго входив до правління низки українських банків, у тому числі Укрінбанку.

Сам Равняго іронічно посміхається слову «патріарх», але потім погоджується, що за ці роки була пророблена гігантська робота, яка «катапультувала», за його висловом, Україну в ряди світових технологічних лідерів у його професійній сфері.

Сергей Равняго: 	«В области электронных платежей Украина – признанный в мире новатор и лидер»

Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Зараз він живе в Каліфорнії і консультує кілька стартапів, в тому числі − український PriNum, що працює з технологією NFC, включаючи мобільні платежі за технологією HCE, і каліфорнійським PayStand, які розробляють новинки для електронних платежів, в т.ч. Bitcoin.

У розмові з Forbes Сергій Равняго розповів про «чотири революції» у сфері електронних платежів і електронної комерції та основні тенденції, які сьогодні впливають на сферу цифрових технологій в Україні.

− Сергію, ви − один із головних новаторів українського ринку платежів та електронної комерції. Як ви вважаєте, в чому основний внесок нових платіжних технологій в розвиток української економіки?

− На мій погляд, нові платіжні технології − частина інфраструктури економіки, як «традиційної», в рамках якої товари та послуги продаються і надаються в якійсь «твердій» формі, так і «нової», або «електронної» економіки, яка має справу з їх «м'якшими» побратимами, − наприклад, музикою, іграми, фільмами і т.п. Інфраструктура надзвичайно важлива, без неї не може бути економічного зростання, особливо − швидкого, який дуже потрібен нашій країні.

Нам вдалося створити першокласну за світовими стандартами інфраструктуру електронних платежів в Україні, яка випереджає багато розвинутих ринків, наприклад, США. Як тільки до цього додасться ефективна система доставки товарів у будь-яку точку країни і налагоджена процедура їх повернення з будь-якої причини, нас чекає вибухове економічне зростання.

− Ви згадували «чотири революції» у сфері електронних платежів та е-комерс. Будь ласка, розкажіть, про які саме революційні події йдеться? Що це за «революції», і чому Ви вважаєте їх революціями?

− Перша − і одна з найпомітніших − стосується найбільшого ринку електронних платежів та електронної комерції, а саме − США. Тамтешні гравці так довго й ефективно пручалися переходу від технологій магнітної смуги (які з'явилися в 60-ті роки минулого століття) в платіжних картах до чіпових, що назвати заплановані події цього року інакше як революційними чи епохальними було б просто несправедливо.

Світова банківська система заробляє близько $4,7 трлн доходів на рік, з яких, наприклад, близько 1 трильйона − комісії за грошові перекази. Як кажуть, тут є за що поборотися

1 жовтня в США настане так званий «зсув відповідальності», який означає, що в спірних транзакціях між емітентами та еквайєрами сильніша позиція буде у тієї сторони, яка вже впровадила чіпові технології. Тому американські банки масово переводять емісію своїх карт на стандарт EMV, а торговці швидко оновлюють парк ПОС-терміналів. Це − воістину «тектонічний» зсув, який завершить глобальний перехід на чіпові технології і створить всесвітню інфраструктуру з ближчими і сучаснішими стандартами.

Досі ж США були останнім − і гігантським − «островом», де домінували застарілі технології магнітної смуги, незважаючи на те, що спочатку у створенні міжнародного чіпового стандарту брали участь дві (із трьох) американські компанії − Visa і MasterCard (сама назва EMV − це абревіатура від перших літер назв трьох глобальних гравців 1990-х − EuroPay, MasterCard, Visa. – Forbes).

В даному випадку, Європа, і насамперед Великобританія, виступила в якості лідера інновацій. Там «зсув відповідальності» інституціоналізували в 2003-2006 роках, у нас в Україні − кілька років тому.

Сергей Равняго: 	«В области электронных платежей Украина – признанный в мире новатор и лидер»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Чи можна сказати, що Україна в деяких технологіях випередила США? Будь ласка, оцініть ваш внесок у це досягнення.

− Можна сказати і так. Нам всім, учасникам ринку технологій електронних платежів в Україні, свого часу довелося добряче попрацювати, оскільки стандарт EMV − дуже об'ємний і складний, щоб не сказати громіздкий. У результаті нам вдалося досягти неабияких змін: на сьогодні 100% терміналів у торговельній мережі України приймають чіпові карти. Оптимістичний сценарій створення подібного середовища в США − мінімум 5 років від сьогодні.

Справді, технології емісії та прийому чіпових карт − в рази складніші, ніж у карт із магнітною смугою, тому можна з упевненістю сказати, що наші експерти накопичили цінний досвід,який зараз надзвичайно затребуваний в США, де помітний гострий дефіцит професіоналів у цій галузі.

У валюти має бути емітент в особі центрального банку, чого у Bitcoin немає. Було б дуже цікаво поекспериментувати з реальною валютою, наприклад, гривнею, перевівши її невелику частину на технологічну платформу Block Chain. У мене заплановано зустрічі з експертами НБУ для обговорення такого проекту.

− Зараз ви живете і працюєте в Каліфорнії. Ви себе відносите до таких експертів?

− Я не дуже люблю говорити про власну значущість, тому скажу − мої колеги і фахівці вважають мене експертом, запрошують у різні проекти. Зараз консультую кілька банків і компаній із Канади та англомовних Карибських островів, низку стартапів із США.

Слід зазначити, що досвід і знання в області технологій EMV надзвичайно важливі ще й тому, що вони є фундаментом для другої революції, а саме − переміщення інструментів повсякденних платежів у мобільний телефон.

− Будучи членом правління Укрінбанку, ви створили платіжний продукт для мобільних телефонів, який з'явився раніше, ніж Apple Pay і Android Pay...

− Так, ми почали працювати над цим ще в 2012 році, коли стало ясно, що мобільні пристрої − хай то телефони чи планшети − міцно зайняли місце одного з «якорів» у повсякденному житті покоління Millennials, тобто людей, народжених починаючи з 1980 року. Сьогодні це покоління є домінуючим і швидко зростаючим сегментом економічно найактивнішої частини населення. Для них характерна висока динамічність життя з частими переміщеннями в просторі, а їхні мобільні пристрої − завжди з ними. Ми називаємо таких людей «цифровими кочівниками» − digital nomads. Крім інших звичок, вони схильні використовувати свої мобільні телефони в якості пристроїв доступу до систем провайдерів фінансових послуг, у тому числі − банків.

Виходячи з нашого розуміння звичок і схильностей «цифрових кочівників», ми й створили продукт для iPhone і Android, який дозволяв задовольнити потреби нашої цільової аудиторії, а саме: проводити безпечні платежі в інтернеті, переказувати гроші з рахунку на рахунок, а також використовувати мобільний телефон замість безконтактної платіжної картки в режимі tap&go в торговельно-сервісній мережі. Іншими словами, наш клієнт міг залишити гаманець вдома і при цьому платити за допомогою свого мобільного телефону (який рідше залишають удома і значно рідше гублять) з тим же рівнем комфорту, як ніби гаманець був на відстані витягнутої руки.

− У чому полягали труднощі при розробці продукту?

− У роботі над цим продуктом нам довелося подолати цілу низку технологічних бар'єрів. По-перше, ми досить рано відмовилися від використання SIM (UICC) карток у якості елементів безпеки мобільних платежів, що дозволило зробити продукт незалежним від конкретного мобільного оператора. Для цього ми розмістили елемент безпеки у виділеному чипі в картці microSD у спеціально виготовленому чохлі телефону. У цьому ж чохлі була розміщена і антена NFC (Near Field Communication), яка дозволяла виконувати безконтактні платежі в торговельних точках.

В Apple Pay, який з'явився через кілька місяців, − дуже схожа концепція і функціональність. При цьому, оскільки Apple є виробником своїх телефонів, вони розмістили чіп безпеки й антену NFC відразу в корпусі спеціально розробленого iPhone 6.

Сергей Равняго: 	«В области электронных платежей Украина – признанный в мире новатор и лидер»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Як ви оцінюєте Android Pay?

− Android Pay з'явився ще пізніше, ніж Apple Pay, при цьому його споживчі властивості − практично ті самі. А ось технологічна реалізація Android Pay має свою родзинку, яка визначається тим, що в світі існують десятки різноманітних виробників мобільних телефонів, що використовують операційну систему Android. Щоб у цих умовах дотримати стандартів Android Pay, елемент безпеки прибрали з телефону і перемістили в «обчислювальну хмару». Так з'явилася технологія HCE (Host Card Emulation) NFC, яка і є технологічним ядром Android Pay.

Україна − прекрасний ринок для інновацій в області технологій електронних платежів. У нас є як мінімум два дуже потужних інноваційних кластери − дніпропетровський і київський, які практично постійно генерують нові платіжні продукти.

Найближчим часом на ринку з'явиться ще один дуже цікавий продукт − Samsung Pay. Він народився завдяки придбанню компанією Samsung високотехнологічного стартапу LoopPay, що є одним із знакових подій того, що я схильний вважати «третьою революцією».

− І «третя революція» − це «нашестя» стартапів на традиційну територію банків?

− Абсолютно правильно. За оцінками журналу Economist, світова банківська система заробляє близько $4,7 трлн доходів на рік, з яких, наприклад, близько 1 трильйона − комісії за грошові перекази. Як кажуть, тут є за що поборотися. Саме цим і займаються близько 4 000 стартапів в області нових фінансових технологій, зареєстрованих на сайті AngelList.

Минулого року ці нові гравці тільки в сфері платежів залучили $2,2 мільярда капіталу і ще понад 700 мільйонів − у першому кварталі поточного року. Деякі з них − такі як Lending Club, SoFi та інші − намагаються виключити банки з процесу прийому депозитів і кредитування, з'єднуючи безпосередньо потенційних позичальників і кредиторів. Інші націлилися на банківські послуги − платежі, перекази, форекс і т.п.

Серед величезної кількості нових починань хотілося б особливо виділити те, що на думку багатьох експертів є четвертою революцією − технологію Block Chain, однією з реалізацій яких є Bitcoin.

Сергій Равняго: «В області електронних платежів Україна − визнаний у світі новатор та лідер»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Ведучи мову про платіжну революції, не можна обійти стороною Bitcoin. У чому ви вбачаєте революційність технологій Block Chain/Bitcoin?

− «Традиційний» платіж передбачає участь трьох сторін: відправника, отримувача та організатора платежу. Наприклад, Банк А відправляє платіж у Банк Б через Регіональну Розрахункову Палату НБУ − РРП НБУ. При цьому участь організатора, РРП НБУ, який веде реєстр платежів і кореспондентські рахунки Банку А і Банку Б, абсолютно необхідна.

Технологія ж Block Chain не потребує організатора, відповідно, і кореспондентські рахунки не потрібні; всі учасники платіжної системи мають рівні права, кожен веде свою копію єдиного реєстру платежів. Тому технічно платежі можна проводити цілодобово і без вихідних. Технологія захищена криптографічними ключами, які ще нікому не вдавалося зламати.

Хочу зауважити, що хоча Bitcoin іноді називають криптовалютою, я б відніс його швидше до категорії товарів на зразок нафти або пшениці, якщо хочете. У валюти має бути емітент в особі центрального банку, чого у Bitcoin немає. Було б дуже цікаво поекспериментувати з реальною валютою, наприклад, гривнею, перевівши її невелику частину на технологічну платформу Block Chain. У мене заплановані зустрічі з експертами НБУ для обговорення такого проекту.

− Як ви вважаєте − наскільки ринку нових технологій потрібне регулювання? Наприклад, за минулої влади ринок регулювався дуже жорстко, нові гравці до нього не допускалися. Хоча і в країні була спокійна ситуація, не було тієї ж загрози тероризму. Зараз же, в час АТО і війни, НБУ заявляє про лібералізацію ринку платежів. На вашу думку, де проходить межа в необхідності державного регулювання платіжної технології?

− Мені дуже подобається американський підхід до регулювання: у всіх учасників ринку є численні права і тільки один обов'язок − не обмежувати права інших учасників ринку. Роль регуляторів повинна полягати саме в цьому.

А в жорстких умовах, про які ви згадали, потрібна не просто лібералізація, а вкрай полегшений режим регулювання − в такому середовищі учасникам ринку буде простіше знайти нові рішення існуючих проблем. Для нас є прекрасний приклад − Ізраїль з населенням більш ніж в 5 разів меншим, ніж у нас, і з економікою приблизно українського розміру; країна, яка вже майже 70 років перебуває в режимі АТО, яка періодично переходить у війни на знищення, але при цьому є одним зі світових центрів високотехнологічних інновацій.

− За яких умов Україна може стати плацдармом для реалізації технологічних проривів на межі фінансового та ІТ ринків, як то Safaricome M-Pesa в Кенії?

− Україна − прекрасний ринок для інновацій в області технологій електронних платежів. У нас є як мінімум два дуже потужних інноваційних кластери − дніпропетровський та київський, які практично постійно генерують нові платіжні продукти. Наприклад, схожий на M-Pesa сервіс − LiqPay − у нас з'явився в 2008 році. А створено його було на базі 3-ї в світі та 2-ї в Європі реалізації в 2003 році піонерської технології персональних карткових переказів, який зараз називається Visa Personal Payments.

Portmone використовує унікальну у світі технологію електронного виставлення та оплати рахунків − у 2003-му, зовсім недавно завершено впровадження безконтактних платежів у системі масового транзиту київського метрополітену – 5-й у світі, і є багато інших прикладів. Якраз у галузі електронних платежів Україна − визнаний у світі новатор та лідер. Упевнений, що ми й далі будемо утримувати передові позиції.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Успішні ігри: фінську студію Supercell оцінили в $10,2 млрд
Понад 84% компанії викупив китайський холдинг Tencent
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
На ПриватБанк припадає половина всього рефінансування, виданого фінансовим установам України
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Tatyana Schmidt
Tatyana Schmidt — 13.08.2015, 16:29

В целом можно согласится с этой фразой – «Нам удалось создать первоклассную по мировым стандартам инфраструктуру электронных платежей в Украине, опережающую многие продвинутые рынки, например, США. Как только к этому добавится эффективная система доставки товаров в любую точку страны и отлаженные процедуры их возврата по любой причине, нас ждет взрывной экономический рост.» Наша доставка растет и развивается постоянно (взять хотя бы недавнюю новость про намерения интайма доставлять грузы дронами). Но темпы, конечно, отстают от тех, которые есть на цивилизованном рынке. Но это только вопрос времени.

Alice Alice
Alice Alice — 13.08.2015, 12:49

говорят про там которое как бы и тут, а че бы не сказать про то что которое как бы не тут, а там,но которое таки здесь : почему-то у нас никто не знал про оптико-волоконное производство и его наличие, а раз никто не знал так его можно пионерить что-ле прямо сейчас ,а параллельно заниматься всякими очкозамыливаниями да?! офигенно

Вибір редактора
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
На ПриватБанк припадає половина всього рефінансування, виданого фінансовим установам України
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
Зараз на головній
Річ у собі: чому Конституція України перетворюється на бутафорію
Річ у собі: чому Конституція України перетворюється на бутафорію
І як Україна перестала бути соціальною державою
Ядерний ренесанс: чому атомну енергетику ще рано списувати в утиль
Ядерний ренесанс: чому атомну енергетику ще рано списувати в утиль
Україні на тлі світового пожвавлення будівництва АЕС час подбати про розроблення програми розвитку ядерного енергопромислового комплексу в рамках загальноенергетичної стратегії країни
Філософія менеджменту: вічно наздоганяючи Японію
Філософія менеджменту: вічно наздоганяючи Японію
Творець брендів Panasonic, Technics і National Коносуке Мацусіта – про те, які компанії пануватимуть на ринку нашої країни через 20 років
Куди поїхати влітку: батьківщина шампанського Реймс
Куди поїхати влітку: батьківщина шампанського Реймс
І п’ять видів вина, які обов'язково потрібно скуштувати