Глава «Укрпошти»: «Наша мережа − більша, ніж у будь-якого банку»

Ігор Ткачук − про партнерство з Китаєм, роботу під час АТО й конкуренцію з банками

З осені в «Укрпошти» − одного з найбільших стратегічних підприємств країни − починається процес корпоратизації. Після аудиторських і фінансових перевірок державну корпорацію реорганізують в публічне акціонерне товариство, 100% якого будуть перебувати в держвласності. Керувати процесом стане в.о. генерального директора відомства − Ігор Ткачук, призначений на цю посаду в грудні 2014 року.

Раніше Ткачук був заступником гендиректора, директором з безпеки «Укрпошти». До приходу в одне з найважливіших підприємств країни Ткачук працював консультантом народних депутатів, і сам тричі обирався до міської ради Вінниці від партії «Удар».

За час роботи Ткачука на чолі «Укрпошти» відбулося кілька важливих для держкорпорації подій. По-перше, було підписано договір про співпрацю з поштою Китаю. По-друге, установа принесла до бюджету понад 600 млн гривень податків за перше півріччя 2015 року, що в самій пошті називають важливим досягненням. Доходи підприємства зросли на 12,4% по відношенню до першого півріччя 2014 року. Третя важлива подія − відкритий діалог щодо створення на базі «Укрпошти» банку. Вже зараз підприємство надає традиційні для себе сервіси грошових переказів, але, керуючись досвідом Європи і США, планує отримати банківську ліцензію на формування поштового банку.

Ігор Ткачук в інтерв'ю Forbes розповів про те, в чому його відомство сильніше за вже присутні на ринку державні й комерційні банки. Також у розмові піднімалися питання роботи пошти під час збройного конфлікту і конкуренції в секторі поштових перевезень.

Игорь Ткачук: 	«Наша сеть – больше, чем у любого банка»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Нещодавньою великою новиною від «Укрпошти» стало укладення договору з Китаєм. Будь ласка, розкажіть, що українці виграють від цього?

− Договір з китайською поштою дає можливість суттєво збільшувати обороти співпраці. Починаючи з 1000 відправлених посилок в Україну за перший місяць роботи за договором з Поштою Китаю (тих товарів, які замовили українці через інтернет), обсяги і кількість повинні зростати, за нашими прогнозами, щоквартально.

Навесні цього року «Укрпошта» уклала договір з Поштою Китаю про обмін дрібними пакетами з відміткою Expres із Китайської Народної Республіки в Україні. Відтепер е-пакети − посилки з товарами електронної комерції до 2 кг, доставляються споживачам у найкоротші терміни − за 7-10 днів з моменту замовлення в інтернет-магазині. Це стосується товарів, придбаних на китайських торгових майданчиках AliExpress, Amazon, DHgate, LightInTheBox та на китайському підрозділі eBay. Раніше такі посилки йшли до трьох тижнів. Для прискорення е-пакети доставляються не загальним, а окремим потоком. Вже з березня по сьогоднішній день через «Укрпошту» здійснено 16 000 відправлень з Китаю.

− А Китай що-небудь у нас теж купує через інтернет?

− Думаю, навряд чи Китай буде у нас щось купувати через інтернет... Хочеться, звичайно, щоб вони купували, і щоб у нашій економіці товари були такої ціни і якості, як і китайські, і європейські громадяни купували б наші товари. А ми їх − доставляли.

− Розкажіть про деталі договору. На який період він підписаний?

− Він безстроковий. Робота щодо його підписання велася довга. Незрозуміло, з яких причин, але минулого року його не змогли підписати. А вже в 2015 році ми його допрацювали і підписали дуже швидко − узгодили всі пункти і запустили.

− З усіх міжнародних напрямків, на яких ви працюєте, які найактивніші?

− Консигнація. Укрпоштою вже підписано договори про обмін згрупованими поштовими відправленнями «консигнація» (вхідними в Україні) з призначеними поштовими операторами Словаччини, Чехії, Німеччини, Литви, Латвії та Естонії. Сьогодні Укрпошта веде переговори з Поштою Казахстану про підписання договору про обмін згрупованими поштовими відправленнями «консигнація», як вхідними, так і вихідними, між Україною та Казахстаном.

− А є інформація щодо країн і регіонів − з ким найбільше українці переписуються чи обмінюються посилками?

− Укрпошта представляє Україну на міжнародному ринку як член Всесвітнього поштового союзу. На сьогодні ми здійснюємо обмін міжнародними поштовими відправленнями зі 192 країнами-членами Всесвітнього Поштового Союзу. Представляють ці країни поштові оператори. Посилки, кореспонденцію відправляють по всьому світу. Найпопулярніші країни, в які українці посилають посилки, − це США та Ізраїль. Лідером із вхідного потоку в Україну є Китай.

Игорь Ткачук: 	«Наша сеть – больше, чем у любого банка»
Раніше Ігор Ткачук був головним з безпеки Укрпошти»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Про вплив АТО і Криму

− Будь ласка, розкажіть, як події в Криму і на Донбасі вплинули на роботу Укрпошти?

− У Криму величезна кількість поштових відділень − близько 500, які тепер захоплені й нам непідконтрольні. З 27 березня 2014 року всі поштові відправлення, які направляла Укрпошта з материкової частини України, не приймалися кримською стороною і поверталися в зворотному напрямку. Як результат − ми припинили прийом і відправку поштових відправлень.

Ситуація на Донбасі також вплинула значною мірою на роботу Укрпошти. Донецька дирекція зараз знаходитися у м. Слов'янськ, Луганська – в м. Сєвєродонецьк. У цьому регіоні ми поступово відкриваємо і проводимо реконструкцію відділень. Зокрема, в Слов'янську в березні цього року було відкрито оновлене Центральне відділення Укрпошти.

Що стосується відправки пошти на Донбас, Укрпошта не надсилає пошту в населені пункти, на території яких органи української державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тобто де не діють Конституція і закони України. У зв'язку із загрозою життю нашим працівникам ми не відправляємо пошту в деякі з відділень, які знаходяться на лінії зіткнення на території Донецької області.

Уявіть собі, що ми виявляємо посилку, а там знаходяться патрони. Хто знає, навіщо і куди їх послали? Адреса може бути фіктивною, і далі справою займаються правоохоронні органи. Наше завдання − не допустити потрапляння в поштову мережу таких вантажів, посилок і відправлень.

У нас на непідконтрольній території залишилися обладнання, техніка, майно, нерухомість, будівлі, а також величезна кількість клієнтів, які користувалися нашими послугами. Донецьк був потужним індустріальним регіоном, та й Луганськ був досить розвиненим промисловим центром.

Разом з тим, на сході України, на території, яка контролюється українською владою, наші листоноші доставляють пенсію в супроводі українських солдатів, якщо там не йдуть воєнні дії. У зоні АТО в нас зараз продовжує працювати близько 700 поштових відділень (392 − у Донецькій, 300 − у Луганській області).

− У зв'язку з АТО у вас з'явилися нові вимоги з безпеки? Адже обмін вантажами з Донбасом все одно триває, якщо не через вас, то через інші поштові компанії...

− З поштою, яка почала працювати в так званих «республіках» на непідконтрольній Україні території, ніяких взаємних перетинань в Укрпошти немає і бути не може. Ми не визнаємо їх − це наша земля, яку вони незаконно окупували. Виходячи з цього, ми не здійснюємо свою роботу там, інакше ми легітимізуємо окупанта і погодимося із захопленням нашої території. Ми не можемо працювати з незаконними структурами, які ніхто не визнає, і які – головне − не визнають нашу державу.

В цілому на території України нам потрібно вдаватися до нових методів безпеки − у зв'язку з тим, що проводиться АТО, почастішали випадки продажу зброї, збройних нападів, погіршилася криміногенна ситуація в країні, та й економічне становище не зовсім стабільне.

Наприклад, ми приймаємо посилки у відкритому вигляді. Ви хочете здати посилку і відправити її по території України − ми рекомендуємо Вам її принести до нас у відкритому вигляді й показати нашому оператору, який огляне її візуально, запакує, прийме і відправить. Це зроблено для запобігання можливості відправки боєприпасів, зброї, вибухових речовин.

− Які найнезвичайніші вантажі виявляли ваші співробітники у зв'язку з АТО?

− Зброю відправляють не тільки з АТО, її намагаються відправляти по всій Україні − з Києва, і до Києва... Зброя, боєприпаси, патрони. Ми, спільно з правоохоронними органами, службами безпеки і МВС реагуємо дуже швидко, попереджаємо ці випадки.

Велика подяка нашим клієнтам, громадянам України, за те, що вони, розуміючи це і адекватно оцінюючи ситуацію, приносять посилки у відкритому вигляді. Немає скарг і претензій, тому що всі розуміють − безпека дуже важлива.

Марка − це засіб оплати поштових послуг. Підроблену марку люди, які давно працюють в Укрпошті, часто відрізняють візуально. Хоча, буває, що відрізнити важко, і треба проводити експертизу.

Уявіть собі, що ми виявляємо посилку, а там знаходяться патрони. Хто знає, навіщо і куди їх послали? Адреса може бути фіктивною, і далі справою займаються правоохоронні органи.

Наше завдання − не допустити потрапляння в поштову мережу таких вантажів, посилок і відправлень.

Про конкуренцію

− Хто з інших поштових операторів для вас найбільш відчутний конкурент в Україні, і які інструменти конкуренції зараз є у вас як у держустанови?

− Вважаю, що конкурентів в універсальних послугах чи на ринку надання повного спектру поштових послуг в Укрпошти немає.

Є сегментна конкуренція, яка повинна стимулювати нашу роботу. Ринок у нас має бути вільний, демократичний, правила гри − чесними, виконувати їх зобов'язані всі. Це свідчить про те, що ми всі свої вантажі, товари, дії, пов'язані з клієнтами і фінансами, записуємо, враховуємо і працюємо чітко в законодавчому полі і прозоро. Хотілося б, щоб усі наші конкуренти також працювали за законом.

− Які саме випадки неконкурентної боротьби ви маєте на увазі?

− Наприклад, фінансові послуги, які надають деякі приватні компанії, не маючи на це ліцензії Національного банку. Йдеться про пересилання грошей просто в упаковках, посилках чи конвертах. Всі гроші, які приймаються для пересилання, за законом повинні проходити через касу, а на переказ грошей має бути банківська ліцензія. Без неї підприємство не має права приймати в конвертах гроші в одному місці − й видавати в іншому. Виходячи з того, що приватні компанії цим спокійно займаються, на ринку присутня недобросовісна конкуренція, тому що не всі дотримуються відповідних положень законів і нормативних актів.

Інший приклад − компанії, які надають послуги з доставки письмової кореспонденції, формують замовлення так званим корпоративним клієнтам. Їх можна розділити на дві групи: є компанії, які організовують збір кореспонденції з великих установ, наприклад, банків, і посилають це клієнтам. Але приватна компанія йде в банк з тарифом в 1,5 грн за один лист. Добре, але потім ця ж компанія цей лист доставляє через нас, при тому, що наш тариф − 2,4 грн з маркою за цей же лист! Виходить, люди збирають по банках ці листи в обсягах тисяч штук, а іноді й мільйонів, банк платить їм по 1,5 грн, вони беруть ці листи і віддають по 2,4 грн...

Игорь Ткачук: 	«Наша сеть – больше, чем у любого банка»
Якщо Укрпошта й так уже конкурує з банками, наприклад, у сегменті грошових переказів і виплат пенсій, то чомусь б не перейти до повномасштабної конкуренції банку Укрпошти − з іншими банками?
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Тоді в чому суть такого бізнесу?

− Я припускаю, що ця так звана «бізнес-модель» пов'язана з фальшивою маркою. Є ще ряд махінацій у цій сфері, якими сьогодні займаються правоохоронні органи.

− Будь ласка, розкажіть детальніше про емісію марок. Їх випуск можна порівняти з випуском грошових знаків?

− Марка − це засіб оплати поштових послуг. Підроблену марку люди, які давно працюють на Укрпошті, часто відрізняють візуально. Хоча, буває, що відрізнити важко, і треба проводити експертизу.

Самі марки друкуються на ДП «Поліграф Україна». Бувають випадки, коли ми виявляємо підроблену, сумнівну марку. Проводиться експертиза, проводиться певна робота правоохоронними органами.

У нас найбільша мережа − більша, ніж у будь-якого іншого банку, що існує в Україні. 12 000 відділень. Це навіть більше, ніж у Привату й «Ощаду» разом узятих. Ми присутні у селах, в районах − по всій країні!

− Емісія марок для Укрпошти − це дохідна частина?

− Ми заробляємо не так на виробництві марок, як на наданні послуг. Форма оплати − це марки.

Завдяки марці по всьому ланцюжку, де лист проходить, видно, що він оплачений. І якщо випадково хтось пропустив лист без марки, він вилучається з мережі як неоплачений і не має права доставлятися. Але саме виробництво марок − це не прибуткова частина для нас.

− Наскільки ви як держустанова не можете конкурувати в ціні?

− Тут ми дуже зарегульовані. Припустимо, в нас був корпоративний клієнт. Обсяг роботи з ним в 2014 році становив, наприклад, близько 80 млн грн за обробку письмової кореспонденції. Він звернувся до нас із проханням про знижку, оскільки здійснює величезний обсяг пересилань. Це прохання логічне.

Рік тому Укрпошта надала знижку в розмірі, наприклад, близько 3 млн грн. Після цього прийшли б перевіряючі органи, фінансова інспекція, інші перевірки − і відобразили в акті перевірки, що наше підприємство не мало права давати знижки цьому клієнтові. Чому? Тому що на той момент Укрпошта була збитковою. На якій тоді підставі ми даємо їм знижки і, відповідно, заганяємо себе ще більше у збиток?

Цього року знижку не надали − і клієнт пішов до приватного поштового оператора.

Ми не маємо права при рівних умовах давати якісь преференції одному клієнту й не давати іншому. А приватні компанії можуть. Бачачи, що їм вигідно працювати з якимось клієнтом, вони можуть знизити тарифи навіть до собівартості − і їх ніхто не буде карати, бо це приватна компанія, яка веде свої справи у власних інтересах, на свій страх і ризик, і не несе відповідальності перед державою за свої доходи, прибутки, дивіденди і т.д. Ми ж діємо в інтересах держави і досить обмежені в прийнятті власних рішень.

− А в тарифній політиці у вас же можуть бути якісь пропозиції, наприклад, поставити не фіксовані тарифи, а якусь вилку?

− Насправді у нас є вилка, яка передбачає знижки. Клієнти бувають різними, і в деяких випадках мова може йти про більшу знижку. Буквально вчора мені скаржився клієнт на те, що він звернувся до нас на пошту і попросив рознести величезну кількість рекламних буклетів, але йому потрібен був документ, який би підтверджував те, що ми це зробили у вигляді маршрутного листа та переліку будинків, куди рознесли. Він готовий був заплатити за подвійним тарифом. У нас відразу виникли питання! Ми не можемо виконати послугу за подвійним тарифом, просто тому що у нас немає такого права. Як ми обгрунтуємо подвійний тариф, коли до державної компанії прийде прокуратура і поставить питання − на якій підставі ви взяли з одного клієнта один тариф, а з другого − інший?

За перше півріччя 2015 року ми заплатили 600,7 млн гривень різних податків і зборів до бюджету держави. Невже держава при цьому не виділить коштів на нашу підтримку? За бізнес-логікою, якби ми були приватним підприємством, для власника це було б правильно − підтримувати структуру, яка є «дійною коровою» і приносить тобі прибуток

Також надавати документи, які просить клієнт, ми не можемо за інструкцією. Значить, треба міняти інструкцію. Приватна компанія може поставити печатку і як завгодно назвати цю послугу і написати що завгодно, що не суперечить закону. Ми ж зарегульовані положеннями та правилами, що затверджуються Кабінетом міністрів і нашим Міністерством. Зміни в інструкції вносяться за складними процедурами, з юстируванням, громадським обговоренням... А за цей час клієнт іде від нас.

− Чи правильно буде сказати, що село − це та територія, на якій ви залишаєтеся монополістом, тому що приватні компанії туди йти не хочуть, оскільки для них це невигідно?

− Уявіть: потрібно відправити лист із Києва в село в Закарпатській чи Івано-Франківській області в гори, де відстань між будинками буває по 1-2 км, а відстань між районами обчислюється десятками кілометрів. Яка приватна компанія буде відправляти туди лист за тарифом 2-3-5 грн вагою до 50 г? Нехай навіть один 0,5-кілограмовий вантаж за 20 грн.

А ми таку кореспонденцію веземо, тому що ми − найбільша мережа, ми там представлені. У нас є в цьому селі наш листоноша, який піде і занесе цей лист, пенсію чи газету за передплатою.

Ми там вже є, нам не треба розвивати мережу, ми вже там історично присутні − в кожному селі є закріплений листоноша й основне завдання − забезпечити роботою цього листоношу, щоб йому було з чим іти, щоб у нього були ці листи, газети, посилки. Ми їх вчасно доставимо.

Укрпошта як банк

− У вас є ще один важливий напрямок роботи − доставка пенсій. Тут ви конкуруєте в тому числі з банками − комерційними та державними. Як ведеться конкуренція?

− Пошта у всьому світі надає фінансові послуги, в тому числі й видачу пенсій та соціальних допомог. У різних країнах співвідношення виплат через пошту і банки може бути на рівні лише 5%, а може 50% і більше. На сьогодні через Укрпошту видається до 50% загального обсягу пенсійних виплат.

Будь-який громадянин може вибрати, як він буде отримувати пенсію: через пошту з отриманням платіжної картки, з доставкою додому або через банк. Як правило, у містах банки відбирають у нас цей ринок. Це пов'язано з тим, що в місті велика кількість банкоматів, банківських установ, які всілякими шляхами залучають клієнтів, щоб вони отримували пенсії через банки. Представники деяких банків постійно знаходяться в коридорах пенсійних фондів і полюють там на тих, хто оформляє пенсію.

У сільській же місцевості банки майже не представлені − в українських селах майже немає банків чи банкоматів. Навіть у районних центрах мережа фінустанов іноді складається всього з одного-двох банків. Виходячи з цього, як людям отримувати пенсію? На картку? А що з цією карткою робити? Куди піти? У магазин, де немає терміналу? Де знайти банкомат, якщо потрібна готівка? Але там немає банкоматів, банкам невигідно їх ставити.

Виходячи з цього, ми здійснюємо соціальну функцію − видаємо пенсії в обумовлені терміни, вчасно, всім охочим, хто звернеться в Укрпошту за отриманням пенсії. Це нормально, у розвинених європейських країнах, куди ми прагнемо, існує така практика − щоб пенсії видавалися в тому числі через пошту.

− У США, Німеччині та інших країнах на базі державних пошт було утворено банки. Які перспективи щодо створення поштового банку в Україні?

− У нас найбільша мережа − більша, ніж у будь-якого іншого банку, що існує в Україні. 12000 відділень. Це більше, ніж навіть у Привату й «Ощаду» разом узятих. Ми присутні у селах, в районах − по всій країні! І в осяжному майбутньому ні в кого, крім нас, такої мережі присутності не буде. Якщо ми відкриємо свій банк, уявляєте, яка це буде потужна структура?

Тим більше, населення, особливо сільські жителі, потребують цих послуг. Якраз для забезпечення цих потреб в усьому світі на базі поштових служб створюють поштові банки.

− Тоді чому на базі Укрпошти не відкриють банк?

У сільській місцевості банки майже не представлені − в українських селах майже немає банків чи банкоматів. Навіть у районних центрах мережа фінустанов іноді складається всього з одного-двох банків. Виходячи з цього, як людям отримувати пенсію? На картку? А що з цією карткою робити? Куди піти? У магазин, де немає терміналу? Де знайти банкомат, якщо потрібна готівка? Але там немає банкоматів, банкам невигідно їх ставити

− Необхідно домогтися змін у законодавстві і пройти процес корпоратизації. Крім цього, банківська ліцензія − це ж не просто папірець, який ви можете взяти й повісити на цвях... Це і навчений персонал, і збереження, і безпека, і перевезення, і обладнання, і ліцензоване програмне забезпечення − організувати все це досить непросто і витратно. Клієнтська база, дозвіл на обробку персональних даних. Вже ведуться певні розрахунки, дії для того, щоб це реалізувати.

Ми поставили собі мету отримати банківські ліцензії, щоб пошта України могла відкривати свої власні рахунки, а з часом надавала банківські послуги населенню в повному обсязі. Ми будемо цієї мети домагатися.

− Але ви вже конкуруєте з банками та іншими фінансовими посередниками, наприклад, щодо грошових переказів?

− На ринку грошових переказів в Україні ми маємо досить солідну частку. Найголовніше, що в нас тарифи дешевші, ніж в інших гравців цього ринку.

Ми працюємо над тим, щоб автоматизувати всі робочі місця. Більшу частину території України ми перекриваємо спокійно, і більшість населення України може користуватися переказами без проблем.

Глава «Укрпошти»: «Наша мережа − більша, ніж у будь-якого банку»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Укрпошту внесено в документ Кабміну до переліку підприємств, які повинні пройти процес корпоратизації. Що він означає для Укрпошти?

− Корпоратизація для Укрпошти − дуже потрібний процес. У разі корпоратизації ми отримаємо можливість реагувати, як будь-яке підприємство України. Якщо нам це вигідно − ми це робимо. Невигідно − ми це не робимо.

Процес корпоратизації повинен завершитися в лютому-березні. В результаті ми будемо акціонерним товариством, в якому 100% акцій буде належати державі. Основне завдання − провести корпоратизацію чесно і прозоро, щоб усі українці чітко бачили, що процес корпоратизації − перетворення підприємства з державного в акціонерне товариство − проходив чесно, були чіткі правила, нічого не загубилося і все було враховано; щоб оцінка проводилася чесна, за ринковими критеріями.

Основна проблема, яка цікавить масу людей, у тому числі й українців і наших співробітників, − чи не буде звільнень після корпоратизації. Поки я тут, ніхто не буде звільнений у зв'язку з тим, що проходить корпоратизація. Не буде скорочення листонош, операторів.

Дуже неприємно чути, коли кажуть: «Ось, пошта у Франції працює добре», чи «Британська пошта Royal Mail прибуткова». Звичайно, пошта Великобританії заробляє гроші, але разом з цим уряд країни щороку виділяє на утримання мережі субсидію в 200 млн фунтів стерлінгів − $313 млн!

− Британія розуміє, що пошта − це важливий актив для держави, який потрібно підтримувати.

− Пошта − це не тільки бізнес, а й соціальний інститут − адже пошта забезпечує громадянам певні соціальні гарантії держави, причому за свій рахунок. Це не тільки забезпечення єдиного рівного доступу до поштових послуг, зв'язку та комунікацій, доставка пенсій, кореспонденції, поширення друкованих видань. Це і «сільський інтернет» − адже багато новини люди дізнаються від листоноші чи в поштовому відділенні. Листоноша − це дуже значуща і шанована фігура, певним чином представник держави.

І коли кажуть, що ось, мовляв, пошта збиткова і скоро помре − це прикро чути. Дайте нам не $300 млн, як британській пошті, дайте нам $20 млн на рік. І ми інвестуємо ці гроші в розвиток − оновимо транспорт за один рік, за другий − всі комп'ютерні системи, автоматизуємо робочі місця, збільшимо конкурентоспроможність − і будемо більше заробляти за рахунок оновлення, тим самим зможемо збільшувати кількість послуг та їх якість.

Хоча сьогодні в нас намагаються забрати видачу пенсій. Піднімають питання, чи треба надавати адміністративні послуги через Укрпошту, чи видавати їх через Ощадбанк або інші установи. Це не зовсім правильний підхід. Ми − державне підприємство, а не приватна структура. І якщо нас порівнювати з іншими компаніями, поштовими операторами, які є також державними, то вони дотуються державою. Як я вже пояснював, у сільській місцевості практично в усьому світі, навіть у найрозвиненіших країнах, пошта збиткова. Бувають села, в яких проживає по 100 людей. У селі 30 будинків, а листи отримує одна людина, пенсію − дві людини. Там немає ні комерційного банку, ні державного банку. А наші листоноші туди повинні прийти!

− Питання щодо підтримки Укрпошти вже виносилося на розгляд Кабінету міністрів, припустимо?

− Я не пам'ятаю такого за час роботи в Укрпошті. Були пропозиції компенсувати певні витрати, але, наскільки я володію інформацією, в недавньому минулому компенсації не надавалися. Тому що в бюджеті на це не передбачено грошей.

Однак, оскільки нас дуже часто порівнюють із європейськими країнами і кажуть, що ми повинні бути прибутковими, працювати прибутково і, найголовніше − якісно, я буду звертатися до нашого регулятора й доводити, що Укрпошті потрібно допомагати вдосконалюватися для надання якісних послуг, які гарантуються державою .

Адже за перше півріччя 2015 року ми заплатили 600,7 млн гривень різних податків і зборів до бюджету держави. Невже держава при цьому не виділить коштів на нашу підтримку? За бізнес-логікою, якби ми були приватним підприємством, для власника це було б правильно − підтримувати структуру, яка є «дійною коровою» і приносить тобі прибуток.

За державної підтримки нам було б легше виживати і забезпечувати робочі місця, комп'ютеризувати відділення, новий транспорт закуповувати.

− Будь ласка, розкажіть про проект з безпеки, який зараз реалізує Укрпошта...

− Ми прийняли програму, яка спрямована на покращення безпеки на ДП Укрпошта. Це стосується всіх видів безпеки − як пожежної, так і енергобезпеки, безпеки дорожнього руху, роботи з матеріальними засобами. Відносно деталей цього проекту зазначу, що жоден банк ніколи не розповість про методи безпеки − щоб не наражати на ризик співробітників і не розповідати подробиць можливим потенційним злочинцям. В нас програму прийнято, за нею ми й будемо працювати.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Костянтин Лежнін: «Держава використовує елементи монополізму на користь своїх банків»
Заступник голови УкрСиббанку BNP Paribas Group – про конкуренцію з держбанками і плюси роботи НБУ
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Успішні ігри: фінську студію Supercell оцінили в $10,2 млрд
Понад 84% компанії викупив китайський холдинг Tencent
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
На ПриватБанк припадає половина всього рефінансування, виданого фінансовим установам України
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Костянтин Лежнін: «Держава використовує елементи монополізму на користь своїх банків»
Костянтин Лежнін: «Держава використовує елементи монополізму на користь своїх банків»
Заступник голови УкрСиббанку BNP Paribas Group – про конкуренцію з держбанками і плюси роботи НБУ
Торг доречний: підсумки Art Basel 2016
Торг доречний: підсумки Art Basel 2016
Які твори найкраще продавалися на головному світовому арт-ярмарку
Як управляти конфліктами на підприємстві?
Як управляти конфліктами на підприємстві?
Як можна підвищити ефективність роботи компанії за допомогою альтернативних способів вирішення суперечок?