У Нацбанку все спокійно?

Звільнення Леоніда Антоненка з НБУ може дати старт зміні частини команди в регуляторі

Минулого тижня в НБУ звільнилася посада директора Департаменту реєстраційних питань і ліцензування. Її очолював Леонід Антоненко − колишній юрист компанії Sayenko Kharenko, яка, в тому числі, спеціалізувалася на корпоративних конфліктах і угодах M&A. Разом з ним із банківського регулятора пішов керівник Управління реєстрації та ліцензування банків Олександр Бевз.

За відносно недовгий термін, проведений на цій посаді, Антоненко зумів заробити в професійних колах репутацію людини, яка намагається проводити реформи банківської системи. Його звільнення викликало в деяких банкірів і людей, знайомих зі станом справ у регуляторі, відвертий жаль. Хоча на момент приходу в НБУ у нього було достатньо критиків і недоброзичливців, кількість яких тільки зросла після відмови потенційним покупцям неплатоспроможних банків.

Як сам Антоненко, так і представники НБУ називають причиною звільнення розбіжність у баченні шляхів подальшого реформування. Але, згідно з даними Forbes, заяву про звільнення за згодою сторін було підписано екс-головою департаменту під натиском вищого керівництва Нацбанку.

В Нацбанке все спокойно?
Леонід Антоненко
Фото: facebook.com/leonid.antonenko.75

«Реформи, запропоновані Антоненком, позитивно оцінили як в НБУ, так і за його межами. Але вони лежали переважно у функціональній площині», − прокоментував ситуацію директор департаменту персоналу НБУ Роман Борисенко. «Разом з тим, на жаль, протягом восьми місяців роботи Антоненка в НБУ на посаді директора Департаменту реєстраційних питань і ліцензування не було забезпечено повної централізації функції з ліцензування на рівні центрального апарату, що було задекларовано на початку 2015 року», − йдеться в повідомленні регулятора.

Сам же Антоненко на своїй сторінці в Facebook заявив про те, що реформа реєстраційних процедур, пов'язаних з отриманням кредитів від нерезидентів, не тільки не відбулася, але й зіткнулася з явним спротивом: «набирають обертів сили реакції».

«Зловживаючи своїм правом реєстрації укладених угод, Національний банк вторгається в сферу дії фундаментальних основ цивільного обороту, позбавляючи юридичної сили цілі глави Цивільного кодексу», − написав Антоненко на своїй сторінці в Facebook, маючи на увазі заборону НБУ на поступку прав вимоги та переведення боргу за договорами про залучення кредитів від нерезидентів.

Згідно з даними Forbes, НБУ дійсно намагався скасувати необхідність реєстрації таких кредитів, проте ця ініціатива «забуксувала» в Адміністрації президента. Один із таких випадків, за словами співрозмовника Forbes в Нацбанку, став навіть причиною службового розслідування проти Антоненка.

Сам екс-чиновник такий факт заперечує. «Службові розслідування проти мене не проводилися. Про факти виведення коштів із країни за підробленими документами мені нічого невідомо», − стверджує Антоненко.

Хто крайній?

У серпні цього року на сайтах «Антикор» та «О.Р.Д.», де силові структури України час від часу розміщують «неофіційну», але бажану для них інформацію, з'явилася стаття про те, що з України було виведено $41 млн − за документами зареєстрованої в Криму компанії, яка має борг перед нерезидентом. Крім невтішних характеристик на адресу як самого Антоненка, так і інших чиновників НБУ, в матеріалі розкривалися подробиці «угоди»: кримська компанія перереєструвалася на материкову Україну, переуступивши свої боргові зобов'язання народному депутату від «Народного фронту» Ігорю Котвицькому.

Після того як історія набула розголосу, в НБУ почали шукати винних. За словами співрозмовників Forbes, фінмоніторинг мав розібратися з походженням цих коштів ще на стадії надходження їх на рахунки депутата в Ощадбанку. У підсумку претензії було пред'явлено Антоненку, оскільки він виступав за повне скасування реєстрації таких кредитів

Одночасно відбулася переуступка з іншого боку. В результаті нардеп Котвицький став боржником офшорної компанії, після чого погасив цей борг з рахунку в державному Ощадбанку. «Такі операції, хоча окремо й не врегульовані нормативною базою НБУ, але цілком законні, і проводяться пачками з внесенням змін у регсвідоцтво. Тут немає нічого незвичайного: гроші зайшли, гроші вийшли. Яка різниця, хто боржник і кредитор? Але тут втрутився фактор Криму», − розповів Forbes на правах анонімності один з учасників ринку, знайомий з ситуацією.

Після того як історія набула розголосу, в НБУ почали шукати винних. За словами співрозмовників Forbes, фінмоніторинг мав розібратися з походженням цих коштів ще на стадії надходження їх на рахунки депутата в Ощадбанку. У підсумку претензії пред'явили Антоненку, оскільки він виступав за повне скасування реєстрації таких кредитів. А історія з виведенням грошей і послужила приводом для звільнення. Джерела Forbes схиляються до версії, що її «підняли нагору» співробітники СБУ, після того як Антоненко відмовив останнім у придбанні одного з неплатоспроможних банків.

Водночас у вищого керівництва Нацбанку прагнення продовжувати співпрацю з Леонідом Антоненком не спостерігалося, оскільки з ним часто виникали концептуальні розбіжності. Наприклад, за інформацією джерел у регуляторі, бували випадки, коли Департамент ліцензування просто блокував питання й ініціативи, що йшли від Кабміну чи АП. За даними Forbes, з великими труднощами отримували дозвіл на роботу в банківській сфері керівники деяких державних банків, оскільки проти них готові були свідчити співробітники фінустанов, які стали неплатоспроможними частково і завдяки їм.

Проблеми в Кабміну виникали не тільки з призначенням голів правління, а й із наглядовою радою державних банків. Наприклад, заступник міністра фінансів Оксана Маркарова була пов’язана з неплатоспроможним банком «Актив», тому її призначення як «делегата» від Мінфіну до наглядових рад державних Ощадбанку, Укрексімбанку або Укргазбанку теж було під питанням.

Нагадаємо, разом із нею до наглядової ради банку «Актив» напередодні банкрутства установи входила також міністр фінансів Наталія Яресько, питання про що Forbes адресував в інтерв’ю Маркаровій. «Так, вона на початку 2014 року була якийсь час незалежним членом наглядової ради і брала участь у трьох засіданнях, на яких обговорювалася нова стратегія банку. На цьому її участь у наглядовій раді закінчилася», – пролунало у відповідь.

Розбіжності в Леоніда Антоненка й підзвітного йому департаменту НБУ виникали і з Адміністрацією президента. Співрозмовники Forbes, близькі до Нацбанку, розповідають, що після того як Антоненко відмовив депутату від БПП Руслану Демчаку в купівлі банку «Омега» Миколи Лагуна, Демчак звернувся до АП, звідки вищому керівництву Нацбанку надійшла вказівка дати дозвіл на цю угоду. У підсумку Антоненка викликали до керівництва – і Демчак отримав дозвіл. Втім, сам Демчак свій бізнес-інтерес в історії з «Омегою» заперечує.

Поки ж можна лише констатувати, що хай якими були підстави для звільнення Леоніда Антоненка із займаної ним посади, те, що він пішов, неабияк послабило позиції Департаменту реєстраційних питань та ліцензування – як у структурі НБУ, так і на фінансовому ринку загалом. Тим часом регулятор зобов’язався перед МВФ розкрити до 2016 року структури власності всіх банків. Це завдання можна вважати, щонайменше, важким для виконання – реформа прозорості вже забуксувала, а на ринку вже з’явилися послуги «кінцевих бенефіціарів». У підсумку проблеми з розкриттям реальних власників спостерігаються приблизно у 50 банків, у зв’язку з чим Україна ризикує вкотре не виконати зобов’язання перед кредиторами.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів