Дмитро Гриджук: «На ринку конкурує вміння оптимізувати витрати»

Глава правління банку «Хрещатик» – про розвиток фінансового ринку і роботу в юанях

Дмитро Гриджук очолює муніципальний київський банк «Хрещатик» 15 років. За цей час банк показував поступове зростання: з 32-го місця за системою, згідно з класифікацією НБУ за розміром активів у 2002 році, до 19-го на перше півріччя року 2015-го.

Бенефіціарами банку, крім міської ради столиці, яка володіє близько 20% акцій установи, є бізнесмени Микола Солдатенко, Андрій Іванов і Василь Хмельницький. У 2014 році розглядалася можливість перерозподілу часток акціонерів установи. При цьому в правлінні запевняють: муніципальний статус банку не дає йому переваг в економічно нестійкий час. Тоді як уряд концентрує фінансові потоки державних підприємств у державних же банках, столична влада не переводить комунальні підприємства на обслуговування в міський банк.

Тим часом «Хрещатик» сфокусувався на інших операціях. Банк багато років є одним із лідерів у роботі з банківськими металами, а останнім часом − із нетрадиційними валютами. У тому числі спеціалізується на відкритті кореспондентських рахунків в юанях для українських підприємств і банків. Така переорієнтація може розглядатися як цікаве управлінське рішення: не отримавши монопольних переваг від Києва в обслуговуванні комунальних підприємств, банк знайшов свою нішу у зовнішньоекономічних операціях.

Дмитрий Гриджук:  	«На рынке конкурирует умение оптимизировать затраты»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

В інтерв'ю Forbes Дмитро Гриджук розповів про особливості роботи банку на падаючому ринку, співпрацю з Китаєм і наслідки очищення фінансової системи.

− Будь ласка, розкажіть, як ви сприймаєте зміни, які сьогодні відбуваються у фінансовій системі України?

− Позитивно, оскільки вони спрямовані на стабілізацію і очищення банківської системи, що так важливо для відновлення економіки в цілому.

− Є думка, що український фінансовий ринок надмірно зарегульований. Як приклад наводять «чорний понеділок», за підсумками якого девальвував ряд валют, тоді як гривня залишалася стабільною, тому що її курс утримується штучно.

− Наш курс сьогодні − це курс-орієнтир, за яким регулятор може працювати з банками. Він уже має ринкові ознаки і враховує сформовані умови, в яких цей ринок діє.

− Чи змінюється роль банку через те, що відбувається з фінансовою системою?

− Звісно. Роль будь-якого банку в різних економіках − насамперед виконання функцій кредитування. На жаль, сьогодні це можна віднести виключно до тих зобов'язань, які у банків існували раніше. Активізації тут бути не може, поки в банківській системі присутні такі проблеми, як ліквідність, недостатня капіталізація, проблемна заборгованість і т.д. Все це в сукупності з макроекономічними очікуваннями не дозволяє активно розвивати кредитування.

Так, у третьому кварталі намітилися позитивні тенденції: падіння економіки сповільнилося, виробництво в ключових галузях почало відновлюватися, золотовалютні резерви зростають, залишки на коррахунках збільшуються, інфляція сповільнюється, облікову ставку знижено до 22%. Однак при цьому зберігаються ризики, які лежать в позаекономічній площині і здатні погіршити ситуацію. Це − невизначеність військового конфлікту на сході країни, можлива дестабілізація обстановки в зв'язку з жовтневими виборами, а також стрімке падіння світових цін, що може перешкодити українському експорту принести той обсяг грошових надходжень, на який розраховували. Та й споживчий попит поки що не переломив негативного тренду, оскільки платоспроможність населення ще низька.

Дмитро Гриджук: «На ринку конкурує вміння оптимізувати витрати»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Але готуватися до відновлення основоположної функції банків потрібно?

− Безумовно. І пріоритетною тут має бути стратегія переосмислення філософії функціонування банківської системи, відновлення девальвованого поняття «реформи» реальними позитивними трансформаціями. Знаєте, як радив Ейнштейн: у глибині будь-якої проблеми шукай можливості.

Криза розставила маркери в централізації нашої організаційної структури, в оптимізації витрат і чисельності персоналу. Як наслідок − маючи власні великі площі, ми почали займатися невластивою діяльністю − здавати свої приміщення в оренду тим, із ким працювали: нотаріусам, страховим компаніям, фінансовим або нефінансовим організаціям

При цьому роль банку в цій картині змінюється. Сьогодні на ринку конкурують не стільки кредитні продукти і програми, тобто відсоткові доходи, скільки клієнтоорієнтованість та інноваційність банківського сервісу, вміння оптимізувати витрати. Банки, враховуючи міжнародний досвід, орієнтуються на комісійні доходи, за рахунок чого збільшують свою прибутковість. Шукають нові форми роботи на ринку, наприклад, ефективні канали дистанційного обслуговування, міняють навіть філософію організації. Скажімо, ми змінили свій погляд на організацію роботи наших відділень у регіонах.

Раніше вважали, що краще у всіх містах присутності мати власні приміщення, а не орендовані. Криза розставила маркери в централізації нашої організаційної структури, в оптимізації витрат і чисельності персоналу. Як наслідок − маючи власні великі площі, ми почали займатися невластивою діяльністю − здавати свої приміщення в оренду тим, із ким працювали: нотаріусам, страховим компаніям, фінансовим або нефінансовим організаціям, малим підприємствам. Сьогодні найголовніше − це самоокупність точки продажів, тому ми зараз реалізуємо власні зайві приміщення.

− А як, за вашими спостереженнями, змінюються потреби реального сектору економіки?

− Сьогодні ці потреби обмежені політико-економічною ситуацією в країні, що вимагає ефективних реформаторських дій, ланцюжок яких на диво простий: комфортні умови розвитку бізнесу − здорова фіскальна політика − нові робочі місця − відновлення платоспроможності та споживання населення − оптимальна відсоткова політика у сфері заощаджень − можливість фінансової підтримки експортно орієнтованих, імпортозамінних, а також життєзабезпечуючих виробництв − низька волатильність курсової політики національної валюти і т.д.

Змінився і зміст роботи з корпоративними клієнтами. Якщо раніше банки переманювали їх умовами кредитування, то зараз першочерговими є якісне розрахунково-касове обслуговування, своєчасне безумовне проведення платежів, можливість працювати на світових товарних ринках із використанням не тільки вільно конвертованих, але й інших валют, наприклад, китайських юанів, турецьких лір, узбецьких сум, ізраїльських шекелів та ін.

Боротьба за клієнта перейшла в площину персоніфікованого сервісу, коли принцип «Знай свого клієнта» визначає і характер відносин із ним, і потребу вивчення його життєвого циклу. Якщо нагальні потреби і навіть непередбачені очікування клієнта задоволено, це дасть йому змогу збільшити прибутковість свого бізнесу, а отже, виграє і банк. Ми, наприклад, завжди чітко виконуємо зобов'язання за відкритими кредитними лініями. І клієнти це знають і цінують.

Ми працюємо з 25 валютами й обслуговуємо не тільки своїх клієнтів, а й широку лоро-мережу – майже 100 українських банків проводять через нас свої зовнішньоекономічні платежі

Кожен десятий новий клієнт прийшов до нас за рекомендацією своїх партнерів чи контрагентів, які вже є клієнтами нашого банку. Сьогодні приріст корпоративної клієнтської бази становить 50–70 нових клієнтів на тиждень, а 2014-го динаміка зростання в корпоративному секторі дорівнювала майже 8%, у роздрібному – майже 22%.

– Той фактор, що частина банку належить місту, впливає на довіру до вас з боку клієнтів?

– Певною мірою так. Але для нас як муніципального банку така довіра – велика відповідальність. І це у відносинах із міською владою пріоритетніше, ніж питання, чи є наявність такого акціонера нашою візитівкою на ринку.

– А місто як акціонер підтримує банк?

– Питома вага ресурсів комунальних підприємств у пасивах банку становить не більш як 1%. Питома вага муніципальних активів – близько 7%. І ці цифри говорять самі за себе. Сьогодні комунальні підприємства реально вільні у виборі обслуговуючого банку.

– Але місту ж вигідно, щоб муніципальні підприємства обслуговувалися у своєму банку?

– Гадаю, так.

– Чи немає якихось ініціатив, щоб переводити активи на обслуговування у ваш банк?

– Таких ініціатив, на жаль, немає. І якби столична влада проводила таку ж політику щодо досвіду і можливостей «Хрещатика», як Кабінет міністрів – щодо держбанків, переводячи туди на обслуговування всі держпідприємства, це було б важливо для нас. І як наслідок – відчутно для нашого акціонера.

Дмитрий Гриджук:  	«На рынке конкурирует умение оптимизировать затраты»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Юані й золото

– Ви є одним із лідерів бізнесу, пов'язаного з банківськими металами та монетами. Що з ним сьогодні відбувається?

– Невелике затишшя на цьому ринку пов'язане насамперед зі зниженням світових цін на золото, які, по-перше, прив'язані до цін на нафту, а по-друге, визначаються інвестиційним попитом. За прогнозами фахівців, наступного року ціна золотої тройської унції коливатиметься біля позначки $1100, наприкінці літа – на початку осені вона перебувала в діапазоні $1107–1155.

На ринку банківських металів так само, як на готівковому валютному, діють обмеження регулятора. Це звужує можливості ринку продажу золота і срібла, проте інтерес до так званих металевих депозитів як способу довгострокового інвестування залишився. Про це свідчать цифри, що характеризують нинішній український ринок банківських металів. Так, згідно з дослідженням аналітичної компанії Pro-Consulting, сьогодні на руках українців сукупно є понад 10 тонн золота, а 2017 року ці обсяги можуть зрости до 25–27 тонн.

– Але навіть за обмежень люди і далі довіряють вкладам у дорогоцінних металах?

– Так само, як і вкладам в іноземній валюті. Хоча я – за дедоларизацію вітчизняної економіки в цілому і за гривневі вклади зокрема. Нинішній ринок депозитів характеризується саме цим трендом. Мені здається, правильним було б рішення взагалі відмовитися від вкладів у валюті. Наприклад, у нашому банку питома вага гривневих вкладів, залучених із початку року, становить 95,5% депозитного портфеля фізичних осіб, а строкових депозитів – 83%.

– За відпливу...

– У нас не було відпливу за гривневими внесками. Навпаки, приріст залучених ресурсів у населення в першому півріччі 2015-го становив 4,8%, а обсяг коштів за акційними вкладами з початку року досяг 1,85 млрд гривень.

– Ви згадали операції в юанях. Наскільки це вигідний бізнес?

– Я знаю, що деякі банки почали такі операції. Головне – щоб такий бізнес не був штучно створеним, а відкривався під реальних клієнтів. Ми так працюємо з 25 валютами й обслуговуємо не тільки своїх клієнтів, а й широку лоро-мережу – майже 100 українських банків проводять через нас свої зовнішньоекономічні платежі. За весь час роботи нашого міжнародного департаменту не було жодного випадку затримання платежів, високу якість яких уже п'ять років поспіль нагороджує німецький Дойче Банк, а за підсумками минулого року – і Комерцбанк. В обох банках ми маємо «зелений» коридор STP.

– Ви якось перетиналися з платіжною системою UnionPay?

– Так, але рішення про співпрацю з нею ще на стадії обговорення.

– Хто ваші головні конкуренти сьогодні?

– Ми розглядаємо всі банки першої та другої груп.

Першочергове завдання – стабілізація банківської системи через капіталізацію банків та їхню ефективну роботу, що забезпечує виконання нормативів і рекомендацій МВФ та регулятора. Наступне важливе завдання – це концентрація банківського капіталу через М&А

– Що в банківській системі можна було б поліпшити?

– Першочергове завдання – це стабілізація банківської системи через капіталізацію банків та їхню ефективну роботу, що забезпечує виконання нормативів і рекомендацій МВФ та регулятора.

Сьогодні впроваджується нова методика з роботи банків із пов'язаними особами, і це основне завдання для менеджменту й акціонерів банку.

Наступне важливе завдання – концентрація банківського капіталу через М&А. При цьому очищення системи, яке ще триває, має проходити з мінімальними втратами для всіх клієнтів.

– Ми чули багато критики щодо підходу НБУ до оцінювання банків. На вашу думку, вводячи нову методику, що саме хотів визначити регулятор?

– Це стосується насамперед очищення активів від сумнівних операцій з боку власників банку. Цей підхід дуже важливий, тут є момент очищення, тому я підтримую його. І це сприятиме відновленню довіри до банківської системи.

– А як узагалі можна нейтралізувати кризу довіри до банків?

– Це щоденна копітка робота. Головне – щоб слова не розходилися з ділом. Тоді й довіру до банківської системи буде відновлено і сформовано.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Вихід із депресії: як звалища та кладовища перетворити в житлові квартали
Що необхідно зробити українським забудовникам для освоєння непридатних для життя територій
Кадрова дилема: чи може Андрій Коболєв звільнити Марка Роллінза
Як на вимогу ДФС «Нафтогазу» розірвати контракт із головою «Укрнафти»
Вдала оренда: оцінка Airbnb може перевищити $30 млрд
Сервіс з оренди житлових приміщень готується залучити новий транш
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
На ПриватБанк припадає половина всього рефінансування, виданого фінансовим установам України
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Костянтин Лежнін: «Держава використовує елементи монополізму на користь своїх банків»
Костянтин Лежнін: «Держава використовує елементи монополізму на користь своїх банків»
Заступник голови УкрСиббанку BNP Paribas Group – про конкуренцію з держбанками і плюси роботи НБУ
Шлях до процвітання: навіщо потрібне щеплення для самоповаги
Шлях до процвітання: навіщо потрібне щеплення для самоповаги
Дотримання прав людини є невід'ємною частиною рецепту виведення країни з кризи
Чому банкрутують банки
Чому банкрутують банки
Коли причина – не в НБУ і не у власниках