Як юрособи воюють за свої депозити в неплатоспроможних банках

Чи зможуть вони виграти суди в держави?

Крім гарантованих вкладникам виплат, збитків бюджетних організацій (у тому числі, зникнення рефінансування НБУ), державі в недалекому майбутньому можуть виставити рахунки ті, хто не може розраховувати на виплати з Фонду гарантування вкладів. А враховуючи масштаби краху банківської системи, на плечі платників податків можуть лягти вельми великі рахунки.

Вищий адміністративний суд України наприкінці жовтня своїм рішенням фактично визнав факт бездіяльності НБУ в ситуації з Брокбізнесбанком. Нагадаємо, НБУ ввів тимчасову адміністрацію в «Брокбізнес» 3 березня 2014 року, а через кілька місяців відправив установу на ліквідацію. У свою чергу ТОВ «Євротранском», кошти якого було безповоротно втрачено на рахунках збанкрутілої фінустанови, ініціювало судовий процес, у ході якого прагнуло довести, що Нацбанк мав можливості, щоб запобігти втраті грошей вкладниками, але не зробив цього. Рішення ВАСУ може надалі послужити прикладом для інших підприємців, які намагаються домогтися справедливості в протистоянні з банківською системою України.

Как юрлица борются за свои депозиты в неплатежеспособных банках
Статуя Феміди
Фото УНІАН

Вирішення проблем постраждалих вкладників у держави було досить простим, гарантовані виплати (до 200 000 гривень) здійснювалися через Фонд гарантування вкладів. Останній дотувався за допомогою випуску неринкових боргових інструментів і кредитів від МФО, наприклад, Світового банку.

Як уже писав Forbes, оціночна вартість ліквідаційної маси банків, які проходять процес ліквідації − в десятки, а то й сотні разів менша, ніж майно, яке надійшло в розпорядження Фонду гарантування вкладів. І якщо для вкладників грошей «надрукували», то потерпілому бізнесу марно сподіватися на реалізацію майна банків. Виручених коштів зазвичай не вистачає навіть для виплати гарантованих вкладів. Тож бізнесу залишається шукати правду тільки в судах.

За даними НБУ, в «БББ» станом на 01.04.2014 перебувало 5,7 млрд грн. У Дельта-банку 1-го січня кошти юросіб становили 11 млрд грн. У банку «Надра» − 5,3 млрд грн. У банку «Фінанси та кредит» на 1 липня перебувало 7,6 млрд коштів юросіб. Втім, ці дані не означають, що компанії зазнали збитків саме на ці суми, адже в них можуть входити кошти пов'язаних із власниками компаній, виведені з використанням різних схем.

Обсяг коштів юросіб напередодні введення в банк тимчасової адміністрації

Банк

Дата квартальної звітності 
напередодні введення ТА

Кошти юросіб,
 млрд грн

Дельта

1/1/15

11,653

Надра

1/1/15

5,394

Фінанси та кредит

7/1/15

7,659

Брокбізнесбанк

1/2/14

5,341

Форум

1/1/14

2,389

VAB

1/1/15

0,499

Фінансова ініціатива

4/1/15

1,519

Імексбанк

1/1/15

0,818

Київська Русь

1/1/15

2,504

Златобанк

1/1/15

2,218

Минулого тижня в Єдиному державному реєстрі судових рішень було опубліковано Постанову ВАСУ від 21 жовтня 2015 року, в якій він відхилив касаційну скаргу Національного банку України у справі за позовом ТОВ «Євротранском» щодо бездіяльності НБУ у справі ПАТ «Брокбізнесбанк». Вимога про компенсацію позивачем поки що не заявлялася. Суд визнав сам факт неправомірної бездіяльності Нацбанку. Це може стати приводом для подання позову до НБУ з вимогою компенсації втраченого в банку депозиту.

Рішення щодо ТОВ «Євротранском» є сигналом як для судів, так і для НБУ про те, що функції з нагляду за банківською системою та забезпечення її стабільності не є дискретними для НБУ, а навпаки є його прямими обов'язками, невиконання яких тягне за собою відповідальність.

«Євротранском» тепер може подати до НБУ позов про відшкодування збитків, завданих протиправною бездіяльністю НБУ як органом державної влади (стаття 56 Конституції України, стаття 1 173 Цивільного кодексу України, стаття 2 закону України «Про Національний Банк України»), − стверджує Ірина Кузіна, адвокат, керівник Харківського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери». − Позивач вже має в активі докази незаконності рішення НБУ, а провина органу державної влади доказів не потребує. Залишається довести: факт наявності збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між незаконною бездіяльністю НБУ і збитками», − вважає Кузіна.

«Встановлювати факт наявності шкоди, її розмір і, що найважливіше для присудження компенсації, причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і протиправною бездіяльністю НБУ, потрібно буде за допомогою подання нового позову», − уточнює партнер ЮФ «Лавринович і Партнери» Ірина Марушко. − На перший погляд, наявність зазначених вище елементів (факт збитку, бездіяльність НБУ, причинно-наслідковий зв'язок), з урахуванням рішення у справі ТОВ «Євротранском», здається очевидною. Але спрогнозувати сьогодні позицію судів у питанні присудження коштів з державного органу складно».

Ірина Кузіна зазначає, що інші вкладники Брокбізнесбанку на підставі частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України теж зможуть безпосередньо використовувати рішення у даній справі, якщо звернуться до суду за стягненням шкоди.

Ірина Марушко вважає, що для вкладників Брокбізнесбанку рішення у справі ТОВ «Євротранском» є позитивним сигналом, але ніяк не гарантією того, що їм обов'язково присудять компенсацію з боку НБУ. «Навряд чи суди, з урахуванням судової практики, будуть вважати обставини, встановлені у справі ТОВ «Євротранском», преюдиційними, тобто такими, що не вимагають доведення. У тому числі, враховуючи, що суб'єктний склад учасників судового процесу буде іншим − з'явиться новий позивач. Тому всі обставини завдання вкладнику збитків, включаючи визнання протиправною бездіяльність НБУ щодо ПАТ «Брокбізнесбанк», будуть доводитися і досліджуватися судом заново», − запевняє Марушко.

При цьому прецедентом це рішення не стане. Суди нижчих інстанцій мають право не дотримуватися правової позиції, викладеної навіть у висновках Верховного Суду України, вказавши відповідні мотиви. «Отже, всі інші позови клієнтів неплатоспроможних банків до НБУ з вимогою визнати протиправною бездіяльність НБУ і компенсувати збиток будуть розглядатися незалежно від встановлених обставин та висновків у справі ТОВ «Євротранском», − каже Марушко. «Вкладники інших банків не зможуть послатися на рішення судів по даній справі. Їм доведеться заново доводити в адміністративних судах незаконність бездіяльності НБУ при здійсненні контрольних функцій за своїми банками, хоча і з використанням аналогічних правових позицій», − погоджується Кузіна.

Рішення щодо ТОВ «Євротранском» є сигналом як для судів, так і для НБУ про те, що функції з нагляду за банківською системою та забезпечення її стабільності не є дискретними для НБУ, а є його прямими обов'язками, невиконання яких тягне за собою відповідальність. «Чи буде ця відповідальність НБУ мати грошове вираження, ми, напевно, дізнаємося трохи пізніше», − підкреслює Марушко.

Тим часом у Вашингтоні

Можливості для компенсації з боку держави почали використовувати і компанії-нерезиденти. Не добившись успіху в українських судах, вони стали звертатися до Арбітражного трибуналу Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів, який входить до Групи організацій Світового банку і покликаний забезпечити правові можливості для примирення сторін і для арбітражних процедур у міжнародних інвестиційних спорах.

У своїй діяльності Центр керується Вашингтонською конвенцією про врегулювання інвестиційних спорів між державами та громадянами інших держав від 18 березня 1965 року. «Значення даної Конвенції полягає в тому, що вона створила умови для позбавлення держав права на дипломатичний захист своїх інвесторів і дозволила перетворити суперечки з міжнародно-правових на приватноправові», − пояснює керуючий партнер АО «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Бездіяльність НБУ вже було доведено навіть в українських судах. Тож логічним буде очікувати, що нерезидентам це теж вдасться зробити

У цій інстанції зараз розглядаються позови чотирьох компаній − «City-State NV», «Praktyka Asset Management Company LLC», «Crystal-Invest LLC» і «Prodiz LLC». Компанії втратили свої кошти в банківській «імперії» Миколи Лагуна, де приклади бездіяльності держави напевно можна буде знайти набагато легше, ніж у тому ж Брокбізнесбанку. Заявлені позивачами суми компенсації досить вагомі. Наприклад, тільки позов від КУА «Практика» до держави Україна на даний момент оцінюється в $40 млн. Міністерство юстиції України для захисту інтересів держави за результатами тендеру уклало угоду з міжнародною юридичною фірмою «Foley Hoag AARPI» за надання юридичних послуг на суму 450 000 євро .

«Позивачам потрібно буде довести бездіяльність державних органів України у запобіганні або потуранні в порушенні їх прав як інвесторів», − коментує старший партнер ЮФ «Кушнір, Яким'як та партнери» Олег Яким'як, додаючи, що певною проблемою для позивачів є те, що вони втратили частину банківського депозиту, а не прямі інвестиції.

Виходячи зі слів юриста Ростислава Кравця, який представляє інтереси КУА «Практика», у позивачів прикладів бездіяльності держави достатньо. «Хочу зауважити, що позов до Лагуна розглядався більше двох років і всіляко затягувався через суди. А в судах спеціально затягували рішення», − розповідає Кравець.

КУА «Практика» не змогла домогтися повернення депозиту з Кредитпромбанку з 2013 року. За словами Кравця, компанії запропонували всього 20% від депозиту. А коли компанія не погодилася на ці умови, почався судовий процес. «Лагун всіляко затягував, суди цьому процесу сприяли, переносили засідання по 9 місяців, притягували третіми особами зовсім непотрібні в процесі компанії, чиї права жодним чином порушені не будуть», − розповідає Кравець.

Законодавством України передбачена норма, згідно з якою НБУ повинен віднести банк до категорії неплатоспроможних, якщо той не виконує своїх зобов'язань протягом 5-ти днів. Однак у випадку з банківською групою Лагуна ця норма не використовувалася. «У нас були позови ще два роки тому з вимогою ввести в чотири банки тимчасову адміністрацію, у зв'язку з тим, що вони не виконують зобов'язань. Але нам відмовляли через те, що хоч це і передбачено в законі, проте не написано, протягом якого терміну НБУ повинен прийняти рішення. Нацбанк тягнув два роки, видав величезну кількість рефінансування, постраждали ще багато клієнтів банку», − каже Кравець. За його словами, крім чиновників НБУ, відповідальність повинні понести також чиновники з АМКУ, які видавали окремим особам дозволи на купівлю банків, що в результаті призвело до катастрофічних наслідків.

«Неадекватність регуляторної діяльності НБУ в контексті контролю за банками та їх надійністю вже давно є притчею во язицех. Я не бажаю державі Україна програти цю справу, але, можливо, ризики, пов'язані з тим, що держава в особі НБУ буде постійно під прицілом позовів про збитки з боку інвесторів (вкладників), змусить Нацбанк реагувати на незадовільні показники банківської діяльності активніше», − вважає партнер Адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.

Не додає позитиву вигляду держави і той факт, що бездіяльність НБУ вже було доведено навіть в українських судах. Тож логічним буде очікувати, що нерезидентам це теж вдасться зробити. Юлія Курило підкреслює, що є також загальна презумпція, що суперечки між інвесторами й державою − це завжди пошук балансу інтересів. Тобто арбітри будуть, безсумнівно, брати до уваги і діючу в Україні нормативну базу, і ту обставину, що керівництво Дельта-банку є суб'єктом кримінального переслідування.

«Безумовно, можлива перемога інвесторів у цій суперечці стане прецедентом, спираючись на який, Україні доведеться захлинутися в лавині аналогічних вимог», − резюмує Курило. Вона підкреслює, що плюсом для України є те, що Мін'юст найняв компанію для захисту своїх інтересів, репутація якої не викликає сумнівів. У кожному разі за бездіяльність держави, як завжди, відповідатимуть платники податків − питання тільки в сумі.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Плюс на мінус: українські банки зменшили збитки
Про що це сигналізує ринку
За традиціями 17-го року: Лондон перевірить чистоту капіталів
Британці обіцяють заморозити або конфіскувати активи тих, хто не доведе легальність походження своїх грошей
Ділити на два: Samsung готує поділ компанії
Акціонери позитивно відреагували на новину
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Зараз на головній
Олег Устенко: «$30-50 млрд на руках у населення насправді належать 15% жителів України»
Олег Устенко: «$30-50 млрд на руках у населення насправді належать 15% жителів України»
CEO Міжнародного фонду Блейзера ─ про вплив політики Трампа на Україну і перспективи зовнішнього фінансування
Плюс на мінус: українські банки зменшили збитки
Плюс на мінус: українські банки зменшили збитки
Про що це сигналізує ринку
Платники податків США проти Пентагону
Платники податків США проти Пентагону
У Штатах набирає обертів скандал про надмірні $125 мільярдів військових витратах
Чи варто власнику залучати топ-менеджера партнером у бізнес?
Чи варто власнику залучати топ-менеджера партнером у бізнес?
Які останні тенденції в побудові довгострокової мотивації ключових управлінців?