Співвласник iBox: «Майбутнє – за транзакційними банками, які працюють без відділень»

Євген Березовський, керівний директор Агрокомбанку – про розвиток транзакційного бізнесу та про інновації у фінансах

Євгена Березовського вважають одним із банкірів-новаторів на фінансовому ринку. З 1995 до 2005 року він будував кар’єру в Альфа-Банку, де в результаті багаторічної роботи здобув посаду старшого віце-президента Альфа-Банку Україна, керуючи, зокрема, відносинами з великими корпоративними клієнтами. Також Березовський входив до правління інвестиційної компанії «Аструм Інвестиційний менеджмент» і державного Ощадбанку. Крім того, він є співвласником мережі платіжних терміналів iBox.

Зараз Березовський очолює невеликий Агрокомбанк, з яким у банкіра пов’язані великі плани. У тому числі, створення нового формату електронних грошей і побудова системи грошових переказів. Про те, як буде розвиватися транзакційний бізнес у 2016 році, про нові технології в банківській справі та ризики для фінансової системи Євген Березовський розповів в інтерв’ю для Forbes.

!!!Евгений Березовский:
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Що за вашими відчуттями сьогодні відбувається з транзакційним бізнесом в Україні?

– Сьогодні в Україні транзакційний бізнес – це швидше історія, про яку всі говорять, ніж історія, яка реально відбувається. Це найзрозуміліша і найпростіша ніша, у яку потрібно переходити, коли ти не можеш кредитувати: тому що ресурси дорогі, капіталу недостатньо.

– Вже кілька років банки вважають, що РКО займає істотну частину в їхніх доходах…

– РКО я також відношу до транзакційного бізнесу, але у транзакційному банківському бізнесі дуже багато різних продуктів, які допомагають підприємству працювати, структурувати свої операції. Це й кеш-менеджмент, і можливість казначейського управління рахунками холдингу, і можливість купувати в банку послуги і продукти єдиним пакетом, включаючи інкасацію, зарплатні проекти, еквайринг і так далі. Зараз можна говорити швидше про бізнес для клієнтів-фізичних осіб, ніж для юридичних. Юрособи тяжіють до тих банків, які їх кредитують, і для того щоб змусити підприємство перейти в банк, який його не кредитує, транзакційні інструменти мають бути якісно іншого рівня. З іншого боку – кредит, це чудовий інструмент утримання клієнта, навіть за паршивого розрахунково-касового обслуговування.

Не в останню чергу причиною кризи у фінансовій сфері стало те, що всі подумали, ніби корпоративне кредитування – це легко, і можна роздавати гроші, збирати гроші й заробляти на цьому. Але корпоративний бізнес – це для великих банків, зі значним капіталом; банків, які можуть дозволити собі великих клієнтів і можуть дозволити собі зазнати збитків у ситуаціях, коли виникають проблеми з ліквідністю. Й акціонери великих банків мають бути відповідальними й зобов’язані розуміти, що у разі кризи з великими клієнтами виникнуть ризики неповернень. Банки мають дати клієнтам можливість вибратися з кризи. А для цього потрібен великий капітал.

НБУ за останній рік якраз і намагався прояснити, які ж банки насправді є в Україні? Хоча результат був очевидний із самого початку – по суті, є держбанки, є невелика група банків з іноземним капіталом, а українських – 2–3 банки, і все.

Щойно український банк починає ризикувати разом із позичальником, він має розуміти, що тепер він із ним і в добрі, і в погані часи. І видані кредитні кошти – це вже не звичайні оборотні кошти на три місяці чи рік під заставу чогось. Подібні ризики драматично впливають на банк, і похід комерційних банків у клієнтський капітал для багатьох закінчився погано

– А хто з українських банків реально присутній у бізнесі? Наприклад, «Приват»?

– «Приват» – безумовно. Він чемпіон світу з інновацій серед банків. Те, як вони працюють, викликає безумовну повагу. Я вважаю, що в них видатна команда: «Приват» створив модель управління, у якій немає залежності від людини, від суб’єктивного людського чинника, але система водночас чудово працює. Хоча з погляду корпоративного бізнесу «Приват» – банк не для кредитування, а для обслуговування. Тому в багатьох секторах фінансового ринку він займає монопольну частку: в інтернет-банкінгу, в еквайрингу, інкасації.

Інші банки – захоплені кредитуванням інсайдерів і готовністю під приводом кредитування входити у клієнтський бізнес. У зв’язку з цим вони відчувають серйозні проблеми з резервуванням і нормативами капіталу.

!!!Евгений Березовский:
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Але в період кризи 2007–2009 років багато міжнародних банків заходили в капітал підприємств, і, можливо, українські банки просто копіюють загальноприйняту у світі модель поведінки…

– У мене щодо цього інша думка. Потрібно розділяти те, що ти робиш у пост-кризовий період, коли заходиш у капітал і переписуєш на себе частину прав, щоб контролювати пост-кризовий вихід підприємства на нормальну роботу. І це нормально. Але це не має нічого спільного з тим, коли ти із самого початку займаєшся корпоративним фінансуванням, видаючи кредити підприємству з істотними ризиками, що, по суті, є квазі-капіталом. І це робиться з розрахунку на те, що ця операція «вистрілить» – і банк заробить додаткові гроші на подальшому продажі активів. На Заході цим займаються величезні міжнародні банки або нішеві інвестиційні будинки, які спеціалізовані у своїй діяльності й дуже добре розбираються в якихось галузях.

Нові продукти активно розвиває Ощадбанк, і якщо вони продовжуватимуть в тому ж дусі, то за пару років стануть потужним конкурентом для найбільших банків у транзакційному бізнесі

– Чим ця модель у нас відрізняється від того, що є на Заході?

– На Заході всі банки, які грають із цим, великі, у них є багато капіталу. Щойно український банк починає ризикувати разом із позичальником, він має розуміти, що тепер він із ним і в добрі, і в погані часи. І видані кредитні кошти – це вже не звичайні оборотні кошти на три місяці чи рік під заставу чогось. Подібні ризики драматично впливають на банк, і похід комерційних банків у клієнтський капітал для багатьох закінчився погано.

Я вважаю, що після 2008 року потрібно було і далі займатися традиційним банкінгом і поточним кредитним портфелем. Але багато банків пішли в капітал підприємств, у потенційно надмаржинальні схеми.

– Але, наприклад, ПриватБанк і ПУМБ якось подолали цей період…

– «Приват», наскільки я знаю, не заходив у капітал, а зосередився на роздрібному та транзакційному бізнесі. ПУМБ також ні до кого в капітал не заходив. Хоча багато інших банків, у тому числі дрібні, йшли.

– І якою може бути альтернативна модель розвитку фінансової системи?

– З альтернативних моделей мені подобається транзакційний банк. Для багатьох це банк, який активний в інтернеті. Банк без відділень, який дистанційно доставляє кредитні картки. Але транзакційний банк – складна річ: він будується на розумінні потреб клієнтів – фізичних осіб і на дуже якісному, інноваційному сервісі.

Ми будували трансакціонну частину бізнесу на базі iBox. Зараз iBox обслуговується в одному з найбільших банків, Альфа-Банку. В Агрокомбанку ми також робимо акцент на транзакційному бізнесі, уникаючи ризиків кредитного та депозитного бізнесу. Поступово ми будемо підключати термінали, яких зараз 5600, до банківських продуктів Агрокомбанку. Ми розраховуємо на непогану синергію двох бізнесів і появу нових продуктів. Наприклад, систему електронних грошей. Зараз ми працюємо над тим, щоб отримати відповідну ліцензію у НБУ. Паралельно ми також реєструємо власну систему міжнародних грошових переказів.

І вже після запуску й налагодження цих продуктів ми почнемо розвивати кредитування фізичних осіб – завдяки накопиченим знанням про клієнтів і їхні потреби

!!!Евгений Березовский:
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Що, за вашими спостереженнями, відбувається з конкуренцією у сфері транзакційного бізнесу й банківських ноу-хау?

– У сегменті банківських технологій великим гравцем є Альфа-Банк. Нові продукти активно розвиває Ощадбанк, і якщо вони продовжуватимуть в тому ж дусі, то за пару років стануть потужним конкурентом для найбільших банків у транзакційному бізнесі. Для розвитку цієї сфери необхідні серйозні інвестиції в ІТ, але за кілька років це відбудеться, і тоді ми побачимо, як на ринку роздрібних послуг будуть гостро конкурувати два амбітні гравці – «Приват» і Ощадбанк.

Що ж до конкуренції в термінальному бізнесі, то тут ми регулярно спілкуємося з НБУ й чекаємо від нього кроків, які приберуть із ринку «сірість», непрозору роботу з готівкою тощо.

– Як загалом ви оцінюєте те, що відбувається сьогодні з НБУ?

– Наше спілкування з НБУ справляє на мене дуже добре враження, тому що там зараз багато цікавих молодих людей, які прийшли з бізнесу і які думають та діють по-новому.

– Ви очолюєте банк із четвертої групи за класифікацією НБУ. Саме щодо цієї групи Нацбанк декларував посилену увагу й можливість закриття цілої низки гравців. Будь ласка, поясніть – у чому сенс такої позиції?

– Минулого місяця на нараді з банками третьої-четвертої групи Валерія Гонтарева й Олександр Писарук вельми чітко сказали, що вони не хочуть закривати всі невеликі банки. Але водночас визначено низку вимог: банки мають розкрити бенефіціарів, мати реальний, а не «намальований» капітал; плюс у банку має бути виразна бізнес-модель. Якщо цим підходам банк відповідає, питань у регулятора не буде. Це прозоро, зрозуміло, і відповідає поточному моменту. Так – не секрет – є банки, які займаються й перетворенням грошей на готівку, і «сірими» схемами. Але це не банки насправді.

– «Не банки» в репутаційному або прямому сенсі?

– І у прямому сенсі теж. Деякі з цих банків могли б просто стати фінкомпаніями. Припустимо, якщо банк спеціалізується на інкасації або еквайрингу, йому не обов’язково бути банком у широкому значенні: ліцензії фінансової компанії цілком достатньо. Тим більше, що накладні витрати банку – це набагато дорожче. У Європі є фінкомпанії, які спеціалізуються на інкасації, наприклад, Euronet, який займається еквайрингом і банкоматами.

– Але ж ваш банк буде якраз займатися й інкасацією, й еквайрингом, залишаючись при цьому банком…

– Для нас це потрібно! Ми плануємо займатися продуктами, для яких банк потрібен. Але якби в Україні була можливість отримати ліцензію на еквайринг та інкасацію, то ми б подумали над іншою моделлю бізнесу – чи варто займатися банком і чи не буде доцільніше перейти у формат фінансової компанії.

Будуючи спочатку транзакційний бізнес всередині iBox, ми розуміємо, як побудувати цей бізнес усередині банку. Заплановані нами інвестиції – приблизно $5 млн у 2016 році.

– Як ви пояснюєте, що законодавче поле фінансового ринку в Україні так відрізняється від того, що є в ЄС?

– Тут ніхто не займався аналізом і структуруванням ринку. Тільки останній рік у НБУ почали ставити запитання: чому б не виділити інкасаційний, скажімо, бізнес, в окрему ліцензію. Сподіваюся, у майбутньому законодавство стане більш ліберальним.

– Скільки у вас зараз мерчантів, і які з них найпопулярніші?

– У компанії iBox понад 1000 мерчантів. На першому місці за обсягом платежів, звичайно, мобільні оператори. На другому – ігри, і темпи зростання як операторів, так і обсягу платежів – величезні. Нарешті, сектор економіки, який створюється завдяки 3G. Адже багато додатків мають сенс тільки зі 3G, і цей напрям буде тільки розвиватися.

– До речі, про майбутнє. Наприкінці 1990-х «Приват» активно брав участь у всіх платіжних проектах, щоб через 10 років бути лідером галузі. Зараз «Приват» – у розвитку e-government. Ви, вибудовуючи інноваційний бізнес, бачите роль вашого банку в майбутній системі e-government?

– Ми будемо істотно спрощувати гравцям ринку можливість працювати на ньому. Але ми поки не беремо участь у проектах, пов’язаних з електронним урядом.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Темний ліс: яка роль мораторію на експорт деревини в отриманні допомоги від ЄС
І чому деревообробники незадоволені компенсаторами, запропонованими Кабміном
Українська рулетка: громадяни й бізнес втратили в банках-банкрутах понад 300 млрд гривень
Чи можна побудувати в Україні європейську систему гарантування вкладів
Чому автоконцерни активно інвестують у сервіси таксі
Для виробників авто це вклад у майбутнє
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 3
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Наталя Шепівдич
Наталя Шепівдич — 05.04.2016, 07:28

Добрий день.Я випадково вибрала поповнити карту віза замість карти приват банку і ввела номер карти й поповнила на певну суму...гроші на картку так і не прийшли ,що робити?як повернути гроші?

Anton Bogat
Anton Bogat — 23.12.2015, 12:49

Ваш коментар..."У компанії iBox понад 1000 мерчантів. На першому місці за обсягом платежів, звичайно, мобільні оператори. На другому – ігри, і темпи зростання як операторів, так і обсягу платежів – величезні." Цікаво коли вже можна буде ппереказувати готівку на банківську карту через iBox. Хіба важко реалізувати такий сервіс разом з якимось монстром грошових переказів pay2you або изіпей?

Xobi IBox
Xobi IBox — 23.12.2015, 14:48

Антон, доброго дня!
Раді вам повідомити, що сервіс «Поповнення картки» доступний клієнтам IBox з листопада цього року. Ви можете поповнити будь-яку картку Visa та MasterCard українського банку в національній валюті за лічені хвилини.
IBox завжди поруч. Найближчий термінал Ви можете знайти на сайті: ibox.ua/ru/map/
З повагою,
IBox

Вибір редактора
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
Як і чому банківський ринок України може втратити ще одного гравця
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Акціонери залишили фінустанову без підтримки. Міськадміністрація Києва вимагає втручання правоохоронців
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
І як українська сторона зуміла компенсувати відсутність російського ринку
Зараз на головній
Міністр практичних дій: що чекає бізнес від Ігоря Насалика
Міністр практичних дій: що чекає бізнес від Ігоря Насалика
На конгресі «Енерговесна-2016» обговорили енергетичний прорив на Захід, ліквідацію шахт і підводні камені «зеленої» енергетики
Темний ліс: яка роль мораторію на експорт деревини в отриманні допомоги від ЄС
Темний ліс: яка роль мораторію на експорт деревини в отриманні допомоги від ЄС
І чому деревообробники незадоволені компенсаторами, запропонованими Кабміном
Куди поїхати влітку: Узбекистан
Куди поїхати влітку: Узбекистан
Що подивитися у країні Тамерлана
Уроки Великої депресії: як відродити банківську систему України
Уроки Великої депресії: як відродити банківську систему України
До яких кроків слід негайно вдатися уряду і Нацбанку