Фрідріх Лоєр, ISG: «Якщо роботи немає всередині країни – чому не шукати за її межами?»

Чим аутсорс – добре рішення для України
Фрідріх Лоєр, ISG: «Якщо роботи немає всередині країни – чому не шукати за її межами?»
Фото DR

В останні два роки український IТ-ринок зростав, всупереч загальній негативній ринковій ситуації. Тільки за 2015 рік місцеві компанії на 10–12% збільшили кількість співробітників, а за пару років число зайнятих у сфері IТ може подвоїтися й досягти 200 000 осіб. Більша частина – співробітники сервісних компаній, аутсорсинг. Але забезпечити зростання зможе тільки наявність клієнтів, готових платити за роботу українських програмістів і розробників.

Фрідріх Лоєр – один із партнерів компанії Information Services Group, яка допомагає своїм клієнтам (серед яких – великі автомобільні й авіакомпанії) знаходити виконавців для виконання IТ-підрядів. В Україну Фрідріх приїхав ознайомитися з можливостями місцевих аутсорс-компаній та більше дізнатися про все IТ-середовище країни. У розмові з Forbes експерт ділиться своєю думкою щодо аутсорсингу і причин виїзду програмістів за кордон.

– Яким є ваше основне завдання в Україні?

– На цей момент в Україні я – гість компанії Luxoft, але приїхав сюди вивчати країну і її можливості. У мене є клієнти, які локально розташовані в Німеччині, сфокусовані на німецький ринок. Моє завдання – допомогти їм знайти компанії для виконання всіх видів IТ та інжинірингових послуг.

Ці клієнти шукають три ключові пункти: можливості, потенціал і фінансову вигоду. І, безумовно, відповідний рівень якості виконання завдань. Зараз моя місія полягає в тому, щоб зрозуміти, на що здатні місцеві сервісні компанії. Я вивчаю, що може дати ваша країна, вивчаю її можливості (з погляду економічних і правових перспектив).

– Іншими словами, ви промацуєте ґрунт місцевого ринку, правильно?

– Так, усе правильно. Щоб надати своїм клієнтам рекомендації можливих постачальників послуг, я маю провести експертне оцінювання ринку і зрозуміти, на що здатні місцеві компанії.

– А хто є серед ваших клієнтів? Автомобільні компанії?

– Так, великі автомобільні компанії є серед наших клієнтів, але працюємо ми не тільки з ними. Робота компанії побудована так, що в кожного з дев’яти партнерів (Фрідріх – один із них. – Forbes) є свій напрям і свої клієнти. Наприклад, особисто я веду деякі компанії з DAX30, багато великих і дрібних гравців. І моє завдання – допомогти їм реалізувати свої стратегії пошуку постачальників.

Аутсорсинг може стати серйозною можливістю для країни, адже людям приносять роботу з-за кордону, яка добре оплачується

У цих компаній є можливість і самим розробляти серйозні IТ-продукти, але це зажадає більше часу і грошей. Тому консалтингові фірми, як ми, мають шукати зовнішніх виконавців, готових допомогти розв’язати завдання наших клієнтів. Варто врахувати один момент: на сьогодні замовникам потрібно вже не просто розробити додаток або зробити для нього дизайн.

Йдеться про розробку повноцінного продукту, що вимагає ресурсів і досвіду. Наприклад, як принести ІТ у такий продукт, як пральна машина: не кожен провайдер ІТ-послуг знає, як це зробити. Тому ми дивимося на великі українські сервісні компанії, здатні брати і виконувати такі замовлення.

Давайте враховувати й той факт, як швидко змінюється й оцифровується наш світ. Наприклад, зараз людині нецікаво мати просто автомобіль. Вона хоче мати в ньому той самий Spotify (стримінговий сервіс для прослуховування музики. – Forbes), щоб слухати улюблені пісні в будь-який момент. Тому виробник тепер має подбати про те, щоб в автомобілі був доступ до подібних систем, які можуть спростити її життя й розширити кількість можливостей самого продукту. Все це вимагає сил і часу для розробки програмного забезпечення, здатного поєднувати в собі ці функції, і в майбутньому число таких замовлень буде тільки зростати.

– Німеччина – одна з найбільших IТ-країн Європи і світу. Але навіть з урахуванням цього ваші клієнти змушені шукати собі «помічників»?

– Сьогодні Німеччина сильно змінюється: від країни-виробника до країни-створювача. Тому зараз велике число бізнес-процесів і IТ-завдань переносять за її межі, де трудові ресурси доступні за адекватними цінами.

Але навіть за цієї умови місцеві компанії не можуть знайти інженерів і розробників, їм необхідно дедалі більше й більше фахівців: у самій країні просто демографічно немає такого числа людей. Тому безліч компаній шукає собі підрядників за межами країни для передання частини замовлень сервісним компаніям.

– Звертаючи увагу на ваш досвід, розкажіть, що може дати країні велике аутсорс-середовище, і чи дасть це щось взагалі?

– Все полягає в тому, чи дає це вигоду для ринку, чи є тут на чому заробити, чи є ресурси для виконання цієї роботи. Найкраще навести приклад Індії, де аутсорсинг розвинений неймовірно сильно. Ще кілька десятків років тому в них були великі проблеми з якістю життя, мільйони людей були безробітними.

Уряд країни вхопився за можливість виправити це через навчання населення, вони багато інвестували в це. А потім усе пішло за простим сценарієм: якщо роботи немає всередині країни, то чому ж не шукати її за межами – трудові ресурси почали експортувати у вигляді виконання аутсорсингової роботи.

Фрідріх Лоєр, ISG: «Якщо роботи немає всередині країни – чому не шукати за її межами?»
Фото DR

Такий самий сценарій сьогодні проходить Україна, наскільки я розумію. У вас є багато розумних і висококваліфікованих молодих хлопців, але вони відчувають брак зайнятості. Аутсорсинг може стати серйозною можливістю для країни, адже людям приносять роботу з-за кордону, яка добре оплачується. Фактично, це створює велику кількість робочих місць для освічених людей всередині країни.

Тут важливо зазначити, що сектор має розвиватися. Одна справа, коли ви просто виконуєте чужі замовлення – це добре, адже в людей з’являється робота. Але важливо, щоб із часом місцеві компанії починали створювати свій продукт, інвестували гроші в розробку, дослідження. Зараз цим займаються великі українські аутсорс-компанії, і це важливо.

У майбутньому це дозволить перейти від статусу «підрядника» до «створювача». Тому коли ми говоримо про перспективи, мається на увазі розвиток. В іншому разі країна залишатиметься в положенні постачальника дешевої робочої сили. Саме тому зараз такі країни, як Німеччина, багато інвестують у інженерні розробки, щоб підтримувати їхню економічну позицію.

– В Україні також є свої проблеми. Наприклад, IТ-фахівці, які виходять на рівень senior, отримують пропозиції і виїжджають працювати в інші країни. Як залишити цих людей тут? Можливо, варто переводити аутсорс у щось цікавіше або ж максимально розвивати стартап-культуру?

– Якщо говорити про те, як залишати підприємців усередині країни, то тут багато стосується виключно рівня життя конкретної робочої сили. Мені здається, це залежить не стільки від компаній, скільки від уряду, а також культурних і політичних умов.

Софт за кілька років, найімовірніше, почнуть писати роботи чи комп’ютери на кшталт того ж Watson. Але завжди потрібні будуть люди, які допоможуть розробляти, досліджувати нові напрями, працювати над створенням майбутнього

Стартапи – це окрема історія. Потрібно розуміти, що вони працюють там, де зуміли знайти покупців, і де вони можуть заробити гроші. Тому, якщо підприємець бачить, що його основний клієнт веде бізнес в іншій країні, його буде важко утримати в Україні. Звичайно ж, багато клієнтів враховують можливості збереження авторських прав, і воліють працювати в тих країнах, закони яких можуть гарантувати їхній захист.

– А якщо говорити про створення власного виробництва в Україні, що краще робити – софт чи залізо? Наприклад, IBM, де ви працювали багато років, продала все своє «залізне виробництво», і тепер працює над хмарними технологіями. За цим – майбутнє?

– Я не можу говорити від імені IBM, але зі своєї «дзвіниці» скажу ось що. Сьогодні IBM і далі має справу із «залізом». Однак це більшою мірою розробка, а не виробництво.

– Надпотужний комп’ютер Watson…

– Не тільки. Наприклад, компанії – виробники ігрових приставок, як-от Sony Playstation, необов’язково самі займаються розробкою вбудованих процесорів самостійно. Їм такі послуги пропонують розробники «заліза», на зразок тієї ж IBM. Вже багато років компанія успішно посідає перший рядок у списку найактивніших розробників – вона реєструє сотні або тисячі патентів щорічно.

Я веду до того, що той самий софт за кілька років, найімовірніше, почнуть писати роботи чи комп’ютери на кшталт того ж Watson. Але завжди потрібні будуть люди, які допоможуть розробляти такі речі, досліджувати нові напрямки, працювати над створенням майбутнього. Про мене, це важливий і затребуваний бізнес, у якого є майбутнє. І залежить воно не від країни, а від наявності підготовлених кадрів.

– На момент нашої розмови ви вже встигли провести в Києві деякий час і познайомилися з місцевими компаніями. Які враження?

– Напевно, перше, на що треба вказати, це висока мотивація людей. Всі, кого я зустрів, мають бажання зробити більше, у них чудова мотивація, і, що добре, є знання, і навіть досвід із наявністю великої портфоліо від клієнтів. Мені також пощастило зустрітися з Дмитром Шимківим. Приємно, коли в уряді працюють люди (раніше Шимків був генеральним директором Microsoft Україна. – Forbes), що мають знання й досвід у цій індустрії, розуміють процеси і виклики. Однозначно, це добрий знак.

– Нещодавно в одну з найбільших аутсорс-компаній України інвестував Джордж Сорос. Для ваших клієнтів це щось означає?

– Я не можу говорити від їхнього імені або від імені Сороса. Але якщо говорити про подібну інвестицію, то варто розуміти: Джордж Сорос – дуже успішний інвестор, який заробив на інвестиціях величезні гроші. Як гадаєте, чи став би він просто спалювати свої кошти в Україні? Відповідь є очевидною. Тому така інвестиція завжди буде добрим знаком.

– Ви працюєте з автомобільними компаніями, наостанок – питання про майбутнє. Чи побачимо ми авто від Apple і чи збудеться передбачення Сергія Бріна, що в майбутньому люди не будуть керуватимуть автомобілями особисто?

– Я маю двох синів. І в них немає автомобілів. За їхніми словами, особисті автомобілі їм просто не потрібні, на відміну від останньої моделі смартфона або зручних сервісів, які допомагають спрощувати собі життя.

– У Європі багато хто думає про довкілля…

– Насправді, не так і багато. Справа в іншому: для людей машина сьогодні перестала бути чимось особливим, і часто створює більше труднощів, ніж зручностей. Наприклад, у великих німецьких містах мало парко-місць, а саме паркування дуже дороге. Часто дешевше викликати таксі або скористатися шерингом автомобілів.

До того ж, сьогодні сильно змінюються інтереси молодого покоління. Ще 20 років тому реклама машини була зосереджена на кінських силах і потужності двигуна авто. Сьогодні ж виробники вказують, що машина може легко підключитися до вашого iPhone і запустити Spotify або прочитати свіжий e-mail.

Якщо ж говорити про автомобілі від компаній, які раніше цим не займалися, то вони очевидно зможуть це зробити. Чому? Знову ж таки, згадайте ситуацію 30-річної давності. Тоді дешевий автомобіль мав базовий функціонал без швидкості й особливого комфорту, а дорогий усе вмів, але був доступним небагатьом. Сьогодні ж навіть найдешевша машина має все необхідне для досить комфортної їзди.

Змінився ринок і можливості, тому компанії, у яких є гроші (а, наприклад, у Apple/Google їх у надлишку), можуть за кілька років також вийти на автомобільний ринок, оскільки фокус зрушується з базового функціоналу машини до інших її можливостей, як-от підключення до різних медіа або автономне керування.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів