Не змогли: чому проект Zano, який зібрав на Kickstarter $3,50 млн, закрився

Набрати величезну суму вдалося завдяки свідомо неправдивим обіцянкам
Не змогли: чому проект Zano, який зібрав на Kickstarter $3,50 млн, закрився

Для українців краудфандингові майданчики Kickstarter і Indiegogo стали свого роду символом успіху. Низка місцевих проектів зібрала на них сотні тисяч доларів, що допомогло запустити бізнес і вийти на міжнародний ринок. Але крім історій успіху, трапляються і провали, причому – гучні.

Проект мініатюрного дрона Zano зібрав на Kickstarter величезну суму – $3,5 млн. Користувачів спокусив той факт, що сам по собі безпілотник був маленьким, але вмів знімати якісне відео. Його головна особливість – вміння слідувати за користувачем (фактично за його смартфоном) автоматично, уникаючи фізичних перешкод. Але коли прийшов час відправляти готовий продукт бекерам, то відправляти було нічого. Щоб розібратися в настільки масштабній афері – обдуреними виявилися 12 000 замовників – майданчик Kickstarter навіть найняв журналіста Марка Харріса, аби той розібрав ситуацію. Його розслідування пролило світло на те, що трапилося.

На Kickstarter проект Zano запускала компанія Torquing Group, засновником якої був австралієць Айван Рідман. Спочатку він займався розробкою софту, володів невеликою фірмою з ремонту техніки. Йому вдалося отримати гроші на створення квадрокоптера, але після сильного затягування термінів здавання і відсутності конкретних результатів, замовник відмовився від співпраці з Рідманом. Незважаючи на невдачу, проект безпілотника інженер не закрив.

Нетривалі пошуки інвестора допомогли знайти 150 000 фунтів стерлінгів на запуск нового проекту під назвою Zano: теж дрон, тільки мініатюрний, для звичайного користувача. Отриманих грошей вистачило на розробку певного прототипу, знімання відео й підготовку до запуску проекту на Kickstarter. За словами Рідмана, їм було достатньо лише $190 000 для успішного налагодження виробництва Zano.

Необхідну суму проект зібрав за 10 днів. Користувачам сподобався дрон, який вміє автоматично рухатися за користувачем і робити якісні фотографії. Представлений на сторінці Zano ролик показував неймовірні можливості ґаджета, що лише спокушало потенційних інвесторів. У підсумку, про мініатюрний дрон говорили всі західні ЗМІ, охоплення аудиторії був величезним. Після закінчення кампанії Zano зібрав $3,5 млн від понад 12 000 бекерів.

Запідозрити недобре треба було вже на виставці споживчої електроніки CES’2015. Zano привезли на виставку, але в повітря так і не запустили, мотивуючи туманними відмовками. Водночас відвідувачі лише вимагали продати їм чудо-ґаджет: через попередні замовлення на сайті вдалося отримати гроші від ще 3000 осіб.

За півроку, як і обіцяли розробники, ґаджет почали відправляти. Але виключно тим, хто платив гроші через сайт, і маленькими партіями. Замовники, які отримали Zano, залишилися незадоволені: ґаджет майже не літав, міг залишатися в повітрі лише пару хвилин (замість заявлених 15), часто врізався у стіни. Іншими словами, був непрацездатним і не відповідав обіцянкам розробників.

Щоб отримати відстрочення для доопрацювання продукту, Рідман не раз повідомляв про виниклі проблеми: то постачальник деталей підвів, то пропелери неправильні привезли. Доопрацювання вимагало часу і грошей, які зникали дедалі швидше. Як виявилося пізніше, фінансова проблема також була пов’язана зі споживчими апетитами розробників – керівники проекту придбали в особисте користування новенькі BMW M4 і M6. Потім виникли підозри, що й сам ролик, завдяки якому вдалося заманити покупців, виявився підробкою. Восени 2015-го проект вирішили закрити. Доопрацювати ґаджет засновники так і не зуміли.

Гроші інвесторам, очевидно, ніхто повертати не буде – їх просто немає. Але проект Zano, який отримав величезну суму, так і не зумівши правильно нею розпорядитися, вкотре дає підстави стверджувати: потужність краудфандингових майданчиків занадто часто використовують люди без належного досвіду. Створити власний хардверний ґаджет – непросте завдання, що вимагає певних навичок і знань. Наприкінці свого розслідування Харріс пропонує менеджерам Kickstarter потенційне розв'язання подібної проблеми: проекти, що піднімають мільйони доларів, мають бути вивчені агентами майданчика щодо можливості створення самого продукту, а спеціально навчені люди – допомагати в роботі.

В іншому разі негативних сценаріїв розвиватиметься дедалі більше. За час існування Kickstarter понад $1 млн зібрали 152 проекти, кожен третій із яких – хардверний. І лише частина з них зуміла надати користувачам товар, який нормально працює. Люди, котрі не раз брали участь у підтримці цікавих проектів, переконані: або краудфандингові майданчики будуть ефективніше перевіряти заявки, співпрацювати із заводами, проводити аудити проектів, або їхня популярність незабаром почне падати.

Для наочного підтвердження таких висновків Forbes вибрав п’ятірку гучних проектів, які так і не стали реальністю, незважаючи на мільйони доларів, інвестованих у них. Що показово – у всіх виникали практично одні й ті ж проблеми.

1Coolest Cooler

Coolest Cooler
Зібрано: понад $13 млн
Ситуація: все погано
Coolest Cooler

Два роки тому проект Coolest Cooler – переносний холодильник із цілою низкою додаткових функцій – наробив багато шуму на Kickstarter. По-перше, великій кількості людей він дійсно сподобався: у порівняно невеликому ящику ховалася ціла переносна кухня, що дозволяла готувати на вулиці. По-друге, за місяць на створення Coolest Cooler було зібрано понад $13 млн, що перевищувало рекорд годинника Pebble.

Здавалося, проект приречений на успіх, про нього написали всі провідні технологічні ЗМІ. Доставити готовий ґаджет обіцяли до лютого 2015-го. З моменту закінчення заявленого терміну минув уже рік, а десятки тисяч бекерів так і залишилися без ґаджета на руках.

Виявилося, що підвів постачальник блендерів, який не зумів впоратися із замовленням. «Це наша помилка – співпрацювати лише з одним постачальником», – ішлося в повідомленні засновників проекту. Потім проблеми виникли вже з мотором. Після річної затримки розробники Coolest Cooler обіцяють доставити холодильник упродовж кількох місяців.

2Приставка OUYA

Приставка OUYA
Зібрано: $8,5 млн
Стан: фінансові проблеми, можливим є продаж компанії
Приставка OUYA

У 2013-му група ентузіастів захотіла створити доступну ігрову консоль, яка могла б виводити на великі екрани ігри з Android. Команда розробила приставку OUYA, спеціальний контролер, і пообіцяла величезний каталог ігор, який буде постійно зростати. На все це просили $950 000, але 65000 бекерів дали $8,5 млн.

Загалом ініціатори OUYA свою обіцянку виконали: приставку у 2013-му доставили практично всім. Труднощі почалися потім. Виявилося, що запропонований пульт абсолютно незручний для нормального процесу гри. Досить мізерним виявився й каталог ігор: навіть сьогодні їх кількість не досягає 1 200 штук. Для порівняння: у Google Play налічується більше 1 млн додатків.

Частина розробників, які адаптували під OUYA свої ігри, так і не отримала за це винагород та обіцяних виплат. Зараз у компанії великі фінансові проблеми, йдеться про продаж бізнесу.

3Трекер Meteor від Kreyos

Трекер Meteor від Kreyos
Зібрано: $1,5 млн
Стан: проект закрито
Трекер Meteor від Kreyos

У 2013-му ажіотаж навколо ґаджетів, які можна носити – зокрема, смарт-годинників – тільки починався. Молодий хлопець Стів Тан вирішив зіграти на зростанні уваги до нового сегменту, анонсувавши водонепроникний трекер Meteor. Для запуску проекту Тану було потрібно, за його власними заявами, всього $100 000. За місяць на Indiegogo було зібрано $1,5 млн.

Як виявилося, навіть зібраних грошей було недостатньо. Розробники взяли кредит, щоб встигнути все зробити вчасно. За їхніми словами, підвів постачальник компонентів. За рік лише частина інвесторів отримала свої годинники, але продукт був явно недопрацьований. Олії у вогонь підлило фото Тана з червоною Ferrari – його звинувачували в розтраті чужих грошей. Хлопець заявив, що брав її в оренду поганяти, але відмовки справі не допомогли: Kreyos закрили.

43D-принтер Buccaneer

3D-принтер Buccaneer
Зібрано: $1,5 млн
Стан: все погано
3D-принтер Buccaneer

Два роки тому 3D-принтери були однією з топ-тем у технологічному світі. Раз у раз лунали обіцянки, що з їхньою допомогою можна буде друкувати не тільки іграшки, але й заледве не їжу. Все це було правдою, але для домашнього використання ґаджет був надто складним.

Засновники Buccaneer вирішили зробити 3D-принтери зрозумілими й доступними будь-якій аудиторії. Для цього їм було потрібно $100 000. Ідея друкувати вдома різні предмети сподобалася трьом тисячам інвесторів, які загалом вклали у проект $1,5 млн. За два роки стало зрозуміло, що готовий продукт отримали менше 50% бекерів, та й той був далеко не ідеальним.

Засновники Buccaneer заявили, що зібраних коштів для подальшого виробництва принтерів недостатньо. Як вони розраховували реалізувати проект за $100 000? Виявилося, що експертиза була неправильною.

5Лазерна бритва Skarp

Лазерна бритва Skarp
Зібрано: $4,2 млн із другого разу
Стан: сумнівна перспектива
Лазерна бритва Skarp

Восени 2015-го на Kickstarter запустився проект лазерної бритви Skarp. Розробники обіцяли гоління без болю, порізів, подразнення й інших проблем. Це також стосувалося купівлі картриджів, піни. Іншими словами, досить вигідна інвестиція.

Проект настільки вразив людей, що всього за кілька днів було зібрано $4 млн. І тільки потім з’явилися запитання: чи можливо такий продукт створити? Низка користувачів почала висловлювати сумніви щодо реалістичності проекту, а після появи сумнівного ролика, який нібито підтверджував існування прототипу, Kickstarter взагалі заблокував проект.

Команда Skarp не розгубилася й оперативно запустилася на Indiegogo – правила майданчика є менш жорсткими. Журналісту Cnet вдалося дістатися до прототипу й подивитися, на що він здатний. Як показав простий дослід, голить Skarp дуже погано і практично не працює.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів