Дотримуйся дистанції: третина працівників українських компаній працює віддалено

На сьогодні віддалені працівники є в 21% українських підприємств, а через два роки частка таких компаній може зрости до 35%
Дотримуйся дистанції: третина працівників українських компаній працює віддалено
Фото Shutterstock

Глобальна тенденція працювати за межами офісу – в будь-якому зручному місці, де є засоби комунікації, почала активно виявлятися і в Україні. Здебільшого цією опцією сьогодні користуються фінансисти, IT-фахівці та керівники компаній. Як показує дослідження, проведене компанією «Бітрікс24» спільно з GfK Ukraine, це здебільшого люди, що мають вищий рівень кваліфікації і, в низці випадків, розраховують на більшу зарплату. Українські компанії схильні підтримувати цю тенденцію, адже вона дає їм можливість заощаджувати на обладнанні робочого місця працівника і залучати людей із різних регіонів.

На сьогодні рівень проникнення дистанційної зайнятості в Україні становить 21%, йдеться в дослідженні. Ще 15% компаній практикують часткову дистанційну зайнятість, коли працівники можуть час від часу працювати не в офісі. Найчастіше такою можливістю користуються підприємства Києва. Серед усіх підприємств, у яких є дистанційні працівники, частка столичних компаній становить 43%. Найменше віддалених працівників залучають компанії, розташовані в сільській місцевості.

Так, 22% підприємств, які використовують дистанційну зайнятість, розташовані в містах категорії «50–500 тисяч». У містах «500 000+» міститься 14% таких підприємств. Половина підприємств, які практикують дистанційну зайнятість, має від 6 до 20 працівників, близько 50% яких і працюють дистанційно. У середньому частка дистанційних працівників на українських підприємствах становить до 33% від загальної кількості офісних працівників.

В Україні вже є і такі компанії, які повністю складаються з дистанційного персоналу. Наприклад, Школа бізнесу Алекса Яновського, у якій усі 220 співробітників працюють віддалено. «Звичайно, віддалене працевлаштування – це питання взаємної довіри і якості виконаних робіт. З одного боку, роботодавці люблять спостерігати за роботою своїх співробітників: це вселяє їм надію, що завдання буде виконано якісно і вчасно, хоч у реальності це не завжди так. А з другого боку, якщо вдається отримувати якісний результат за менші гроші, хто ж відмовиться?» – каже HR-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна. І уточнює, що з 70 000 вакансій, поданих за останні 30 днів на сайті rabota.ua, 2 000 – з позначкою «віддалена робота». За словами Пашкіної, така тенденція спостерігається протягом останніх кількох років, а важка економічна ситуація в країні тільки посилила її.

Серед компаній, які практикують такий підхід, перше місце посів бізнес, пов'язаний із торгівлею та готельно-ресторанним бізнесом (27%). Потім ідуть IT-компанії та телеком (24%). Замикають трійку лідерів промислові підприємства (19%).

Соблюдай дистанцию: треть сотрудников украинских компаний работает удаленно

Портрет віддаленого працівника

Сьогоднішній дистанційний працівник в Україні – це насамперед працівник бухгалтерії чи відділу фінансів. Переведення саме цього функціоналу на віддалену форму роботи характерний передусім для малого бізнесу. На середніх і великих підприємствах дистанційна зайнятість притаманна в основному працівникам IT-відділів, системним адміністраторам, програмістам. Але, за словами HR-експерту порталу rabota.ua, таку форму взаємодії з роботодавцем можуть практикувати і менеджери з продажу, рекрутери, бухгалтери, дизайнери і навіть ілюстратори дитячих книжок. Пояснюється це насамперед тим, що в багатьох фахівців заробітна палата прив'язана до результату роботи, а не до кількості робочих годин.

Соблюдай дистанцию: треть сотрудников украинских компаний работает удаленно

Примітно, що 8 з 10 дистанційних працівників віком 25–42 роки мають вищу освіту (83%) і вищу кваліфікацію (78%), ніж звичайний працівник офісу. Крім того, 5% таких працівників отримують і вищу зарплату порівняно з офісним персоналом.

Соблюдай дистанцию: треть сотрудников украинских компаний работает удаленно

При цьому дистанційне працевлаштування не означає «нелегальне». «Дистанційна робота набуває більшого пріоритету в очах фахівця, якщо вона якось документально оформлена і дає змогу почуватися частиною компанії», – каже Тетяна Пашкіна.

Соблюдай дистанцию: треть сотрудников украинских компаний работает удаленно

«У нашій компанії є віддалені працівники. Але трохи [функціонують вони] по-іншому. У нас працівники не працюють з дому, а обслуговують з одного міста інше. Є співробітники з вільним графіком роботи, здебільшого це фінансовий відділ і технічна підтримка. Усього таких працівників не більш як 20%», – розповів Forbes СЕО «Датагруп» Олександр Кардаков.

Хто на чому заощаджує

На сьогодні майже 90% керівників вважають, що віддалена робота приносить відчутні економічні вигоди для підприємства. Найчастіше роботодавці заощаджують на офісі й обладнанні робочого місця. Друга стаття економії – можливість оплачувати тільки кінцевий результат, а не «відсиджування» людино-годин в офісі.

Згідно з оцінкою дослідників, сьогодні українські підприємства щорічно заощаджують до 1,7 млрд гривень на віддалених працівниках. А з урахуванням найближчих планів упровадження дистанційної зайнятості до кінця 2017 рівень економії досягне 3,3 млрд гривень на рік. Потенціал такої економії може досягти 8–10 млрд гривень щорічно за умови, що 100% українських підприємств переведуть на віддалену роботу до 20% співробітників.

Для оцінювання економічної вигоди використано такі розрахунки: вартість оренди робочого місця (≈ 4 m2) на одного працівника на рік за ставкою близько 150 грн/m2 – 7 200 грн на рік (усереднену ставку було отримано під час опитування підприємств щодо поточної ставки); витрати на офісне обладнання – ≈ 10 000 грн на рік на одного працівника.

Соблюдай дистанцию: треть сотрудников украинских компаний работает удаленно

Хоча компанії, які використовують працю віддалених працівників, зазначають високий рівень економії, цей критерій не є основним для роботодавців, які лише планують упроваджувати дистанційну зайнятість, ідеться в дослідженні. Для них важливіше знайти постійних виконавців на епізодичні роботи, розширити географію найму або дібрати висококласних фахівців, тобто використовувати дистанційну зайнятість для масштабування бізнесу.

Основними недоліками дистанційної зайнятості для всіх компаній є загроза інформаційній безпеці бізнесу і складність контролю робочого часу підлеглих з боку керівника. «Дослідження показало, що в керівників компаній часто є упередження проти дистанційної роботи всередині компаній. Найпоширеніший страх – порушення інформаційної безпеки компанії. Крім цього, керівники побоюються відсутності контролю робочого часу, втрат ефективних комунікацій і думають, що ризикують втратити корпоративний дух компанії, її культуру та цінності. Але ж насправді використання сучасних інформаційних інструментів дає змогу не просто розвіяти ці страхи, а й посилити комунікаційні можливості співробітників усередині компанії, дати їм звичні робочі інструменти в новому соціальному форматі», – зазначає директор українського офісу «1С-Бітрікс» Дмитро Суслов.

Соблюдай дистанцию: треть сотрудников украинских компаний работает удаленно

Проте не всі з роботодавців, особливо у сфері IT, піддаються цим побоюванням. «Робота команди віддалено – це питання правильної постановки завдань і делегування повноважень. Якщо працівник знає свої обов'язки, контролювати його не потрібно. Я вважаю, коли начальник вимагає, щоб працівник сидів поруч, у нього є проблеми з довірою», – каже Артур Оруджалієв, донедавна – СЕО порталу AIN, усі шість років існування якого його команда працювала віддалено. «Коли ми тільки починали проект, у нас не було можливості зняти офіс, а коли така можливість з'явилася, у ній уже не було необхідності», – уточнює Оруджалієв і додає, що сучасні інструменти комунікації дають можливість виконувати роботу якісно і віддалено.

За прогнозами GfK Ukraine, протягом найближчих двох років на Україну чекає стрімке зростання віддаленої роботи. І вже до 2017 року кількість підприємств, які використовуватимуть формат дистанційної роботи, досягне позначки 35%. Це зростання відбудеться за рахунок підприємств, які ще не використали такий формат роботи, але вже повністю готові до цього, і компаній із частковою зайнятістю.

Дослідники припускають, що частка дистанційних працівників зростатиме, і насамперед – за рахунок працівників відділу фінансів у малому бізнесі, а на середніх і великих підприємствах – системних адміністраторів і програмістів. На третьому місці – дистанційний менеджмент. У секторі IT та телекому очікується максимальне зростання дистанційної зайнятості – до 48%. Так, 28% підприємств, які не використовують дистанційну зайнятість, мають намір зайнятися її впровадженням. При цьому більшість планує цей крок не на найближчі місяці, а на віддаленішу перспективу.

У дослідженні брали участь 1 035 підприємств компанії середнього, малого і великого бізнесу України з усіх регіонів України.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів