Неплатоспроможні гіганти: Держава винна банкам понад 100 млрд гривень

Які великі держпідприємства прострочили виплати за кредитами перед банками
Неплатоспроможні гіганти: Держава винна банкам понад 100 млрд гривень
Один із великих боржників банків − Укрзалізниця, яка прострочила платежі в кілька мільярдів гривень
Фото Forbes Україна

У розпорядженні Forbes з'явилася інформація про суму боргу державного сектору перед банківською системою, зокрема − комерційними банками. Так, на початок 2016 року державні підприємства заборгували банкам понад 100 млрд гривень. І якщо на 1 лютого кредитний портфель всієї банківської системи становив близько 1 трлн гривень, то частка державних позичальників − це 10% від усіх виданих у країні позик. Частина цих боргів − проблемні, що буде враховано під час корпоратизації та підготовки до приватизації відповідних держструктур.

За даними аналітичного відділу Альфа-Банку, загальна сума боргів держкорпорацій перед банками − понад 100 млрд гривень. Найбільшим боржником є НАК «Нафтогаз України» − на компанію припадає майже половина всіх кредитів держсектору. Ще один монополіст − «Укрзалізниця» − є не тільки великим клієнтом банківський системи, а й великим неплатником. «На жаль, випадки, коли держпідприємства нездатні виконувати свої зобов'язання перед банками, не поодинокі. Цим держава подає дуже поганий приклад решті бізнесу», − констатують в Альфа-Банку.

Проблемні кредити

Згідно з даними Forbes, сума прострочення держави перед банками за деякими договорами досягає 1,6 млрд гривень.

Проблемні кредити держкомпаній у портфелі банків (на початок 2016 року)

Банк Держпідприємство
Промінвестбанк Південно-Західна залізниця
Південна залізниця
Шахтопрохідне управління НР-10
ДП «Вугілля України»
"Сбєрбанк" Донецька залізниця
ДП «Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит»
Укрексімбанк ДП «Вугілля України»
Завод ім. Малишева
ДП ОАО «Укрексімлізинг»
Авант Банк ДП «Завод 410 ГА»
Таскомбанк Донецька залізниця
Укргазбанк ЗАТ «Чорноморнафтогаз»
Південно-Західна залізниця
Південна залізниця
ПУМБ Луганський авіаційний ремонтний завод
ДП «Артемвугілля»
Полтава Банк ДП «Жовтневий спиртовий завод»
Ощадбанк Завод ім. Малишева
ДП «Вугілля України»
Акордбанк УГК «Укрмонтажспецбуд»
Банк «Альянс» ДП «Смоли»
Полікомбанк ДП «Крисківський спиртовий завод»
Експрес-Банк Ялтинський морський торговий порт
Банк «Південний» Винзавод «Лівадія»

Використання позикових коштів державними підприємствами має двоякий характер, причому механізми не завжди прозорі й чисті. Вони можуть направлятися на так звану «підтримку економіки» − кредитні гроші розміщуються на рахунках у держбанках, які в свою чергу купують депозитні сертифікати НБУ. Замість того, щоб направлятися на кредитування і розвиток реального сектору економіки. Також у корупційній системі держкомпанії можуть реалізовувати схеми з «освоєння» коштів, отриманих злочинним шляхом, або направляти їх у русла, не передбачені договорами кредитування.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що частина неплатників знаходиться в Криму і на окупованих територіях Донбасу. Так, «Чорноморнафтогаз» все ще винен Укргазбанку, виноробне ДП «Лівадія» − боржник банку «Південний», а Ялтинський морський порт кредитувався Експрес-банком і борг не повернув.

Заступник голови правління банку ПУМБ Артур Загородников розповідає про нинішній конфлікт між «Укрзалізницею» і ПУМБ, який кредитував Донецьку залізницю. «Донецька залізниця отримувала позику як окрему юрособу, але самі кошти направлялися з урахуванням перерозподілу фінансових потоків по всій «Укрзалізниці». Відповідати сьогодні правонаступники ДЗ не хочуть, вони взагалі не реагують на запити нашого банку», − зазначає він.

Крім ПУМБ, Донецьку залізницю кредитували й інші банки. Наприклад, Таскомбанк і «Сбербанк» також не можуть повернути свої кошти, видані даній організації.

Деякі з цих боргів все ж реструктуризуються. Голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко розповів Forbes, що якраз зараз проходить процес реструктуризації боргу «Укрзалізниці» й підписання нових договорів із правонаступником усіх залізниць по країні.

Жити по-новому

Українська влада не раз декларували наміри передати більшість державних підприємств у приватні руки. Приватизація державного гіганта розглядалася як інструмент подолання наслідків провальної господарської діяльності та фінансової політики в державному секторі. Однак всупереч багаторічним вимогам міжнародних партнерів і донорів України, ні демонополізація, ні приватизація поки що не торкнулася «Нафтогазу» й «Укрзалізниці». Разом з тим, ці підприємства проходять корпоратизацію, яка може стати передвісником приватизаційного процесу.

Корпоратизація здійснює на борги держави особливий вплив. «Вона дозволить в цілому змінити корпоративну культуру і зробити все, щоб не допустити тих помилок, які супроводжували процеси приватизації в минулому. Корпоратизація вплине і на вартість, і на зобов'язання цих підприємств», − пояснює голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Існує ризик, що після реорганізації та продажу інші підприємства займуть таку ж позицію, як зараз − «Укрзалізниця» по відношенню до ПУМБ та інших банків

При цьому в ході корпоратизації особливої гостроти набувають відразу кілька питань. Як не перетворити існуючі борги на проблемні? Як зробити так, щоб державні підприємства не скористалися нинішніми процесами, щоб уникнути виплат по боргах? Що робити з держкомпаніями, які проходять корпоратизацію і будуть приватизовані, але вже заборгували банкам?

Існує ризик, що після реорганізації та продажу інші підприємства займуть таку ж позицію, як зараз − «Укрзалізниця» по відношенню до ПУМБ та інших банків.

«У нашій країні можливо все. Залежать такі ситуації від якості оформлених документів», − каже глава Союзу податкових консультантів Леонід Рубаненко. Він нагадує, що процес приватизації або реорганізації не перериває кредитних відносин. І можливість стягнути борг у банку залишається. Зі свого боку, підприємство може заявити, що договір про кредитування підписував директор, який не мав права підпису в даному випадку. Тоді вирішувати питання з поверненням боргів доведеться в судовому порядку.

За словами опитаних Forbes експертів, можливі різні сценарії вирішення даної проблеми: реструктуризація, списання частини боргу, надання державою держгарантій з проблемних кредитів, входження банків у капітал підприємств-боржників.

Щодо боргів підприємств, які приватизуються, питання можуть вирішуватися вже після продажу підприємства новим власникам. «При прозорому конкурсі очевидно, що борги не будуть мати номінальної вартості, а новий акціонер зможе провести компанію через успішну реструктуризацію і чесно продовжити борги. У будь-якому випадку, борг може бути закладений в ціну, з якою підприємство буде виводитися на конкурс», − каже голова інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.

Одним зі сценаріїв вирішення проблеми може стати конвертація боргу в акціонерні права − за умови, що за банком стоять акціонери, яких зацікавить управління колишніми державними активами. Аналітики припускають, що весь масив боргів держави перед банками буде поділено на кілька частин. «Левову частку кредитів становлять позики, видані НАКу й «Укрзалізниці». Питання боргів по цих підприємствах будуть розглядатися окремо», − пояснює екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

Не варто забувати і прецеденти, коли банки через непрозорі кредитні відносини отримують у власність приватні компанії. «Так, є приклади, коли банк заздалегідь, кредитуючи підприємство, зменшує вартість об'єкта і потім отримує контроль над ним», − визнає Леонід Рубаненко.

Обтяжуючі обставини

Наявність боргів перед банками, звісно, вплине на вартість активів. Артур Загородников уточнює, що в Україні понад 1000 держпідприємств, які ще можуть зацікавити інвесторів у контексті приватизації. «З них 700-800 підприємств такі, що їх ще можна реанімувати, повернути в економіку. Але ми розуміємо, що непрозорі процедури, призначення керівництва підприємств поза конкурсом скорочує їх потенціал і конкурентоздатність», − вказує Загородников.

На його думку, чим далі українська влада в питанні управління держвласністю буде відходити від європейських стандартів, про які багато говорять, але нічого не роблять, тим більше погіршиться стан держпідприємств, в тому числі − в частині обслуговування їх боргів.

Інтерес до входу в капітал підприємств під час приватизації можуть проявити всі діючі в Україні ФПГ, включаючи «Приват», СКМ та інші. Однак не факт, що найцікавіші об'єкти будуть виставлені на продаж.

Інтерес до входу в капітал державних підприємств під час приватизації можуть проявити всі діючі в Україні ФПГ, включаючи «Приват», СКМ, та інші. Однак не факт, що найцікавіші об'єкти будуть виставлені на продаж. «Я не бачу особливих перспектив згортання кредитів за рахунок корпоратизації чи приватизації, саме тому що більша частина боргів залишиться у підприємств, які не підуть на приватизацію», − вважає Горбаль.

Глава ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер в інтерв'ю для березневого номера журналу Forbes підкреслював, що процедура приватизації має пройти максимально прозоро: до процесу повинні бути допущені різні компанії, а не тільки вузьке коло обраних.

Нагадаємо, ЄБРР виступає консультантом України в приватизаційних питаннях. «Нас цікавлять інвестори, які прийдуть в країну під час приватизації, − вказує Шевкі Аджунер. − Необхідно, щоб оцінка базувалася на їх професійних якостях. У компанії повинні бути зрозумілі стратегічні цілі, спрямовані на розвиток підприємства, і органічний зв'язок із процесами цієї індустрії в Україні та світі».

Масова реструктуризація

Чи можливо розробити комплексне вирішення проблеми боргів держави? У ЄБРР вважають, що перш за все повинні бути реалізовані 2-3 кейси, пов'язані з вирішенням проблеми боргів держпідприємств перед банками.

Якщо новим покупцем підприємства, що приватизується, буде успішна компанія з ім'ям, то я охоче буду продовжувати кредитувати об'єкт і після приватизації
Кирило Шевченко, глава правління Укргазбанку

«Звертаю увагу на законопроект про фінансову реструктуризацію, який запропонувала асоціація НАБУ спільно з ЄБРР. Цей документ пропонує вирішення низки проблем, пов'язаних з боргами. Культура, яка дозволила б життєздатним підприємствам із продукцією, яка користується попитом на ринках, і мають певні труднощі, домовлятися з банками, тільки розвивається. Але, як і в випадку з зовнішнім боргом, щось може бути списано, щось − реструктуризовано, як такої культури поки що немає», − каже Роман Шпек.

Він нагадує, що все, що стосується списання, прощення і реструктуризації боргів, не може бути предметом оподаткування.

Заступник глави НБУ Владислав Рашкован повідомив, що банківський регулятор, можливо, запропонує свої ініціативи, які сприятимуть переговорам між банками і держсектором. У тому числі може бути запропоновано механізм держгарантій за боргами частини підприємств. «Оформляти держгарантії за боргами цих підприємств, на мою думку, Мінфін не буде. Тим більше, що часто держбанкам давалися просто вказівки щодо видачі кредитів тому чи іншому підприємству, − роз'яснює Горбаль. − Але комплексні рішення можливі для монополій «Укрзалізниці» і НАК «Нафтогаз України».

У свою чергу, поява нових перспективних акціонерів у колишніх держпідприємств може стати для банків ознакою того, що з цією вже приватизованою компанією можна продовжувати успішно працювати. «Я − прихильник відкритої приватизації, і для багатьох підприємств держсектору приватизація буде порятунком. Немає нічого складного в тому, щоб включити в умови приватизації врегулювання боргу перед банками. Якщо новим покупцем буде успішна компанія з ім'ям, то я охоче буду продовжувати кредитувати об'єкт і після приватизації», − резюмує Кирило Шевченко.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів