Pro&Contra: про що свідчить втягування України у скандал із «Панамськими документами»

І наскільки серйозними, на думку експертів, будуть наслідки для президента Петра Порошенка особисто
Pro&Contra: про що свідчить втягування України у скандал із «Панамськими документами»

Скандал навколо публікації так званих «Панамських документів», який розгорівся 3 квітня, не тільки розбурхав громадськість, а й спонукав експертне середовище переглянути своє ставлення до механізмів обслуговування активів в Україні та за її межами. На думку опитаних Forbes аналітиків, те, що відбулося, наштовхує на думки, що публікація розслідування навряд чи змінить моделі використання тіньових фінансових інструментів: основними бенефіціарами офшорів залишатимуться можновладці. Разом із тим питання захисту великих бізнес-активів – навіть без прив'язки до прізвищ і посад їхніх власників – для України залишається відкритим. Це надає додаткові можливості для політичних маніпуляцій і економічного тиску.

Ярослав Ломакін, власник Honest & Brigh Ltd.

Pro&Contra: о чем говорит втягивание Украины в скандал с 	«Панамскими документами»

Уже кілька років у світі спостерігається тенденція до підвищення прозорості фінансових потоків. Чи можна вважати скандал із розкриттям списків панамських компаній, які обслуговують політиків і бізнесменів, елементом цієї тенденції? Частково так, але сам процес встановлення прозорості нелінійний.

Передбачається, що життя людини в сучасному світі прозоре з усіх боків. Але така модель можлива тільки в суспільстві, яке може дозволити собі повну прозорість. Якщо держава бачить усі таємниці населення, було б логічно, щоб населення теж мало повний доступ до інформації про тих, хто управляє державою.

У країнах із малостабільним рівнем суспільних відносин і слабким суспільним договором, як-от Україна та інші держави пострадянського простору, ці правила не працюють. Тому що, з одного боку, той же Петро Порошенко декларує активну боротьбу з офшорами, і багато українських політиків використовують цю тему для розігріву суспільного резонансу. Але найактивнішими клієнтами офшорів є Юлія Тимошенко, Павло Лазаренко й інші українські політики. Усі наші зернотрейдери, експортери тощо – клієнти офшорних структур.

Важливо зазначити, що в роботі з Панамою чи Британськими Віргінськими островами немає нічого екстраординарного. У Порошенка, для реструктуризації угоди щодо Roshen, було зареєстровано кілька офшорів у Британських Віргінських островах. Компанія, яка реєструвала їх, – панамська. БВО мають дуже хороше законодавство, що дозволяє працювати не просто торговельним компаніям, а холдингам, залучати кошти, влаштовувати фонди, випускати цінні папери і так далі. Вони добре підходять для накопичення і зберігання активів.

Робота через такі компанії цілком законна – всі офшорні фірми створюються з законодавчим забезпеченням. Це просто зручний для бізнесу інструмент, і в громадськості питання можуть виникати тільки до мети його використання. Але незаконно можна використовувати і прості долари, придатні як для придбання путівки, так і для фінансування тероризму. Негативне ставлення до офшорів сформувалося тільки з тієї причини, що суто статистично за історію людства накопичилося багато прикладів використання податкових гаваней не з добрими намірами.

Претензії до Порошенка обґрунтовані хіба що тим, що він не виконав своєї обіцянки продати Roshen. Наївно думати, що недоброзичливці не знайдуть, за що вчепитися, коли Порошенко продасть свою компанію

Навіть у скандалі навколо «Панамських документів» громадський резонанс викликаний не юрисдикціями компаній-фігурантів, а популярністю їхніх власників. Боротьба ведеться проти них. Причому в разі з Порошенком, на мій погляд, це роблять досить безглуздо. Про порушення закону можна говорити лише з формального погляду. Якщо порівнювати його з відключенням світла пенсіонерам за заборгованість в умовні 85 гривень, тоді звинувачення можуть здатися обґрунтованими. Але з погляду глобальних контекстів це лише кусання за хвіст. І не самого гаранта, а його організації.

Загалом це банальне обливання президента брудом. Претензії до Порошенка обґрунтовані хіба що тим, що він не виконав своєї обіцянки продати Roshen. Це великий актив, у який легко поцілити, ведучи інформаційну війну. Починаєш копати щодо Roshen – і ти вже викривач президента. Наївно думати, що недоброзичливці не знайдуть, за що вчепитися, коли Порошенко продасть свою компанію. У хід підуть невеликі вади, лабутени дружини тощо.

Глобальними наслідки всієї історії з «Панамськими документами» будуть тільки для тих, хто володіє компаніями, які потрапили у скандал. Транснаціональні компанії, які є основними споживачами офшорних схем, від них не відмовляться. Яскравий приклад цього – оптимізація оподаткування Google у Великобританії з використанням юрисдикції Ірландії.

У майбутньому транзакційні видатки на утримання схем з оптимізації оподаткування та захисту активів збільшуватимуться. Проте це буде внаслідок економічних причин. Сам собою офшорний сегмент світової економіки не зазнає значних змін. Усі схеми, які раніше були популярними в бізнесі, збережуть свою привабливість.

Єдину поправку доводиться робити на конфіденційність. Офшорні схеми будуть доступними, якщо бізнесмен готовий декларувати своє майно. Тим же, хто хоче щось приховати, доведеться або починати платити податки, або сподіватися на неуважність контролювальних органів.

Олександр Сітухо, голова ради директорів Асоціації захисту активів

Pro&Contra: о чем говорит втягивание Украины в скандал с 	«Панамскими документами»

Перш за все цікавими будуть наслідки цього скандалу для чинного українського президента. Особливо враховуючи те, як було подано факт його офшорних операцій − на контрасті з «Іловайським котлом», в якому опинилися українські військові якраз у той період, коли Петро Порошенко готував папери для відкриття «офшорки» на Віргінських островах. Це маніпулятивна складова, націлена на пряму дискредитацію президента.

Військовий контекст тут було використано для спрощення послання, його донесення і створення негативної реакції у відповідної цільової групи. Чи досягне складова своєї мети − сумнівно. Ні для кого і так не секрет, що Петро Порошенко не припиняє займатися бізнесом протягом усієї своєї каденції, незважаючи на всі обіцянки вийти з бізнесу. Самі ж відкриті обставини, навіть при поверхневому їх аналізі, не тягнуть на значиме правопорушення, за яким можуть послідувати будь-які серйозні правові наслідки.

Але ще більш цікавим є інший момент. Скандал показав, що рівень захисту активів Порошенка не відповідає ні масштабам його бізнесу, ні політичної активності. Навіть у Віктора Януковича з цим усе було незрівнянно краще. Остання теза підтверджується невтішними для українських правоохоронців результатами спроб конфіскації активів колишнього президента, а також зняттям із нього міжнародних санкцій.

У випадку з Порошенком ми бачимо спроби використання таких застарілих інструментів і підходів захисту активів, які зараз є неприпустимими для бізнесу навіть набагато менших розмірів. Компанія з юрисдикції, яка вийшла з ужитку з десяток років тому, особиста участь в якості акціонера, використання послуг великого офшорного провайдера зі скандальною репутацією і т.д. − явні недоліки. Їх, звичайно, можна списати на некомпетентність консультантів, які обслуговують Порошенка. Цим зараз якраз і займаються наші колеги, особливо ті з них, що мають намір претендувати на частину клієнтури Mossak Fonseca, якому тепер настав уже очевидний кінець. Але тільки цього пояснення недостатньо.

Ми виходимо з припущення, що політична особа такого рівня не може виконувати свої функції без належного рівня безпеки. Це зрозуміло. Безпека в цьому випадку включає в себе не тільки фізичну недоторканність першої особи, членів його сім'ї, яку забезпечують відповідні державні структури. Безпека також включає захищеність власності, активів першої особи, і не стільки від якогось «ворожого поглинання» − на цьому рівні це малоймовірна загроза. Більш важливою є можливість маніпуляцій, впливу на рішення політичного діяча шляхом створення загроз або преференцій для його власності.

Сценарій завжди один: чинна офіційна особа переводиться з категорії добропорядних до складу сумнівних, які не користуються протекцією. Це служить сигналом для численних конкурентів, перш за все політичних

Наївно вважати, що серед українських політиків будь-якого рівня є ті, хто досяг такого ступеня відчуженості, що доля непосильною працею нажитих «заводів, газет і пароплавів» їх не турбує. Саме тому настільки значущим повинен залишатися факт наявності Липецької фабрики серед активів президента Порошенка. Це не просто підприємство, яке опинилося на території країни-агресора, це інструмент впливу. Чи є цей інструмент потенційним або актуальним − велике питання.

Тепер звернемо увагу на те, що до останнього часу в Порошенка не було проблем із захистом активів, незважаючи на вкрай низький рівень використовуваних інструментів. Це може означати, що недолік захисту поповнювався за рахунок інших, зовнішніх ресурсів. Хтось забезпечував безпеку бізнесу президента, даючи тим самим йому можливість займатися політичною діяльністю.

Але ось настало 3 квітня, день «Панамських документів». Масований вкид інформації про офшорні компанії українського президента, ідеологічна упаковка цього вкидання, заяви про те, що «сліпий траст» Порошенка − не більше ніж його фантазія, його прізвище в одному ряду з іншими фігурантами скандалу, перш за все Путіним, наводить на просту думку . Чинний президент України нині позбавлений зовнішнього захисту своїх активів або в процесі такого позбавлення. Абонемент в клуб анулюється.

Тут доречно згадати ще кілька фактів. По-перше, горезвісну статтю в NYT, в якій Порошенка обізвали «продуктом старої системи», а Україну «корупційним болотом», куди не можна більше зливати гроші. Реакція Порошенка, який назвав цю статтю частиною гібридної війни, відома і зрозуміла. Була проведена вкрай неприємна аналогія. Аналогія ця не тільки з Януковичем, крах якого почався з публікацій про схеми володіння «Межигір'ям», але і з Ющенком. У останнього проблеми почалися з публікацій про нез'ясовні джерела достатку його близьких родичів. Сценарій завжди один: чинна офіційна особа переводиться з категорії добропорядних до складу сумнівних, які не користуються протекцією. Це служить сигналом для численних конкурентів, перш за все політичних. Подальші події можуть бути тільки питанням часу.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 4
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Roman Korchevsky
Roman Korchevsky — 06.04.2016, 23:16

Петюню меняют,сливая,- штатам нужен "чистый" борец с Россией,а его нет.И даже стране США,а тем кто втемную управляет ей.По своей ментальности народы двух стран - неантагонистичны,так как например Россия и Украина(нет взаимопонимания и общих жизненных целей,несмотря на общие корни).Те,кто уничтожал русскую интеллигенцию после 17-го года,сейчас пытаются подрезать крылья возрождающейся России.....России было бы очень неплохо вспомнить,- для кого они являются врагами,и тогда можна установить правильную последовательность действия...

Сергей Лысов
Сергей Лысов — 05.04.2016, 09:24

В этой панамской истории не так отчетливо, но просатривается несколько стремных смыслов.

Суть.

Представьте себя Назарбаевым или Алиевым и или топовым футболистом. Представили? Так вот, что вы чувствуете после того, когда все ваши капиталы (скрываемые) обнародованы… то есть, информация о них стала достоянием всех. Иными словами, вы укрыли много денег и скрывали это, а теперь их местонахождение и суммы всем стали известны. Представили? Так вот, по всем законам логики, держать эти суммы в иностранных банках становится бессмысленным по разным причинам. И следовательно, эти деньги под разными лозунгами ( у кого на что хватит культуры и смекалки) вернутся в страну местонахождения владельца счетов - олигарха (правителя или его представителя).

Вопрос - и что?

Подоплека №1. Дело в том, что валютные запасы большинства стран типа Азербайджана или Украины сегодня крайне скудны. А после панамского проекта, они весьма неплохо пополнятся. То есть, кредиторы этих стран (мировое закулисье) получат законное и обеспеченное право требования к этим деньгам в лице их "афиллированного владельца" - государства, в котором проживает этот владелец.

Подоплека №2. Даже, если мы возьмем олигархов и просто миллионеров из развитых «демократических» стран, то и в этом случае возникает т.н «вброс доллара» в мировую экономику. Весьма своевременно!

Подоплека №3 - смена элит, ибо вора трудно причислять к элите. Это полный крах статуса элиты для некоторых... Не финансового или государственного положения, а статуса авторитета. Это полный крах, который не закончится за две надели. Но он начался!

Дальнейший ход всей жизни на этой милой планете скорее всего пойдет под лозунгом смены элит.

Светлана Иванова
Светлана Иванова — 04.04.2016, 17:17

То есть, штаты Порошенко сливают?

Igor Sucharjew
Igor Sucharjew — 04.04.2016, 17:13

Не смішіть мені капці!
ФБР, АНБ та ЦРУ США з давніх давен знали все про будь-яке пересування капіталів, більших за 5 000 $. Отже, публікація - це наступна можливість продемонструвати, що вони і їхні шістки на всі закони й порядок плювали й харкали.

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів