Ласкаво просимо: парламент скасував обов'язкову реєстрацію інвестицій

Однак в Україні процес залучення іноземного капіталу досі залишається нелегким
Ласкаво просимо: парламент скасував обов'язкову реєстрацію інвестицій

Вчора Верховна Рада проголосувала за законопроект №2763 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій», тим самим скасувавши обов'язкову держреєстрацію останніх. Чи спростить цей закон життя інвесторам, Forbes поцікавився в експертів.

Держреєстрація іноземних інвестицій була одним з адміністративних бар'єрів на шляху приходу в країну іноземного капіталу. За словами старшого юриста ЮК Prove Group Ярослава Абрамова, її скасування чекали довгий час: крім додаткового джерела корупції, реєстраційна процедура вже давно нічого собою не представляла. «Інвестпроцесс для іноземного інвестора більшою мірою знаходиться у веденні НБУ і ДФС, і саме вони здійснюють нагляд і контроль», ‒ зазначає Абрамов.

Співавтор проекту закону, президент асоціації інвесторів UVCA Яніка Меріло підкреслює, що його прийняття важливо не тільки з метою зменшення рівня бюрократії, зняття адміністративних бар'єрів та боротьби з корупцією, а й для демонстрації політичної волі в питаннях проведення деяких реформ. «Я дуже сподіваюся, що даний законопроект ‒ черговий у ряді законів, що спрощують життя інвесторам і бізнесу», ‒ каже Меріло.

На початку 1990-х, коли держреєстрацію вводили, певна логіка в цій нормі була: потрібно було знати, скільки інвестицій зайшло в Україну, а скільки вийшло. Потрібна була система контролю
Борис Кушнірук, економіст

«Пропозиції про скасування державної реєстрації інвестицій обговорювалися багато років. На початку 1990-х, коли держреєстрацію вводили, досить було внести $10 000 інвестицій, щоб отримати можливість не платити безліч податків. Але тоді певна логіка в цій нормі була: потрібно було знати, скільки інвестицій зайшло в Україну, а скільки вийшло. Потрібна була система контролю», ‒ пояснює економіст Борис Кушнірук.

За його словами, з огляду на те, що для капітальних операцій в Україні є обмеження, така реєстрація мала сенс. Однак ця практика втратила свою актуальність, після того як було введено процедуру офіційної реєстрації в державному реєстрі.

Разом з тим у міру впровадження норм нового закону можуть виникнути деякі колізії, вказує Ярослав Абрамов. На увагу заслуговують два моменти: по-перше, зміни пропонують, як і раніше, оперувати поняттям «підприємства з іноземними інвестиціями» та «установи банків», які не особливо вписуються в наявне громадянське і банківське законодавство. А це може призвести до втрати правового захисту інвестора, не кажучи вже про те, що «роздрібний» інвестор з часткою до 10% статутного капіталу тепер взагалі не зможе довести факт своєї інвестиції.

Основними перешкодами для інвесторів залишаються відсутність гарантій прав власності, нестабільне податкове законодавство, значний корупційний тиск і валютні обмеження. У цій сфері ніяких позитивних змін не відбулося
Євген Олейников, експерт Економічної дискусійного клубу

«Крім того, норма ч.1 ст.116 ГК України щодо зарахування іноземної інвестиції на баланс не працює дослівно в разі придбання частки (на відміну від її внесення до статутного капіталу). Другий момент стосується приватних інвесторів, яким ст. 9 Закону про імміграцію гарантувала права в зв'язку із здійсненням інвестиції ‒ після скасування реєстрації та анулювання реєстрацій будь-який інвестор після виходу з інвестицій (при неможливості забрати гроші в зв'язку з обмеженнями НБУ) опиниться поза увагою інвестиційного законодавства, і про долю його грошей в контексті гарантій повернення можна буде тільки здогадуватися», ‒ констатує Абрамов.

Фінансовий аналітик Іван Угляниця вважає, що даний законопроект, як і ряд інших заходів, вжитих владою – зокрема, деяка валютна лібералізація, спрямовані на спрощення руху грошових потоків в країну. Це в цілому позитивне і потрібний напрямок, але воно поки носить здебільшого формальний характер, оскільки сама система не змінюється. «Тобто ця лібералізація поки щодо приваблива переважно для« гарячих »грошей, які мають певні особливості і навряд чи можуть вважатися повноцінними інвестиціями ‒ це переважно спекулятивні гроші. Внутрішні ж кошти, які реінвестувалися під виглядом іноземних, ця хвиля особливо не зачепить, оскільки у таких грошей критерії інвестування та толерантність до ризику часто серйозно відрізняються від іноземних», ‒ підкреслює він.

Схожої думки дотримується експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейников. «Іноземні інвестори ніколи не акцентували особливу увагу саме на цьому факторі як на істотному бар'єрі для інвестування. Основними перешкодами для інвесторів залишаються відсутність гарантій прав власності, нестабільне податкове законодавство, значний корупційний тиск і валютні обмеження. На жаль, саме в цій сфері ніяких позитивних змін не відбулося», ‒ резюмує експерт.

Головна перешкода для інвесторів ‒ не точкові закони, а той факт, що немає реального перезавантаження судової і правоохоронної систем
Яніка Меріло, президент асоціації інвесторів UVCA

За словами Яніки Меріло, такі важливі кроки ‒ прийняття законопроектів №2764 і №3719. Перший створює інструмент конвертації кредиту в статутний капітал, а другий ‒ забороняє використання спецзасобів під час обшуків, вилучення серверів, якщо інформацію можна скопіювати, і т.д. Також необхідно прийняти грамотний закон про державно-приватне партнерство, вказує Яніка Меріло.

«Головна перешкода для інвесторів ‒ не точкові закони, а той факт, що немає реального перезавантаження судової та правоохоронної систем. Поки суди не працюють, і немає значних результатів у боротьбі з корупцією, все інше, на жаль, менш важливо. Але знову ж таки, сподіваюся, прийняття даного законопроекту такою більшістю і «нуль» голосів проти стане сигналом для інвесторів, що інвестклімат у країні буде поступово покращуватися», ‒ додає вона.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів