СFO «Азовзагальмашу»: ми розраховуємо на внутрішній ринок

Фінансовий директор «Азовзагальмашу» про спроби компанії вижити, іранських партнерів і ситуацію з кредиторами
СFO «Азовзагальмашу»: ми розраховуємо на внутрішній ринок
Андрій Малюга
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Цього тижня посольство України в Ісламській Республіці Іран заявило про підписання контракту між українським «Азовзагальмаш» та іранськими компаніями. Мова йде про постачання 3000 вантажних вагонів. Ціна питання ─ понад 100 млн євро. Очікується, що на цьому співпраця між Україною та Іраном не обмежиться. У маріупольського підприємства є потенціал для отримання додаткових контактів. За даними посольства, потреба місцевих державних компаній IPI «Pars Wagon» і «Wagon Korsa» становить понад 35 000 вагонів, піввагонів і цистерн загальною сумою понад 1 млрд євро.

Нагадаємо, що колись лідер в СНД з виробництва вантажних вагонів «Азовзагальмаш» сьогодні знаходиться на волосині від зникнення з промислової карти України. Підприємство не змогло працювати в нових умовах після втрати в 2013 році ринку Митного союзу. Більше того, негативно вплинули блокування повернення податку на прибуток і відсутність держпідтримки.

За минулий рік, згідно з даними Forbes, у підприємства утворився борг близько $700 млн перед цілим списком російських і українських банків-кредиторів. Сьогодні завод знаходиться в процедурі банкрутства, що дає йому своєрідний імунітет і перепочинок щодо вимог позичальників. Раніше Fobres уже писав про спроби власників підприємства перевести основні кошти фонду на офшорні структури. Втім, менеджмент цю інформацію спростовує.

Одним зі сценаріїв вирішення всіх бід мав стати контракт від Міністерства оборони України. До чого привів інтерес оборонного відомства, знає фінансовий директор «Азовзагальмашу» Андрій Малюга. У бліц-інтерв'ю Forbes він розповів, за рахунок чого завод залишається на плаву, як можна врятувати ситуацію, а також про актуальний статус відносин з Іраном.

─ Розкажіть, будь ласка, подробиці угоди вашого підприємства з іранськими компаніями?

─ Дійсно, ми знаходимося на стадії переговорів про підписання цього договору, є Меморандум про взаєморозуміння, але підписання ще не було. Подія була б дійсно для нас знаковою, але поки що говорити про це як про факт передчасно. Інформація, заявлена Посольством України в Ірані, не зовсім коректно відображена в ЗМІ.

─ Про які типи вагонів ідеться?

─ Мова про постачання піввагонів, розрахованих під перевезення генеральних вантажів.

─ Яке завантаження отримає ваш завод, підписавши цей контракт?

─ Я думаю, що це завантажить підприємства на 2 роки. Але давайте не забігати вперед, контракт ще треба отримати. Повторюся, потенційний замовник ще не прийняв рішення. Якщо все складеться добре, то можливо договір буде підписаний, але для цього будуть потрібні місяці роботи. Ми ведемо роботу щодо цього замовника вже півроку, можна сказати підійшли до фінішної прямої, а зайва увага ЗМІ до цієї інформації може зашкодити.

─ Іранські компанії проводять закупівлю за тендерною процедурою чи це пряме замовлення із заводу виробника?

─ Це не державні компанії, тому тендерної процедури в них немає. Ці компанії збирають з усіх охочих пропозиції, аналізують фінансові та технічні питання і потім приймають рішення.

─ Наприкінці минулого року з боку турецького дилера Vitash Veliolu Inshiaat Ve Ticaret заявлялося про партнерство з «Азовмаш», завдяки якому передбачалася закупівля і продаж в Іран 3000 вагонів. Чим закінчилася ця співпраця?

─ Цей контракт поки що не відбувся, оскільки не було знайдено джерело фінансування. Але ми, як і раніше, розраховуємо на те, що гроші за цим договором будуть знайдені.

─ У вашої компанії великі борги, а кредитори мріють взяти завод собі на баланс і поділити між собою підприємство. Як рухається це питання?

─ Процесів, про які ви говорите, не відбувається, оскільки судом ініційована процедура банкрутства підприємства, яка передбачає накладення мораторію на задоволення прав кредиторів. Як мінімум до остаточного сформованого реєстру всіх кредиторів згаданих вами дій точно не буде.

СFO «Азовзагальмашу»: ми розраховуємо на внутрішній ринок
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

─ Про яке конкретно підприємство ідеться?

─ Я говорю про виробничий актив ПрАТ «Азовзагальмаш».

─ Який борг у підприємства на поточний момент?

─ Близько $650 млн.

─ У пресі пройшла інформація, що власники групи переводять основні активи на нову офшорну компанію. Ви можете якось це прокоментувати?

─ Це повний абсурд і нічого тут коментувати. Цього не можливо зробити в принципі, без участі кредиторів.

─ Майбутній договір з Іраном зробить кредиторів більш поступливим у переговорах щодо реструктуризації боргу.

─ Думаю, що це хороший сигнал, але не більше того. Якщо розділити контракт на 24 місяці, то сума не така велика, як може здатися спочатку. Потрібно враховувати обставини, в яких підприємство працює, з урахуванням близькості до зони АТО досить непросто домовиться про постачання комплектуючих.

─ У вас є якийсь бізнес-план порятунку? Самі банки пропонують якісь варіанти?

─ На поточний момент у напіввійськовій ситуації готової бізнес-моделі немає. Вона розробляється. Компроміс із кредиторами буде досягнуто, коли з'являться стабільні замовлення. Найбільш правильним був би підхід ─ почати модернізувати парк держкомпанії ПАТ «Укрзалізниця». Під такий проект можна вибудувати програму реструктуризації і з більшою часткою ймовірності її виконати.

Ми розраховуємо на внутрішній попит, на пожвавлення інвестиційної привабливості України. У нас великий хороший ринок, як тільки з'являться в Україні гроші дешевше 10% річних, впевнений, що з'являться можливості модернізувати залізничний парк.

─ Чим жило ваше підприємство останній рік? Чи були ще якісь контракти?

─ Одиничну кількість вагонів випускали для локального ринку. Зараз також ведемо переговори з компаніями з Грузії, Казахстану і Туркменістану про постачання невеликих партій вантажних вагонів. Якщо говорити в цілому, то завод останні роки займався виробництвом металургійного і гірничорудного обладнання.

─ Міноборони України раніше серйозно цікавився можливостями закупівлі у вашої компанії військової техніки. А що завод може робити з військової тематики? Чи є результати контактів з Міноборони?

─ Наше підприємство сьогодні може випускати корпуси БТР і танків. На жаль, на поточний момент суттєвої активізації в цьому напрямку немає, сподіваємося, що замовлення з'являться в майбутньому.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів