Сергій Тігіпко: «Статки робляться під час кризи»

Глава правління Таскомбанку ─ про купівлю активів на фінансовому ринку і про майбутнє ПриватБанку
Сергій Тігіпко: «Статки робляться під час кризи»

Голова правління Таскомбанку і колишній глава Національного банку України Сергій Тігіпко сьогодні є одним з небагатьох фінансистів, які під час кризи продовжують інвестувати. Минулого місяця він викупив дочірню структуру в Україні страхової компанії Aegon, а зараз проходить процедуру придбання одного з українських банків. Ця установа має бути влита в Таскомбанк банкіра ─ перспективний бізнес з українським капіталом і хорошими амбіціями: увійти в топ-20 банків країни.

Сергій Тігіпко в рейтингу найбагатших українців цього року отримав 11 місце, зі статком у $495 млн. Серед його бізнесів, крім фінансових ─ підприємства в аграрному секторі та промисловості. Багатьом українцям він більше відомий як політик, кандидат на пост президента України і глава партії Сильна Україна.

Бізнесмен зустрівся з Forbes у своєму офісі Таскомбанку в одному з історичних районів Києва. Наша розмова була присвячена основним подіям на фінансовому ринку: кризі, трансформації банківської системи, прогнозам щодо майбутнього ПриватБанку. Почути оцінку Сергія Тігіпка щодо найбільшого банку країни було особливо цікаво, тому що саме він з 1992 року створював цей банк.

Також ми обговорили перспективи приватизації, інтерес до України іноземних інвесторів, і сценарії виходу з економічної турбулентності.

─ Будь ласка, розкажіть ─ що, на вашу думку, послужило основними причинами фінансово-економічної кризи в Україні?

─ Головна проблема сьогоднішньої економіки ─ це, безумовно, ситуація на Сході України, війна. Але, на мою думку, шок українських підприємців від втрат на Донбасі і в Криму сьогодні вже минув, багато бізнесменів прийняли цей ризик і готові до розвитку. Вони розуміють, що їм цікаво жити і працювати в Україні, вони хочуть розвиватися і рухатися вперед.

Я вважаю, що в цій ситуації з боку держави потрібно додати економічного оптимізму. Занадто багато розмов про песимістичні сценарії, занадто мало реформ і секторальної підтримки реального бізнесу.

─ Що може бути таким джерелом оптимізму?

─ Тим, хто говорить сьогодні про кризу, я рекомендував би повернутися в 1994, 1995, 1996, 1997 роки... Коли заборгованість по зарплатах і пенсіях становила 4-6 місяців. Коли розрахунки майже всі ─ в бартері. Банкіри не забувають і про 600% річних за нічні кредити, які ми навіть за такими ставками брали і віддавали. Згадайте це, і ви зрозумієте: непритомніти від того, що сьогодні відбувається в країні, ─ означає піддатися панічним настроям, які провокують деякі політики.

В1992 році, коли теж була складна ситуація, я зі своїми колегами почав створювати ПриватБанк. І вважаю, що з 1992 року зараз ─ друга велика можливість для початку успішного розвитку в бізнесі. Тоді була велика приватизація. Зараз ─ перерозподіл в усіх напрямках.

Панічним настроям піддається багато хто. Але я знаю, що якщо ти починаєш робити, як всі ─ то в бізнесі ти точно програв. Потрібно йти проти течії, і тоді тебе чекає успіх. Статки створюються в кризах.

Сергей Тигипко: 	«Состояния делаются в кризис»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

─ Як ви вважаєте, для чого потрібне «очищення» фінансової системи? Що ми можемо отримати в результаті цього процесу?

─ У результаті «очищення» ми повинні отримати здоровий банківський сектор, в якому не буде такого обсягу пов'язаних кредитів і проблем із недостатністю капіталу, і який буде готовий кредитувати.

Оздоровлення банківського сектору вважаю за необхідну, але не достатню умову для відновлення кредитування, а значить ─ і для економічного зростання. Ще одним істотним фактором є наявність ресурсів для банків, які готові кредитувати реальний сектор економіки і, що важливо, ─ брати на себе пов'язані з цим ризики. Не секрет, що сьогодні деякі банки, навіть ті, що мають великий ресурс, вкладають гроші в цінні папери уряду, а не інвестують їх у реальну економіку. Необхідно змінити цей тренд, стимулюючи банки до збільшення кредитування.

─ Якщо НБУ бачить стан кожного банку в країні 24/7, як взагалі могла в Україні утворитися така фінансова система, в якій більше третини ринку закрили за два роки, багатьох ─ з порушеннями щодо кредитування інсайдерів, деяких ─ з претензіями з фінмоніторингу та іншими гріхами? Як таке взагалі могло статися?

─ Якби в будь-якій західній країні відбулися події, які спіткали Україну в зв'язку з Донецьком, Луганськом і Кримом, які призвели до значної втрати банківських активів і спровокували на ринку паніку щодо відтоку депозитів, ─ то там би з ринку пішло не 30-40% банків, а лягла б уся банківська система.

Критикуючи «банкопад», ми не розуміємо до кінця, що сталося в економіці. Для будь-якого банку миттєва втрата 6-7% ліквідності стає катастрофічною. А тут банки втрачали набагато більше! Тому те, що трапилося з українською фінансовою системою ─ це далеко не найгірше з того, що могло статися.

Критикуючи «банкопад», ми не розуміємо до кінця, що сталося в економіці. Для будь-якого банку миттєва втрата 6-7% ліквідності стає катастрофічною. А тут банки втрачали набагато більше! Тому те, що трапилося з українською фінансовою системою ─ це далеко не найгірше з того, що могло статися.

У ситуації, що склалася є, безумовно, і частина провини банкірів. Банківські нормативи ─ це ж не просто цифри, а певні стандарти, вироблені віковою практикою банківської діяльності. Їх треба виконувати, а не нехтувати, як робили деякі власники банків та підконтрольні їм голови правлінь. Чому це сталося? На мою думку, вони зрозуміли, що банки не врятувати, і думали тільки про те, як витягти з них гроші для себе, ігноруючи інтереси вкладників. За такі дії треба відповідати.

─ Чи можна вважати очистку банківського сектору, яка відбувається в Україні, зміною парадигми банківської системи, з превалюванням ролі великих гравців?

─ Малий банк, безумовно, може успішно працювати в Україні. Він може бути прибутковим і абсолютно конкурентним, але розмір однозначно матиме значення. Тому що бути невеликим і прибутковим буде набагато складніше, ніж великим і прибутковим. Буде відбуватися концентрація сектору, і тренд щодо укрупнення банків в Україні поступово посилюватиметься, як і в усьому світі.

Сергей Тигипко: 	«Состояния делаются в кризис»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

─ У вашому банку великим проблемним позичальником є Донецька залізниця. Це ж підприємство не повертає гроші ПУМБ та іншим банкам. На якій стадії ваші переговори стосовно даного боргу?

─ Сьогодні Донецька залізниця ─ це фактично єдиний великий позичальник у нас, який зовсім не сплачує борги. Я вважаю це проблемою держкомпанії, Української залізниці, яка веде себе неконструктивно.

Ця історія закінчиться тим, що банки виграють суди проти Української залізниці. Тому що ми, наприклад, перш ніж видавати позики, отримували дозвіл у Міністерства фінансів і Міністерства транспорту. І дві судові інстанції ми вже виграли.

─ Чи є такі історії, як ваша із Залізницею, однією з причин, що затримують розвиток кредитування в Україні?

─ Такі випадки, безперечно, впливають на настрої банків. Адже якщо таке собі дозволяє державна компанія, то чого тоді чекати від комерсантів?

Що може змінити ситуацію? Сьогодні у Верховній Раді знаходиться ряд законопроектів, які посилюють захист прав кредиторів. Їх прийняття сприятиме збільшенню обсягів кредитування, а значить ─ і економічному зростанню.

─ Які кроки повинні забезпечити економічне зростання в країні?

─ По-перше, не вистачає економічного оптимізму. А це ─ і проведення реформ, і боротьба з корупцією, і реальні кроки щодо підвищення рівня життя українців, і зміна риторики політиків.

По-друге, потрібно збільшувати обсяги коштів у реальний сектор економіки. Для цього важливо забезпечити ресурсами банки, готові до таких інвестицій.

По-третє, треба покращити інвестиційно-іміджеву привабливість країни. Досить посипати свою голову попелом і займатися популістськими залякуваннями всіх і вся. Незважаючи на складну ситуацію, влада робить багато правильних речей. Той же МВФ, під постійним мікроскопом якого ми знаходимося, визначає наші позитивні зрушення в економіці. Ми ж видивляємося тільки погане і замість того, щоб розвиватися і залучати в країну інвесторів, ─ відлякуємо їх.

─ Будь ласка, оцініть перспективи майбутньої приватизації і зацікавлених у цьому процесі покупців.

─ Упевнений, що на такі об'єкти, як ОПЗ, однозначно будуть зовнішні охочі, якщо грамотно провести road-show і презентувати ці підприємства. І затягувати з приватизацією не треба, оскільки кожне успішно продане підприємство ─ це хороший сигнал ринку.

Час купувати

─ Чи дивилися ви портфелі інших банків або цілі банки для придбання?

─ Ми проаналізували 7 банків і зараз близькі до укладення угоди з одним із них. Прийде час ─ ми оголосимо про це, але поки що називати цей банк я не буду (Сергій Тігіпко купує банк із третьої десятки за активами, і об'єднує його зі своїм Таскомбанком. Угода перебуває на стадії узгодження в НБУ ─ Forbes).

─ І хто може бути наступним? Хтось із групи російських банків ─ Сбєрбанк, ВТБ, ПІБ?

─ На мій погляд, перспектив у російських банків в Україні, зі зрозумілих причин, немає. І це не якась миттєва ситуація. Працювати тут їм буде вкрай складно, і чим швидше вони зможуть вийти з ринку, тим менших зазнають втрат.

Предметно розмов про купівлю когось із цих трьох банків ми не вели. Також ми не розглядаємо лідерів ринку. Нам цікаві банки, менші за розміром, які зможемо швидко інтегрувати, отримавши зростання за рахунок злиття.

─ Як ви оцінюєте перспективи держбанків, у тому числі, можливий успішний продаж Укргазбанку?

─ Сьогоднішня ситуація в держбанках досить непогана. Багато кроків Укргазбанку й Ощадбанку абсолютно правильні, вони сприяють підвищенню якості кредитного портфеля і збільшують інвестиції в держсектор, який добре обслуговує свої боргові зобов'язання.

На місці держави я б не поспішав виходити зі своїх банків. І перш за все тому, що приватний банківський сектор в Україні поки що слабкий. Крім того, при продажі держбанків може з'явитися ризик зовнішнього управління, коли на ринку серед великих гравців переважно залишаться іноземні банки, і одним наказом з іншої держави можна буде заморозити ситуацію щодо зростання кредитування в країні.

Якщо ще й держбанки потраплять через продаж у ситуацію фінансової турбулентності, то будемо довго чекати зростання економіки, яке без зростання кредитування неможливе.

Думаю, розумно продати невеликі частини акцій ─ але не контрольний пакет держбанків.

─ Час від часу озвучується сценарій поділу ПриватБанку на кілька установ. Так свого часу в США антимонопольні органи ділили великі компанії на телеком ринку, з продажем частин різним інвесторам. Як ви, людина, з якої починався ПриватБанк, ставитеся до цієї ідеї? Чи можливо взагалі взяти і поділити Приват зовнішнім рішенням?

─ Якщо держава піде на націоналізацію чи поділ Привату, то від цього ніхто не виграє. І це далеко не безпечно для держави, виходячи з обсягів бізнесу, які сьогодні в ПриватБанку присутні.

М'яко обмежувати банки, які порушують антимонопольні кордони ─ можна і треба. Припустимо, стримувати їх надмірне зростання в тому чи іншому секторі. НБУ необхідно виробити модель оздоровлення банку, дати час для її реалізації, стежити за виконанням домовленостей. Якщо ж м'які умови НБУ не будуть виконуватися ─ у регулятора з'являться підстави вести себе досить жорстко.

Якщо держава піде на націоналізацію чи поділ Привату, то від цього ніхто не виграє. І це далеко не безпечно для держави, виходячи з обсягів бізнесу, які сьогодні в ПриватБанку присутні.

Лякатися ПриватБанку немає сенсу. Ринок сьогодні вільний, рівень конкуренції низький, тому можна розвиватися в будь-якому напрямку банківського бізнесу. Ми, наприклад, з початку року зросли на 70%.

─ Що ви думаєте про конкуренцію традиційного банкінгу з ІТ та інноваціями? Де вони можуть доповнювати один одного, а де жорстка конкуренція незворотна?

─ Конкуренція з ІТ сектором буде, однозначно, наростати. Це не обмежиться платежами, а буде відбуватися в усіх напрямках. Боятися цього не потрібно, тому що ми говоримо про тренд, про неминучі зміни.

Отже, з ІТ сектором потрібно не конкурувати, а конструктивно співпрацювати. У нього зараз свої проблеми, найчастіше це стартапи, яким потрібен доступ до ресурсу. Ми ситуацію знаємо дуже добре, оскільки зробили близько 100 інвестицій у стартапи.

Якщо банк відчуває, що десь програє конкуренцію ІТ, ─ він може увійти в капітал ІТ компанії, повністю викупити стартап або паралельно створити свій проект.

Але треба враховувати, що наростає й інша тенденція. Банки теж ідуть у невластиві їм сектори і будуть активно торгувати квитками, автомобілями, електроенергією, газом. І в Європі це вже практикується.

Сергій Тігіпко: «Статки робляться під час кризи»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Час заробляти

─ На чому сьогодні заробляє ТАСкомбанк?

─ Перш за все, ми заробляємо на корпоративних кредитах. Банк активно співпрацює з компаніями в сільському господарстві (в тому числі тими, що займаються переробкою аграрної продукції), торгівлі.

На другому місці ─ казначейські операції. Підкреслю, що наш банк завжди тримає запас додаткової ліквідності, щоб у разі виникнення форс-мажорних обставин чи паніки на ринку мати можливість оперативно реагувати на ситуацію.

Крім того, на сьогодні ми треті в Україні за обсягами факторингу й активно виходимо на ринок лізингу.

─ Розкажіть про ваші плани щодо розвитку банку.

─ Ми не ставимо перед собою мету будувати найбільший банк, оскільки це і ризики, і величезні вкладення. Найголовніше для нас на даному етапі ─ бути високо прибутковими. Завдяки обраній стратегії розвитку ми вже через 9 місяців зможемо увійти в ТОП-20 українських банків, а до кінця року плануємо зрости на 100%.

При цьому ми будемо впроваджувати нові підходи і банківські технології. Так, австрійська компанія Zeв супроводжує зараз один із наших проектів і розробляє для банку стратегію розвитку роздрібного бізнесу. Найближчим часом разом із бельгійсько-голландською компанією Hedera ми починаємо вибудовувати стратегію із транзакційного бізнесу. Ми постійно модернізуємо банк, роблячи його більш технологічним і конкурентним.

Зазначу, що за 1,5 року ми відкрили 50 відділень, і до кінця року їх кількість зросте до 100. Можливості в нас хороші, а криза ─ це саме час думати про технології та розширення.

─ Як ви оцінюєте перспективи перепідпорядкування небанківських фінансових секторів НБУ і майбутнього очищення цих ринків?

─ Уже зараз Нацкомфінпослуг проводить очистку страхового ринку. Я вітаю ці починання, оскільки компаній, що займаються реальним страховим бізнесом і дотримуються необхідної для цього чистоти, в країні дуже мало. Для багатьох страхування ─ це відмивальна схема, тому очищення сектору просто необхідне. Якщо НБУ зайде в небанківські фінанси, процес очищення ринку стане швидшим.

─ Які напрямки, крім банківського і страхового бізнесу, входять у коло інтересів групи «ТАС»?

─ Група «ТАС» досить динамічно працює на чотирьох напрямках. Перш за все ми активно представлені у фінансовому секторі, промисловості, сільському господарстві, венчурних проектах.

Страховий бізнес Групи (страхування життя і ризиків), колекторська компанія, процесинговий центр, велика фінансова компанія «КредитМаркет» ─ це все прибуткові компанії.

Певні складні моменти ми пережили в промисловому секторі, що спеціалізується насамперед на вагонобудуванні, через втрати великих ринків збуту в Росії і Казахстані. Але на сьогодні ми вже вирівняли ситуацію і закінчимо цей рік з прибутком.

Загалом хочу підкреслити, що ми ─ досить консервативні в бізнесі і намагаємося жити здоровим способом, не перегріваючись. Наприклад, наш аграрний бізнес (а це близько 90 тисяч гектарів землі і зерна вартістю 600 млн грн у засіках 6 елеваторів) не має жодної гривні кредиту.

─ Які перші три кроки Ви б зробили на посаді глави НБУ ─ в 2014 році, і сьогодні?

─ Я не хотів би уявляти себе в ролі глави НБУ, бо мені досить комфортно в ролі голови правління Таскомбанку. Те, що було зроблено для очищення системи, не вдаючись у деталі та історії окремих банків, ─ це абсолютно правильна тенденція. Якщо ми хочемо створити умови для кредитування реального сектору, то необхідно починати з банківського сектору: якщо він не буде зрозумілим і прозорим, ми не отримаємо необхідного зростання економіки.

При цьому необхідно враховувати, що чистку колись потрібно закінчувати. І сьогодні перед НБУ стоїть завдання не тільки стабілізації рівня інфляції, з якою регулятор впорається (в цьому році планується 12% інфляції, в 2017 ─ 8%). Економічне зростання і створення робочих місць ─ ці питання сьогодні теж у компетенції НБУ, хоча основна відповідальність за їх рішення лежить на парламенті й уряді. Це складні і комплексні завдання, але вирішувати їх необхідно якомога швидше.

Країні терміново потрібне економічне зростання.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 9
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Jamie Freeman
Jamie Freeman — 15.03.2018, 07:07

Гарантовані швидкі кредити для всіх.

Отримайте сьогодні свою кредитну кредитну суму лише на 2%, зверніться до FREEMANLOANFINANCE@GMAIL.COM та вирішуйте свої фінансові проблеми сьогодні.

www.freemanfinance.web s.com

Jamie Freeman
Jamie Freeman — 15.03.2018, 07:07

Гарантовані швидкі кредити для всіх.

Отримайте сьогодні свою кредитну кредитну суму лише на 2%, зверніться до FREEMANLOANFINANCE@GMAIL.COM та вирішуйте свої фінансові проблеми сьогодні.

Trust Firm
Trust Firm — 13.01.2018, 13:40

Ваш коментар...Ви стикаєтеся з фінансовими труднощами або ви фінансово вниз, і вам потрібна позика для вирішення ваших фінансових труднощів, або для просування вашого бізнесу чи проекту, щоб нарешті вийти з глухого кута, що змушує банки, відхилити вашу заявку на отримання кредитного файлу, більше не турбуйтеся про вас Я можу надати позики на будь-яку суму, яку ви хочете, з дуже надійною процентною ставкою 3% відсоткової ставки. Для потрібної суми, так що якщо ви зацікавлені і серйозно, будь ласка.

  зв'яжіться з нами по електронній пошті:

  trustfirm2010@gmail.com

https:// www.facebook.com/MrAndyCole/

Clinton Marcellus
Clinton Marcellus — 15.10.2017, 17:26

У цей період КАНАДСЬКА БІЗНЕС-ГРУПА бере участь у програмі фінансової допомоги, надаючи кредити всім зацікавленим особам та компаніям у всьому світі. Чи були у вас відмовлено в наданні кредиту банками через поганий кредитний рейтинг, чи ви намагалися отримати кредити ще десь і розчаровані, або вам потрібно почати бізнес, але вашого капіталу недостатньо? Подати заявку на позику на поточному рівні 2%, поки ця програма фінансової допомоги все ще триває. Надіслати всі програми на цей електронний лист; canadianbusinessloans@gmail.com
В еб-сайт; https://www.canada.ca/en/services /business/grants.html

Clinton Marcellus
Clinton Marcellus — 15.10.2017, 17:14

Ваш коментар...Ви шукаєте фінансову допомогу? Ми пропонуємо будь-яку фінансову допомогу юридичним особам, компаніям, автокредитам, кредитам на житло, комерційним позикам, медичним кредитам тощо. Зв'яжіться з нами сьогодні, і давайте поговоримо про вашу позику та схваліть вашу позику. Зв'яжіться з нами по електронній пошті: canadianbusinessloans@gmail.com або на веб-сайті https://www.canada.ca/en/services /business/grants.html.

David Stewart
David Stewart — 14.08.2017, 07:49

Здравствуйте,

Подати заявку на швидку та зручну позику, щоб погасити рахунки та розпочати новий фінансовий проект за найнижчою процентною ставкою 2%. Зв'яжіться з нами сьогодні через Електронна пошта: stewartd887@gmail.com з необхідною сумою кредиту. Наша мінімальна кредитна пропозиція становить від 5000 до 50 000 000 євро. Ми є сертифікованим, зареєстрованим та законним кредитором. Ви можете зв'язатися з нами сьогодні, якщо ви зацікавлені в отриманні цієї позики, зв'яжіться з нами для отримання додаткової інформації про процес кредитування. Процес, як умови кредитування та спосіб передачі позики вам. Нам потрібна ваша термінова відповідь, якщо ви зацікавлені.

БУДЬ-ЯКІ ЗАПОВІТЬ ТА ПІДПИСАТИСЬ ФОРМУ ЗАЯВКИ ЗА КОШТОЮ НИЖЧЕ:

Твоє ім'я:______________________
Вашу адресу:____________________
Твоя країна:____________________
Ваша професія:__________________
Потрі бна сума кредиту: ______________
Тривалість кредитування: ____________________
Місячний дохід:__________________
Номер мобільного телефону:________________
Ви подали заявку на отримання кредиту до: ________________
Якщо ви подали заявку на позику раніше, де ви чесно поводилися? Де розташована компанія? ...

Електронна пошта: stewartd887@gmail.com
З найкращими побажаннями
Пан Девід Уолтерс

Геннадий Украинец
Геннадий Украинец — 10.10.2016, 14:37

Интересно,а до каких пор уважаемые издания будут писать о ворах,наживших денег незаконно?!Вам наверное неинтересно об этом знать,лишь бы статейку написать!У нас на Украине что не миллионер,то вор!Нет среди них уважаемых!

Юрец Западенец
Юрец Западенец — 10.10.2016, 12:45

Сергей Тигипко: комсомольский олигарх заметает следыЧитайте у нас: http://skelet-info.org/sergej-tig ipko-komsomolskij-oligarx-zametae t-sledy/

Arthur Great
Arthur Great — 07.10.2016, 12:24

Сергей Тигипко: «Состояния делаются ВОРУЯ»

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів