Директор Світового банку в Україні: «Влада повинна вибрати між розмовами і кропіткою роботою»

Світовий банк багато років виступає не тільки одним із головних донорів України, а й одним із двигунів української як економіки, так і бізнес-культури. На початку 1990-х саме завдяки проектам Світового банку в Україну зайшла так звана «велика четвірка» аудиторів, які привнесли у вітчизняний бізнес і тутешні корпорації міжнародний, глобальний стиль.

На сьогодні загальний портфель всіх діючих проектів СБ в Україні становить $2,7 млрд. Не всі вони реалізовуються благополучно: критикувати можна ─ в тому числі, через корупцію і неможливість ефективного запуску ─ спільні програми з Міністерством охорони здоров'я та інфраструктурні завдання. Але відповідальність за те, що відбувається, слід здебільшого покладати саме на українську сторону.

Всього з моменту приходу в Київ у 1992 році зобов'язання СБ досягли $10 млрд за 70 проектами.

Новий директор представництва Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен приступила до виконання обов'язків у липні 2016 року. Раніше вона обіймала посаду директора глобальної практики макроекономіки і фіскального управління групи Світового банку у Вашингтоні. «Forbes Україна» став першим виданням, якому Кахконен розповіла про пріоритети роботи в нашій країні.

─ Що спонукало вас обрати Україну новим «домом»?

─ Україна переживає цікаві й важливі часи. Думаю, що певною мірою вона знову знаходиться на роздоріжжі. З часів Євромайдану в країні було здійснено ряд важливих і вражаючих реформ, необхідних для стабілізації економіки і зменшення економічного дисбалансу, а також проведено заходи, спрямовані на пом'якшення негативного впливу реформ на населення. Однак їх здійснення було на кілька місяців припинено, і тепер новий уряд намагається відновити їх проведення. Рухаючись вперед, влада повинна вибирати між розмовами і важкою працею, оскільки ще багато чого потрібно зробити.

Наш досвід свідчить про те, що жодна країна не досягла високого рівня доходів, не маючи відповідних інститутів та ефективних функціональних ринків. А Україні в цій сфері є що покращувати. Я вибрала Україну, тому що Світовий банк має значний досвід і може допомогти вашій країні.

─ Які ваші пріоритети на новій посаді?

─ Я буду відповідати за три країни: Україну, Білорусь і Молдову. В Україні основним пріоритетом для мене буде подальше надання підтримки Світового банку, що допоможе владі здійснювати реформи одночасно в кількох напрямках.

Країні необхідно подолати серйозні структурні проблеми і проблеми у владі, які перешкоджали сталому розвитку протягом останніх років. Досягнення результативності реформ вимагає посилення антикорупційної діяльності, а також підвищення ефективності державного управління з метою зменшення впливу зацікавлених осіб.

В Україні мова йде про три напрямки реформ. По-перше, важливо зберегти макроекономічну стабільність. Для цього необхідно здійснити податкову і пенсійну реформи, продовжувати реформи у фінансовому секторі, посилити систему управління бюджетними коштами.

По-друге, необхідно підвищити рівень ефективності економіки з метою створення нових робочих місць. Це вимагає інвестицій в інфраструктуру і покращення управління державними інвестиціями. Важливою сферою, в якій ми вже працюємо, є інвестування в такі важливі сектори, як енергетичний, транспортний і сільськогосподарський. Ми й надалі будемо підтримувати діяльність стосовно дерегуляції, збільшення рівня конкуренції і покращення бізнес-клімату з метою виходу на ринок ЄС.

По-третє, Україна повинна надавати адресні й ефективні послуги населенню, результатом чого стане істотне покращення якості життя людей. В першу чергу це стосується реформи фінансування системи охорони здоров'я, структура якої занадто громіздка. Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров'я, кількість ліжко-місць на душу населення в Україні на 40% вища, ніж у середньому по Європі, водночас рівень захворюваності неінфекційними хворобами залишається високим.

Ми також надаємо підтримку в діяльності щодо децентралізації надання послуг і покращення рівня адресності надання соціальної допомоги. Наприклад, працюємо з урядом над введенням адресних програм соціального захисту населення, в рамках яких буде надаватися своєчасна допомога найуразливішим верствам. Така допомога дуже важлива для малозабезпечених сімей, особливо коли мова йде про збільшення тарифів на газ, електроенергію та теплопостачання.

Фото: Олександр Козаченко для Forbes.Україна

─ Чи берете ви участь у підготовці майбутньої демонополізації НАК «Нафтогаз України»?

─ Тут є кілька аспектів. Дуже складно залучати інвесторів у газовий та енергетичний сектор без виведення тарифів на рівень самоокупності. І недавнє збільшення тарифів на послуги теплопостачання було дуже важливим. Нікому не подобається зростання цін, але з часом це може підвищити рівень надання послуг населенню.

Інше питання ─ це «Нафтогаз». Ми дуже раді тому, що було схвалено рішення про поділ цієї монополії, збільшення конкуренції в енергетичному секторі необхідне. З часом конкуренція знизить рівень витрат, а це допоможе споживачам, оскільки ціни на електроенергію, ймовірно, знизяться.

─ Що ви думаєте про деолігархізації економіки України? Ви згадували про роль приватного сектору, але олігархи теж належать до приватного сектору...

─ Існує значний рівень концентрації економічного впливу та виробництва в руках кількох людей. У довгостроковій перспективі це стане несприятливим фактором, оскільки результати праці не розподіляються рівномірно. Світовий банк вважає, що важливо застосовувати однакові правила гри і забезпечувати умови, при яких всі, а не тільки великі і впливові, зможуть вести бізнес і мати доступ до необхідних ресурсів.

─ Ні для кого не секрет, що значна частина прямих іноземних інвестицій (ПІІ) насправді є українськими грошима. Чи можливо збільшити частку іноземних коштів у ПІІ?

─ Якщо Україна продовжить здійснення реформ у трьох основних напрямках ─ забезпечувати стабільність на макрорівні, збільшувати продуктивність економіки і надавати більш ефективні державні послуги, іноземні інвестори, на мою думку, зацікавляться Україною.

─ Як українська влада може нівелювати ризики, з якими стикаються іноземні інвестори?

─ Як правило, інвестори в будь-якій країні беруть до уваги два фактори: стабільність і передбачуваність. Зараз високий рівень корупції, слабка судова система і низький рівень дотримання законодавства створюють серйозні перешкоди для ПІІ, підриваючи довіру інвесторів.

Що може зробити уряд? Сприяти розвитку політичної та збереженню макроекономічної стабільності; спростити дозвільні процедури, процедури отримання ліцензій, скоротити кількість перевірок, забезпечити послідовне і справедливе застосування і дотримання існуючих законів, правил і нормативних документів. Наполегливість у здійсненні реформ дасть важливий сигнал для зміцнення довіри як внутрішніх, так і іноземних інвесторів. Це допоможе збільшити доступ до міжнародних ринків капіталу.

─ Як об'єднати реформи і стабільність?

─ Вони, власне, йдуть пліч-о-пліч, адже ключові реформи, зокрема пенсійна та реформа фінансового сектору, сприяють макроекономічній стабільності.

─ В які основні сектори економіки та галузі промисловості варто інвестувати?

─ Сільське господарство та харчова промисловість, металургійна і гірничодобувна промисловість. Це ті сектори, в яких Україна завжди мала конкурентні переваги завдяки наявності родючих земель і багатству природних ресурсів. У поєднанні з конкурентним бізнес-середовищем результативність цих секторів може швидко покращитися, особливо при доступі до ринків ЄС, в рамках двосторонньої всеосяжної зони вільної торгівлі.

Трудомістке виробництво і послуги. Трудові ресурси в Україні мають хороший рівень освіти, і вони стали навіть більш конкурентоздатними після того, як були недооцінені останнім часом. Недавній бум в IТ-секторі ─ гарний цьому приклад.

Крім того, Україна сама по собі є досить об’ємним ринком, який забезпечує потенціал для секторів, орієнтованих на споживача. Зокрема, це виробництво, фінансові послуги, роздрібна торгівля, транспорт, імпортозаміщення.

Фото: Олександр Козаченко для Forbes.Україна

─ Чи можуть такі країни, як Україна грати більш важливу роль в міжнародній політиці, зокрема, впливати на несприятливі міжнародні події, такі як поява Ісламської держави, тероризм у Європі і т.д.?

─ На даному етапі Україна зіткнулася з дуже несприятливим зовнішнім середовищем. Очевидно, що заворушення в Туреччині, Brexit, повільні темпи економічного зростання в світі і т.п. негативно позначаться на Україні. При незначних темпах зростання світової економіки країні буде складно збільшити обсяги експорту. Але істотно вплинути на ці події Україна не в змозі.

─ Які ключові моменти боротьби з корупцією в Україні та в яких випадках Світовий банк стикається з корупцією в нашій країні?

─ Корупція має сильні позиції в Україні, взаємозв'язок між великим бізнесом і політикою є досить поширеним явищем, у результаті чого виникають нерівні умови. Ми вітаємо введення декларування майна державними службовцями. Дуже важливим стане ефективне виконання нових антикорупційних законів. Надалі новий уряд повинен офіційно схвалити ряд амбітних, але все ж здійсненних антикорупційних програм у рамках своєї стратегії.

Банк інвестує в ряд проектів, спрямованих на підвищення якості базових державних послуг, таких як водопостачання і водовідведення, тепло- та енергопостачання, будівництво доріг, соціальний захист і послуги в сфері охорони здоров'я. Для нас корупція неприпустима. На рівні проектів ми впровадили сувору політику щодо закупівель та фінансового управління з метою забезпечення цільового використання коштів, що надаються в рамках нашого фінансування. Працюючи з українськими партнерами, наші команди здійснюють моніторинг і контроль за реалізацією проектів на постійній основі.

Якщо будь-які компанії чи особи були помічені в причетності до змови або корупції, щодо них проводиться розслідування і їм забороняється працювати в майбутніх проектах групи Світового банку.