Лагідна приватизація: магістральні нафтопроводи України опинилися в центрі переділу ринку

Основні гравці – «Укртранснафта» і Група «Приват»
Лагідна приватизація: магістральні нафтопроводи України опинилися в центрі переділу ринку
Фото Кременчуцький НПЗ

Кременчуцький НПЗ Ігоря Коломойського та державна компанія «Укртранснафта» відновлюють співпрацю. Мета – реанімація Придніпровських магістральних нафтопроводів. Компанії домовилися протягом 2017-2019 рр. організувати транспортування на Кременчуцький НПЗ щороку не менше 1,3 млн т нафти сорту Azeri Light. Водночас, проект завантаження приватного нафтопереробного заводу сировиною може завершитися для державної «Укртранснафти» втратою оперативного контролю за частиною магістральних нафтопроводів країни.

Державницьке рішення?

«Підписано протокол про наміри, Кременчуцький НПЗ отримає протягом найближчих трьох років понад 4 млн. т азербайджанської нафти, а держава отримає реальну диверсифікацію поставок нафти і додатковий дохід від «Укртранснафти» і зниження залежності від імпортних нафтопродуктів», – сказав перший заступник гендиректора «Укртранснафти» Андрій Пасішник.

Згідно протоколу компанії організують відновлення роботи ділянки нафтопроводу «Одеса-Кременчук», які входять у Придніпровські магістральні нафтопроводи (ПДМН), що вже фактично п’ять років не здійснюють транспортування нафти. До виведення в простій ПДМН доклався власник Кременчуцького НПЗ («Укртатнафта»), яким є група «Приват». З 2009 року безпосереднім виконавцем «схеми» щодо обмеження роботи Одеського НПЗ, який на той момент належав російській компанії «Лукойл», виступив колишній керівник «Укртранснафти» Олександр Лазорко. Протягом наступних років поступово була обмежена робота ПДМН.

Зважаючи на те, що у системі Придніпровських магістральних нафтопроводів залишається нафта марки Urals (російська), то група «Приват» навіть для власного заводу змушена була доставляти нафту (казахську, азербайджанську) залізничним транспортом.

Тому з точки зору отримання прибутку за транспортування нафти, відновлення роботи ПДМН – крок «Укртранснафти» до компромісу з групою «Приват» є логічним та виправданим. Таке рішення навіть можна назвати державницьким. Нині «Укртранснафта» компенсує збитки від простою ПДМН за рахунок діяльності нафтопроводу «Дружба». А за нових умов, на перший погляд, має отримати прибуток від транспортування нафти для Кременчуцького НПЗ.

«Що стосується виробничих показників по нафтопроводах інших напрямків, то тут справи йдуть не так добре. Всередині України сьогодні нафта прокачується тільки на один діючий Кременчуцький НПЗ. Обсяги видобутку української нафти продовжують знижуватися. По філіям «Придніпровські магістральні нафтопроводи» і «Південні магістральні нафтопроводи», то ми не покриваємо доходами від прокачування свої витрати. Якби ми вели роздільний балансовий облік кожної філії, то було б дві збиткових – «ПДМП» і «ПМН», а одна прибуткова філія – «Дружба», – заявляв генеральний директор «Укртранснафти» Микола Гавриленко.

"Укртатнафта" – "Укртранснафта": від ненависті до любові

Водночас, оптимізм заступника Гавриленка в «Укртранснафті» Андрія Пасішника не поділяють у Міненерго. Джерела урядової структури інформують, що додаткова прокачка 1,3 млн. т нафти Придніпровськими нафтопроводами не вирішить економічних проблем. Адже лише для компенсації всіх технічних затрат ПДМН повинні прокачувати щороку мінімально 4 млн. т нафти. Тобто утричі більше, ніж пропонує поставляти «Приват» для свого заводу у Кременчузі. А для отримання прибутку, який дозволить філії та компанії розвиватися, прокачка має становити приблизно 6 млн. т нафти.

Проте, схоже, що акцентувати увагу на фінансових тонкощах нафтотранспортного бізнесу не планують. Група «Приват» та перший заступник генерального директора «Укртранснафти» Пасішник одностайні у необхідності прискорити процес відновлення роботи ПДМН. Андрій Пасішник очікує дозвіл уряду на заміщення нафти сорту Urals, яка зараз знаходиться у нафтопроводі, на нафту сорту Azeri Light.

«Ми сподіваємося отримати дане узгодження в найближчі тижні, оскільки завод запланував поставки перших партій нафти через нашу систему через півтора-два місяці», – заявив Пасішник.

При цьому варто зауважити, що іще рік тому Пасішник був антагоністом групи «Приват», буквально боровся з монополією «Привата» в «Укрнафті» та виступив публічним опонентом Ігоря Коломойського.

Показовим був конфлікт «Укртранснафти» та групи «Приват» у 2015 році щодо тарифів на транспортування нафти та власне саме транспортування нафти з Одеського порту до Кременчуцького НПЗ не через трубопровідну систему, а залізницею. Восени минулого року заступник голови правління «Укртатнафти» Олексій Плакасова повідомив наступне: «Ми вирішили, що транспортуванням нафти буде займатися саме залізниця, так як вона надійний партнер. Ми не хочемо зв’язуватися з «Укртранснафтою». З чинним керівництвом цієї держкомпанії триває вирішення низки суттєвих питань за договором, що може розтягнутися на багато місяців».

Олексій Плакасов визнавав, що доставка залізницею обійдеться дорожче. Відомими стали протести працівників «Укртатнафти», які вимагали звільнити тодішнього керівника «Укртранснафти» Романа Сидорака, а також виконавчого директора «Нафтогазу України» Андрія Пасішника.

«Завдяки керівникам «Укртранснафти», які з квітня 2015 року шукають будь-який привід, щоб конфліктувати з нами, держкомпанія не отримає більше 20 млн грн виручки щомісяця. Вони зловживають підвищенням тарифів, і наше рішення – це оцінка їх діяльності»,- заявляв Плакасов.

Рівно рік тому реакція тоді іще виконавчого директора «Нафтогазу» Андрія Пасішника, – а нині вже партнера групи «Приват», – була однозначно негативною. На його думку рішення «Укртатнафти» доставляти казахську нафту з Одеського порту залізничним транспортом є «економічно абсурдним».

«Тариф, встановлений НКРЭКУ для «Укртранснафти» за маршрутом Одеса-Кременчук складає 138, 24 грн з ПДВ, а залізничний тариф за цим напрямком – 239 грн з ПДВ. Тобто, різниця приблизно 100 гривень. Незважаючи на економічну абсурдність рішення приватівського менеджменту возити нафту залізницею, вважаю, що для держави в цілому дуже позитивне рішення»,- заявляв у 2015 році Пасішник.

Вигоди «Привату»

Рішення групи «Приват» почати економити та відновити роботу Придніпровських магістральних нафтопроводів стало несподіваним з точки зору бізнес-стратегії, яку реалізовує останні три роки «Укртатнафта» та мережа АЗС групи «Приват».

Протягом 2014-2016 рр. структури «Приват» стали активним учасником ринку імпорту нафтопродуктів – доставляючи дизпаливо та бензин з Білорусі, Румунії, Болгарії. «Приват» подекуди навіть випереджав традиційних імпортерів пального WOG та OKKO.

При існуючій системі цін на нафту, залежності ринку пального від імпорту, технічній відсталості НПЗ України для групи «Приват» стало вигідніше доставляти готові нафтопродукти. А тому імпорт нафти з Азербайджану чи Казахстану не матиме економічної ефективності.

Попередні підрахунки засвідчують, що економія буде мізерною. Щорічна прокачка, а не перевезення залізницею 1,3 млн. т нафти, дасть групі «Приват» («Укртатнафта») економію близько 250 млн. грн. (10 млн. дол.). Теоретично протягом 3 років можна буде зекономити 30 млн. дол. При цьому збитки «Укрзалізниці», яка втратить клієнта, можуть сягнути більше 600 млн. грн щороку (25 млн. дол.).

Проте, більш важливі для групи «Приват» є інші вигоди від відновлення роботи ПДМН. Домовленість про поставки нафти дозволяє «Привату» впливати на «Укрнафту», яка змушена буде більш активніше шукати компроміс з міноритарними акціонером щодо переробки української нафти. Так, Кременчуцький НПЗ нарікав на завищену ціну української нафти на аукціонах «Укрнафти», яка визначається згідно постанови уряду №570.

Нарешті джерела в Міненерго з осторогою оцінюють ризики від процесу заміни технологічної нафти на ділянці нафтопроводів «Одеса-Кременчук». Отримавши право власності на нафту Azeri Light у трубопроводі група «Приват» зможе спробувати контролювати роботу ПДМН як частини «Укртранснафти». Судовий досвід та майстерність «Привату» дозволяють йому реалізувати різні схеми.

Тобто, рішення про співпрацю «Укртранснафти» та «Укртатнафти» приведе до відновлення впливу та значення групи «Приват» на «державному» ринку нафти – «Укртранснафти» та «Укрнафти».

У проекті відновлення роботи частини нафтопроводів «Укртранснафти» свою роль відіграв і політичний фактор. Відомо, що нині група «Воля народу» (близька до групи «Континіум» покійного Ігоря Єремєєва) стоїть на межі розпаду та очікувано частина депутатів може поповнити ряди групи «Відродження», яку вважають близькою до Ігоря Коломойського. У тому числі це може бути зроблено в інтересах президента Петра Порошенко та його фракції у парламенті.

Нинішній заступник «Укртранснафти» Андрій Пасішник до призначення у «Нафтогаз України» та «Укртранснафту» працював у структурах «Континіуму» і був помічником народного депутата Єремєєва. Зараз компанія «Укртранснафта» входить в орбіту президента Порошенка. А як відомо Ігор Коломойський досягнув загального економічного та політичного компромісу з Порошенко. Тому цілком закономірна співпраця президентської «Укртранснафти» та групи «Приват» Ігоря Коломойського щодо подальшої спільної експлуатації нафтопроводів України.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
olpkol .
olpkol . — 04.11.2016, 16:48


Поки завдяки приватизації Україна зменшила переробку нафти з 50 млн тон в 80-ті роки до 5 млн рік назад. Видобуток газу з 56 млрд кубів до 20. Це для цього робилася приватизація?! Це була мета?!
Тепер залишки треба добити остаточно?!

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів