Тяга до банкрутства: чому українські підприємства прагнуть уникнути фінансової відповідальності

І як це позначається на банках-кредиторах
Тяга до банкрутства: чому українські підприємства прагнуть уникнути фінансової відповідальності

Фінансова криза, що триває в Україні вже майже три роки, деяким підприємствам принесла не стільки втрати, скільки можливості позбутися раніше взятих на себе фінансових зобов'язань. У розпорядженні Forbes з'явилася доповідна записка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ім'я президента України Петра Порошенка. У ній, зокрема, вказується, що одна з глобальних проблем, які впливають на якість активів Фонду, ─ штучне банкрутство боржників банків. За останні два роки підприємства пішли в «штучне» банкрутство на десятки мільярдів гривень. Навіщо вони це роблять і чи дозволить така практика їм не платити за кредитами, розбирався Forbes.

Як зазначено в документі, на даний момент у розпорядженні Фонду гарантування вкладів є активів на суму близько 450 млрд гривень. Але це балансова вартість, яка має мало спільного з оціночною. В середньому співвідношення оціночної вартості активів до балансової становить 24%. Тобто в реальності активи під управлінням ФГВ коштують не більше 100-125 млрд гривень.

При цьому протягом останніх років якість активів Фонду постійно падала. Однією з головних причин цього стало фіктивне банкрутство боржників банків. Так, виходячи з даних, які є в розпорядженні Forbes, у кредитних портфелях деяких неплатоспроможних фінустанов рівень банкрутства боржників досягає 90%.

Найяскравішим прикладом можна вважати банк «Таврика», де із загального корпоративного кредитного портфеля 5,05 млрд гривень у банкрутство пішли підприємства на суму в 4,4 млрд гривень.

У банку «Форум» із загального кредитного портфеля в 10,5 млрд гривень на банкрутах числиться зобов'язань на суму в 5,9 млрд гривень; в «Надрах» при портфелі в 10,97 млрд гривень ─ на 8,9 млрд грн. Вражає і ситуація стосовно Дельта Банку, де загальний кредитний портфель юросіб становив 40 млрд гривень: там зобов'язань підприємств-банкрутів ─ на 11,5 млрд гривень.

Загалом щодо неплатоспроможних банків сума, на яку підприємства пішли в банкрутство, за оцінками Forbes, становить не менше 40 млрд гривень.

Маневр ухилення

У фіктивне банкрутство підприємства йдуть в основному для того, щоб не платити кредит і при цьому ─ не розлучатися із заставним майном. Хоча українське законодавство прямо передбачає, що застави при будь-яких розкладах повинні дістатися банку.

«У разі початку процедури банкрутства банк, до якого боржник передав у заставу (іпотеку) своє майно, має статус заставного кредитора. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно боржника, передане в заставу (іпотеку) банку, не входить у ліквідаційну масу. А гроші, отримані від продажу цього майна, використовуються виключно для погашення вимог банку», ─ пояснює адвокат ЮФ «Ілляшев і Партнери» Вадим Кізленко. Тому, якщо заставне (іпотечне) майно фактично є в наявності, то вимоги банку або їх частина будуть погашені, додає він.

Водночас, юристи підприємств знаходять способи позбавити банки застав. «У процедурі банкрутства можна організувати продаж майна дуже дешево, навіть за 1 гривню, і це буде законно», ─ каже голова саморегулівної організації арбітражних керуючих «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський.

За його словами, часто проблема криється в недостатній кваліфікації банківських юристів. «Вони просто «не витягують» протистояння з юристами боржників», ─ уточнює Родзинський.

Свою частку вносить і корупція в державних органах, якій юристи банків також не завжди можуть протистояти. «Безумовно, як і майже скрізь в Україні, в процедурах банкрутства є зловживання. Однак проблеми банків на 90% не в корупції державних інститутів, а в некомпетентності в банкрутному законодавстві співробітників юридичних відділів самих банків», ─ підкреслює Родзинський.

При цьому в ФГВ не заперечують, що боротися в судах із підприємствами, що йдуть у банкрутство, важко. «ФГВ, напевно, ─ найслабший керуючий по таких активах. Наші ресурси дуже обмежені. Як тільки банк потрапляє в ліквідацію, ми не можемо вести цю роботу так ефективно, як її може вести покупець із приватного сектору. Тому наше завдання ─ якомога швидше за максимальною ціною продати цей актив, щоб уже приватники протистояли деструктивним процесам», ─ заявляла раніше глава Департаменту консолідованих продажів і управління активами ФГВ Юлія Берещенко.

«Поганий» ринок при «хороших» законах

Програють у даній ситуації як сам Фонд, так і інші вкладники неплатоспроможних банків, які сподіваються отримати втрачені кошти. Однак у кредиторів, чиї виплати не були покриті Фондом гарантування, шанси на те щоб отримати кошти від реалізації майна банків-банкрутів, досить примарні.

В цілому, опитані Forbes експерти вважають, що чинне в Україні законодавство в сфері банкрутства відповідає європейській практиці. Але ефективність його застосування, в тому числі і в банківській сфері, залишається надзвичайно низькою.

Євген Олейников, експерт Економічного дискусійного клубу, виділяє кілька причин виникнення у банків труднощів у зв'язку з банкрутствами підприємств-боржників. Перш за все, це низька ефективність роботи правоохоронних органів щодо виявлення фактів свідомого доведення до банкрутства з притягненням до відповідальності винних фізичних осіб ─ вигодонабувачів банкрутства будь-якого банку. Як наслідок, для погашення боргів збанкрутілого банку залишаються тільки низьколіквідні активи самого цього банку. А високоліквідні активи перебувають під контролем фізосіб, які й довели цю установу до банкрутства, і тому вони формально ─ поза процедурою банкрутства банку.

Крім того, не йде на користь справі і формальний підхід до виконання своїх обов'язків державною виконавчою службою. «Таким чином, проблема полягає не у вітчизняному законодавстві про банкрутство, а в організації його ефективного застосування», ─ резюмує Олейников.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Владимир Снисарь
Владимир Снисарь — 07.11.2016, 08:31

Эти причины вторичны. Первичная причина - высокие процентные ставки по кредитам.
Такие кредиты не может отдать реальная экономика. Банкиры оправдывают высокие ставки большим риском. Но ведь эти ставки сами создают риск невозврата.
Например, застройшик будет строить дом на кредитные средства. Строительство дома длиться два года. Только из-за стоимости кредита стоимость квартир увеличиться на 50 % за два года. В какой Нормальной стране такая стоимость денег, где хотят сделать страну конкурентноспособной ? Без промышлнного сектора у финансового сектора нет будущего.

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів