Китайський привіт: Україна продала держбанк

На купівлю фінустанови був усього один претендент
Китайський привіт: Україна продала держбанк

Вчора відбувся аукціон з продажу 99,9% акцій Українського банку реконструкції та розвитку. Новий власник українського банку ─ найбільша спотова товарна біржа з Китаю Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE). Її річний оборот становить $1 трлн. На сайті Фонду держмайна України зазначається, що оскільки на покупку банку був один-єдиний претендент, банк продано за стартовою вартістю ─ 82 827 000 грн.

«Ми раді взяти участь у розвитку українського фінансового ринку шляхом об'єднання міжнародних стандартів з українськими традиціями», ─ прокоментував це придбання Ян Дун Шенг, глава правління, генеральний директор компанії Bohai Commodity Exchange Co., Ltd.

Опитані Forbes економісти впевнені, що, незважаючи на невелику вартість покупки, угода досить перспективна ─ як для нового власника, так і для українського ринку. «Судячи за сумою угоди і об'єкту, купувалася фактично «чиста» ліцензія, тобто «квиток на ринок», представницький офіс з опцією надалі розгорнути діяльність за сприятливої ситуації. Сама ціна об'єкта більше схожа на покупку NCH Астра банку, теж близько $3 млн, тобто вартість «ліцензії», ─ зазначив інвестбанкір Іван Угляниця. І додав, що такий неформальний прайсинг склався вже більше 10 років тому, і відтоді особливо не змінювався ─ чистий банк «під ключ» коштує близько $3 млн.

Український банківський ринок готовий до нових гравців, оскільки багато традиційних установ загрузли у важких реструктуризаціях і високому рівні проблемності кредитних портфелів. Свіжі інвестори здатні будувати бізнес із «чистого аркуша», так би мовити, навчаючись на чужих помилках
Єгор Перелигін, фінансовий аналітик

За його словами, не зовсім зрозуміло, чи включає угода в себе якийсь субординований борг, чи він буде погашатися в загальному порядку. «Операцій фактично банк не вів, баланс у нього практично невинно чистий, тому й вартість виходить тільки з ціни купівлі ліцензії», ─ пояснює Угляниця.

Не банком єдиним

При тому, що дане придбання ─ одна з найдешевших за останній час на ринку угод з купівлі банківської ліцензії, експерти схильні розглядати її не як класичну інвестицію, а як крок на шляху до створення інфраструктури для інших проектів.

«Уже зараз, за моєю інформацією, китайські компанії ведуть переговори щодо інвестування в кілька інфраструктурних проектів в Україні. Китайці проявляють досить великий інтерес до українського агросектору: вже сьогодні в Україні діє кілька невеликих агрогосподарств, керованих китайськими бізнесменами. Китай, будучи найбільшим у світі виробником металургійної продукції, є великим імпортером української залізної руди. На жаль, Україна для Китаю тепер більше цікава як постачальник сировинних активів. Але КНР всерйоз розглядає розміщення в Україні логістичних центрів і виробництва продукції легкої промисловості. Що вкладається в логіку «Нового шовкового шляху». Стримують процес поки бізнес-клімат і відсутність необхідної інфраструктури», ─ розповів у бесіді з Forbes Анатолій Амелін, директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future.

За його словами, є інформація, що Bohai Commodity Exchange проявляє активний інтерес до створення в Україні товарної і фондової біржі, що може стати серйозним кроком до формування фінансового хабу проекту «Новий шовковий шлях».

«Офіційна інформація від покупця з'явиться, думаю, найближчим часом, але вже сьогодні можна стверджувати, що це угода з далекосяжними наслідками», ─ впевнений Анатолій Амелін.

Ринок ловить сигнали

«З точки зору ринку, покупка [українського банку] іноземним інвестором ─ це, безумовно, позитивний сигнал. Прихід нового інвестора говорить про інтерес до фінансового ринку й економіки в цілому. Чим більше буде іноземних інвестицій, тим швидше відновиться економіка і почнеться її зростання», ─ пояснює Вадим Березовик, голова правління Вектор банку.

«Дана угода ─ позитивний сигнал для українського банківського ринку (з точки зору інвестиційної привабливості)», ─ погоджується з ним фінансовий аналітик Єгор Перелигін.

КНР всерйоз розглядає розміщення в Україні логістичних центрів і виробництва продукції легкої промисловості. Стримують процес поки що бізнес-клімат і відсутність необхідної інфраструктури
Анатолій Амелін, директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

За його словами, УБРР був «апетитним» активом для інвесторів, оскільки уособлював собою здорову банківську установу без проблемного портфеля і з привабливою ціною. На сьогодні подібних установ, виставлених на продаж, дуже мало.

Все це дає банкірам підстави стверджувати, що український ринок цікавий і іншим іноземним інвесторам, а також готовий до подібних операцій.

«Український банківський ринок готовий до нових гравців, оскільки багато традиційних установ загрузли у важких реструктуризаціях і високому рівні проблемності кредитних портфелів. Необхідність формувати резерви й докапіталізувати банки вносить додаткові труднощі для акціонерів. Водночас свіжі інвестори здатні будувати бізнес із «чистого аркуша», так би мовити, навчаючись на чужих помилках», ─ констатує Єгор Перелигін.

За словами незалежного фінансового експерта Павла Крапівіна, інтерес до невеликих українських банків проявляли не тільки китайські банкіри, а й представники інших країн, які планують розвиток банківських операцій у сфері обслуговування міжнародних торгових угод.

«Наприклад, мені відомі прецеденти по Ірану, Туреччині та ОАЕ, товарообіг з якими неухильно зростає. Зарубіжні інвестори, як правило, переслідують кілька цілей ─ придбання активу з надією на його зростання в майбутньому, фінансування компаній зі своїх країн на місцевому ринку, забезпечення надійності розрахунків і збереження коштів в умовах тривалого «банкопаду» на українському ринку», ─ резюмував Крапівін.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів