Секретні матеріали: українську «сотку» можуть довірити європейцям, китайцям і росіянам

Боротьба за розвиток українського спецзв'язку переноситься на 2017 рік
Секретні матеріали: українську «сотку» можуть довірити європейцям, китайцям і росіянам

У 2017 році в Україні можуть побудувати мережу мобільного спецзв'язку. Це питання активно обговорюється вже два роки. За інформацією Forbes, кілька гравців ринку ─ як операторів, так і постачальників обладнання, включаючи Ericsson і Huawei ─ проявляють інтерес до даного бізнесу. І хоча сам спецзв'язок для держави в стані постійної війни є питанням стратегічної безпеки, його тільки планують вирішити. Forbes дізнався у експертів ринку телекомунікацій, який розвиток ситуація може отримати в майбутньому.

Відмінність спецзв'язку від звичайних каналів полягає в тому, що сигнал піддається кодуванню на вході й декодуванню ─ на виході, і проходить розподілений по мобільних, наземних і супутникових каналах. Спецзв'язок наземний був невід'ємною частиною державної інфраструктури в СРСР. У 1991 році, з набуттям незалежності, Україна отримала у спадок цю інфраструктуру і підприємства, які обслуговують її.

«За часів СРСР я працював на заводі, де мав доступ до двох спеціальних телефонів. Один ─ засекречувальна апаратура зв'язку з освинцьованим кабелем, по якому можна було обговорювати будь-які, навіть надсекретні питання. І був ще службовий зв'язок, так звана «Іскра», по якій не рекомендувалося озвучувати секретну інформацію, а службові речі можна було обговорювати», ─ згадує колишній секретар Ради міністрів УРСР і екс-співробітник ВПК Віктор Лисицький.

На даний момент питаннями спеціального зв'язку в Україні займається Держспецзв'язку, яка орендує магістральні канали в «Укртелекому» й «Датагруп». Доопрацювання і розвиток каналів для спецзв'язку було однією з умов приватизації «Укртелекому» в 2011 році.

«Створення телекомунікаційної мережі спеціального призначення було передбачено в приватизаційних умовах «Укртелекому». Мережа побудована відповідно до основних технічних вимог, що підтверджується відповідним актом, підписаним ще наприкінці квітня 2014 року «Укртелекомом» і Держспецзв'язку. Побудовано мережу повністю і виключно на кошти «Укртелекому»: бюджетні кошти для будівництва не залучались. З осені 2013 року ТССП фактично експлуатується спецслужбами в тестовому режимі. За час експлуатації спецкористувачі не скаржилися на якість пропонованих послуг», ─ стверджує спікер «Укртелекому» Михайло Шуранов.

Однак досі невирішеним залишається питання мобільного спецзв'язку. Реалізувати це завдання можна або через окремі мобільні канали (побудова окремої мобільної мережі для таких потреб може коштувати сотні мільйонів доларів), або через VoIP телефонію ─ створення віртуального мобільного оператора, який матиме доступ до вже наявних мереж мобільних операторів, але центр управління та білінг якого буде управлятися державою.

«Так, за часів СРСР для спецзв'язку будували окремі фізичні лінії зв'язку, окремі дроти, які швидше за все збереглися. За цією схемою працює АТС 300 (або АТС 100), урядовий зв'язок із горезвісними телефонами, які стоять у кабінетах у кожного високопоставленого чиновника, ─ розповідає член Телекомпалати України Сергій Бойко. ─ Але спеціально виділеної частоти для спецзв'язку на практиці не існує. Раніше виділені під систему «Алтай» частоти (система, яка застосовувалася для організації спецзв'язку) давно вже використовуються під інші цілі ─ радіостанції та ТБ, в тому числі в УКХ діапазоні. Тому ─ в мобільному виконанні окремої мережі спецзв'язку не існує».

Спецзв'язок повинен починатися з голови того, хто приймає рішення
Віктор Лисицький, експерт ВПК

Обидва сценарії ─ це мільйони доларів інвестицій. «Побудувати з нуля мобільний спецзв'язок дуже дорого ─ як через вартість базового обладнання, так і через вартість, а десь і відсутність радіочастотного спектру. В Україні не так багато діючих операторів, які володіють єдиним цінним активом ─ радіочастотами діапазону РЧР 2,3 ГГц. В принципі на їх спектрі можна побудувати мобільний спецзв'язок, ─ запевняє глава асоціації ІнАУ Олександр Федієнко. ─ Якщо ми дбаємо про безпеку держави, то побудова спецзв'язку ─ це цілком національне питання, за наявності необхідного фінансування».

Секретні матеріали: українську «сотку» можуть довірити європейцям, китайцям і росіянам
Засідання в Укрспецзв'язку за участю президента і глави РНБО
g-news

У Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації обговорюються обидва сценарії ─ як виділення окремих частот реальної мобільної мережі для секретних переговорів, так і створення віртуального мобільного оператора. У липні 2016 року в Укрспецзв'язку відбулося засідання за участю президента України Петра Порошенка і секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова.

На засіданні були присутні, за даними порталу g-news, крім керівництва країни і керівника Держспецзв'язку Леоніда Євдоченка, глава нового оператора Giraffe, що розвиває зв'язок 4G, екс-глава компанії «Київстар» Ігор Литовченко, керівник місцевого представництва Ericsson Войчех Байда, виконавчий директор компанії Intellecom Олександр Дорофій, а також представники китайської компанії Huawei.

За даними джерел Forbes, саме компанія Giraffe Ігоря Литовченка є основним претендентом на реалізацію мобільного спецзв'язку. Також до цього сегменту, згідно з інформацією Forbes, проявляє інтерес Vimpelcom.

«За нашою інформацією, в оператора Giraff є велике бажання отримати державне замовлення і таким чином одним махом вирішити дві проблеми: хоч якогось початкового фінансування (без тендера і як єдиному виконавцю), і за допомогою Держспецзв'язку змінити ліцензійне призначення виділеного частотного діапазону під потрібну їм технологію (спецзв'язок використовується в якості локомотива). За наявними даними, Giraff має можливість запуститися в 22 містах. Ну, а там, як то кажуть, головне вплутатися в бій...» ─ повідомив глава групи компаній «Адамант» Іван Пєтухов.

Ігор Литовченко, власник компанії Giraffe, розповів Forbes: «Офіційно на сьогодні Giraffe спецзв'язком не займається. У нас було кілька робочих зустрічей, на яких ми обговорювали такі питання, але далі обговорення ми не просунулися». За його словами, на зустрічах із президентом країни компанія демонструвала, як працює мережа 4G.

Поки що реалізація проектів зі спецзв'язку переноситься на 2017 рік. В СБУ Forbes повідомили, що всі повноваження щодо вирішення цієї проблеми покладено на Держспецзв'язку, експерти якої ще готують відповіді на питання Forbes.

«Скажу, що і при Союзі, і зараз говорять, що цей зв'язок все-таки можуть слухати спецслужби. І очевидно, не можна довіряти телефонному зв'язку те, що може бути використано проти тебе або проти тих, з ким ти розмовляєш. Спецзв'язок повинен починатися з голови того, хто приймає рішення», ─ підкреслює Віктор Лисицький.

Як може бути реалізовано новий спецзв'язок в Україні, і які проблеми можуть при цьому виникнути ─ опитування експертів

Секретні матеріали: українську «сотку» можуть довірити європейцям, китайцям і росіянам

Олег Проживальський, директор з корпоративного управління і контролю «Vodafone Україна»

Комерційний мобільний зв'язок ─ це відкритий зв'язок, призначений для використання в звичайних умовах. Звичайно, інформація, яка передається в ефірі по відкритих каналах мобільного зв'язку, кодується. І в міру розвитку мобільних технологій системи кодування також удосконалюються. Найменш захищеними в цьому плані були аналогові технології. GSM ─ більш сучасний стандарт із вищим рівнем захисту, в UMTS (3G) використовується ще складніше шифрування, яке в звичайних умовах гарантує безпеку переданої інформації. Але у військових і різних спецслужб сьогодні на озброєнні є суперсучасні технічні засоби, які вміють обходити системи захисту цивільних стандартів зв'язку. Тому мобільним зв'язком у місцях ведення бойових дій користуватися не можна.

Для організації закритого зв'язку можна використовувати різні канали зв'язку. Альтернатив вистачає ─ від супутника, дротового зв'язку до радіотехнологій. Можна використовувати канали мобільного зв'язку. Але все це можливо, тільки якщо передана інформація буде додатково шифруватися. Встановлюється шифратор на одному кінці, дешифратор ─ на іншому. Надійність захисту інформації залежить від шифру, а не від каналу зв'язку, який використовується. Вибір каналу зв'язку відноситься до економічних факторів, треба дивитися, по яких каналах організувати передання зашифрованої інформації дешевше, по яких дорожче, що в підсумку буде вигідніше.

Користувачами спецзв'язку є військові, МВС, СБУ, тобто служби, які володіють секретною інформацією, яку необхідно захищати. В Україні є дуже хороші фахівці, які могли б створити систему спецзв'язку. Але це вимагає великих інвестицій. Можна використовувати готові розробки, які є в світі. Хоча у випадку з чужими рішеннями певний ризик є. Ніхто ніколи не може гарантувати повної безпеки. Треба оцінювати ці ризики.

Секретні матеріали: українську «сотку» можуть довірити європейцям, китайцям і росіянам

Іван Пєтухов, голова групи компаній «Адамант»

Точних даних про інвестиції в спецзв'язок немає, але якщо вірити інсайду, мова йде приблизно про 800 мільйонів американських доларів. Ну, а там взагалі вся ця тема зі спецзв'язком покрита мороком, або точніше, держтаємницею, і не для друку.

Хто, кому, скільки і на які цілі виділив за договором з одним виконавцем кошти і якого обсягу «заклав» туди відкат, якщо в складі контракту на поставку послуг або техніки є КСЗІ або спецзв'язок, ─ це відомо тільки одному наглядачеві від гаранта і самому розпоряднику цих коштів.

Якщо ж цей процес зробити прозорим і позбавити чиновників можливості «пиляти мільярди по-темному» і пустити всі контракти хоча б через ProZorro, то при такому підході і країна зекономить, і спецзв'язок надійнішим буде, та й охочі брати участь у розвитку спецзв'язку знайдуться.

Секретні матеріали: українську «сотку» можуть довірити європейцям, китайцям і росіянам

Роман Химич, експерт ринку телекомунікацій

Будівництво повноцінної мережі спеціального зв'язку ─ складний і витратний проект. Зокрема необхідно створити захищену мережу мобільного зв'язку, що залишається нетривіальним завданням. Українська держава в її нинішньому вигляді вже не в змозі вирішувати завдання такого рівня. Вона не в змозі вирішувати і питання набагато простіші на зразок впровадження переносимості номерів (MNP).

Секретні матеріали: українську «сотку» можуть довірити європейцям, китайцям і росіянам

Олександр Федієнко, експерт, глава асоціації ІнАУ

Технологічно спецзв'язок може бути різним. Розпізнати, спеціальний це зв'язок чи ні, неможливо, інакше який же це тоді спецзв'язок? В СРСР, поки не було засобів переносного мобільного радіозв'язку, спецзв'язок представляв собою стаціонарні захищені (екрановані) телефонні апарати з гербовим номеронабирачем, який стояв біля кожного чиновника високого рангу на столі. Пізніше їх доповнили системами шифрування. Що таке зашифрований або кодований зв'язок ─ це коли вже на виході з вашого мікрофона в телефонній трубці відбувається кодування (шифрування) сигналу вашої мови, і далі в мережу він передається закодованим.

Ми живемо в еру мобільних технологій, спецзв'язок також повинен перейти на мобільну основу. Він може перейти або як окрема інфраструктура, керована державою ─ це окремі базові станції, свої канали зв'язку і т.д. Або повинні бути (і вони є) спеціальні мобільні телефони, в яких є вбудовані шифратори відповідного рівня захисту голосу, які виконують функції шифрування повідомлень у мережі і працюють на мережі вже діючого мобільного оператора між власниками таких телефонів.

В Україні було багато розмов про будівництво такого зв'язку, але, на жаль, мобільний спецзв’язок так і не побудовано. Причому це має бути мультистандартне рішення, яке зможе агрегатувати в собі вже діючі як транкінгові стандарти радіозв'язку, супутникові системи, так і мобільного зв'язку.

Такі рішення є, і на Заході успішно використовуються. Вони можуть розвиватися за принципом якихось локацій із можливістю переміщення, використовуючи супутникові канали зв'язку там, де не буде покриття.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів