Сніговий телеком: як розвивається протистояння провайдерів і медіагруп

Телеканали отримали право вимагати плату за трансляцію. Провайдери пішли на крайні заходи: від відключення каналів до піратства
Сніговий телеком: як розвивається протистояння провайдерів і медіагруп

З 1 січня медіагрупи почали стягувати з українських провайдерів плату за трансляцію своїх каналів. Таке право у них з'явилося завдяки новій редакції закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо поширення програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги. Це стало черговим досягненням медіагруп у конфлікті з провайдерами, який почався ще 10 років тому.

Це вже друга перемога медіагруп після листопадового «падіння» великих файлообмінних сайтів ex.ua і fs.to, які поширювали в інтернеті різноманітний контент, в тому числі й піратський. Хоча головними лобістами цього відключення були правовласники, українські телеканали отримали свої бонуси від нівелювання таких великих майданчиків.

Тепер медіагрупи обіграли провайдерів. Учасники конфлікту ─ близько 400 компаній, провайдерів кабельного ТБ та інтернету, що працюють на всій території України, і чотири найбільші медіагрупи: StarLightMedia, InterMedia Group, «1+1» і «Україна».

Позиція медіагруп полягає ось у чому: провайдери повинні оплачувати їхні послуги, оскільки це відповідає як світовій практиці, так і конкурентному ринку. Виконавчий директор «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук пояснює її так: «Те, що відбувається сьогодні ─ перехід на комерційні відносини всіх учасників ринку. Довгий час ринок був зарегульований законодавством, і нарешті з'явилася можливість розвитку комерційних відносин між провайдерами та телеканалами. Так, як це відбувається в усьому цивілізованому світі». За його словами, причини цього ─ макроекономічний стан та інвестиційний клімат України, а також його вплив на рекламний ринок; зміни в програмних сітках телеканалів і обмеження російського контенту. До того ж, додає Пахольчук, необхідно боротися з піратством в усіх його проявах щодо авторського права.

Провайдери дотримуються іншої точки зору, вважаючи, що їх інтереси порушуються. «Це давня історія. 10 років тому медіагрупи пролобіювали зміни в закон «Про телебачення і радіомовлення», згідно з яким кабельні оператори мали безкоштовно транслювати їх канали, що входили в універсальну програмну послугу (УПП). Заробили собі рейтинги й аудиторію, і вирішили, що тепер їм повинні платити», ─ пояснює голова ради Телекомунікаційної палати України Тетяна Попова.

Цікаво, що раніше ефірний оператор, навпаки, отримував за трансляцію гроші від медіагруп. Таких ефірних операторів в Україні два ─ це державний КРРТ і Т2 «Зеонбуд».

«Такі умови були створені, щоб підтримати телеканали. Тому що інакше, можливо, багатьох телеканалів цих же медіагруп і не існувало б, ─ вказує глава ІнАУ Олександр Федієнко. ─ І на той момент це дійсно варто того. Але тепер всі оператори опинилися в заручниках, відтепер вони вже зобов'язані платити за продукт медіагруп».

10 років провайдери кабельного ТБ й інтернет-доступу були зобов'язані безкоштовно транслювати універсальну програмну послугу ─ набір телеканалів від різних медіагруп. Ефірний оператор, навпаки, отримував за трансляцію гроші від медіагруп

Оператори і провайдери вважають, що час, даний на зміну правил, був гранично мінімальним. Адже в один момент змусити абонентів платити більше за українські телеканали ─ непросто, оскільки люди роками звикли отримувати ці послуги за символичну платню. Провайдери купують продукцію Viasat, Discovery, інший дуже якісний і цікавий контент.

 Тепер же закон сказав, що вони мають домовлятися з українськими телеканалами для трансляції універсальної послуги.

Крім того, питання оплати за абонентів з'явилося в інтернет-операторів. Але підрахувати, скільки користувачів дивляться той чи інший канал в інтернеті, неможливо. Тому було прийнято рішення про мінімальні гарантії ─ фіксовані суми, які інтернет-оператори повинні заплатити медіагрупам.

«Гарантії від інтернет-провайдерів ─ абсолютно несправедливі, необгрунтовані. Медіагрупи мислять застарілими категоріями. Вони вважають, що якщо їх канал є в інтернеті, то й користувач буде дивитися саме їх продукцію. Розуміння того, що користувач сам вирішить, чи йти на український канал, youtube чи в соціальні мережі ─ в медіагруп немає», ─ констатує Олександр Федієнко. За його словами, підрахувати абонентів, які дивляться телевізійний контент, якщо це не ОТТ або IPTV, в інтернет-мережах неможливо.

Втім, експерти Forbes допускають, що найбільші провайдери ─ «Воля», «Тріолан» і «Ланет» ─ не програють від нововведень, і досягли якоїсь угоди з медіагрупами про трансляцію їх телеканалів у своїх мережах. «Інформація про домовленості ─ це комерційна таємниця. Можливо, медіагрупи будуть доплачувати найбільшим провайдерам», ─ вважає Олександр Федієнко.

«Конкуренція ─ це нормально. І бажання, щоб було менше конкурентів ─ хоча й негативне, але досить природне. Тому, звичайно, є в когось такі бажання. Але на ринку багато учасників, у яких є різні думки, і вони змінюються з часом. Зараз не можна сказати, кого в підсумку позбудуться, ─ пояснює генеральний директор «Тріолан» Вадим Сидоренко. ─ Поки медіагрупи виставляють відносно невеликі ціни, проблем особливих немає. Але ціни зростатимуть, і в цей момент виникає проблема з умовою обов'язкового продажу в соціальному пакеті, і тільки пакетно. І як наслідок ─ відсутність права вибору в абонента. В такому підході сильно обмежуються ринкові механізми і ростуть ризики менеджерських помилок у визначенні ціни й цінності».

Ще один конфлікт, що виник під час обговорення вартості, пов'язаний з тим, що оператори запідозрили медіагрупи в картельній змові ─ ціна у трьох з них майже однакова. «Політика медіагруп дуже схожа на змову, коли існують однакові ціни на різні групи телеканалів, незалежно від якості кожного телеканалу. Тільки Inter Media Group оголосила про ціну набагато вищу, ніж у конкурентів, але це швидше виняток, ніж правило. Все це ─ виграш битви медіагруп, тому що вони змусили провайдерів перейти на платну модель, підписати договори і платити, не виконавши жодного зобов'язання зі свого боку, не закодувавши свій сигнал на супутнику і в ефірі, не обмеживши можливість отримувати його безкоштовно у «пов'язаних» із медіагрупами провайдерів, наприклад, «Зеонбуду», ─ перераховує засновник компанії BigData UA Сергій Бойко.

У відповідь на політику медіагруп деякі провайдери вирішили демонстративно «спалити мости». З 11 січня «Ланет» обіцяє відключити всі канали Inter Media Group. У новорічну ніч деякі оператори Одеси відключили майже всі телеканали, крім «5 каналу» (це канал президента України Петра Порошенка).

Не уклавши договорів з медіагрупами, деякі провайдери продовжували трансляцію їх каналів, оскільки проконтролювати укладення всіх договорів з близько 400 провайдерів і операторів непросто

Зворотним боком процесу стали масові випадки піратства ─ коли, не уклавши договорів, деякі провайдери продовжували трансляцію каналів, оскільки проконтролювати укладення всіх договорів з близько 400 провайдерів і операторів непросто. Наприклад, у StarLight станом на 9 січня говорили про те, що договори укладено з близько 90% провайдерів країни. Поки що в медіагрупі констатують масове піратство щодо своїх каналів у Західній Україні ─ у Львові та на Закарпатті, а також в Одесі.

«Всі провайдери, хто хотів публічно відключити мовлення каналів медіагруп, з якими немає договорів, вже це зробили. Чи будуть нові відключення, залежить від того, як у майбутньому стануть розвиватися відносини між ними, ─ пояснює Тетяна Попова. ─ Можна припустити, що дрібні провайдери, які не уклали договори з медіагрупами, просто тому що фізично не встигли, тихенько «піратили» контент. Продовжували трансляцію, але без оплати. Адже в ефірі сигнал є, і це просто ─ взяти сигнал з ефіру і роздати його своїм абонентам».

У неприємній ситуації опинилися оператори ОТТ. Для них ціна ─ в рази вище від задекларованої: замість обіцяних 0,75 грн за абонента вартість склала 6 грн. «Оператори звикли, що ТБ-контент їм згідно із законом діставався безкоштовно. До того ж тепер їх змушують платити за те, що медіагрупи самі роздають глядачам поки що безкоштовно ─ через аналогове ефірне ТБ, цифрове ефірне ТБ, супутникове ТБ. Медіагрупи, з одного боку, задекларували принцип рівних умов для всіх операторів, а з іншого ─ вимагають з ОТТ-операторів плату в кілька разів вищу», ─ констатує CEO Divan.TV Аркадій Канюка.

За прогнозами експертів, протягом цього року бізнес-модель ринку буде змінюватися, за винятком найбільших провайдерів, які вже домовилися з медіагрупами про вигідні умови співпраці. Щоправда, найбільших провайдерів ─ включаючи «Волю», «Тріолан», «Ланет» ─ небагато, тоді як крім них на ринку існує кілька сотень провайдерів.

«Війну ще не закінчено. І в новому 2017 році на ринку прискореними темпами буде викристалізовуватися перелік якісних телеканалів, і навіть медіагруп. Так, провайдери будуть або відмовлятися від укладання договорів з медіагрупами цілком, або стануть виключати нецікаві канали групи. Наприклад, якщо «1+1» цікавий, а «2+2» нецікавий, то останній з пакета зникне», ─ каже Бойко. У свою чергу, медіагрупи обіцяють посилено боротися з піратством і карати провайдерів, які продовжать трансляцію без укладення договорів.

Forbes поцікавився у експертів, якого консенсусу, на їхню думку, можна досягти між медіагрупами і провайдерами.

Сніговий телеком: як розвивається протистояння провайдерів і медіагруп

Олександр Федієнко, глава асоціації ІнАУ:

Медіагрупи не хочуть домовлятися з дрібним і середнім бізнесом. Їм усе одно, буде чи ні їхній контент у мережі такого оператора. Вони розуміють, що їх абонент не залишиться без їхнього контенту: так, їх не буде в кабельних мережах, але в ефірі вони все ж таки залишаться.

Це, швидше за все, одна з цілей і завдань медіагруп, щоб абонент залишився саме в ефірному перегляді. Тут бачимо як поповнення абонентської бази ефірних мовників, так і відведення абонента з-під впливу нішевих кабельних каналів, яких немає в ефірі. Це більше покриття, ніж кабельні оператори.

Сніговий телеком: як розвивається протистояння провайдерів і медіагруп

Федір Гречанінов, директор зі стратегічного розвитку групи Star Light Media:

Високий рівень конкуренції на ринку телебачення і ефективна робота операторів платного телебачення служать передумовою для того, щоб відмовитися від прямого державного регулювання (чим, власне, є універсальна програмна послуга) відносин між індустріями телеканалів і провайдерів.

Це впровадження в Україні найкращої світової практики. Здійснення кабельними та іншими операторами платного телебачення плати за ретрансляцію на користь національних каналів є в США і в деяких країнах Європи. У цієї норми ─ дуже зрозуміле обгрунтування. Пакети каналів в операторів цікаві глядачам в першу чергу саме за рахунок національних каналів (як і в Україні). Розвиваючи абонентську базу за допомогою національних каналів, кабельні оператори також пропонують абонентам нішеві кабельні канали, які, в свою чергу, зменшують перегляд національних каналів (як і в Україні).

Таким чином, плата за ретрансляцію ─ певна компенсація від провайдерів платного телебачення на користь національних каналів за використання каналів у розвитку своїх мереж і за зниження перегляду національних каналів, яке виходить в результаті. Плата за ретрансляцію може становити до 25% в структурі доходів національного телеканалу в розвинених країнах.

У випадках, коли телебачення є дуже прибутковою індустрією або оплачується населенням, як, наприклад, у Британії, суспільство відмовляється від плати за ретрансляцію, мотивуючи це тим, що додаткові доходи підуть не на виробництво і закупівлю контенту, а на збільшення дивідендів власників медіакомпаній. Але це зовсім точно ─ не так, як в Україні, де за наявності високого попиту на якісний національний екранний продукт існує дуже невеликий рекламний ринок.

Для побудови стійкого демократичного суспільства індустрія ЗМІ повинна бути економічно заможною. Це не є достатньою умовою для побудови такого суспільства, але умова необхідна. У зв'язку з цим скасування УПУ дасть можливість основним українським ефірних телеканалах отримати ще одне джерело доходів і наблизить економічну ефективність ЗМІ.

Звичайно, це не позбавляє телегрупи від необхідності диверсифікувати свої доходи ще більше, і ми постійно працюємо над цим. Заробляти більше грошей українській телеіндустрії необхідно і для того, щоб зберігати інтерес українського глядача в умовах величезної кількості доступної закордонної інформації. В умовах інформаційної війни, в якій фактично знаходиться Україна, українська телеіндустрія повинна підтримувати високу якість контенту.

Сніговий телеком: як розвивається протистояння провайдерів і медіагруп

Сергій Бойко, засновник BigData UA:

Причина «війни» між медіагрупи і провайдерами полягає в тому, що чотири медіагрупи вважають, що тільки вони мають право встановлювати правила гри або міняти їх коли, на їхню думку, «настав час». Ніякі інші думки не враховуються, особливо якщо вони йдуть з боку «кабельників», яких, на думку менеджерів окремих медіагруп, потрібно просто ставити перед фактом. Простіше кажучи, небажання йти іншій стороні на поступки навіть у малому ─ основна причина того, що можна охарактеризувати як «війна».

Варіантом вирішення могло б стати обмеження для піратства шляхом скорочення відкритого сигналу ─ це означає, що безкоштовно у відкритому вигляді дивитися комерційні українські канали можна буде тільки тимчасово, в аналоговому ефірі, до моменту відключення аналогового сигналу. Для чого все телеканали медіагруп, за які беруться гроші з провайдерів, повинні бути закодовані на супутнику і в цифровому ефірі. Також необхідно вирівнювати умови поширення для різних платформ ─ з усіх провайдерів програмної послуги має братися роялті, яке залежить від технології, чи то кабельна, супутникова, інтернет (IPTV / OTT) чи ефірна (DVB-T / DVB-T2)).

Це зняло б основні причини наявних сьогодні протиріч.

Сніговий телеком: як розвивається протистояння провайдерів і медіагруп

Вадим Сидоренко, генеральний директор «Тріолан»:

Передумовою нинішніх подій стали зміни в телеперегляді. Зокрема, є стійкий тренд переходу на IP-формати, а там інші правила рекламного ринку. В результаті медіагрупи захотіли мати додаткове джерело доходу ─ не з реклами.

Якщо в основі будуть нормальні ринкові відносини, арбітр медіагрупам і провайдерам не потрібен. А якщо буде переважати політика чи бажання монополізації, то ніякий арбітр не допоможе. Консенсус може бути саме в нормальних ринкових відносинах, в яких медіагрупи спільно з провайдерами надають все більше благ для телеглядача, а він, у свою чергу, за це готовий платити більше.

У «кабелі» є ряд переваг порівняно з ефіром, і якщо ці переваги задіяти по повній, виграють всі ─ і телеглядачі, і провайдери, і медіагрупи.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Третя сила: приватний газовидобуток напередодні чергового переділу сфер впливу
На арену змагань за український газ вже зовсім скоро може вийти “група Петра Порошенка”
Дорога в дюнах: що чекає латвійську «дочку» ПриватБанку
PrivatLatvia, який перебуває під пильною увагою контролюючих структур, можуть виставити на продаж вже цього року
Тютюнові мільярди: гіганти галузі закривають мегаугоди
Кількість курців зменшується, але за доступ до їхніх кишень виробники сигарет викладають запаморочливі суми
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Dan Sokol
Dan Sokol — 20.01.2017, 16:35

С каких пор Ланет крупный провайдер ?

uaTVinfo .
uaTVinfo . — 10.01.2017, 19:58

Собственники кабельных телесетей с 1 января имеют право требовать от Вещателей телеканалов плату за доставку телепрограмм потребителю (абоненту). Не забывайте и воспользуйтесь этим правом!

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Давос, Трамп і Україна: які геополітичні тренди позначив WEF-2017
Давос, Трамп і Україна: які геополітичні тренди позначив WEF-2017
Про що говорили українські делегати, і що закордонна еліта думає про українські реалії
Третя сила: приватний газовидобуток напередодні чергового переділу сфер впливу
Третя сила: приватний газовидобуток напередодні чергового переділу сфер впливу
На арену змагань за український газ вже зовсім скоро може вийти “група Петра Порошенка”
Нові вершини учасників рейтингу Forbes «30 до 30»
Нові вершини учасників рейтингу Forbes «30 до 30»
Рік тому редакція «Forbes Україна» вперше презентувала рейтинг «30 до 30»
Криза в Гамбії: армія Сенегалу змінює президентів
Криза в Гамбії: армія Сенегалу змінює президентів
Сусіди «усміхненої» африканської країни зміщують правителя, який програв вибори, під дулами автоматів