Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»

Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак
Фото Максим Люков для Forbes Україна

Олександра Шлапака було призначено главою ПриватБанку відразу ж після націоналізації цієї найбільшої установи наприкінці 2016 року. Він перейняв кермо влади в Олександра Дубілета, повернувшись у команду Привату: багато років тому, в 1993-1998 роках, Шлапак уже працював в ПриватБанку на посадах директора Львівського філіалу, директора Західного управління і заступника голови ради ПриватБанку. Зробивши кар'єру держслужбовця, в тому числі, як міністр економіки і міністр фінансів, Олександр Шлапак був обраний як найбільш компромісна і дипломатична кандидатура на пост керівника націоналізованого гіганта.

Forbes публікує перше інтерв'ю з Олександром Шлапаком про події у ПриватБанку та плани з розвитку «банку номер один». Наша бесіда присвячена проблемним моментам націоналізації, таким як борги колишніх акціонерів і найбільших клієнтів, стратегічних рішенням Шлапака на посаді глави банку, в тому числі необхідності повернення депозитів вкладникам із Криму.

– Чому ви погодилися очолити ПриватБанк?

– Гройсман поплутав (посміхається – ред.). У перші два тижні я сам собі ставив це питання майже щогодини. Зараз – рідше. Так сталося, що я отримав пропозицію від прем'єр-міністра. Він був дуже переконливим у тому, що ми разом повинні відповісти за цей проект, щоб він був успішним, та щоб вкладники та клієнти ПриватБанку не постраждали. Це – дуже великий виклик для мене і для команди, яка прийшла. Але ми усі разом робимо благородну справу.

– Як ви оцінюєте стан банку на сьогодні?

– Як дуже добрий. Зобов'язань перед клієнтами сьогодні приблизно на 170 млрд гривень. А так званого кешового інструменту, яким ми можемо відповісти за своїми зобов'язаннями – 109 млрд гривень. Це кошти у касі, в банкоматах – живі гроші. Кошти на коррахунку в Нацбанку, на коррахунках в інших банках і за кордоном, а також цінні папери, які уряд нам передав у якості статутного капіталу.

Таким чином, покриття наших зобов'язань живими коштами складає 63%. Такого немає у жодному банку. Перед націонализацією у Привата цей показник складав 14%, у інших банків це біля 30%. Тож зараз Приват є неймовірно стійким. Будь-який банкір позаздрив би ситуації, у якій зараз знаходиться Приват.

– Ви згадали коррахунки у закородонних банках. Прокоментуйте, будь ласка, нещодавній скандал із Commerzbank, який на початку лютого заморозив 17 млн євро коштів Привату на своїх коррахунках. У тому числі звучала версія, що це пов'язано з отримувачами облігацій Привату, які незадоволені націоналізацією. Чи існують ризики щодо іноземних коштів?

– Ми сподіваємося на позитивне вирішення питання, ситуація не критична. У Привату на коррахунках в інших банках міститься приблизно $300 млн. Зараз ми ведемо перемовини з Commerzbank, який є нашим давнім партнером.

Покриття наших зобов'язань живими коштами складає 63%. Такого немає ні в одному банку. Перед націоналізацією у "Привата" цей показник становив 14%, у інших банків ─ близько 30%

Суть питання в тому, що кілька років разом з нашими клієнтами в Україні ПриватБанк впроваджував проект постачання в Україну німецької сільськогосподарської техніки під гарантії експортного агентства "Гермес". За правилами "Гермесу", за такими контрактами має бути акредитивне покриття, такий акредитив виставили Commerzbank, який зараз на сумму недовибраних платежів заблокував кошти нашого коррахунку на сумму $17 млн.

- ПриватБанк за коррахунками співпрацював з люксембурзьким колишнім радянським банком EastWest. Через цей банк часто використовувалася схема псевдо-докапіталізації. А зараз ви з ними співпрацюєте?

- Ні, з таким банком ми не співпрацюємо.

- А з Julius Baer Bank, на коррахунках якого в Привату було декілька мільярдів гривень?

- Також ні.

- Які Ваші плани щодо активів у ЄС – філіалу на Кіпрі та банку в Латвії?

- Ми маємо 46% у латвійсьскому PrivatBank, тобто не маємо контрольного пакету. Рішення щодо майбутнього цього активу буде приймати Міністерство фінансів. Якщо мене запитають, я б від такої інвестиції не відмовлявся. Банк працює за європейським правом. Коли в нас відбувався перехід до державної структури власності, окремі банки-контрагенти абсолютно природньо вимагали від нас новий статут тощо, щоб працювати з коррахунками. Але нам була вкрай необхідна закупка валюти у доволі великих обсягах, для задоволення запиту наших клиєнтів.

Єдиний банк, який усе зробив без жодних застережень – латвійський Приват, який допоміг нам з постачанням і євро, і доларів, оперативно, в еквіваленті до $10 млн. Якщо всі інші потім пояснювали затримки різдвяними святами, то латвійці, які не менш щиро за інших європейців святкують Різдво, жодного разу нам не відмовили.

Близько 30 млрд гривень ─ це кредитний портфель фізичних осіб, близько 10 млрд гривень ─ кредити, які надавалися малому і середньому бізнесу та іншим корпоративним клієнтам. І близько 160 млрд гривень ─ це кредити, пов'язані з колишніми власниками "Привату"

А ось із Кіпром ситуація складніша. Колишні власники домовилися з Кіпром про сплату штрафу за порушення законодавства щодо фінансового моніторингу. Але після bail-in (обміну боргів банку на капітал) доля філіалу незрозуміла, поки держава не перевірить усі активні операції.

– Хто інші акціонери цих банків?

– Є невеликі пакети акцій у колишніх власників, але я ще не вивчав детальної інформації.

– У якому стані зараз кредитний портфель банку?

– Близько 30 млрд гривень – це кредитний портфель фізичних осіб, близько 10 млрд гривень – кредити, які надавалися малому та середньому бізнесу та іншим корпоративним клієнтам. Та близько 160 млрд гривень – це кредити, пов'язані з колишніми власниками Привату. Сьогодні під них сформовано портфель резервів на 155 млрд гривень. Повна сума чи ні – має з'ясувати аудит, який зараз проводить Ernst&Young. Лише після завершення цієї роботи ми будемо вирішувати, як далі керувати цим портфелем.

– Деякі з великих боржників вже розпочали процедуру банкрутства. (Як раніше писав Forbes, деякі з великих клієнтів «Привату», які отримували кредити від 1 млрд гривень і більше ─ наприклад, ТОВ «Натела», ТОВ «Зебріна», ТОВ «Пальміра Трейдинг» ─ почали процедуру банкрутства – ред.). У вас із ними йдуть переговори?

- Подавати до суду немає сенсу, бо в них немає забезпечення за цими кредитами. В значній частині кредитів забезпеченням є не реальні активи, як то земельні ділянки, майнові комплекси тощо, а корпоративні права різних компаній “Роги й копита”. А як поведуть себе колишні акціонери, які по суті ці кошти отримали, – покаже час.

– Це правда, що у перші дні, коли ви заходили до банку, ви боялися силового супротиву?

– Ні, це чутки. Я приїхав 19 грудня, жодного дня не ходив з охороною. Колектив банку продемонстрував максимальну готовність зберегти банк. В Приваті є корпоративна культура гордості за свій банк. Я був зворушений, коли працівники, які мали вихідний, в день націоналізації приходили на роботу з дітьми, щоб допомогти працювати з клієнтами, бо страшенно переживали за майбутнє банку.

– У банку будуть скорочення?

– Ми плануємо. Але не скорочення, а збільшення персоналу, відкриття 63 нових філіалів. Проте ми вже зараз скоротили людей, які охороняли колишніх акціонерів, топ-менеджерів, їхні родини та майно.

Александр Шлапак
Олександр Шлапак
Фото Максим Люков для Forbes Україна

– Від кого охороняли?

– Цього я не знаю. Також у банку була низка підрозділів, що працювали на колишніх акціонерів. Сьогодні у такому форматі вони банку непотрібні. Значна частина їх сама звільнилася. Усього в системі зараз працює 24 529 людей, з яких 21 256 – у регіонах і решта – в головному офісі.

– Що буде з такими підрозділами, як, наприклад, департамент МАУ?

– Департамент МАУ на повноцінному аутсорсингу – тобто, колишній власник сплачував за це – обслуговував усі транзакції МАУ. Вони допомогли банку отримати продукт, який не має ніхто – це бюджетування підприємства. Це неймовірно цікавий продукт і для приватного, і для державного секторів. Я мав розмову про це з урядом, щоб запропонувати їм цей продукт.

Також у банку був аграрний департамент, що обслуговував бізнеси колишніх власників. Він нам цікавий, і ми просимо співробітників цього департаменту залишитися у банку, щоб напрацювати певну культуру стосунків з аграрними бізнесами. Ми думаємо пропонувати таку послугу клієнтам-фермерам.

Немає в Україні банків, які би пропонували такий продукт, як ми. Лише за проектом КУБ – кредитуванням малого та середнього бізнесу – ми до кінця року, за підтримки місцевих адміністрацій, створимо близько мільйона робочих місць.  Наприклад, Віталій Кличко повідомив, що мерія Києва закладає в бюджет досить велику суму для компенсації відсотків за програмою КУБ.

Коли банк отримає додатковий капітал ─ ми будемо готові виплачувати депозити кримчанам. Але не всім, а тим, хто пов'язав своє життя з Україною, а не прийняв громадянство чужої країни

Ми дуже хочемо працювати за спільними програмами з державним та місцевим бюджетами. Також ми хочемо запропонувати їм обслуговування видатків розвитку. Це моя давня мрія з часів роботи в уряді. Я бачу, як неефективно використовуються кошти бюджетів. Та ми, як компанія, що готова на останньому етапі обирати виконавця проектів, які уряд хотів би реалізувати, готові це зробити з максимальною ефективністю.

– Як проходять переговори з власниками облігацій банку? (під час націоналізації євробонди Привату на $595 млн було конвертовано в капітал банку. Власники облігацій, а також американська фірма Cargill, зобов'язання банку перед якою також конвертовано в капітал, планують оскаржувати націоналізацію в суді ─ ред.)

– Коли ми отримали банк, ми отримали його вже без цих облігацій. Є чітка домовленість із НБУ, оскільки він визначав, хто потрапить під цю операцію bail-in, та усе проходило за його критеріями. У підсумку НБУ та ФГВ будут вести, якщо треба – перемовини, а якщо треба – судові процеси.

Александр Шлапак
Олександр Шлапак
Фото Максим Люков для Forbes Україна

– А як проходять переговори з Олександром Вітязем щодо платформи Corezoid, на якій створена система Приват24?

– Сьогодні банк має чинні договори з використання Сorezoid і оплачує вартість ліцензії в повному обсязі. Це значно дешевше, ніж колеги з інших банків сплачують своїм ІТ партнерам. Але зараз ми знаходимося на стадії переговорів з компанією Middleware Inc. І ми хотіли б закріпити наші партнерські відносини в довгостроковій перспективі.

Ми бачимо низку переваг у подальшому використанні в роботі банку такого продукту, як Corezoid. Ще раз хочу підкреслити: всі внутрішні системи, програмні комплекси банку є виключно власністю ПриватБанку. Corezoid сьогодні розгорнуто на внутрішніх потужностях, що дає багато додаткових можливостей, таких як швидкість розробки і впровадження нових продуктів, об'єднання безлічі ІТ систем, економія коштів на комунікаціях з клієнтом, підвищення конверсії продажів та боротьба з шахрайством.

– Чи знайшли ви у банку якісь незвичні схеми?

– Вочевидь, банк був проблемним, та зі схемами у нього усе було в порядку. Це ті схеми, які часто використовувалися і в інших банках. Можливо, якісь унікальні фінти й були. Але нас цікавлять не схеми, а розуміння, чи має портфель подальші перспективи щодо обслуговування в банку, чи можемо ми домовитися з колишніми акціонерами щодо сплати боргів, чи потрібно переводити діалог на якийсь інший рівень.

Колишній менеджмент банку реструктуризував частину кредитів. Відсотки сплачуються. Проте звідки беруться ці кошти – сотні мільйонів на кожен місяць – справа колишіх акціонерів. Нам потрібно, щоб за цими боргами була застава. Якщо колишні акціонери погодяться на такі умови, це буде колосальний прогрес.

– Чи буде прийнято нове рішення щодо Криму та повернення депозитів, які були у кримчан в Приваті?

– Розмір проблеми – близько 9 млрд гривень пасивів і 13 млрд гривень активів, через які ми ведемо міжнародні суди. Усі державні банки свого часу отримали від держави додатковий капітал як компенсацію втрачених у Криму активів. Зараз ми звернулися до уряду з аналогічним проханням, адже видати кримчанам гроші за рахунок депозитів киян чи галичан – неправильно. Ми можемо це зробити за рахунок додаткового капіталу та розраховуємо на підтримку уряду. Коли банк отримає додатковий капітал, ми будем готові виплачувати депозити кримчанам. Але не всім, а тим хто пов'язав своє життя з Україною, а не прийняв громадянство чужої країни.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Бізнес
Роль особистості в (банківській) історії: на що впливає перша особа банку?
Хто і як керує найбільшими фінустановами країни
Не як у людей: що в Україні заважає іноземним інвесторам
Однорічні дозволи на перебування в країні, неможливість репатріації капіталу, погана англійська мова і так далі
Ефект бумеранга: «Нафтогаз» проти «Північних потоків»
Біржі відреагували на рішення Європейського суду стрімким зростанням ціни газу, що зрештою може позначитися і на Україні
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Igor Brattsiv
Igor Brattsiv — 15.03.2017, 00:28

Сейчас мы обратились к правительству с аналогичной просьбой, ведь выдать крымчанам деньги за счет депозитов киевлян или галичан неправильно. Мы можем это сделать за счет дополнительного капитала и рассчитываем на поддержку правительства....да а правительство одкуда берет деньги ? не од тех самих киевлян или галичан ? :D

Серый Н
Серый Н — 14.02.2017, 19:17

Это какой шлапачек?Тот который обещал,что гривна не станет выше 12гр за доллар?Сто процентов он урвал крупный кредит в ПБ

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів