Як вибирати банк для розміщення депозиту?

Якими фактами підтверджується надійність фінансової установи?
Як вибирати банк для розміщення депозиту?

Вже більше року, як населення поступово повертає свої заощадження в банківську систему ─ на депозитні вклади. Тому питання про те, як правильно вибрати банк для розміщення депозиту, сьогодні знову набуває актуальності.

До періоду «банкопаду» все було простіше: при необхідності оформити банківський вклад населення керувалося двома основними критеріями ─ гроші несли або «у великий банк з багаторічною історією», або в невеликий банк, де вкладник особисто знав начальника відділення/заступника голови/голови правління і приймав рішення, керуючись принципом «він мені шепне коли треба, якщо що».

Але реальність виявилася іншою. Падали банки всіх типів, найбільші і дуже маленькі, а з ними ─ і надії на повне повернення своїх коштів. Особисті контакти геть не спрацьовували: вкладники більше 80 виведених з ринку банків недорахувалися в цілому мільярдів гривень.

Отже, на що тепер варто звертати увагу при виборі банку для розміщення депозиту?

Для початку потрібно зауважити, що пересічному вкладникові, навіть із базовими знаннями банківської справи, оцінити фінансову стійкість фінустанови дуже складно. І на те є безліч причин.

По-перше, фінансова звітність банків публікується із запізненням, і вона не повна. За місяць у банківському балансі може багато що кардинально змінитися. Крім того, велика агрегація статей балансу і звіту про прибутки і збитки мало що може сказати про фінансовий стан банку (розшифровки і деталізація у відкритий доступ банками не викладається).

По-друге, навіть цілком задовільне ─ відповідно до нормативних вимог регулятора ─ значення різних фінансових коефіцієнтів і нормативів не є гарантією хорошого фінансового стану банку. Наприклад, багато банків-банкрутів на момент закриття мали «на папері» багато загальноприйнятих показників у досконалій нормі ─ наприклад, норматив адекватності капіталу або нормативів ліквідності.

Я рекомендую приймати рішення, грунтуючись на таких основних фактах:

1. Ставка за депозитом

Є на сайті НБУ такий «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб». Якщо ставка в банку, який вас цікавить, більша на 4-5%, ніж відсоткова ставка цього індексу, то в такого банку існує висока ймовірність виникнення проблем із ліквідністю. Якщо ж вона на рівні до + 2% або нижче цього індексу ─ це свідчення високої ліквідності у банку, і в такому банку можна розмістити депозит.

2. Оцінка роботи банку провідними аудиторськими компаніями

Якщо аудит річної звітності банку проводить одна з компаній так званої «великої четвірки» (чотири найбільших у світі компанії, що надають аудиторські та консалтингові послуги ─ PricewaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst & Young, KPMG), це знижує ваші ризики як вкладників. Почитайте їх звіти, розміщені на сайтах банків. З них можна отримати багато цікавої інформації про діяльність банку (наприклад, про ризикованість кредитної політики).

3. Відгуки про банк в інтернеті

Є багато сайтів, де клієнти банків обмінюються думками про фінансові установи, наприклад, на www.minfin.com.ua або www.finance.ua. Інформація на цих ресурсах іноді досить емоційна, але якщо банк затримував/затримує повернення депозитів, хтось із вкладників обов'язково про це напише.

4. Відкритість банку

Банки, які розвивають свої відносини з клієнтами і дбають про свою репутацію, постійно інформують про зміни, які відбуваються в їх роботі. Якщо в розділі «Новини» оновлюється інформація, цьому банку можна ставити великий «плюс».

Окремо хотілося б зупинитися на факторі «великого банку». На цьому погоріли багато вкладників. «Великий», «відомий» (читай «розпіарений») ─ не означає «надійний». В Україні фраза «Too Big to Fail» («занадто великий, щоб збанкрутувати») непридатна: зі списку топ-20 кілька банків не пережили кризу 2014-2015 років і збанкрутували.

Тому не слід приймати рішення, орієнтуючись виключно на масштаб роботи банку. Звичайно, на ринку є великі банки з хорошими фінансовими показниками (як правило, це фінустанови з іноземним капіталом), але прибутковість за банківськими депозитами у них дуже низька. І тому вона не цікава для багатьох вкладників, для яких банківський депозит є джерелом додаткового доходу.

Сьогодні на ринку багато вкладників вибирають стратегію, яку я називаю умовно «200 мінус» ─ розміщувати в одному банку, незалежно від його розміру та фінансового стану, депозит в сумі менше 200 000, щоб у разі банкрутства банку отримати від Фонду гарантування вкладів всі свої заощадження. Стратегія в теперішніх умовах однозначно правильна. Але, як показує приклад банку «Михайлівський», потрібно і в такому випадку як мінімум уважно читати депозитний договір і розуміти, що ви підписуєте договір із банком, а не з якоюсь сумнівною фінансовою компанією.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Погляд
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
19566 переглядів
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
21694 перегляду
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
36012 переглядів
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
7395 переглядів
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Alex AL
Alex AL — 23.11.2016, 09:44

Лучше всего - трехлитровую!