Прем’єри тижня: «Вікторія», «Повний розковбас» і «Джек Річер: Ніколи не відступай»

У прокаті – французька трагікомедія, мультфільм для дорослих і друга частина нової франшизи Тома Круза
Прем’єри тижня: «Вікторія», «Повний розковбас» і «Джек Річер: Ніколи не відступай»

20 жовтня в прокат виходять «Вікторія», «Повний розковбас» і «Джек Річер: Ніколи не відступай». Перший із фільмів дивує тим, що, будучи французькою картиною, більше скидається на американське незалежне кіно. Другий здається милим, як усі мультфільми, але виявляється більш непристойним і сміливим, ніж багато ігрових картин. А третій хоч і має вигляд цілком захопливого екшену, але до фіналу перетворюється на сентиментальну драму про батьків і дітей.

«Вікторія»

Успішний адвокат і мати двох дітей Вікторія, лежачи на кушетці в психотерапевта, ставить сама собі запитання: коли ж у її житті щось пішло не так? Вона, звичайно, успішний адвокат, але чомусь береться захищати свого приятеля – хоча так робити непрофесійно. У неї двоє чудових доньок – але є й колишній чоловік, інфантильна творча особистість, котра відкрила для себе інтернет і вивалила туди всі секрети Вікторії, зокрема й професійні. Вона веде активне статеве життя, але переважно спить з «одноразовими» чоловіками. Й ось одного разу Вікторію усувають від роботи на півроку. Цей час вона проводить у депресії, зате потім подає до суду на колишнього чоловіка, заводить новий роман і, врешті-решт, бере себе в руки.

Друга назва фільму, прем’єра якого відбулася на Каннському кінофестивалі, – «У ліжку з Вікторією». Про постільне життя головної героїні глядачі, звичайно, дізнаються чимало. Однак насправді картина 38-річної француженки Жюстін Тріє, для якої «Вікторія» – друга повнометражна робота, про те, що в головної героїні в голові. Для того, щоб налагодити і професійне, і особисте життя, Вікторії потрібно розібратися зі своїм внутрішнім світом.

У Тріє вийшла цілком самостійна стрічка. Хіба що – трохи більше американська, ніж у більшості інших сучасних французьких режисерів. Але це той випадок, коли «американська» – комплімент

І в підсумку їй це, у принципі, вдається – не дарма ж Тріє відкрито говорить про свої симпатії до фемінізму. Її героїня – не беззахисна жертва обставин, а жінка з характером, здатна будь-які – навіть найдурніші або несприятливі – обставини обернути на свою користь. Причому робить вона це дуже цікаво: «Вікторія» зі своїм нахилом у драму залишається все ж комедією в дусі Вуді Аллена. Про вплив цього режисера на свій фільм Тріє також заявляє, тим більше, що його трагікомедії – чудовий приклад для наслідування. Водночас у Тріє вийшло не наслідування, а цілком самостійна стрічка. Хіба що – трохи більше американська, ніж у більшості інших сучасних французьких режисерів. Але це той випадок, коли «американська» – комплімент.

«Повний розковбас»

Кожен день для продуктів у супермаркеті Shopwell’s починається з пісні: овочі, фрукти, напівфабрикати й консерви співають про кохання до богів (покупців) і про мрію бути купленими. Але одного разу якийсь покупець прийшов до магазину, щоб обміняти взяту помилково медову гірчицю на звичайну. Від побаченого за порогом супермаркету гірчиця перебувала в такому шоці, що зрештою наклала на себе руки, викинувшись із візка наступного покупця. І так вийшло, що потягнула за собою занадто допитливу сосиску Френка, його кохану – булочку Бренду й ще кілька продуктів, зокрема й клізму, яка відразу оскаженіла і вирішила страшно мстити всім підряд.

Продукти, що випали з візка й не потрапили у відро для сміття, вирушили в подорож супермаркетом – щоб повернутися на свої полиці. Ті ж, які у візку залишилися, потрапили на стіл до людини, яка купила їх. І тим, і іншим у результаті відкрилася страшна правда про те, що ж насправді люди роблять із їжею. І продукти вирішили виступити проти людей.

Якщо на добрий дитячий мультфільм є сенс сходити і дорослим, то на добрий мультфільм для дорослих дітей краще не брати. «Повний розковбас» – якраз з останніх. У ньому дуже багато непристойних жартів, наскрізна тема для них, наприклад, – це те, що відбувається між сосискою та булочкою, коли вони перетворюються на хотдоги. Власне, цей процес глядачі не тільки почують у докладних описах, а й побачать. Дуже дотепно в мультфільмі обіграні єврейсько-арабські та американсько-мексиканські відносини, а також тема одностатевої любові. Оскільки до мультфільму руку доклали Сет Роген (в оригіналі озвучує Френка), Джеймс Франко, Йона Хілл, Майкл Сера, Пол Радд – на рахунку цього колективу такі абсурдні комедії, як «Ананасовий експрес», «Це кінець», «Інтерв’ю» та інші – то тема наркотиків у «Повному розковбасі» теж розкрита.

Якщо на добрий дитячий мультфільм є сенс сходити і дорослим, то на добрий мультфільм для дорослих дітей краще не брати. «Повний розковбас» – якраз з останніх

Єдина проблема мультфільму – у сюжеті. Конфлікт, який покладений у його основу, на жаль, розв’язати неможливо, у тому сенсі, що людина ніяк не зможе відмовитися від їжі. Тому навіть за тих витончених і дотепних, часто непристойних і навіть жорстоких ході, які творці «Повного розковбасу» використовували ближче до фіналу, мультфільм однаково здається незакінченим. Наче в команди, яка працювала над ним, закінчилися гроші (бюджет, до речі, склав лише $19 млн, а касові збори – вже перевалили за $130 млн) – або наркотики, які вживалися для натхнення. З огляду на те, що відбувається на екрані, більш правдоподібним здається другий варіант.

«Джек Річер: Ніколи не відступай»

Джек Річер (Том Круз), колишній військовий, який не любить підкорятися правилам, їздить країною й то тут, то там відловлює поганих хлопців і здає їх військовій поліції. Для цього він регулярно телефонує майору Сьюзен Тернер (Кобі Смолдерс – Робін із серіалу «Як я зустрів вашу маму»). Коли Річер нарешті вирішує навідатися до неї – а майор сидить у тому ж кабінеті, де колись сидів сам Річер, – з’ясовується, що її заарештували за зраду батьківщині. Звичайно, насправді її підставили і, більш того, її життю загрожує небезпека – і Річер витягує її з в’язниці, і вони удвох починають полювання на тих, хто хотів позбутися майора Тернер.

Одночасно з’ясовується, що одна колишня повія подала на Річера до суду, оскільки вважає його батьком своєї дочки-підлітка. Дівчинка і правда звичками скидається на Річера. І хоч той переконаний, що дітей у нього немає, тепер змушений захищати ще й її від тих хлопців, які мають намір позбутися його і Тернер.

Тепер з’ясовується, що деяким правилам змушений підкорятися навіть Річер. А ось це йому вже пасує набагато менше, оскільки робить персонажа нуднішим, а не глибшим

Лінія стосунків Річера із чи то його дитиною, чи з вихованим вулицею й там навченого свавілля підлітком додають ноту сентиментальності у фільм. І це, як не дивно, його трохи псує. У першій частині «Джека Річер» Том Круз грав ексцентричного колишнього спецназівця, що зневажає всі правила і здатен за хвилину укласти п’ятьох голими руками, і це амплуа йому дуже пасувало. Що, у принципі, було зрозуміло ще з часів першої частини «Місія нездійсненна».

У другій частині «Джека Річер» герой Круза і далі може укласти п’ятьох голими руками за хвилину. Зі сценами бійок, перестрілок і погонь у стрічці все гаразд. Але тепер з’ясовується, що деяким правилам змушений підкорятися навіть Річер. А ось це йому вже пасує набагато менше, оскільки робить персонажа нуднішим, а не глибшим – як, наприклад, сталося з Джеймсом Бондом, персонаж якого тільки виграв від того, що в нього з’явилися риси простого смертного. А Круз явно створює власний аналог бондіани, що теж зрозуміло ще з першої частини «Місії».

Зате якщо в першій частині «Джека Річер» головний жіночий персонаж був допоміжним, то тепер – ні. У наступній частині майор Тернер взагалі могла б стати центральним героєм, що дуже добре вписалося б у тренди, які панують і в кіно, і в суспільстві загалом.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Стиль життя
Як незвичайні формати аукціонів сприяли продажам мистецтва в 2016 році
І чого світовому та українському арт-ринків чекати від 2017 року
Пішли в тираж: як пройшли перші в цьому році великі українські торги мистецтвом
І наскільки затребуваним виявився тиражний арт
Прем'єра тижня: «Велика стіна»
Навіщо дивитися новий фільм Чжана Імоу
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів