Правдива історія «АТБ-маркет»

Три дніпропетровських бізнесмени побудували з третьої спроби найширшу роздрібну мережу в Україні
Правдива історія «АТБ-маркет»
Асортимент «АТБ» у кілька разів вужчий, ніж у класичних супермаркетів: максимум 3500 позицій
Ігор Тишенко

Магазини Юлії Тимошенко − так у середині 2000-х називали мережу «АТБ-маркет», яка стрімко розширювалася на сході та в центрі України. Чутки навколо дніпропетровської компанії, яка відкривала на рік по 50 магазинів, розрахованих на економного покупця, плодилися неспроста: її власників не знали в обличчя навіть партнери. Коли в 2006 році «АТБ» здавала в оренду литовській мережі «Бумі-маркет» два своїх магазини в Житомирі, умови узгоджувалися по телефону, а договорами обмінювалися поштою. «Зазвичай такі питання вирішувалися в ході прямих переговорів із власниками, − згадує колишній директор з розвитку «Бумі-маркету» Олександр Ланецький. − А тут ніяких зустрічей: ключі від магазинів передав завгосп».

Єдина ниточка, що пов'язувала «АТБ-маркет» із Тимошенко, − одне з колишніх місць роботи засновника мережі, 54-річного Геннадія Буткевича. У середині 1990-х він очолював службу безпеки ЄЕСУ, після чого їх шляхи з Тимошенко розійшлися. Але заперечувати зв'язок із «помаранчевою принцесою» компанія стала тільки в 2007 році. Який сенс руйнувати легенду, що допомагає розвивати бізнес?

Сьогодні «АТБ-маркет» − найбільша в Україні за кількістю точок продовольча мережа. За доходами (15,1 млрд гривень у 2011-му) вона поступається лише Fozzy Group. Усього десять років тому це був рітейлер-середнячок, який тільки-тільки намацував свою формулу успіху.

За радянської влади дніпропетровець Буткевич робив кар'єру в міліції. За словами одного з його знайомих, до переходу в бізнес він працював в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю.

Правдива історія «АТБ-маркет»
DR

У 1993-му Буткевич організував компанію «Агротехбізнес», яка торгувала чим траплялося − від бензину до продуктів харчування. У якийсь момент під її контроль перейшло шість гастрономів у Дніпропетровську. Наявність власного бізнесу не заважала Буткевичу відповідати з 1995 по 1997 рік за службу безпеки газового монополіста − ЄЕСУ. «Тимошенко знала, що у Буткевича є компанія на стороні, але нічого проти не мала», − каже колишній топ-менеджер ЄЕСУ.

У міру розширення бізнесу Буткевич обростав молодшими партнерами. Ключовими серед них були співвласник дніпропетровського м'ясокомбінату Євген Єрмаков, будівельник Сергій Тарасюк і економіст з Узбекистану Віктор Карачун. До кінця 1990-х вони побудували цілий холдинг, у який входили три десятки магазинів, два м'ясокомбінати, кондитерська фабрика, хлібозавод і завод мінеральних вод.

Ніхто з чотирьох партнерів не погодився дати інтерв'ю для цієї статті. Усе, чого вдалося досягти в результаті багатомісячних переговорів, − це інтерв'ю голови ради директорів і фотографії власників, які публікуються вперше.

Епоха бартеру і надприбутків на оптовій торгівлі закінчувалася. Вичерпала себе і радянська модель роздрібної торгівлі. У Дніпропетровську з 1995 року успішно працював величезний супермаркет «Сонячний» − перший магазин мережі Rainford Олександра Мартинова і Бориса Цейтельмана. А виходець із Дніпропетровська Володимир Костельман відкрив у 1998-му перший київський гіпермаркет Fozzy.

«Спочатку магазини називалися на радянський манер: «Тополя», «Калинка», «Берізка», «Клен», − згадує голова ради директорів, генеральний директор корпорації «АТБ» Борис Марков. − Про цей період старожили «АТБ» склали жарт: коли дерева закінчилися, магазини перейменували в «Продукти» і почали нумерувати».

Розуміючи, що майбутнє за магазинами самообслуговування, Буткевич із партнерами зареєстрували в 1998 році компанію «АТБ-маркет» (абревіатура від «Агротехбізнес») і взялися до заміни вивісок. У своїх магазинах вони прибрали прилавки й вибудували ряди стелажів з товарами. Тоді ж партнери розмежували зони відповідальності. Єрмакову доручили керувати виробництвом, Карачуну − магазинами. Тарасюк зайнявся будівництвом і розвитком роздрібної мережі. Роль Буткевича, за яким залишалося вирішальне слово з усіх питань, сьогодні назвали б «government relations і захист бізнесу».

У пошуках оптимального для України роздрібного формату засновники «АТБ» побували в Прибалтиці, Польщі, Німеччині. Зупинилися на дискаунтері − супермаркеті з обмеженим асортиментом товарів, що пропонуються за найнижчими цінами. За зразок узяли німецьку мережу Aldi, засновану Тео і Карлом Альбрехтами. У 2002-му Альбрехти із статками $26,8 млрд посідали третє місце в глобальному списку мільярдерів Forbes. (У 2012 році Карл Альбрехт розмістився на 10-му рядку списку зі статком у $25,4 млрд.) «Після епохи дефіциту всі намагалися вразити покупця кількістю товарів на полиці, − пояснює Марков. − Ми виходили з того, що після кризи 1998 року питання економії сімейного бюджету ще довго залишатиметься актуальним для українців».

Правдива історія «АТБ-маркет»
DR

Формат дискаунтерів підходив власникам «АТБ» і психологічно. Скупі, непублічні дніпропетровці зневажали все пафосне і показне. «Всі господарі «АТБ» починали з нуля і страшно не любили витрачати гроші, − розповідає колишній топ-менеджер компанії. − Навіть ставши в середині 2000-х мультимільйонерами, вони продовжували їздити на старих машинах».

В одну з серпневих ночей 2002-го майже два десятки магазинів «АТБ» невпізнанно змінилися. Вранці покупці побачили напівпорожні зали з продуктами в коробках, які стояли на підлозі уздовж стін. Оновлені «АТБ» представляли собою копію магазинів Aldi. Асортимент зменшився в кілька разів − до 800 позицій. Відвідувачі не побачили звичних найменувань, зате товари, що залишилися, були набагато дешевшими, ніж у сусідніх магазинах.

Експеримент не вдався. Споживачі не купилися на дешевизну і стали сприймати «АТБ» як магазини з мізерним вибором: спогади про радянську епоху тотального дефіциту були ще надто свіжими. За словами одного з колишніх топ-менеджерів компанії, після переформатування щоденна виручка магазинів, яка перевищувала 2 млн гривень, почала падати на 10% щотижня. В середині жовтня вона знизилася до 600 000 гривень. «Дивно, але Україна не зрозуміла жорсткий формат дискаунтера», − констатує співвласник продовольчої мережі «Варус» Руслан Шостак.

У Дніпропетровську заговорили про неминуче банкрутство «АТБ». Один із його колишніх менеджерів середньої ланки згадує, що Тарасюк болісно сприйняв провал, але визнав помилку. Буткевич не став втручатися, довіривши Тарасюку і Карачуну виправити ситуацію. За словами співробітників компанії, ні тоді, ні пізніше він на правах старшого партнера не давав вказівок про те, що і як розміщувати на полицях.

«АТБ» зазнала невдачі, але не зупинилася і продовжила шукати себе», − каже Шостак. Топ-менеджери «АТБ» знову поїхали на розвідку до Європи. Цього разу зразком для наслідування став німецький дискаунтер Lidl − прямий конкурент Aldi. Асортимент розширили спочатку до 2500, потім до 3500 позицій. У нових магазинах зал стандартизували до 800 кв. м і 10 кас. Для зниження витрат приміщення під магазини стали викуповувати, а не орендувати. За словами Маркова, асортимент довелося формувати з нуля: «Європейські дискаунтери практично весь асортимент товарів продають під власними торговими марками. У нас до цього не були готовими ні постачальники, ні покупці».

Правдива історія «АТБ-маркет»
DR

За прикладом Lidl, «АТБ-маркет» із 2003-го став розвиватися в невеликих містах, куди не дотягують інші великі мережі. «Коли ми відкривали магазини в глибинці, до нас звідусіль з'їжджалися місцеві торговці, − згадує Дмитро Фоменко, який працював у 2003-2004 роках директором із маркетингу «АТБ». − Вони скуповували товари візками і везли на базари».

«Вони правильно зробили, що пішли туди, де не розвинена організована торгівля, − вважає дніпропетровський бізнесмен Сергій Касьянов, який у 2000-х займався рітейлом. − А створивши свою логістику, могли вибирати міста, куди не підуть конкуренти».

Під «своєю логістикою» Касьянов має на увазі мережу розподільних центрів, яку «АТБ» почала будувати першою серед українських рітейлерів. Навесні 2003 року кілька топ-менеджерів «АТБ-маркету» вирушили на екскурсію по розподільчому центру Aldi на околиці Франкфурта. Вони просто зайшли в нього з бокового входу і подивилися все, що хотіли. У центрі кипіла робота, і на непроханих гостей ніхто не звернув уваги. «Це ж німці. Вони думають, що раз люди заходять – значить, їм можна, − згадує Владислав Кураєв, який працював тоді директором з логістики «АТБ-маркету». − Ми все роздивилися, порахували, засікли швидкість розвантаження машин».

Єдиний склад «АТБ» переобладнали в сучасний розподільчий центр. Переставили стелажі так, що ємність відразу збільшилася в кілька разів, прописали оптимальні маршрути від центру до магазинів, розробили жорсткий графік розвезення товарів. З метою економії Карачун навіть вирішив купувати вантажівки з відокремлюваними причепами. «Завдяки цьому одна машина могла обслужити два магазини: залишала причіп із товаром в одному і їхала в інший», − пояснює Кураєв. За його словами, за рахунок нововведень витрати на логістику зменшилися в 2,5 рази − до 2% валової собівартості. І знижувалися надалі з відкриттям нових розподільчих центрів. Сьогодні їх у компанії п'ять, кожен обслуговує магазини в радіусі 250 км.

Відповідальний за будівельний напрямок Тарасюк продовжував вивчати передовий досвід. Lidl якраз розгортався в Польщі, і його магазини можна було побачити на різній стадії будівництва. Співробітники «АТБ» так само незворушно заходили на будови і все вивчали. Іноді вони зверталися до польських виконавців робіт, і ті показували креслення, не бачачи в українцях конкурентів. «Після Польщі ми знали не тільки точні розміри магазинів, товщину стін і розташування стелажів у Lidl, а й тон облицювальної плитки. І намагалися відповідати їх стандартам», − згадує колишній співробітник компанії.

Навіщо потрібно було так прискіпливо копіювати німців? «Мережа спочатку будувалася під продаж», − вважає колишній топ-менеджер «АТБ». У 2003 році в Україні вже працювали іноземні роздрібні мережі Billa, SPAR і Metro Cash & Carry. Lidl на той час теж заявив про плани експансії в Східній Європі. Українська мережа, створена за його зразком, стала б ідеальним об'єктом для поглинання.

З 2003 по 2007-й виручка «АТБ-маркету» зростала на 25% щороку. Компанія відкривала на рік по 30-50 магазинів у східних, центральних і південних регіонах. У цей час «АТБ» залишив Тарасюк. У вигляді компенсації за свою частку він отримав один із м'ясокомбінатів холдингу. Буткевич на самому початку взяв із партнерів обіцянку − на сторону свою частину бізнесу не продавати: 100%-й пакет мережі повинен залишитися у засновників.

Агресивна експансія − один з основних принципів роботи дискаунтерів. Працюючи з низькою націнкою (до 20%), потрібно постійно відкривати нові точки. Де брати гроші на розвиток? «АТБ» − мережа з рекордно низьким борговим навантаженням. Банківський кредит на 18 млн гривень, узятий на початку 2000-х, і продаж декількох підприємств не могли забезпечити ресурс для п'ятикратного зростання за п'ять років.

«АТБ» кредитували постачальники. Дискаунтер вибирав тільки ті товари, які можна продати ще до того, як наступає термін оплати. Наприклад, відстрочка за розрахунками з постачальниками молока становить 30 днів, але воно продається за 5-10 днів. Решту часу рітейлер фактично користується безкоштовним кредитом. «Враховуючи велику кількість магазинів та їхні обороти, виходить серйозний ресурс від постачальників», − пояснює Андрій Пивоварський, директор інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital. Навіщо це виробникам? Замовлення для декількох сотень магазинів забезпечує значні обсяги продажів. «АТБ» − надійний партнер. «Затримки платежів не буває», − зазначає директор по роботі з ключовими клієнтами Carlsberg Ukraine Валерій Числов. Фінансові ризики за контрактами з іноземними постачальниками застраховані в міжнародних експортно-кредитних агентствах. «У разі хоча б одного неплатежу інформація потрапить до єдиного реєстру, й інші постачальники перестануть давати відстрочки», − каже В'ячеслав Корчев, керуючий партнер юридичної фірми Integrites, яка допомагає «АТБ» залучати закордонне торговельне фінансування.

Успішна роздрібна мережа, не обтяжена кредитами, − рідкість на українському ринку. «АТБ» привернула увагу потенційних покупців ще до кризи. У 2006 році нею зацікавилася СКМ. Компанія Ріната Ахметова запропонувала будувати спільний бізнес за формулою: наші інвестиції − ваші технології. Але Буткевич відмовився: мовляв, як потім розійтися з таким партнером? Сьогодні СКМ розвиває свою мережу дискаунтерів «Брусничка».

Навесні 2007-го «АТБ» повідомила кілька українських інвесткомпаній про те, що власники готові продати 10% акцій мережі західним інвесторам і надати їм можливість довести свою частку до 40%. У повідомленні зазначалося, що кошти потрібні для розвитку нових форматів торгівлі.

На той час «АТБ» вийшла на друге місце за виручкою серед українських мереж. Продажі 158 магазинів перевищили в 2006 році 2 млрд гривень. Інтерес до «АТБ» проявляла російська X5 Retail Group, а литовська група Maxima оцінила всю мережу в $700 млн, розповідають фінансисти, ознайомлені з ходом переговорів. Буткевича ця пропозиція не влаштувала: він хотів більшого і чекав Lidl. «Наша капіталізація становить $1 млрд», − сказав Марков у 2007 році в інтерв'ю «Інвестгазеті». Виходячи зі стандартних мультиплікаторів (наприклад, по відношенню виручки до капіталізації), інвестбанкіри оцінювали мережу вдвічі дешевше.

Як і очікував Буткевич, Lidl дійсно став підшукувати в Україні об'єкт для поглинання. У пресу просочилися відомості про переговори менеджерів німецької мережі з власниками роздрібних мереж «Амстор» і «Караван». Криза змусила Lidl на певний час відмовитися від своїх планів.

«АТБ» криза, навпаки, дала потужний імпульс. У 2008-2010 роках більшість рітейлерів скорочували кількість точок і вели важкі переговори з кредиторами. За цей час «АТБ» відкрила більше 200 магазинів. Спрацювала формула успіху дискаунтера, яку приписують матері засновників Aldi Анні Альбрехт: «Чим гірше йдуть справи у людей, тим вони краще йдуть у нас». Після девальвації гривні і різкого падіння доходів усе менше українців вважали непристойним купувати продукти в дискаунтерах, а постачальники збільшили відстрочки платежу великому клієнтові, який вчасно виконує свої зобов'язання. У 2010-му виручка «АТБ» досягла 10,8 млрд гривень. У порівнянні з 2008 роком її валовий прибуток зріс у 2,5 рази − до 2 млрд гривень. У дискаунтера «Фора», який входить до Fozzy Group, валовий прибуток за цей період збільшився вдвічі − до 475 млн гривень.

У жовтні 2011-го «АТБ» відкрила свій 500-й магазин. Тоді ж відразу кілька джерел повідомили Forbes про те, що контрольний пакет мережі виставлено на продаж і власники готові зовсім вийти з бізнесу. До пошуку покупця залучили міжнародний банк HSBC.

На той час великі іноземні мережі знову відчули смак до поглинань. У 2010 році Lidl придбав невеликі роздрібні мережі в Румунії та Болгарії та ділянку землі в Бухаресті, а X5 Retail Group за $1,65 млрд купила в Росії мережу дискаунтерів «Копійка» (642 магазини). Але мільярда доларів за «АТБ» так ніхто й не запропонував, і в січні 2012-го Марков заявив, що цього року компанія «не планує угод щодо злиття або інших паритетних угод». Переговори з СКМ, які поновилися цієї весни, знову ні до чого не привели: за словами інвестбанкіра, знайомого з ходом переговорів, продавця не влаштувала ціна.

Буткевич, як і раніше, чекає покупця, здатного заплатити $1 млрд. Цього року Lidl оголосив про відкриття своїх магазинів у Сербії та Литві. А що Україна? «Lidl розглядає різні можливості для бізнесу в кількох країнах на периферії Європи, − відповів представник компанії Штефан Крюкель на запит Forbes. − Ніяких рішень не прийнято, тому нам немає чого сказати про конкретні дати чи плани».

В очікуванні покупця «АТБ» продовжує експансію. Щоб зберігати вплив на постачальників, необхідно нарощувати продажі, а значить, постійно збільшувати кількість точок. Цього року компанія обіцяє відкрити близько 150 магазинів. Марков очікує, що за підсумками року оборот «АТБ» (з урахуванням ПДВ) досягне 28 млрд гривень і вона обжене Fozzy Group за цим показником.

Формула зростання

Принципи роботи мережі «АТБ-маркет»

Правдива історія «АТБ-маркет»

1. Відкривати магазини в невеликих містах, де можна стати торговцем №1.

2. Купувати, а не орендувати приміщення.

3. Розвозити товари через власний розподільний центр. Будувати магазини на відстані до 250 км від складу.

4. Стандартизація торговельних приміщень: у залі площею 800 кв. м повинно бути 10 одночасно працюючих кас і 3500 позицій на полицях.

5. Низькі ціни − найкраща реклама. Основний інструмент маркетингу − щотижневі знижки (до 30%) на найбільш ходові товари і власні торгові марки.

6. Інвестувати в технології, навчати персонал.

7. Вибирати товари з високою оборотністю.

8. Проводити аукціони зі зниженням ціни серед місцевих виробників.

9. Вчасно платити постачальникам і штрафувати їх за затримки поставок.

10. Не зупинятися в розвитку. Відкривати як мінімум 50 магазинів на рік.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Журнал Forbes
Екскурс в історію
Інвестиції в дохідні будинки можуть стати хорошою альтернативою банківським депозитам та іншим видам вкладень
Продавець інтелекту
Для гендиректора Google Сундара Пічаї штучний інтелект ─ це не модна фраза з фільмів про далеке майбутнє. Це те, на чому інтернет-гігант вже найближчим часом має намір заробити мільярди
Бути за кадром: як власнику вибрати грамотного топ-менеджера
І в чому полягає основне завдання менеджменту
Усі матеріали розділу
Погляд
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
24290 переглядів
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
25321 перегляд
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
40552 перегляду
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
9121 перегляд
апрель 2019
ПнВтСрЧтПтСбНдПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 31
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Igor Smirnov
Igor Smirnov — 27.02.2018, 02:35

Бомжатники !Более конченных магазинов не знаю в Украине.

ChelseaGoal
ChelseaGoal — 19.05.2014, 15:44

все удешевления в АТБ имеют прямую связь или с низким качеством продуктов, или с некачественным хранением тех же продуктов.
такая "экономия" на счет здоровья организма потом выходит боком, так как приходится лечиться долго и с применением дорогих лекарств.

Москва Россия
Москва Россия — 16.04.2014, 12:23

АТБ Магазин 534 в г. Алчевск, Луганской области.Господа олигархи.Управляющая магазина хамка и её все продавцы. Торгуют просроченным товаром. Ведут по две книги жалоб. Боится жалоб со стороны народа.Заставляют работников магазина покупать просроченный товар. Урезают деньги с зарплаты, виде штрафов."Говорят, что Вы собираете на нужды армии". Заставляют выходит на работу в выходные дни. Если не выйдешь угрожают штрафов 200 гр.Кто из работников магазина начинает возмущаться, увольнение. Это постоянно я слышу от жены. Вы господа олигархи меняйте быстрей царей или цариц в магазинах,или Вы потеряете торговые точки.

Наталья Матвеева
Наталья Матвеева — 29.03.2014, 21:25

Неплохой магазин, пользуюсь им в Киеве. Но наряду с Форой. В АТБ привлекает невысокая стоимость товаров по сравнению с другими магазинами, а также устраивает сам подбор товаров. Нравится также хозяйственный отдел, тут бывают ну очень неплохие вещи. Желаю дальнейших успехов авторам этого замечательного проекта. Проекта по-настоящему народного.

Яков Гаврик
Яков Гаврик — 05.03.2014, 16:55

только в данной сети цена зависит не понятно от чего так в г. Зеленодольск цены выше ч ем в Апостолово хотя Зеленодольск является городом районного подчинения

Анна Косова
Анна Косова — 24.02.2014, 16:31

У нас в Коростышеве открыли магазин мне нравится, если еще скидки так и вообще супер.А сегодня не смогла ничего купить в связи с непростой ситуацией на майдане утром магазин не работал, собралась толпа каких то людей и не давали работать магазину. Я надеюсь что все утихнет и наш магазин будет работать безперебойно.Побольше таких магазинов а то бедные бабульки на пенсиию в 1000 грв говорят что очень выручает их такой магазин.

Security Retail
Security Retail — 05.12.2013, 21:56

Разветвленная розничная сеть в Украине
Магазины, рассчитанные на экономного покупателя.
Чрезмерная экономия приводит к тому, что завозят «мусор» из Китая. Народ устал от «хлама»!
Еще лет пять я радовался приятным, недорогим покупкам совершенным в АТБ: например качественные карандаши, набор для маникюра, а сейчас иногда кое-что покупаю по мелочам.
Поиск формулы успеха?
Эпоха сверхприбылей на розничной торговле заканчивается, начинается эпоха серьезной конкуренции. Нынешние модели розничной торговли в скором времени себя исчерпают.
Разграничение зон ответственности.
Поиск оптимального для Украины розничного формата закончен, а вот поиск оптимального ассортимента должен начаться, и чем быстрее, тем лучше.
Ограниченность ассортимента товаров – нет, предлагаемое по самым низким ценам - да.
Ограниченность ассортимента товаров, «застой» в области политики формирования ассортимента – главные фактора «застоя» компании.
Количеством товаров на полке покупателя не удивить – а вот качеством, выбором, нужностью…
Экономии семейного бюджета – да. Актуально. Пафосному и показному -нет. Удобному и уютному –да.
Поиск себя. Разведка внешняя и внутренняя в настоящее время «хромает». Серьезных исследований покупательского спроса, предложений и конкурентной среды не видно.
- Снижение расходов.
Развитие организованной торговли там, где она не развита – да. Создав свою логистику-смогли создать свои конкурентные преимущества.
Рассмотрение, просчет, формирование показателей. Рассписание оптимальных маршрутов.
- Изучение передового опыта. Соответствование стандартам.
Агрессивная экспансия – один из основных принципов работы дискаунтеров. «АТБ» – надежный партнер.
Развитие новых форматов торговли – да.
- Постоянный мощный импульс.
Формула роста
Принципы работы сети «АТБмаркет»
1. Открывать магазины в небольших городах, где можно стать торговцем №1.
2. Покупать, а не арендовать помещения.
3. Развозить товары через собственный распределительный центр. Строить магазины на расстоянии до 250 км от склада.
4. Стандартизация торговых помещений: в зале площадью 800 кв. м должно быть 10 одновременно работающих касс и 3500 позиций на полках.
5. Низкие цены – лучшая реклама. Основной инструмент маркетинга – еженедельные скидки (до 30%) на самые ходовые товары и собственные торговые марки.
6. Инвестировать в технологии, обучать персонал.
7. Выбирать товары с высокой оборачиваемостью.
8. Проводить аукционы с понижением цены среди местных производителей.
9. Вовремя платить поставщикам и штрафовать их за задержки поставок.
10. Не останавливаться в развитии. Открывать как минимум 50 магазинов в год.
Организация как целое (10 пунктов – оценка от 1 до 10 баллов)
5 - 5, 6 -5, 7 - 5, 10- 5.
Резюме-итог:
Не хватает идей, новых качественных товаров и предложений, перспектив развития персоналу и следовательно всей сети.

Виктория Коломиец
Виктория Коломиец — 04.10.2013, 20:14

Мне нравится АТБ! Но после переезда из города в ПГТ Опошня ( Полтавской области) очень не хватает ваших АТБ. Хочется чтоб и здесь был АТБ. Подумайте, пожалуйста, над моей просьбой!

Igor Smirnov
Igor Smirnov — 27.02.2018, 02:37

на мусорке затаривайся .Эффект будет такой же дешевый и там такого же дерьма можешь найти.Магаз для нищесбродов с редкостным дерьмом на полках.

Юрий Долгий
Юрий Долгий — 02.09.2013, 04:32

Самый дырявый в Украине магазин!Впаривают лохам просрочку,на кассах постоянно очереди,работают одни жлобы и пимита приезжая! Да и чего ждать лучшего ,когда балом правят ЖИДЫ-буткевичи и Ко! ГАНЬБА!

Valeriy Popenko
Valeriy Popenko — 10.07.2013, 15:17

Хорошая сеть, развивается активно, в начале были огрехи, потом все выровняли, работает достойно, поставщикам платит. Прежде чем бубнеть вспомните как развивалось СИЛЬПО и как они вообще не иамели привычкт платить поставщикам. Магазины в самых разных городах. В Крыму АТБ - спасение, чем покупать в местных генделыках по страшным ценам просрочку, проще зайти в АТБ и все свежее и цены приемлимые, но с региональной наценкой, к тому же создает занятость в регионах. Текучка высокая - работать не просто, зарплаты тоже как и цены с регинальным коэффициентом. Кому формат не подходит - добро пожаловать в другие магазины, никто не запрещает, слава Богу в этой сфере конкцуренция работает. Учредители сделали это с нуля, результат достойный, младший Марков, который руководит корпорацией - умница, кажется с отличием закончил Ярослава Мудрого и судя по квалификации оценки не покупал. Примечательно, что когда зашел в свой первый ЛИДЛ в Греции - понял, что формат списан АТБ оттуда, даже полки с хозтоварами тоже посредине зала, уже позже мне это подтвердили. Но в ЛИДЛах один плюс - на всех ценниках внизу выведена цена за единицу товара, что при наличии одинакового товара по качеству позволяет быстрей выбрать более дешевый. В АТБ этого нет умышленно, авось купят более рентабельный. Теперь при путешествии по Европе сразу ищу в инете, где есть ЛИДЛ (а он как АТБ, в каждой дырке Евросоюза) и покупаю продукты там, в их сети они тоже дешевле и качественней многих местных лавочек. А весь скулеж от зависти или от разоренных лавочников, увы, в конкурентной борьбе выживает более богатый и что-то придумывающий, а не сидящий на месте и ноющий. успехов ребятам!

Igor Smirnov
Igor Smirnov — 27.02.2018, 02:47

д..лбоеб, ты фуйни хоть не пиши !На Западе в дешевых сральниках типа (и не только) Лидл основа или Волмарт (чуток выше классом - эконом +) в основе (до 70-80% товаров ) лежит приват лэбл (даже в статье это есть.Т.е. собственная торговая марка) ..В Украине же приват лэйб лэбл относится к ОЧЕНЬ НЕЗНАЧИТЕЛЬНОЙ группе товаров.Делается это так.У ЛЮБОЙ украинской сети очень ограниченные свои производственные мощности.Приходят на завод, например, и говорят: нам нужен товар на 10-30% дешевле от вашего брендированного товара.Как вы это сделаете - ваше дело.И производитель тупо ухудшает качества или кол-во (если не получается) заказанного товара.И нехер тут сказки рассказывать.А Европе и США поголовно помешаны на продуктах с приставкой био.Говномаркеты типа АТБ очень ограниченно такого рода товар продают.И только нищесброд тянет в рот всякое дерьмо и тупорылое рагульё.Я давным -давно в торговле и знаю всю эту подноготную.Травитесь дерьмом и дальше !