Богдан Гаврилишин: Бути радником президента – марна трата часу

Економіст зі світовим ім'ям Богдан Гаврилишин розповів про драйвери розвитку української економіки

Співзасновник економічного форуму в Давосі, почесний член Римського клубу, один із найзнаменитіших українських економістів Богдан Гаврилишин – нечастий гість на батьківщині, в Україні. Наприкінці Другої світової війни він разом із батьками потрапив до Німеччини, а потім – до Канади. Закінчивши університет у Торонто, подався у Швейцарію і зробив там успішну кар'єру. Гаврилишин майже 30 років пропрацював у Міжнародному інституті менеджменту в Женеві, де здобув ступінь доктора наук із філософії та економіки. На його рахунку – дві книжки і близько 100 статей про проблеми менеджменту. За час незалежності України був радником кількох українських президентів і прем'єр-міністрів. Останнім часом спеціалізується на темах інновацій та енергоефективності в економіці. Є радником Асоціації інноваційного розвитку України. У бесіді з Forbes 88-річний Гаврилишин розповів про економічні перспективи нашої країни.

Отчаянный оптимист
Богдан Гаврилишин упевнений, що Україну змінить молодь
Олександр Козаченко для Forbes Україна

– Основа інноваційної економіки – виробництво та експорт технологічної продукції з високою додатковою вартістю. Чи в змозі Україна виробляти hi-tech-продукти, здатні конкурувати на зовнішніх ринках? Що це може бути за продукція?

– Я думаю, здатна, бо рівень освіти населення у країні дуже високий. Щоб досягти цієї мети, передусім потрібно припинити військові дії, викорінити корупцію, поліпшити податкову систему і провести дерегуляцію. Колись в Україні був дефіцит людей, які знали іноземну мову. Сьогодні це вже не проблема.

Приклад продукції, яку може виробляти Україна: програмне забезпечення на експорт, апаратура для дослідження космосу, готові продукти харчування. До того ж у вас якісне авіабудування.

– Чи може нині Україна перейти до інноваційної економіки?

– Це цілком можливо, оскільки сьогодні країна – прихильниця демократії. Це в тоталітарній державі дуже важко впроваджувати інновації – хіба що для оборонного сектору. Крім того, в Україні люди зрозуміли і вже продемонстрували, що потрібно виконувати свої обов'язки щодо країни, а не лише вимагати від уряду.

– Які галузі економіки України потребують інновацій насамперед?

– Передусім країні необхідно більше малих і середніх підприємств, а не тільки гіганти на кшталт тих, якими володіє Рінат Ахметов. Потрібно дати людям віру в те, що вони можуть щось зробити самі. У розвинених країнах, чи то Німеччина, чи США, близько 80% робочих місць забезпечують саме малі та середні підприємства. А в Україні за часів президентства Віктора Януковича малий і середній бізнес, який тільки починав розвиватися, придушили.

– Що ви можете порадити нинішньому уряду, щоб стимулювати розвиток середнього та малого бізнесу?

– Треба дати можливість малим і середнім підприємствам з'явитися на світ. Надати їм кредити не під 30%, а під 2–3% річних – саме такі позики країна отримує, скажімо, від МВФ. Радикально зменшити кількість ліцензій, інспекцій, щоб викорінити корупцію. І головне – необхідно забезпечити право власності. Якщо я інвестую в цю країну, у мене має бути можливість використовувати зароблене так, як захочу, і право в будь-який момент забрати свої інвестиції. А для цього треба змінювати систему управління в державі. Відпрацьована модель ефективної системи є, але, щоб імплементувати її, потрібно звільнити дві третини бюрократів у різних міністерствах. Екс-міністр економічного розвитку Павло Шеремета казав: «У мене працюють 1200 осіб, 300 цілком вистачить. Решта не тільки не робить чогось корисного, а й блокує те, що могли б робити ті 300».

– Чи ті реформи сьогодні проводить Кабмін?

– Уряд має добрі наміри. Але як він працює? Прем'єр-міністр не повинен давати розпорядження міністрам, як хлопчикам. Вони мають зустрічатися, міністри мають говорити, давати поради одне одному, погоджувати, як іти вперед одним фронтом.

– А сьогодні вони не погоджують?

– Не мають можливості. Міністри просто отримують розпорядження. Але я не хочу нікого критикувати.

– Ви казали, що потрібно відокремлювати політику від олігархів. Нині в Україні при владі представники великого бізнесу. Наприклад, президент Петро Порошенко чи Ігор Коломойський, який донедавна очолював Дніпропетровську область. Як ви до цього ставитеся?

– Це різні олігархи. Порошенко – хороший управлінець, він розвинув своє підприємство, а не отримав, як Віктор Пінчук, від тестя за $800 млн (а потім Юлія Тимошенко націоналізувала його і продала за $4,8 млрд). Як я знаю, Порошенко наразі прямо не управляє своїм бізнесом, а робить те, що й має робити президент. Коломойський діє інакше. З одного боку, він декларує свою суперпатріотичність, з другого – управляє компанією, де більшість акцій належить державі, і не виплачує дивідендів.

– Яка основна проблема економіки України?

– Для країни дуже важливе енергоощадження. Ви споживаєте дуже багато енергії на одиницю виробленої продукції. Країна змушена імпортувати багато газу.

«Ви могли б виробляти на $5–6 млрд на рік програмного продукту на експорт»

В України була можливість стати енергетично незалежною від Росії ще 1993 року. Тоді British Petroleum прийшла до українського уряду з пропозицією інвестувати $15 млрд для видобутку 20 млрд куб. м газу на рік. І що сталося? Нічого. Тому що не було лише одного закону – про угоди щодо розподілу продукції, де йшлося б, скільки газу компанія повинна віддавати Україні, а скільки – використовувати на свій розсуд. Але Верховна рада, незважаючи на те що тоді я був радником її голови, за два роки не змогла ухвалити такий закон. У підсумку British Petroleum декілька років потопталися тут і пішла.

– Є ще потенційні сектори?

– У секторі інформаційних технологій в України великі можливості. Ви могли б виробляти на $5–6 млрд на рік програмного продукту на експорт. У вас найкращі програмісти у світі, але експортувати потрібно не їх, а програмне забезпечення.

– Чи є сьогодні причини для оптимізму щодо економічного розвитку України?

– Звичайно, є. Потенціал України – фантастичний, природні ресурси – чудові. Але головне – якісний людський капітал. Благодійний фонд Богдана Гаврилишина підтримує програму «Молодь змінить Україну». Молоді люди з різною освітою збираються в групи по семеро осіб і їдуть за кордон, вивчають досвід ефективних країн. Із повною політичною свободою, певним рівнем економічного добробуту, охорони здоров'я. Ефективними вважаємо Норвегію, Швецію, Австрію, Німеччину, Швейцарію. 2013 року в нас було 14 таких груп, 2014-го – 24 і цьогоріч – уже 85.

– І в чому їхня роль?

– 2015 року ці люди підуть на вибори до місцевих рад. Інші стажуються в різних виконавчих органах. А через шість-сім років їх набереться критична маса, і вони підуть на вибори до Верховної ради. Вони впроваджуватимуть досвід ефективних країн в Україні і зможуть задати країні правильний вектор розвитку.

– Ви були радником у Леоніда Кравчука, Віктора Ющенка, Віктора Януковича. Порошенко запрошував вас у радники?

– Ні. І я вже не буду радником президентів. Це була марна трата часу. У них було мало накопичених знань, щоб їм можна було щось порадити.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Журнал Forbes
Екскурс в історію
Інвестиції в дохідні будинки можуть стати хорошою альтернативою банківським депозитам та іншим видам вкладень
Продавець інтелекту
Для гендиректора Google Сундара Пічаї штучний інтелект ─ це не модна фраза з фільмів про далеке майбутнє. Це те, на чому інтернет-гігант вже найближчим часом має намір заробити мільярди
Бути за кадром: як власнику вибрати грамотного топ-менеджера
І в чому полягає основне завдання менеджменту
Усі матеріали розділу
Погляд
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
8377 переглядів
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
2035 переглядів
Експортні міфи, або Як підкорити Велику Китайську стіну
Ринок КНР дуже привабливий для експортерів усього світу, продукція яких сьогодні китайському споживачеві здається набагато цікавішою, ніж українська
3946 переглядів
Скільки коштує професійне вигорання персоналу
І як бізнес може застрахуватися від проблем зі співробітниками
14940 переглядів
февраль 2017
ПнВтСрЧтПтСбНдПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 2
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Владимир Крупа
Владимир Крупа — 29.06.2015, 15:23

Все расставлено абсолютно правильно. Но Гаврилишин рассказывает правду о погоде, а погоду делают другие.
Все сказанное выше вполне можно соотнести и к России. Но кто здравомыслящий поверит в будущее России?
Если посмотреть со стороны, то это невозможно.
Я предлагаю украинцам посмотреть на Украину со стороны. И все станет ясно...

makidonisi .
makidonisi . — 26.06.2015, 21:19

Под сомнение возможно поставить любую информацию на данном сайте...
Кадры в любой профессии не берутся из неоткуда,их нужно воспитать, вырастить.
К сожалению, в этой стране в этом нет никому заинтересованности, сначала взяточничеством была убита наука во всех направлениях,(Кем?) после чего корабль плавно и верно идёт на дно...Кум,брат,сват-основная проблема Украины.