Партнери чи суперники: чи домовляться банки з IТ

Дискусія Forbes про конкуренцію і партнерство фінустанов і сучасних технологій

У світі інтернету речей і розумних будинків наскільки розумними повинні бути банки, щоб зберегти свою традиційну роль? Вже кілька місяців на рівні міжнародних фінансових гуру в Лондоні й США обговорюється прямий взаємозв'язок між розвитком Р2Р-технологій та їх впливом на економіку. Саме з цими дискусіями пов'язують недавнє визнання Bitcoin біржовим товаром у США. Одночасно банки і традиційні платіжні системи витісняються технологічними платформами, надбудовами і альтернативними каналами. Про це в тому числі говорить розвиток платіжних технологій Apple і Google. Для українських банків, комісійні доходи яких після кризи стали особливо важливою частиною бізнесу, такий розвиток подій в перспективі є вкрай неприємним.

Партнеры или соперники: договорятся ли банки с IТ
Володимир Волчонков для Forbes Україна

Forbes запросив керівників найбільших банків взяти участь у дискусії* з розвитку банківського ринку в світі сучасних технологій. У нашій бесіді взяли участь: голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук, голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач, голова правління UniСredit Bank Тамара Савощенко і голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Тамара Савощенко: «Будь-яка система, PayPal чи Apple Pay, співпрацюватиме з банком, тому що рахунок клієнта буде знаходитися у банку»
Наталя Ярко для Forbes Україна

Forbes: Останнім часом у світі розвиваються такі технологічні корпорації, як Google, Apple, eBay, Amazon. Вони починають створювати свої внутрішні платіжні системи, власні внутрішні гроші. У багатьох сферах та операціях вони намагаються замінити банки. Яка перспектива в подібних компаній в Україні? Як банки бачать тут розвиток технологій і свою взаємодію з ними? І чи можливо за рахунок технології побороти телефонне право і створити нову систему, яка буде ефективною і гарантуватиме збереження грошей?

Тамаш Хак-Ковач: Ви можете назвати якийсь конкретний приклад, коли технології замінювали банки?

Forbes: Amazon Coins, зокрема, дозволяють купувати продукцію всередині Amazon. Є електронний гаманець Google. Наприклад, якщо я як програміст працюю на західну компанію, то зі мною і розраховуватися можуть поза банківською системою України.

«НБУ може стати драйвером розвитку технологій»

Тамара Савощенко: Я б розділила поняття електронних грошей Bitcoin і все, що з ними пов'язано, і питання конкуренції між банками і технологіями. Тому що тема впровадження електронних грошей − це взагалі окрема цікава тема.

Володимир Лавренчук: Ви говорите не так про електронні гроші, як про цифрові технології − і це більше, ніж гроші. Це інформація, яка є і в банків, і в клієнтів.

Forbes: Якщо подивитися на це очима програміста, то це одна тема. Я як програміст можу відкрити картку в когось із вас і отримувати гроші на вашу картку. Або ж західна компанія запропонує мені відкрити картку в прибалтійському банку, банку в Нідерландах або електронний гаманець. І ось тут виникає конкуренція з позиції споживача, того аутсорсера, який працює на західного замовника. А таких людей у нас десятки тисяч, це досить активна частина населення, яка при цьому ще й заробляє у валюті.

Т. С.: Важливо ще, де ви ці гроші будете витрачати. З моєї точки зору, правдою є те, що на поточний момент і в майбутньому конкуренція буде не стільки між банками, скільки між банками і технологічними компаніями. І пов'язано це в основному з проникненням інтернету в усі сфери життя. Тому що інтернет впливає на будь-яку індустрію, в тому числі й на банківську.

Але якщо говорити про якісь прагматичні речі, то ця конкуренція на поточному етапі помітна не настільки сильно. Якщо ми говоримо про ринок України, то є певні фактори, які стримують цей розвиток і конкуренцію. Насамперед, це ментальність людей. Тому що довіра до інтернет-платежів у населення нижча, ніж до традиційних банківських переказів. Друга причина − це рівень проникнення інтернету на території України, особливо в регіонах. Оскільки відсоток українців, що користуються інтернетом навіть на рівні соцмереж або просто отримання інформації, досить низький. І навіть ті люди, яких ми класифікуємо як активних користувачів інтернет-простору, не розглядають його як повноцінне ділове середовище, в якому можна робити перекази, якій можна довірити свої гроші.

І третій момент − недостатній рівень захисту інформації. Це проблема. І всі про неї знають, і це теж тема для окремої дискусії.

Зараз ми знаходимося на такому роздоріжжі. З одного боку, ми розуміємо, що майбутнє − за розвитком технологій. Ми знаємо, що пластикові картки скоро будуть витіснені смартфонами. З іншого боку, ми також розуміємо, що все це вимагає вкладень та інвестицій. Однак зараз криза не дозволяє і банкам, і компаніям займатися інвестиціями.

Кирило Шевченко: Я згоден, що на сьогодні занадто мало прикладів успішної конкуренції. Плюс конкуренція на різних локальних ринках дуже різна. Наприклад, Vodafone просуває технологію M-Pesa, яка в них у Кенії має 20 млн клієнтів. Фактично уряд Кенії дав Vodafone фінансову ліцензію, і вони виступають як оператор із надання фінпослуг.

«Банківські операції за рахунок контролю на порядок надійніші, стабільніші, завжди мають свій попит»
Наталія Ярко для Forbes Україна

Розвиток технології дуже сильно залежить від регулятивного поля, яке в Україні несприятливе. НБУ як регулятор у цій ситуації може зайняти дві позиції. Він може стати драйвером розвитку технології. У деяких країнах на базі центробанку засновується R&D-центр, який створює технології, що приносить користь усім учасникам ринку. У Німеччині є єдиний API, користуючись яким клієнт може працювати з будь-яким банком. Поляки теж зробили дуже цікаву систему: ідентифікація в одному банку придатна для відкриття рахунку в іншому. Все це розробки центральних банків. НБУ теж може бути таким технологічно просунутим регулятором.

Т. С.: Що ми очікуємо від регулятора? Зараз розвивається така нова річ, як BankID. Подібний проект реалізує Ощадбанк з IТ-компанією за участю ПриватБанку. Насправді ідея дуже хороша, і ми були готові її підтримати. Але реалізували проект поки що лише у Львові, а технологія почне працювати повноцінно тільки тоді, коли буде якийсь єдиний хаб, куди почне стікатися ця інформація. Звичайно, ПриватБанк намагається тягнути ковдру на себе. Хто з банкірів захоче мати хаб у якомусь чужому банку? Жоден банк не захоче, щоб у іншій фінустанові зберігалася вся інформація про ідентифікацію клієнта.

Звісно, ця функція може бути повноцінно зроблена на рівні НБУ або за допомогою якоїсь структури, яка має відношення до регулятора. Тоді це працюватиме.

В. Л.: Я дуже позитивно дивлюся на ініціативи зазначених банків. Вони підтверджують, що процес так званої діджиталізації пішов, і він матеріально і технологічно важливий для виживання.

Я вважаю, що в Україні проникнення технологій дуже високе. Інтернет − 36%, хоча ще сім років тому цей показник становив близько 5%. Але на практиці відносини «клієнт − банк» відбуваються таким чином, що клієнти, маючи у себе вдома цифрові технології, роздруковують з комп'ютера тонни паперу і везуть у банк. Банк, маючи свої цифрові технології, фотографує кожну сторінку, переводячи документи в цифру. Так, у нашому банку за один день формується 236 000 паперових сторінок документів, 109 боксів документів. 10 днів − 1000 боксів. Квартал − 10 000 боксів. Це все потрібно зберігати. У нас індустрія працює таким чином, що тонни паперу роздруковуються з цифрових технологій і переводяться в папір, а потім із паперу в цифру.

Тому чим швидше ми реалізуємо діджиталізацію банківського сектору, тим це ефективніше буде для кожного з нас. Я б сказав, що сьогодні кожному банку настав час створювати центри ідентифікації, форсувати застосування електронного підпису. Тому що те, що підписано власноруч, може і має бути підписане в електронному вигляді та без проблем прийматися в судах. Наприклад, майже 99% всіх відносин банків з НБУ вже не вимагають ніяких власноручних підписів. І в нас немає сумнівів, що якщо необхідно захищатися в судах, то електронного підпису достатньо. Такий же принцип повинен бути введений у відносини між банком і клієнтом. Переведення інформації в цифру і в додатки для клієнта сьогодні набагато важливіше, ніж збільшення кількості продуктів самого банку.

Forbes: Ви кажете про те, що ініціатива щодо введення принципів цифрових відносин між клієнтом і банком має бути централізованою? Але ж частково відносини й так вже переведено в цифру, подивіться на приклад ПриватБанку. Можливо, питання в технології?

В. Л.: Ми живемо в громадянському суспільстві. Ініціативи, які здійснюються банками, − це драйвери, їх неможливо зупинити. А це може призвести до індустріального зрушення.

Після кризи 2008-2009 років ми перебуваємо в депресивному стані. Стискається бізнес, компанії втратили капітал, деякі індустрії взагалі зупинили свій розвиток, банківський сектор сильно звузився. Тому крім матеріальної вигоди технологічний прорив дав би і дуже важливий емоційний прорив.

Т. Х.-К.: Я думаю, що сама постановка питання про конкуренцію недоречна. Якщо хтось починає виконувати функції банку (а основна функція банку − зберігання грошей), тоді за визначенням він і буде банком і підпадає під банківський нагляд. Тому можна обговорювати, чи буде, наприклад, Google Bank ефективнішим, ніж ОТП або UniСredit, але все-таки це вже буде банк.

Однак ми бачимо, що вони не хочуть стати банком. Вони просто не бажають підпадати під регулювання. Тому основну банківську послугу надаватиме лише банк. Як тільки ти починаєш робити це, ти за визначенням стаєш банком. Це дуже важливо розуміти, і ніхто не хоче ставати банком через регулювання.

Forbes: Але у сфері РКО (розрахунково-касового обслуговування) все одно виникає конкуренція між тим же Google-гаманцем і банками...

Т. Х.-К.: Нові платформи, на мою думку, конкурують не з банками. Я думаю, що через Amazon Coins насправді хочуть створити конкуренцію або альтернативу грошам. Якою тисячу років тому було золото. Або як Bitcoin − просто інші гроші. Але вони працюють тільки в своїй мікросистемі. Коли ти захочеш із неї вийти, тобі доведеться продати ці гроші, і ти відразу потрапляєш у банківську систему.

«Банки дорогі, тому що за нами дорогий нагляд»

Основний розвиток відбувається там, де є інновації. Інновації є в інтерфейсі, в тому, як банки зустрічаються з клієнтом. Тому можна обговорювати, чи будуть у цьому компоненті Apple Bank або Google Bank кращими, ніж сьогоднішні банки.

Є окремі функції, наприклад кредитування, в якому є нові платформи, як P2P lending.

Т. С.: Ключові компетенції, ключовий бізнес у кожного залишиться свій. У банків − зберігання грошей, управління капіталом і заощадженнями. У технологічних компаній − свій бізнес. Той шматок пирога, який буде ділитися між технологічними компаніями і банками − це комісія за розрахунки. Все одно будь-яка система, PayPal чи Apple Pay, так чи інакше співпрацюватиме з банком, тому що рахунок клієнта буде знаходитися в банку. Так, це війна інтерфейсів. І буде боротьба за комісійні.

В. Л.: Чому банки дорогі? Банки дорогі, тому що за нами дорогий нагляд. Суспільство контролює банки, тому що вони можуть створювати небезпеку для суспільства. Інакше ризик буде непередбачуваний. Тому я сказав би, що особисто мені дуже подобається ця конкуренція. Вона добре стимулює, рухає нас до новітніх технологій. Однак ця конкуренція має свої межі. Тому що банківські операції за рахунок контролю на порядок надійніші, стабільніші й завжди мають свій попит.

К. Ш.: Є система − конкурент наших переказів, яка дозволяє з картки кожному з нас зробити переказ у будь-яку країну в межах регулювання. Вартість такого переказу − $5. Якщо робити це за допомогою традиційного банківського платежу, то вартість буде $20-25, в рази більша. Чому так? Тому що наша система валютного регулювання побудована виключно на ручному управлінні, й автоматизувати її не можна. Є людина, яка фізично читає з компаніями контракт або інвойс. Це складова частина нашого регулювання. До тих пір, поки вона така, ми ніколи не зможемо конкурувати за ціною з сервісними компаніями. Але, з іншого боку, ми знаємо, що і куди ми відправили.

Партнери чи суперники: чи домовляться банки з IТ
Тамаш Хак-Ковач (ліворуч) і Кирило Шевченко вважають, що НБУ має бути одним із драйверів технічного прогресу банківського ринку
Наталія Ярко для Forbes Україна

Т. Х.-К.: Ставлення НБУ до розвитку правильне. Наприклад, ми ведемо з ним розмову з приводу електронного документообігу та можливості переведення валютного контролю на електронний документообіг. Це гарна ідея і простий крок. Вся процедура залишається, але клієнту не потрібно приходити в банк.

Forbes: Що б ви зробили в першу чергу для розвитку технології в банківському секторі на місці НБУ?

Т. Х.-К.: Треба починати з найпростіших речей. Щоб у нас не було стільки коробок паперів, ручного валютного контролю. Я думаю, що це допоможе системі розвиватися. І про це треба думати вже зараз. Хоча, можливо, регулятор просто хоче підтримувати ринок праці.

Т. С.: НБУ може виступати в деяких питаннях драйвером або учасником процесів, наприклад, як із BankID або з тими ж дата-центрами. Також у нас ведеться дискусія про легалізацію застосування хмарних технологій у банках. Всі розуміють, що використання хмарних технологій − це економія витрат, які ми уважно рахуємо. Плюс ми всі чекаємо, особливо банки з іноземним капіталом, коли буде змінено законодавство − й інформацію про клієнтів дозволять зберігати за територією України. І це також є гальмом для використання хмарних технологій.

В. Л.: Думаю, йдеться про те, що притаманне НБУ, а що ні. Я пам'ятаю часи, коли Нацбанк був драйвером технологій, і в Україні було створено найкращу в світі платіжну систему. Я пам'ятаю, коли НБУ перестав займатися розвитком технологій. Вважаю, зараз важливо, щоб регулятор дав нам технологічні регламенти і щоб ми за рахунок технологій зменшили кількість паперових витрат у всій індустрії.

К. Ш.: Як представник держбанку на цій зустрічі, я чесно зізнаюся, що державна банківська система в плані технологій відстала. Сьогодні ми панічно наздоганяємо світ − хтось швидше, хтось повільніше. Але наздоганяти − це завжди невдячна справа. Тому точка зору, що НБУ може бути драйвером і центром, на базі якого будуються технології, для нас дуже комфортна. Бо тоді ми могли б зосередитися на тому, що реально потрібно клієнтові.

*Окрема подяка від імені видання ресторатору Дімі Борисову і його ресторану «Полювання на овець» за сприяння в організації зустрічі.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Журнал Forbes
Філософія менеджменту: вічно наздоганяючи Японію
Творець брендів Panasonic, Technics і National Коносуке Мацусіта – про те, які компанії пануватимуть на ринку нашої країни через 20 років
Семимильними кроками: куди рухаються інновації у платіжних технологіях
Майбутнє настає швидше, ніж передбачали фантасти
Адаптація до реальності: чому інновації в бізнесі повинні бути комплексними
Уміння будувати і перебудовувати моделі ведення бізнесу під мінливі зовнішні умови стає найважливішим фактором досягнення успіху
Усі матеріали розділу
Погляд
Що відбувається з банкінгом VIP-класу
Підсумки дослідження «Бізнес Private Banking в Україні-2015»
4216 переглядів
М'ясна експансія: чи зможе Україна торгувати з Китаєм продукцією тваринництва
І які бар'єри стоять на шляху українських товарів у КНР
3332 перегляду
Про що свідчать підсумки Євро-2016
І які уроки варто засвоїти українському футболу
2917 переглядів
Як досягти фіскальної справедливості в Україні
І чому податкова реформа повинна стати предметом широкої суспільної дискусії
1999 переглядів
июль 2016
ПнВтСрЧтПтСбНдПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар