«Сварог Вест Груп»: швидше, дешевше, точніше

За 20 років роботи в сільському господарстві у топ-менеджера Андрія Гордійчука накопичилося безліч ідей, як зробити бізнес ефективнішим. Реалізуючи їх, він не тільки економить гроші для свого агрохолдингу, а й заробляє сам
«Сварог Вест Груп»: швидше, дешевше, точніше

Раз на два роки, в листопаді, найбільший у світі Виставковий центр Ганновера Deutsche Messe наповнюють фермери і дилери сільськогосподарської техніки. Протягом тижня 450 000 людей з азартом обговорюють інновації в посіві сої, фотографуються з чарівними дівчатами на тлі комбайнів і нетерпляче чекають Франкфуртського автосалону презентацій нових моделей тракторів, який не поступається за своєю видовищністю. Так проходить Agritechnica ‒ головна подія в світі аграрної інженерії.

У 2015-му команда менеджерів агрохолдингу «Сварог Вест Груп», на відміну від колег по ринку, приїхала на виставку не як відвідувачі. В одному з трьох десятків павільйонів вони розповідали всім, хто цікавиться, як програмні рішення Live AG і сільгосптехніка A3 Tech допомагають їх компанії бути найефективнішим агрохолдингом країни. Вийшло досить успішно ‒ в цих фірм з'явилися перші замовники за межами України і маса потенційних партнерів за інноваційними розробками. Оскільки в цих проектах зайнята майже половина менеджменту агрохолдингу, учасники ринку помилково ототожнили з ним Live AG і A3 Tech.

Минулого року обидві компанії практично синхронно пройшли точку беззбитковості і вже приносять прибуток голові правління і міноритарному акціонеру «Сварог Вест Груп» Андрію Гордійчуку. Live AG і A3 Tech він розвиває на паритетних засадах відповідно з американськими і німецькими партнерами. Щоправда, до осені Гордійчук вирішив тримати їх імена в секреті ‒ зараз готуються маркетинг-плани та презентації, з яких почнуться широкі продажі обох фірм.

Власник або топ-менеджер може прямо на смартфоні стежити за тим, скільки гектарів встиг обробити комбайн на полі, яке його цікавить

Смарт-фармінг, або точне землеробство, в яке Гордійчук інвестує найактивніше, для України не новинка. За кілька років до нинішньої кризи найбільші холдинги країни почали створювати електронні карти полів і встановлювати на свою техніку всілякі датчики. «Сварог» був одним із піонерів цього ринку.

Однак, на думку директора консалтингового агентства AgriLab Ярослава Бойка, комплексних і практичних програмних продуктів для управління, автоматизації та контролю виробничих процесів у рослинництві України досі немає. «Є лише окремі інструменти точного землеробства від консалтингових компаній. «Просунуті» агровиробники самі привозять їх з Америки або Європи і впроваджують у себе», ‒ каже він. Приживаються такі IT-рішення в Україні далеко не завжди. Як правило, вони не зважають на те, що матеріально-технічні ресурси можуть розкрадатися на полях, а техніка компанії не завжди працює на її угіддях.

У 2011 році Гордійчук визнав, що найкраще буде створити таку платформу з нуля. Для цього він і заснував компанію Precision Agriculture Technology, перейменовану в Live AG безпосередньо перед поїздкою на Agritechnica. Головним продуктом, який компанія привезла на виставку, стала система онлайн-управління агрохолдингом «Арго», перша функціональна версія якої з'явилася роком раніше.

Як і більшість подібних продуктів, вона збирає безліч даних з датчиків і трекерів, встановлених на техніці. Головний принцип її роботи ‒ передання всієї інформації про прямі витрати під час польових робіт у режимі онлайн. Власник або топ-менеджер може прямо на смартфоні стежити за тим, скільки гектарів встиг обробити комбайн на полі, яке його цікавить, і як багато палива залишилося в баку. Всі алгоритми прораховуються в циліндричному бортовому комп'ютері розміром з невеликий торт. Як і інші апаратні частини системи, його під замовлення виготовляють на заводах Києва і Хмельницького.

Быстрее, дешевле, точнее

Нехай трактори «Арго» і не управляються дистанційно, зате автоматичний підрахунок ваги зерна, зібраного кожним комбайном, вже входить у його функціональність. Маючи повну картину всіх прямих витрат у розрізі поля, культури чи підрозділу, прорахувати рентабельність робіт і ефективність кожного співробітника буде вже не важко. «Автоматичний аналіз зібраних окремих даних є у багатьох компаній. У Live AG пішли далі й винесли це на рівень професійного консалтингу», ‒ зазначає Бойко. Наприклад, директор компанії «Агрокрай» Олег Білявець розповів Forbes, що йому «Арго» допомогла переглянути діючі норми витрат палива й оптимізувати складання кошторису.

Активні продажі повинні початися після виходу комплексного продукту управління агробізнесом, який компанія представить на своїй презентації восени. Гордійчук вірить, що ця розробка зацікавить і ринки Південної та Північної Америки. «Багато менеджерів поки що бояться впроваджувати наші продукти. Коли твою роботу можуть контролювати онлайн, виправдовувати невдачі складніше», ‒ називає він причину, чому розробки Live AG поки що не викликали фурору в аграрних колах України.

Очі Гордійчука загоряються, як тільки розмова заходить про технологічне майбутнє сільського господарства. Менеджер переконаний, що професія агронома еволюціонує в постановника задач для програмістів: занадто великою є його відповідальність і, як наслідок, ризик для компанії. Робоча назва одного з майбутніх компонентів «Арго» ‒ «Антиагроном».

У 2011 році Гордійчук переконав свого знайомого Максима Маярчука кинути високооплачувану роботу в США заради IT-проектів у сільському господарстві. З 2013 року Маярчук очолює Live AG, поєднуючи цю посаду з посадою директора департаменту автоматизації виробничих процесів «Сварог Вест Груп». Про начальника Маярчук відгукується так: «Він драйвер інновацій у компанії. Завжди відстежує всі технічні новинки в пресі і, в хорошому сенсі слова, змушує всіх орієнтуватися на найкращі розробки».

Переконатися в тому, що з технологіями 39-річний Гордійчук на ти, можна, лише поглянувши на його робочий стіл, який своєю конструкцією нагадує заводський верстат. З робочих інструментів на ньому лише невеликий блокнот, мобільний телефон і планшет. Це все, що потрібно Гордійчуку, щоб управляти агрохолдингом. Реалізація його рішень на полях ‒ лише питання техніки.

На техніці «Сварог Вест Груп» ніколи не економив. Але з часом навіть найбільші виробники сільгоспмашин перестали задовольняти запити компанії. Так було, наприклад, у 2014 році, коли «Сварог» запропонував постачальникам техніки об'єднати в одній моделі диференційований стрічковий посів та трирівневе внесення добрив: на основній глибині, безпосередньо з насінням і з додаванням інокулянту. «З технічної точки зору в цьому немає нічого особливого. Багато виробників фрагментарно застосовували таку технологію», ‒ каже Гордійчук. Проте «тюнінгувати» сільгосптехніку спеціально для «Сварога» міжнародні гравці відмовилися. «Перед тим як створювати хоча б прототип, виробник повинен переконатися, що в нової моделі буде свій ринок. Без розуміння, чи буде машина користуватися попитом більш ніж у одного клієнта, за неї ніхто не візьметься», ‒ пояснює директор «Poettinger Україна» Вадим Андрущак.

Втім, залагодити маркетингові проблеми ‒ лише мала частина справи. Після проектування і виготовлення нової оснастки для виробництва комплектуючих, машину необхідно ще й обкатати на стенді, а також у трьох-чотирьох кліматичних зонах. Лише після підсумкового виправлення помилок агрегат можна запускати в серійне виробництво. За оцінками Андрущака, великій корпорації на це потрібно від двох до п'яти років.

A3 Tech зі своєю сівалкою Prime Twin 3000 пройшла весь шлях менш ніж за півроку і продала перші 20 одиниць у березні 2015-го. Замість дорогих і великих маркетингових досліджень Гордійчук і його німецькі партнери обійшлися ескізами сівалки на серветках у готелі Mercure в Ганновері. За словами Білявця, залежно від комплектації техніка A3 Tech на 10-20% дешевша за аналоги на ринку.

«У технологічному ланцюжку рослинництва фермер використовує від шести до дев'яти агрегатів. Ми скоротили цю кількість до чотирьох, але кожен агрегат виконує по дві та більше операцій за один прохід», ‒ пояснює ключові переваги своєї техніки Марат Мінц, директор A3 Tech і за сумісництвом глава транспортного департаменту «Сварога».

«Коли роботу контролюють онлайн ‒ виправдовувати невдачі складніше»

Наприклад, у просапному культиваторі Fighter конструктори A3 Tech об'єднали механічне видалення бур'янів у посівних міжряддях з обприскуванням культур засобами захисту рослин. Агрегат також оснастили відеокамерами, завдяки яким його робочі деталі навіть вночі автоматично підлаштовуються під розташування паростків. Як запевняє Мінц, порівняно з класичним культиватором, за добу Fighter обробляє втричі більше площ, скорочуючи обсяг внесених ЗЗР на 35-40%.

У компанії «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка добре відгукуються як про Fighter, так і про Prime Twin 3000. До масового використання поки що не дійшло: після експериментального посіву ріпаку минулого року в нинішньому сезоні МХП протестує техніку на соняшнику й кукурудзі. «В Україні немає аналогів сіялці A3 Tech», ‒ зазначає Бойко.

Зараз компанія випускає по кілька сотень одиниць техніки на рік. Однак потужності її заводу в Кельні дозволяють у перспективі довести обсяги виробництва до 1000 на рік. У 2015-му A3 Tech заробила $9 млн виторгу і планує отримати на $7 млн більше за підсумками нинішнього року. Згідно з оцінками Андрущака, за той же період весь український ринок сільгосптехніки спожив машин на $500-700 млн. Проте експансія в плани A3 Tech не входить. «Ми хочемо далі розробляти і впроваджувати нові технології. Представляти ринку просто чергові недорогі моделі техніки нам нецікаво», ‒ резюмує Мінц.

Быстрее, дешевле, точнее
Всі алгоритми системи онлайн-управління агрохолдингом «Арго» прораховує циліндричний бортовий комп'ютер розміром з торт
Фото Олександр Козаченко для Forbes Україна

Справа не тільки в бажанні. Крім агрохолдингів, що обробляють близько чверті сільгоспземель країни, мало хто з сільгоспвиробників може правильно скласти карти полів і розробити завдання для технологічних машин. «Підготовка кадрів коштує чимало. Навчивши персонал працювати з технікою одних виробників, спробуйте потім пересадити його на машини, оснащені іншими системами», ‒ застерігає генеральний директор компанії «ПроАгро» Микола Верницький.

Агрохолдингу UkrLandFarming Олега Бахматюка знадобилося кілька років, щоб навчити агрономів користуватися розробками власної компанії. Після активного скуповування агрокомпаній на початку десятиліття ULF в 2011-2014 роках додатково витратив близько $60-70 млн на програмне забезпечення та впровадження автоматизованих систем, щоб інтегрувати безліч розрізнених активів в єдиний агрохолдинг. На ці кошти фахівці компанії впровадили початкові процеси точного землеробства і з нуля створили систему моніторингу техніки і витрачання МТР, за допомогою якої всіма 650 000 га компанії управляють централізовано. «Люди на місцях спочатку були скептично налаштовані, ‒ згадує заступник гендиректора UkrLandFarming Ігор Петрашко. ‒ Зараз агрономи та інженери вже не уявляють роботу без систем управління».

За словами Тараса Висоцького, генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу, в основної маси агровиробників досить великий простір для оптимізації, щоб переходити до розробок чогось нового. Тому з початку економічної кризи навіть ті деякі агрохолдинги, у яких до цього були кошти на інвестиції в R&D, заморозили більшість діючих інноваційних проектів, а запуск нових відклали до кращих часів. Але тільки не Гордійчук.

Цього року Live AG і A3 Tech почали серію проектів спільно з Науковим парком «Київська політехніка». Крім покращення «Арго», дослідження будуть також включати розробку апаратних рішень для сільського господарства: метеостанцій, різних вимірювальних датчиків, систем зв'язку. У цих проектах задіють шість інститутів і факультетів НТУУ «КПІ» і створять більше десятка робочих груп по чотири-шість експертів у кожній.

«Нам цікаво працювати з компаніями Гордійчука. Завдання, які вони ставлять, ‒ це не просто підвищення врожайності з гектара. Йдеться про принципово нові методи ведення бізнесу», ‒ ділиться гендиректор «Київської політехніки» Володимир Гнат. Перші плоди співпраці, включаючи безпілотники, спроектовані учасниками Наукового парку спеціально для сільського господарства, партнери по розробці обіцяють представити вже до кінця 2016-го.

Інноваційними Live AG і A3 Tech Гордійчук не обмежується. Наприкінці минулого року топ-менеджер створив дослідницьку компанію в агрономії ‒ Genetic Plant Cells, в якій йому належить контрольний пакет. Партнерами у цьому проекті стали директор департаменту планування і контролю в галузі рослинництва «Сварога» Геннадій Гудзь та директор насіннєвого заводу компанії Володимир Степанчук. Зараз їх головний проект ‒ продовження радянських розробок морфорегулятивних препаратів. Стимулюючи гени рослин для розвитку цільових органів, Genetic Plant Cell навчилася, як вона заявляє, підвищувати врожайність пшениці на 30%. Всі три компанії Гордійчука разом зі «Сварогом» увійшли в недавно створений холдинг Human Transparency Innovation. Кілька інших гравців аграрного ринку в процесі приєднання. «HTI ‒ новий масштабний проект. Це буде інноваційний хаб в Україні», ‒ анонсує Гордійчук.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Журнал Forbes
Екскурс в історію
Інвестиції в дохідні будинки можуть стати хорошою альтернативою банківським депозитам та іншим видам вкладень
Продавець інтелекту
Для гендиректора Google Сундара Пічаї штучний інтелект ─ це не модна фраза з фільмів про далеке майбутнє. Це те, на чому інтернет-гігант вже найближчим часом має намір заробити мільярди
Бути за кадром: як власнику вибрати грамотного топ-менеджера
І в чому полягає основне завдання менеджменту
Усі матеріали розділу
Погляд
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
25259 переглядів
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
25939 переглядів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
41206 переглядів
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
9452 перегляду
июнь 2019
ПнВтСрЧтПтСбНдПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар