Врятувати майбутнє: перший рейтинг інноваційних компаній України

Як інновації та наука здатні відродити українську економіку
Врятувати майбутнє: перший рейтинг інноваційних компаній України
Ілюстрація Getty Images

Forbes презентує перший рейтинг інноваційних компаній України, складений на основі опитування експертного пулу, в якому взяли участь Києво-Могилянська бізнес-школа, інвестиційна компанія SP Advisors, рейтингове агентство IBI-Rating, юридична фірма Integrites, а також представник великої четвірки – KPMG. Фахівці відповідних галузей економіки оцінили рівень унікальності продукції та бізнес-процесів підприємств, кожне з яких є новатором у своїй сфері.

Найвищу комплексну оцінку масштабу продуктових, маркетингових та управлінських інновацій з урахуванням рівня конкурентної переваги отримали ПриватБанк, «Південмаш» і «Нова Пошта». Хоча трійка лідерів, як і весь рейтинговий список, складається з не схожих одна на одну компаній, на думку експертів Forbes, їх об'єднує прагнення до інновацій у широкому сенсі цього слова: здатність створювати нову цінність на перетині технології та бізнесу. Адже інновація може існувати не тільки в секторі передових технологій, а й у традиційніших галузях за умови оригінального способу реалізації продукції, ефективного управління або створення нової цінності для клієнтів після унікальної рекомбінації давно відомих компонентів виробничого циклу.

Інновації 4.0

«Незабаром основою економічного зростання стануть не капітал чи природні ресурси, а інновації та людська уява», – таку ідею озвучив в одній зі своїх статей засновник і президент Усесвітнього економічного форуму в Давосі Клаус Шваб. А вже через рік інновації та четверта індустріальна революція стали головною темою чергової давоської зустрічі. Зі Швабом не посперечаєшся. Більшість розвинених і зростаючих економік ще добрий десяток років тому сконцентрувалися на стимулюванні наукомістких галузей і виробництв, а також зробили ставку на інвестиції в розроблення, дослідження і збереження людського капіталу.

Спасти будущее

Так, за даними доповіді ЮНЕСКО про розвиток світової науки, яку було оприлюднено восени 2015-го, світові витрати на дослідження зросли з 2007 до 2013 року на 30,7%, обігнавши темпи зростання глобального ВВП в 1,5 разу. За цей же час кількість дослідників збільшилася на 21%, а кількість різноманітних наукових публікацій з 2008 по 2014 рік – на 23%.

Зміщення акцентів із бездумного споживання ресурсів до їх раціональнішого, а головне – ефективнішого освоєння має цілком очевидні причини. Інновації дають зовсім іншу якість виробленої продукції; стимулюють створення нових галузей локальних економік, розвиток ринку праці і сфери освіти; призводять до зниження витрат, економії та замінності природних ресурсів; служать інструментом для залучення інвестицій. Але найголовніше: наука і мізки вже сьогодні є головним козирем для країн, які опиняться в числі економічних і технологічних лідерів.

Ціна інтелекту

Найбільше коштів на дослідження і розробки виділяє США. Згідно з даними рейтингу Global Competitiveness Index, Штати щорічно витрачають на науку $405 млрд (до 2,7% ВВП). У спину Америці дихає Китай, у якому обсяги фінансування науково-дослідницької діяльності становлять $338 млрд на рік (2,1% ВВП за паритетом купівельної спроможності). Японія виділяє на це $160 млрд (3,67%). Для порівняння: в Україні за 2015-й із бюджету було направлено на підтримку досліджень 16 млрд гривень, або всього 0,8% ВВП. А за загальною кількістю інвестицій у наукові дослідження наша країна посіла 76-те місце у світі.

За роки незалежності кількість дослідників у галузі технічних наук в Україні знизилася в 3,5 разу. Освоєння нових видів техніки зменшилося в 14,3 разу, а частка інноваційно-активних промислових підприємств – уп'ятеро. При цьому загальний приріст ВВП за рахунок введення нових технологій у нас становить 0,7%, тоді як у розвинених країнах – 60–90%.

Спасти будущее

Ще один важливий показник – матеріальне забезпечення працівників наукової сфери, яке є вагомим чинником, що стримує відплив мізків із держави чи регіону. За даними The New York Times, викладачів найбільше цінують у Канаді, США, Італії, Великобританії, Саудівській Аравії, Південній Африці, де їхня місячна зарплата в середньому сягає еквіваленту $5000–9000. За останні роки суттєво зросли оклади професури в Індії, перевищивши позначку $7000. Навіть у Китаї, де ще кілька років тому науковці отримували близько $250–300, влада збільшила їхні оклади в рази, адже розвиток науки й освіти є частиною національної програми стимулювання економічного зростання КНР.

В Україні ж, за даними Міжнародного фонду досліджень освітньої політики і Держслужби статистики, середньомісячна зарплата викладачів і науковців коливається в межах від $100 до $300. Це вже призвело до невтішної тенденції: за різними оцінками, щорічно з України їде від 6000 до 9000 представників інтелектуальних професій. За словами Анатолія Широкова, голови профспілки працівників Національної академії наук, тільки торік НАНУ залишили 2600 осіб, із них 80 професорів і 511 кандидатів наук. Водночас вік 80–85% наукового персоналу, який працює в українських вишах, наближається до пенсійного.

Інвестиція у зростання

Причинно-наслідковий зв'язок між інвестиціями в науку і розробки та економічним зростанням ще 2000 року довів професор Джуліан Алстон із Каліфорнійського університету в Дейвісі на прикладі досліджень у сфері сільського господарства. За його оцінками, кожен вкладений долар у науковий бекграунд АПК у країнах Європи згенерував понад $62 національного багатства, в США і Канаді – $46,5, у Японії та Ізраїлі – $37,4, в Латинській Америці – майже $43 національного багатства.

Той факт, що інноваційність безпосередньо впливає на ВВП, доводить також рейтинг Innovation Index від Bloomberg. Він враховує інтенсивність досліджень і розробок, додану вартість продукції, що випускається, продуктивність економіки, ефективність «третинної» індустрії (маються на увазі інтелектуальні та інші галузі).

До першої десятки Innovation Index, за даними на початок 2016-го, входять Південна Корея, Німеччина, Швеція, Японія, Швейцарія, Сінгапур, Фінляндія, США, Данія і Франція. При цьому ВВП Південної Кореї за минулий рік зріс на 2,3%, Німеччини – на 1,7%, Швеції – на 4,1%, Сінгапуру – на 2,1%.

Україна, до речі, перебуває на 41-му місці, між Латвією і Болгарією. Хоча, якщо вірити даним іншого щорічного дослідження – Global Innovation Index, позиції нашої країни ще гірші: 64-те місце, між Сербією і Сейшелами.

Важливий індикатор інноваційності країни – інвестиції. Приплив капіталу не тільки служить грошовим паливом для розвитку наукомістких галузей, а й відображає стан бізнес-середовища в державі, наявність людських ресурсів і кваліфікованої робочої сили, стан внутрішнього ринку.

За даними ООН, 2015 року обсяг прямих іноземних інвестицій по всьому світу зріс порівняно з 2014-м на 36%, до $1,7 трлн. При цьому країни, що розвиваються, отримали $741 млрд, що на 5% більше, ніж 2014 року. Наприклад, Гонконг 2015-го посів друге місце після США за обсягом ПІІ і отримав $163 млрд, материковий Китай (третє місце) – $136 млрд, Сінгапур (шосте місце) – $65 млрд, Індія (сьоме місце) – $59 млрд ПІІ. Цей список є своєрідним підтвердженням того, що інвестори готові освоювати нові економіки – перспективні з погляду технології та новацій.

Повертаємо мізки

Утім, для України ще далеко не все втрачено. «Ми традиційно перебуваємо в числі лідерів за освітнім критерієм, а саме: відсотком дипломованих фахівців у загальному обсязі населення, яке працює в державі (п'яте місце у світі). Патентна активність в Україні також на досить високому рівні», – розповідає генеральний директор Corum Group Яків Сідляренко. До того ж щороку вітчизняні виші випускають до 20 000 фахівців із технічною освітою.

Спасти будущее

Більше того, українські науковці, навіть в умовах жорсткого дефіциту фінансування, можуть похвалитися успіхами в розробках. Наприклад, у Донецькому фізико-технічному інституті ім. О.О. Галкіна створили мамотермограф – прилад, що діагностує рак молочних залоз без опромінення. Володимир Татаренко – лауреат Держпремії України в галузі науки і техніки, заслужений авіабудівник, запропонував концепт капсули, яка може врятувати пасажирів під час аварії літака. А фахівці Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського розробили склад, після просочення яким тканина не загорається, і він у кілька разів дешевший за імпортні аналоги.

«Перший у світі комбайн для видобутку вугілля 1932 року було винайдено саме українцем. Луганчанин Олексій Бахмутський розробив і сконструював прототип, який того ж року випробували в шахті. Устаткування вперше дало змогу механізувати відбивання і навалювання вугілля в забої», – з наводить приклад Сідляренко.

Разом із тим за продуктивністю праці, кількістю високотехнологічних підприємств і обсягом коштів, які держава спрямовує на дослідження, Україна – в числі аутсайдерів. І все це сильно гальмує нові розробки.

«На сьогодні дуже важливо посилити матеріально-технічну базу в технічних і медичних вишах. Погодьтеся, жоден медичний виш розвиненої країни не візьме на себе відповідальність випускати сирих фахівців, які в результаті змушені набивати руку на пацієнтах. Щоб навчання в Україні вийшло на новий рівень, фінансувати його має не тільки держава, а й (більшою мірою) великі корпорації, бізнес, зацікавлений у розвитку технологій», – запевняє Катерина Балановська, виконавчий директор компанії Visotsky Consulting Kiev.

Проблема українських розробників ще й у тому, що здебільшого їхні продукти зміщені в бік софту, тоді як «залізних проектів» (hardware), які здатні розв’язувати повсякденні завдання для звичайних споживачів і бізнесу, один на п'ять-шість стартапів. Причина криється в тому, що програмні рішення не потребують фізичного виробництва, комплектувальних, їх простіше продавати за межами України і залучати в них же інвестиції.

«А розвиток матеріально-технічної бази – один із найважливіших чинників зростання економіки. Найпростіше почати роботу в напрямках, де ми вже володіємо певними перевагами: технічними, географічними чи інтелектуальними. Це може бути і IT-сектор, і агропромисловий комплекс через сприятливий клімат і застарілу технічну базу, і оборонно-промислова галузь у зв'язку зі зростанням витрат на оборону та бойовими діями на сході країни», – коментує генеральний директор інвесткомпанії «ОТП Капітал» Григорій Овчаренко.

Плюс до всього для України, структура експорту якої не змінюється довгі роки, саме промисловість (металургія, машинобудування, мінеральна продукція, хімпром, АПК) може стати основним джерелом інновацій і головним інвестором у технологічні розроблення. Модернізація галузей і виробництво конкурентних товарів із високою доданою вартістю забезпечують подвійний ефект: створюють попит на наукові розроблення всередині країни і підвищують їхню конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

«Наші розроблення у сфері авіа- та ракетобудування мають попит у всьому світі. Також в українців є усесвітньо визнані досягнення у сфері медицини, електрозварювання, атомної енергетики. І сьогодні є широке поле для їхнього застосування. Але це радше потенціал. Одна справа – винайти, а інша – впровадити й отримати ефект. А ось із цим у нас поки що проблеми», – міркує генеральний директор компанії Adelina Call Center Олег Чорнобривцев.

Почати з нуля

Прикладів країн, які за лічені десятиліття змогли відбудувати національні економіки, чимало. «Вражаючі темпи продемонструвала Південна Корея, яка за 50 років перетворилася з бідної аграрної країни, що пережила війну, в одну з найбагатших і високотехнологічних держав світу. В основі цих перетворень і безпрецедентних темпів зростання – інновації та високі технології. Країна інвестує в R&D понад 4% свого ВВП», – розповідає Сідляренко.

Неймовірний ривок у розвитку зробив за півстоліття і Сінгапур, який аж до 1963 року був британською колонією. Країна, де не було не тільки природних ресурсів, а й навіть питної води, сьогодні перебуває на шостому місці за обсягом ВВП на душу населення і на першому – в рейтингу Doing Business. На початку 2016-го влада Сінгапуру затвердила План розвитку наукових досліджень до 2020 року, відповідно до якого в розроблення протягом найближчих п'яти років буде вкладено $13,2 млрд, що на 18% більше, ніж у попередньому п'ятирічному циклі.

«Активну роботу у сфері розвитку інновацій ведуть країни Перської затоки, які намагаються зменшити частку енергоресурсів у своїх економіках», – зазначає Овчаренко.

Україна ж має не тільки промисловий і науковий, а й природний потенціал. «Ізраїль – один із лідерів у виробництві ягід та іншої сільгосппродукції за повної відсутності родючих земель та дефіциту водних ресурсів. І це все за рахунок інновацій, упровадження інтенсивних технологій. Важко уявити, який ефект за таких умов міг би вийти в Україні, яка не використовує навіть 50% свого потенціалу», – каже Чорнобривцев.

Ізраїль, до речі, як країна, що змушена розвиватися в умовах війни, навіть із цієї біди зробила козир. Наприклад, наприкінці 12-го класу школи всі учні складають іспит, за підсумками якого власники найкращих результатів проходять додаткове тестування. Серед тих, хто отримав найвищу оцінку, 1% добирають для служби у спеціальному підрозділі, який займається технологічними питаннями для армії.

Втім, інновації – це не тільки розроблення. Приклад того ж Сінгапуру, а також Японії, Китаю, ОАЕ показує, що майже всі країни починали з боротьби з корупцією та масштабного очищення в держапараті. «Простий приклад – отримання будь-якої довідки. Із новими технологіями того ж e-gov можна не тільки автоматизувати процес видання потрібних документів, а й прибрати корупційну складову роботи держорганів», – наголошує Євген Кражан, директор з розвитку бізнесу на корпоративному ринку компанії «Київстар».

Дуже важливі наявність механізмів стимулювання бізнес-активності та дерегуляція, податкові пільги для підприємницького середовища, комфортне валютне регулювання. Це ті сфери, в яких українська влада поки що не досягли успіху. Поте наші ближні сусіди – Польща, Чехія, Словаччина – забезпечують сприятливі для R&D режими оподаткування. Там практикують звільнення від податку на прибуток і податкові кредити для центрів розроблення, діють програми дотування інноваційної діяльності промислових підприємств.

Саме тому Україні вже сьогодні потрібно перезапустити науково-дослідницьку базу. Так, протягом найближчих років ми не зможемо зменшити розрив із розвиненими країнами в питанні інновацій. Але це дасть можливість хоча б надолужити згаяний час, запустити «маховик» інвестицій і зрушити вітчизняну економіку з мертвої точки.

Як ми рахували

Для оцінювання рівня інноваційності українських компаній Forbes використовував експертний метод аналізу. Рейтинг інноваційних компаній формувався на основі врахування думок компаній і науково-освітніх організацій, які володіють широкою експертизою у сфері інновацій та аналізу ринків. По-перше, серед запропонованого списку компаній було обрано ті, які, на думку експертів, можна вважати інноваційними. По-друге, експерти мали можливість доповнити список своїми варіантами українських інноваційних фірм, які не є дочірніми компаніями закордонних холдингів. По-третє, експерти за п'ятибальною шкалою оцінили рівень інноваційності кожної з дібраних компаній з погляду таких аспектів: 1) унікальність продукції компанії, інноваційність технології її виробництва; 2) унікальність бізнес-процесів компанії, що сприяють реалізації продукції, зокрема поєднання маркетингових та управлінських інновацій; 3) локальний або глобальний масштаб інновацій компанії; 4) чи створюють інновації конкурентну перевагу для компанії і наскільки інновації допомагають компанії зайняти провідні позиції на своєму ринку; 5) чи здатна інновація викликати попит з боку конкурентів і бажання копіювати в тій чи іншій формі; 6) наскільки великий безпосередній внесок компанії в розвиток своїх флагманських інновацій. На основі отриманих експертних оцінок Forbes виводив середній бал інноваційності кожної компанії і фіксував кількість випадків визнання її інноваційною. Результати консенсусу лягли в основу розрахунків індексу інноваційності.

1ПриватБанк

ПриватБанк
Власники: Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов
Сфера: фінанси
Інновація: Приват24
ПриватБанк
Фото Ігор Тишенко для Forbes Україна

ПриватБанк – і найбільший фінансовий інститут у країні, і один із головних інноваторів. 2015 року він довів свою першість серед банків щодо хайтеку, запустивши власну хмарну операційну систему Corezoid, що дає змогу управляти бізнес-процесами в корпораціях. 2016-го Corezoid стала першим стартапом Східноєвропейського регіону, презентованим на Amazon Marketplace. ПриватБанк – у топ-10 усіх українських веб-ресурсів разом з інтернет-магазином «Розетка» і Facebook. Мобільним додатком Приват24 для Android та iOS користуються 2,6 млн осіб. Банк – безумовний лідер на ринку платежів, випередити який нікому так і не вдалося за багато років. За даними Національного банку України, на початок року в країні діяло понад 16 млн карток ПриватБанку. Це майже учетверо більше, ніж в Ощадбанку, другого гравця за обсягами діючих карток.

Щоб стати лідером сьогодні, ще наприкінці 1990-х фінустанова приділяла особливу увагу розвитку розрахунків і побудові власної платіжної інфраструктури. Дивлячись у майбутнє, «Приват» активно розвиває можливості щодо доступу до державних послуг. 2015 року банк став ініціатором введення національної системи BankID, яка дає можливість верифікувати користувачів за даними їхніх платіжних карток для доступу до системи електронних державних послуг iGov – першого кроку на шляху розвитку в Україні електронного уряду.

Інший напрямок, у якому банк планує зростати, – онлайн-торгівля. Вже зараз через додаток Приват24 можна замовити чимало сервісів, зокрема купівлю квитків, таксі й навіть косметику. У березні цього року банк запустив торговельний майданчик ПриватМаркет, на якому можуть проходити комерційні та державні закупівлі.

2«Південмаш»

«Південмаш»
ДП «ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» та КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля
Власник: Державне космічне агентство України
Сфера: машинобудування
Інновація: космічні апарати
«Південмаш»
Фото Ігор Тишенко для Forbes Україна

Завдяки дніпропетровському «Південмашу» і його вірному супутникові КБ «Південне» Україна входить до числа країн, що мають повний цикл виробництва космічних апаратів і засобів їхнього виведення. Таких держав у світі сьогодні налічується не більш як десять. За 50 років існування підприємства створили чотири покоління стратегічних ракетних комплексів, понад 400 космічних апаратів різних модифікацій, ракети-носії сімейства «Зеніт», «Космос», «Циклон». КБ «Південне» створило унікальну міжконтинентальну балістичну ракету Р-36М «Сатана» і на сьогодні є єдиним володарем технології з модернізації та продовження її ресурсу.

Через статус продукції подвійного призначення інформація про нові розроблення «Південмашу» і пов'язаного з ним КБ рідко буває доступною широкому загалу раніше, ніж того потребують інтереси держави. Лише на початку цього року підтвердилися чутки про створення «Південним» новітніх оперативно-тактичних ракетних комплексів (ракетний комплекс «Грім» і крилата ракета «Коршун»). Значна частина продукції та послуг наукового центру має попит за кордоном, зокрема в ЄС і США. З погляду мирних технологій перспективні напрацювання в галузі освоєння космосу. Наприклад, «Південне» бере участь у розробленні системи антиастероїдного захисту Землі (створення модулів з перехоплення астероїдів на відстані 10–100 млн км), висотного безпілотного літального апарату, задіяне в міжнародних дослідженнях з боротьби з космічним сміттям і космічного захоронення радіоактивних відходів.

3«Нова Пошта»

«Нова Пошта»
Власники: В'ячеслав Клімов, Володимир Поперешнюк, Інна Поперешнюк
Сфера: вантажоперевезення
Інновація: успішне поєднання маркетингових та логістичних інновацій
«Нова Пошта»
Фото DR

Власники компанії «Нова Пошта» вважають, що без великих амбіцій у бізнесі неможливо домогтися успіху. Їхньою метою було виростити лідера ринку за прикладом світових гігантів експрес-доставки.

Головне завдання компанії – бути максимально близькими до клієнта. 2014 року компанія запустила формат доставки Parcel Shop, який дає споживачам змогу приймати і відправляти товари безпосередньо в торговельній точці відразу після купівлі. Для контакту з аудиторією «Нова Пошта» використовує чимало майданчиків і партнерів. Наприклад, безпечно доставляэ покупки з olx з постоплатою, а разом із компанією «Київстар» «Нова Пошта» розробила систему грошових переказів. Абоненти оператора можуть перераховувати кошти з допомогою свого мобільного рахунку, переводячи їх у готівку у відділеннях компанії.

Крім того, клієнти мають можливість відстежувати шлях свого замовлення в режимі онлайн. А для повідомлення про прибуття доставки компанія використовує push-повідомлення на базі мобільного додатка, яким сьогодні користуються півтора мільйона людей. «Нова Пошта» і далі збільшує масштаби бізнес-експансії: як зовнішньої, так і внутрішньої. 2014 року компанія відкрила перші закордонні відділення в Грузії та Молдові, а сьогодні пропонує доставки в 200 країн світу. Також «Нова Пошта» робить ставку на «глибину» внутрішніх поставок, розвиваючи міні-відділення, до яких клієнти могли б дістатися пішки.  

Клімов із партнером уже спланували свою стратегію в п'ятирічній перспективі – основний вектор розвитку залишається в площині інновацій. У планах компанії – підвищення ефективності бізнес-процесів і логістики, запуск нових сервісів: адресної доставки та мережі власних поштамтів. Нова мета бізнесменів – перетворити компанію в бренд типу love mark.

4«Фармак»

«Фармак»
Власник: Філя Жебровська
Сфера: фармацевтика
Інновація: лабораторно-технологічний комплекс R&D
«Фармак»
Фото Анатолій Грабовенко

Фармацевтична компанія Філі Жебровської приділяє особливу увагу інноваційній діяльності. Розробленням нових препаратів займається цілий лабораторно-технологічний комплекс R&D, запущений влітку минулого року. І хоча більшість нових ліків компанії навряд чи можна вважати унікальними на світовому ринку, випуск вітчизняних аналогів новітнього покоління дає змогу отримати суттєву допомогу і фінансовий результат, зробивши ставку на імпортозаміщення.

Науково-технічні дослідження в R&D-комплексі «Фармак» проводяться за наскрізним принципом: від пробірки до пілотних серій із керованим моделюванням, масштабуванням, трансфером технологій і автономними напрацюваннями нових зразків ліків. Компанія цілеспрямовано використовує можливості хімічного синтезу активних речовин, а також здійснює дослідження у сфері біотехнологій. Технологічні модулі комплексу максимально схожі на виробничі ділянки для ефективнішого впровадження інновацій на базі отриманих експериментальних і клінічних серій готових лікарських форм.

5«Турбоатом»

«Турбоатом»
Власник: Фонд держмайна України
Сфера: енергетичне машинобудування
Інновація: унікальні турбіни для АЕС
«Турбоатом»
Фото Ігор Чекачков для Forbes Україна

«Турбоатом» – лідер українського енергетичного машинобудування, виробляє унікальні на території СНД тихохідні парові турбіни для енергоблоків АЕС. У рамках програми імпортозаміщення «Турбоатом» освоїв виготовлення лопаток турбін із титанового сплаву і спільно з американською Westinghouse модернізує турбіни п'яти блоків українських АЕС. Модернізація дає змогу підвищити потужність кожного енергоблоку ВВЕР-1000 на 110 МВт.

Також «Турбоатом» у співпраці з НАЕК «Енергоатом» і американською Holtec International реалізують проект спорудження ЦСВЯП – централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У процесі реалізації проекту «Турбоатому» буде передано американську технологію з виробництва контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива системи HI-STORM 190. Конструкція контейнера для українського сховища двостінна, передбачає подвійний контейнмент. Це значно надійніше, ніж поширеніші у світі одностінні контейнери. Підприємство поставляє продукцію не тільки для атомників. Єдиний виробник турбінного устаткування для гідроелектростанцій у нашій країні активно бере участь у модернізації Каховської ГЕС.

6Grammarly

Grammarly
Власники: Олексій Шевченко і Максим Литвин
Сфера: софт
Інновація: перевірка грамотності та унікальності текстів
Grammarly
Фото codemakit.com

Український проект Grammarly, запущений ще 2008 року українцями Олексієм Шевченком і Максимом Литвином, не надто відомий на батьківщині. Інша річ – США: ліцензію на використання цієї технології придбали близько 600 університетів і компаній. А видання Inc. внесло Grammarly до списку компаній, які найшвидше зростають. Світ дізнавався про Grammarly зі сторінок таких видань, як The Wall Street Journal і Mashable. Чим український проект заслужив таку увагу?

Grammarly – це сервіс, який допомагає правильно писати англійською мовою, виправляє помилки у словах і мовних зворотах, а також дає можливість відстежувати плагіат (тому і дуже популярний в університетах). Особливість сервісу в тому, що він бачить удесятеро більше помилок, ніж звичайний редактор у тому ж Word або Pages. Виробити «максимально правильні правила» допоміг відгук аудиторії: на відміну від Microsoft, Grammarly активно збирав зауваження користувачів і обробляв їх, тож сервіс більше відповідає потребам клієнтів. У результаті було сформовано 250 основних правил, а також тисячі винятків. Сьогодні сервіс, над яким працюють понад 100 осіб, українські інвестори оцінюють у $100 млн.

7«Нафтогазвидобування»

«Нафтогазвидобування»
Власник: Рінат Ахметов
Сфера: ПЕК
Інновація: унікальні технології глибокого буріння
«Нафтогазвидобування»

«Нафтогазвидобування» займає друге місце в Україні з видобутку газу ‒ 1,3 млрд кубометрів у 2015 році ‒ і є лідером за глибиною буріння, яка для всіх нових свердловин компанії перевищує 5000 м. При цьому середні значення по країні становлять 3000-4000 м.

Минулого року «Нафтогазвидобування» запустила в експлуатацію найглибшу в Україні свердловину №17 ‒ на Семиренківському родовищі в Полтавській області (6750 м).

На об'єктах підприємства вперше в Україні застосовано широкоазимутальна об'ємна (або тривимірна) сейсморозвідка для вивчення характеристик порід на великих глибинах. За допомогою програмного забезпечення лідера галузі ‒ компанії Sсhlumberger ‒ на родовищах «Нафтогазвидобування» створено постійно діючі геологічні моделі родовищ. Збільшити їх продуктивність дозволяє так звана технологія вторинного розкриття газоносних пластів.

На родовищах компанії використовується автоматична система оперативного диспетчерського управління. Встановлено також систему дистанційного контролю роботи свердловинного устаткування (телеметрія), сучасні прилади ультразвукового обліку газу.

8МХП («Миронівський хлібопродукт»)

МХП («Миронівський хлібопродукт»)
Власник: Юрій Косюк
Сфера: АПК
Інновація: парк альтернативних технологій
МХП («Миронівський хлібопродукт»)

Одна з небагатьох агрокомпаній в Україні, які впроваджують геоінформаційні системи (ГІС) для управління земельним банком. Їх використання допомагає аграріям мати точне відображення поточного стану банку землі в зв'язці з іншими сервісами ‒ наприклад, системою точного землеробства, системами обліку 1С і будь-якими веб-сервісами. На даний момент реалізується перший етап проекту, який передбачає використання ГІС на 75 000 га земельного банку компанії. Надалі планується розширити практику на всі землі холдингу (зараз близько 380 000 га).

Про націленість на розвиток відповідно до останніх досягнень науки свідчить наявність у компанії департаменту, відповідального за впровадження інновацій. Одне з покладених на нього завдань ‒ впровадження стратегії зі створення парку альтернативних технологій для здобуття енергетичної незалежності. У 2013 році було побудовано першу біогазову станцію «Миронівського хлібопродукту» на базі птахофабрики «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області потужністю 5 МВт на годину. В якості сировини станція використовує курячий послід, флотаційний шлам, силос і воду від миття пташників.

9«Укроборонпром»

«Укроборонпром»
Власник: держава Україна
Сфера: ВПК
Інновація: комплекси захисту бойових машин, літаки, безпілотники
«Укроборонпром»

Державний концерн «Укроборонпром», який об'єднує понад сотню підприємств військово-промислового комплексу і більше десятка конструкторських бюро, активно впроваджує інновації. Серед особливо важливих розробок експерти відзначають системи динамічного захисту «Ніж Л» і «Ракетка», що захищають танки від бронебійних снарядів, а також системи активного захисту безконтактного типу «Заслін» і «Шершень», здатні ліквідувати протитанкові гранати ще на шляху їх руху до мети.

На підприємствах концерну було створено модернізований легкий військово-транспортний літак Ан-26 «Везунчик», бронеавтомобілі «Дозор-Б», нові міномети калібру 120 мм «Молот», танки «Булат» і «Оплот», броньований тягач БТС-5Б, модернізований танковий кулемет КТМ-7.62, оперативно-портативну гвинтівку «Гопак». Непрямим підтвердженням унікальності продукції держконцерну є замовлення від іноземних партнерів з ПАР, Польщі, Туреччини, Малайзії та ін. Також «Укроборонпром» співпрацює з безліччю українських вузів. Разом із випускниками НТУУ «КПІ» був розроблений і поставлений на озброєння української армії розвідувальний безпілотник БПАК-МП-1.

10«Розетка»

«Розетка»
Власники: Владислав Чечоткін, Horizon Capital, інші партнери
Сфера: e-commerce
Інновація: успішне поєднання логістичних і маркетингових рішень із веб-технологіями
«Розетка»

Компанія «Розетка» ‒ лідер інтернет-продажів електроніки та побутової техніки, роками задає темп у галузі, залишається орієнтиром для конкурентів. При цьому «Розетка» присутня не тільки в мережі, а й надає клієнтам можливість побачити товар у виставкових залах. Шість років тому компанія зробила ставку на розширення асортименту і сьогодні пропонує понад мільйон товарних позицій.

За останні кілька років онлайн-торговець перетворився на віртуальний гіпермаркет, що працює за принципом «всеїдності»: тут, крім техніки, можна купити продукти харчування, алкоголь, одяг, іграшки, товари для будинку і навіть квитки на поїзд. Конкурентною перевагою компанії є своєчасне виведення на ринок різноманітної палітри товарних груп, а увага до деталей і скрупульозність допомагають їй з кожним новим проектом залишатися в прибутку. Фішка «Розетки» ‒ наявність власного складу з найбільш ходовим товаром, відібраним на основі детального аналізу користувацьких уподобань, а також добре налагоджені системи збору інтернет-відгуків і швидкої доставки замовлень.

11«Сільпо»

«Сільпо»
Власники: Володимир Костельман, Олег Сотников, Роман Чигир
Сфера: рітейл
Інновація: програма лояльності «Власний рахунок»
«Сільпо»

За 15 років Володимиру Костельману вдалося створити один з найбільш затребуваних якірних орендарів ТРЦ і житлових комплексів. А всі інновації компанії, за словами гравців ринку, ‒ це особисті ідеї власника.

Мережа «Сільпо» була однією з перших, хто запропонував покупцям товари під власною торговою маркою в широкому ціновому сегменті. Сьогодні компанія займає 21% ринку private lables, забезпечуючи цим 10% свого виторгу. При цьому мережа вибудувала систему власного імпорту, продаючи товари, яких немає в конкурентів.

Костельман ніколи не боявся експериментів. Його мережа першою відмовилася від цінової конкуренції і розробила одну з найбільш ефективних програм лояльності. Працюючи з персональним чеком покупця, компанія визначає асортимент товарів для кожної торговельної точки, роблячи покупцям персональні пропозиції. Сьогодні аудиторія програми «Власний рахунок» перевищує 10 млн осіб. Також «Сільпо» першою перейшла від знижок до бонусів, а також першою запропонувала сервіс «здача на картку».

Серед останніх інновацій ‒ послуга мобільного зв'язку Yezzz!, яка повинна підвищити лояльність покупців.

12«Вінд Пауер»

«Вінд Пауер»
Власник: Рінат Ахметов
Сфера: вітряна енергетика
Інновація: автоматична система управління ВЕС
«Вінд Пауер»

До складу «Вінд Пауер» входить найбільша в Україні й одна з найбільших у Європі Ботієвська вітрова електростанція потужністю 200 МВт. На Ботієвській ВЕС встановлена автоматична система управління технологічними процесами (АСУ ТП), що обробляє від 20 000 точок, у той час як середня кількість оброблюваних точок у промисловості не перевищує 3000-4000. Використання даної системи підвищує економічність, надійність і безпеку вироблення електроенергії.

На Ботієвській ВЕС також використовуються сучасні лазерні системи вітровимірювального обладнання. Інноваційне обладнання SPiDAR дозволяє оперативно змінювати місце вітровимірювань для оцінки вітрового потенціалу. Лідари дозволяють вимірювати швидкість вітру, регулюючи висоту вимірів від 30 до 200 м. Можливість проводити дослідження в будь-якій точці вітропарку і за його межами робить процес визначення характеристик роботи вітропарку більш ефективним. Раніше для вимірювання і контролю швидкості вітру використовувалися стаціонарні метеощогли. Для їх розміщення були потрібні великі території, а також значні витрати на монтаж, демонтаж та обслуговування.

13«Дарниця»

«Дарниця»
Власники: Володимир Загорій, Гліб Загорій
Сфера: фармацевтика
Інновація: виробництво інфузійних розчинів, ERP-система
«Дарниця»

Фармацевтичний бізнес Володимира і Гліба Загоріїв ‒ приклад еволюції радянської спадщини в сучасне виробництво. За 20 з гаком років батькові з сином вдалося створити одного з лідерів фармацевтичної галузі України. Компанія «Дарниця» була в числі перших українських виробників, які перейшли на міжнародні стандарти якості GMP (Good Manufacturing Practice). Це дозволило Загоріям посилити конкуренцію з іноземними виробниками, подвоївши в результаті фінансові показники.

Наприкінці 2014 року компанія запустила інноваційне виробництво інфузійних розчинів, аналогів яких в СНД немає. Нові можливості дозволяють «Дарниці» виключити вплив фактора людської помилки на якість продукції. Система також гарантує 100%-ву стерильність як на виробництві, так і на етапі споживання медикаментів. Потужність виробництва складає 16 млн флаконів на рік.

Також компанія серйозно працює над автоматизацією бізнес-процесів. «Дарниця» впровадила ERP-систему, яка дозволяє контролювати логістику, планувати продажі й фокусувати конкретне виробництво під певний попит.

14Petcube

Petcube
Власники: Олександр Нескін, Андрій Клен і Ярослав Ажнюк
Сфера: інтернет речей
Інновація: гаджет для віддаленої взаємодії з тваринами
Petcube

Розробка команди засновників Petcube викликала сенсацію двічі. По-перше, жоден з українських стартапів не наробив так багато шуму в західних медіа. По-друге, саме Petcube став першим гаджетом для тварин, що отримали таку підтримку, ‒ майже 2000 осіб інвестували понад $250.000 на виробництво камери, що дозволяла стежити власникам за своєю твариною і гратися з нею на відстані.

Пристрій виконано у формі куба, всередині якого камера й лазерна указка. Зі смартфоном камера з'єднується через інтернет, а спеціальний додаток відкриває до неї доступ з будь-якої точки світу. Лазерною указкою можна дистанційно керувати прямо з екрану смартфона. «Вони зуміли створити нову категорію продуктів і ринок Connected Pets. До того ж реалізували можливість передачі відео без затримок», ‒ розповідає керуючий партнер AVentures Андрій Колодюк.

Час показав, що це був не короткостроковий успіх, а цілком успішний бізнес. Загальний обсяг залучених інвестицій досяг $3,8 млн. Зараз гаджет представлений у найбільших торговельних мережах США, його продажі досягли $2,5 млн.

15«Нібулон»

«Нібулон»
Власник: Олексій Вадатурський
Сфера: АПК
Інновація: оригінальні логістичні рішення
«Нібулон»

На відміну від інших українських зернотрейдерів, «Нібулон» Олексія Вадатурського не залежить від того, яку пропозицію зерновозів забезпечить «Укрзалiзниця» і як на вартості логістики позначаться ціни на нафту. Справа в тому, що більше половини своїх вантажів найбільший експортер українського зерна доставляє в порти добре забутим річковим транспортом.

З 2009 року, коли компанія замовила у заводу «Вадан Ярдс Океан» в Миколаєві будівництво 24 барж, компанія залишається єдиним гравцем ринку, що інвестують в річкові перевезення по Україні. Сьогодні в «Нібулона» вже 30 несамохідних суден загальним водотоннажем 139 000 т і 12 буксирів. Розширювати флот компанія планує за рахунок власних проектів на кораблебудівному заводі в Миколаєві, придбаному в 2013 році.

Водночас «Нібулон» активно запозичує інновації. Наприклад, вантажне устаткування, розроблене фірмою Telestack спеціально для зернотрейдера в 2010-му, удостоїлося міжнародних нагород за ефективність.

Агрохолдинг Вадатурського розвивається не тільки інтенсивним, а й екстенсивним шляхом: планується спорудження потужного елеватора на Уманщині за $15 млн.

16Drone.ua

Drone.ua
Власники: Валерій Яковенко, Февзі Аметов і партнери
Сфера: технології, АПК
Інновація: дистанційна обробка даних безпілотних платформ
Drone.ua

Drone.ua ‒ інтегратор безпілотних технологій, сфокусованих на рішеннях для агросектору. Компанія розробила власну літакову платформу PD1900. Ця машина дозволяє за один виліт покривати понад 400 га посівних площ. У світі не існує аналогів цієї моделі. Серед клієнтів Drone.ua провідні агрокорпорації країни. Унікальність компанії в тому, що її продукт формує інструмент для аналізу з використанням різних верств інформації, в тому числі із супутників, але з акцентом на дані безпілотних платформ.

Система аналітики компанії допомагає будувати точні моделі прогнозування, а дані сканування ґрунтів підтверджені наземними лабораторними вимірами і схвалені європейськими фахівцями дистанційного зондування землі. З осені 2015 року інженери української компанії трудяться над створенням веб-платформи для роботи з геопросторовими даними (відсканованими полями) з можливістю «по кліку» отримувати звіти і прогнози по своїх сільськогосподарських територіях. На початку 2016 року компанія відкрила офіс у Латвії, де буде займатися проектами в сфері геодезії та топографії.

17«Еко-Оптіма»

«Еко-Оптіма»
Власник: Максим Козицький
Сфера: альтернативна енергетика
Інновація: відновлювані джерела енергії
«Еко-Оптіма»

Зіновій Козицький ‒ батько Максима ‒ починав з газовидобутку. Але Максим, побачивши потенціал у відновлюваних джерелах енергії, взявся інвестувати в новий для компанії напрямок. Починаючи з лютого 2015-го у Львівській області працює вітряна електростанція «Старий Самбір-1» потужністю 6,6 МВт. На черзі ‒ будівництво комплексу «Старий Самбір-2» загальною потужністю майже 20 МВт. При будівництві об'єктів вітрогенерації компанія Козицького активно використовує кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку.

Крім ВЕС, компанія «Еко-Оптіма» оперує трьома сонячними електростанціями ‒ Самбірською, Самбірською-2 і Богородчанською-1, які в сумі генерують 10,9 МВт. Кліматичні умови Львівської та Івано-Франківської областей (хоча тут не так сонячно і вітряно, як на півдні України) дозволяють підприємцю будувати невеликі комплекси на 10-20 МВт, що значно здешевлює проект і спрощує його реалізацію. При цьому сонця і вітру тут достатньо для виходу проектів у прибуток. Також «Еко-Оптіма» інвестує в біоенергетику ‒ енергетичні котли, що працюють на деревній трісці.

18«Сварог Вест Груп»

«Сварог Вест Груп»
Власники: Сергій Буряк, Олександр Буряк
Сфера: АПК
Інновація: розробка та впровадження нових агротехнологій
«Сварог Вест Груп»

Кілька років поспіль компанія займає лідируючі позиції серед агрокомпаній за врожайністю пшениці, сої та цукрових буряків. Це не випадково: зробивши ставку на новаторство й інновації, в 2013 році «Сварог Вест Груп» створив підрозділ з розробки і впровадження нових технологій Precision Agriculture Technology (зараз ‒ Live AG). Ця структура займається впровадженням систем точного землеробства (вже діє на 35 000 га землі з 80 000 загального земельного банку) і допомагає аграріям істотно підвищити ефективність роботи.

Серед найбільш прогресивних напрацювань ‒ системи управління в режимі реального часу такими процесами, як посів, пересування техніки, збір врожаю і навантаження зерна, а також одна з найсучасніших в Україні агрохімічних лабораторій, яка діє в Хмельницькому. Фахівці компанії працюють над створенням власних систем зважування вантажів, бортових комп'ютерів для підвищення ефективності управління технікою, а також БПЛА ‒ безпілотників для моніторингу полів, які повинні бути дешевшими і продуктивнішими, ніж у конкурентів.

19AgriLab

AgriLab
Власник: Ярослав Бойко
Сфера: АПК
Інновація: технології точного землеробства
AgriLab

Компанія AgriLab розпочала роботу в Україні не в найкращий час: у 2014-му криза якраз була в розпалі. Закріпитися на ринку і знайти за два роки понад 80 клієнтів допомогли професійна команда і широкий спектр інноваційних послуг, визнаних світовими експертами. Наприклад, AgriLab пропонує комплексну агрохімічну діагностику полів, аналогів якої в країні поки що немає. Завдяки цьому аграрії отримують інформацію про проблемні ділянки, критичні особливості ґрунту і можуть підвищувати збори врожаю, більш ефективно використовуючи ресурси. Активно застосовуються сучасні технології: супутниковий моніторинг полів, мобільні лабораторії й сучасна техніка.

AgriLab використовує напрацювання іноземних компаній і адаптує їх під потреби місцевих замовників, пропонуючи унікальні інноваційні продукти. Інструменти AgriLab для оцінки потенціалу поля і розробки агротехнологій дозволяють ефективно здійснювати управління витратами. Зараз компанія працює над створенням спеціалізованого інформаційного порталу для своїх клієнтів. Простори для розвитку є: останні два роки агросектор на підйомі.

20«Кeрнeл»

«Кeрнeл»
Власники: Андрій Веревський, Nationale-Nederlanden PTE S.A., Віталій Хомутиннік та інші
Сфера: АПК
Інновація: технології точного (координатного) землеробства
«Кeрнeл»

Агрохолдинг Андрія Веревського сьогодні знаходиться на стадії зростання. Успішні підсумки дистрибуції соняшникової олії, експорту олійних і зернових культур сприяли покращенню фінансових результатів компанії. У 2015 фінансовому році чистий прибуток «Keрнeла» склав $106,9 млн, що значно перевищує показник 2014 фінансового року, коли компанія зазнала збитків у $98,3 млн.

Не в останню чергу такі результати забезпечені інноваційним виробництвом «Keрнeла». З метою мінімізації витрат агрохолдинг Веревського активно користується GPS-датчиками для ефективного контролю роботи техніки. На базі компанії функціонує лабораторія і навчальний центр, які займаються розробкою точного землеробства. Технології, що застосовуються «Keрнeлом», допомагають отримувати високі показники врожайності при використанні меншого обсягу добрив.

Агрохолдинг робить ставку на довгострокове використання своїх земель. Щоб захистити грунт від ерозії і зберегти максимальну продуктивність, компанія застосовує технологію мінімального обробітку. Вона передбачає грамотну сівозміну, оптимальну кількість добрив і стабільний рівень вологості грунту.

«Keрнeл» активно співпрацює з іншим учасником рейтингу ‒ компанією Drone.UA. Підрозділ Pixel Solutions «Keрнeл» використовує дрони для отримання індексів вегетації і рівня азоту на полях, щоб зробити максимально точні прогнози щодо врожайності.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Журнал Forbes
Екскурс в історію
Інвестиції в дохідні будинки можуть стати хорошою альтернативою банківським депозитам та іншим видам вкладень
Продавець інтелекту
Для гендиректора Google Сундара Пічаї штучний інтелект ─ це не модна фраза з фільмів про далеке майбутнє. Це те, на чому інтернет-гігант вже найближчим часом має намір заробити мільярди
Бути за кадром: як власнику вибрати грамотного топ-менеджера
І в чому полягає основне завдання менеджменту
Усі матеріали розділу
Погляд
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
16295 переглядів
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
18908 переглядів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
31532 перегляду
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
6091 перегляд
февраль 2018
ПнВтСрЧтПтСбНдПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар