Інфографіка: як працює схема виведення грошей з України

З подальшою псевдокапіталізацією банків
Інфографіка: як працює схема виведення грошей з України
Ілюстрація Getty Images

Forbes, за підтримки проекту n-vestigate, публікує одну з масштабних схем із виведення грошей з українських банків з метою подальшої докапіталізації установ. Схема працювала в масштабах колишнього Союзу і зустрічалася в Росії, Білорусі, країнах Прибалтики.

В Україні приводом для організації масштабного виведення грошей під виглядом коррахунків стали дії банківського регулятора. З 2011 року Національний банк України почав проводити активну політику «дедоларизації» економіки і створив умови, які призвели до дефіциту безготівкової гривні. Були заборонені кредити у валюті для тих, хто не має валютних доходів.

Почалося подорожчання СВОП-операцій, при яких банк віддає в заставу валюту і залучає для роботи гривню. Вони подорожчали з традиційних 1-2% до 30-60% на кінець 2011 року. У банків істотно подорожчали процентні витрати, і вони стали підвищувати ставки за залучені кошти. Розпочатий процес аналітики Forbes описують як «витіснення» іноземних інвестицій з країни. Тоді популярним стало депонування валюти на рахунках в європейських банках.

На вимогу НБУ, банки повинні зберігати валюту країн першого світу на кореспондентських рахунках в державах першого світу. І найбільш поширеним серед українських банкірів стало використання для цього «альпійських» банків ─ Meinl, Frick, Winter і East-West United. Популярність саме цих банків пояснюється тим, що вони традиційно працювали на території колишнього Союзу і були більш поступливими в умовах. Тоді як не кожен банк з ЄС і США через репутаційний фактор був готовий приймати гроші з такої країни, як Україна. Через європейські директиви по боротьбі з відмиванням грошей банки з ЄС масово закривали рахунки українських фінансистів. Названа ж четвірка давно співпрацювала з банками спочатку з СРСР, потім ─ пострадянського простору. Наприклад, банк East-West навіть створювався в 1970-х за участю уряду СРСР.

Після потрапляння на рахунки в іноземні банки гроші списувалися на офшори за дорученням українських банкірів. Формально «альпійські» банки при цьому не порушували закон, діючи в інтересах клієнтів. Далі кошти або заводилися в Україну під виглядом капіталізації банків, або ж залишалися на офшорних рахунках. «Соломинка» виявилася «зашморгом». Екс-заступник глави ФГВФО Андрій Кияк оцінює суму, яку необхідно повернути в Україну після діяльності 85 неплатоспроможних банків, в тому числі за схемою з коррахунками в ЄС, приблизно в $1 млрд.

Бутиковый механизм
Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Журнал Forbes
Екскурс в історію
Інвестиції в дохідні будинки можуть стати хорошою альтернативою банківським депозитам та іншим видам вкладень
Продавець інтелекту
Для гендиректора Google Сундара Пічаї штучний інтелект ─ це не модна фраза з фільмів про далеке майбутнє. Це те, на чому інтернет-гігант вже найближчим часом має намір заробити мільярди
Бути за кадром: як власнику вибрати грамотного топ-менеджера
І в чому полягає основне завдання менеджменту
Усі матеріали розділу
Погляд
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
10357 переглядів
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
13667 переглядів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
22303 перегляду
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
3726 переглядів
июль 2017
ПнВтСрЧтПтСбНдПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар