Екскурс в історію

Інвестиції в дохідні будинки можуть стати хорошою альтернативою банківським депозитам та іншим видам вкладень
Екскурс в історію
Будинок Гінзбурга
Фото DR

Сто років тому. Хрещатик. 12-поверховий хмарочос, ковані ліфти, 94 квартири, найбільші з яких мають 11 кімнат. Будинок Гінзбурга. Мабуть, це найвідоміший з дохідних будинків у Києві, на місці якого після знищення в 1941-му побудували готель «Москва» (нині «Україна»). Але було ще й безліч інших ─ в центрі й на околицях, комфортних і без зручностей, відомих переважно за іменами їх власників, а не за адресою. Саксаганського, Льва Толстого, Володимирська і Заньковецька ─ весь центр Києва був забудований дохідного будинками, які сформували характерну зовнішність міста. ЦУМ ─ і той звели на місці дохідного будинку. Для одних це був спосіб проживання, для інших ─ спосіб заробляння й успадкування.

Відомий в історії будівельний бум у Києві наприкінці XIX – на початку XX століття був бумом саме дохідних будинків. При цьому попит на них завжди перевищував пропозицію. Очікувана окупність інвестицій у такі проекти, залежно від концепції, коливалася від 10 до 25 років, прибутковість у середньому становила близько 3-5% в рік. Але підрахувати точніше результати завадила революція.

Як не парадоксально звучить, але сьогодні прибутковість від інвестицій в преміальний формат дохідного будинку в центрі столиці теж становить близько 3-5% у валюті. Власне, як і від хорошого дохідного будинку в Ніцці чи Інтерлакені. У Швейцарії близько 60% ринку житла ─ в оренді, з них дохідні будинки стабільно займають 10%. Схожа ситуація й на інших європейських ринках. Зазвичай весь будинок належить одному інвестору або групі й управляється централізовано. Це хороша альтернатива банківським депозитам або іншим видам інвестування, які вимагають спеціальних знань.

Криза економіки, зокрема банківського сектору, криза довіри на ринку повертають і нас до практики дохідних будинків. Сьогодні такі вкладення показують максимально вигідні умови для захисту заощаджень, успадкування капіталу і вирішення довгострокових завдань інвестування. Популярності цього формату сприяє і міграція населення, і падіння платоспроможного попиту. Купити квартиру ─ це вже розкіш, яку можуть дозволити собі одиниці. 400-500 угод на місяць на тлі величезного незадоволеного попиту на житло в столиці ─ найкращий доказ того, що орендувати ─ це вихід. Такий ментальний якір, як «треба купувати нерухомість і в цьому вигода» ─ ілюзія. Бізнес-логіка «купую актив з високим рівнем прибутковості і не здаю його в оренду, а експлуатую сам» означає, що ви самі у себе крадете гроші.

Чи багато таких продуктів на ринку? Поки що мало. Головна причина цього ─ криза довіри: до людей, партнерів, країни. Але навіть ті проекти, які є, частіше в стилі Корейко ─ непримітні. Не секрет, що «вагон і малий візочок» перевіряючих, які мають «хороший апетит», дивляться на них з метою підзаробити.

Заради справедливості, з останніх хороших новин від держави варто згадати нове законодавство в житлово-комунальній сфері. Тепер, завдяки змінам у законі про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), власник може взаємодіяти з комунальними структурами, укладати прямі договори й вирішувати багато питань.

Чи є перспективи у дохідних інвестицій? Однозначно є. Такі розумні інвестиції (з правильною площею, плануванням, ремонтом) генерують близько 10-12% дохідності в гривні. Що набагато вигідніше порівняно з будь-якою альтернативною орендою, прибутковість від якої знаходиться в діапазоні 3-6%. Максимально комфортний портфель може мати такий вигляд: сукупна площа квартир від 1000 до 3000 кв. м, в грошах ─ від 3 млн до 30 млн гривень, у володінні ─ від одного до п'яти інвесторів, за часом ─ формування продукту протягом шести місяців.

Отримувати дохід ще й від управління? Теж можна, але вигідно лише з площі від 1500 кв. м. Це хороший бізнес (прибутковість близько 10%), який може дати імпульс для розвитку галузі та економіки загалом, в ньому поєднуються інтереси всіх гравців ринку, а головне ─ він актуальний для більшості населення і мінливих переваг підростаючого покоління Z, які хочуть не володіти, а орендувати.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Журнал Forbes
Продавець інтелекту
Для гендиректора Google Сундара Пічаї штучний інтелект ─ це не модна фраза з фільмів про далеке майбутнє. Це те, на чому інтернет-гігант вже найближчим часом має намір заробити мільярди
Бути за кадром: як власнику вибрати грамотного топ-менеджера
І в чому полягає основне завдання менеджменту
На своєму місці
Знаючи особливості MBTI-психотипів підлеглих, керівник може ефективніше організувати роботу, вирішивши чимало проблем ще до їх виникнення
Усі матеріали розділу
Погляд
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
10355 переглядів
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
13666 переглядів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями
22301 перегляд
Новий-старий порядок атестації від Мін'юсту: що змінилося
Про особливості нового порядку атестування складу Державної кримінально-виконавчої служби України
3726 переглядів
июль 2017
ПнВтСрЧтПтСбНдПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар