Партійний мінімум «Народного фронту»: ідеологія проти результатів роботи

Forbes представляє аналіз відповідей команди Арсенія Яценюка в спецпроекті «Партійний мінімум з економіки»

Forbes публікує відповіді партій та їх короткий аналіз у рамках проекту «Партійний мінімум з економіки». Сьогодні на черзі − «Народний фронт».

Послідовність публікацій відображає виключно хронологію надходження відповідей від політичних сил і не є відображенням реального і/або соціологічного рейтингу партій. Нагадаємо, що головне завдання аналізу Forbes − показати найбільш цікаві та проблемні сторони у відповідях партій, а також проаналізувати, чи є партія послідовним прихильником тієї чи іншої економічної доктрини. Аналіз не є істиною в останній інстанції, а висловлює лише суб'єктивний погляд редакції та запрошених експертів щодо тих чи інших рішень, запропонованих політиками.

Детальніше про проект можна прочитати тут.

Аналіз відповідей інших політичних сил: «Батьківщина», Опозиційний блок, «Свобода», «Самопоміч».

Народный фронт: идеология против результатов работы
Українське Фото

Нинішній уряд, більша частина якого піде на вибори у команді «Народного фронту», запам'ятається як один із найслабших урядів в Україні за всю її історію. Він втратив частину території країни, фактично програв війну за Донбас і вніс значний вклад у розгортання в Україні економічної кризи.

Стрімке зростання цін, різка девальвація гривні, падіння виробництва, зубожіння населення − це прямі чи побічні результати роботи «уряду камікадзе» за 8 місяців. При цьому нинішня команда не провела жодної серйозної реформи. Втрачено час, втрачено ресурс, і що найважливіше, втрачено підтримку й довіру громадян.

Арсеній Яценюк традиційно зверхньо ставиться до журналістів, економістів і просто розумних людей, які намагаються критично дивитися на роботу його уряду. Він вважає себе успішним економістом-практиком, який набагато краще за них розбирається в питаннях управління країною.

Напевно, саме у зв'язку з цим керівництво «Народного фронту» проігнорувало запит Forbes щодо розкриття та уточнення позицій партії щодо важливих економічних питань.

Можливо, це навіть на краще, адже результати роботи нинішнього уряду дають куди правдивішу інформацію про економічну ідеологію, ніж слова та обіцянки.

Відсутність цілісної економічної ідеології

Команда Арсенія Яценюка завжди позиціонувала себе як команда лібералів в економіці. Однак це було в опозиції. Прийшовши до влади, прем'єр-міністр зіткнувся з тим, що керувати країною в умовах фактичної війни ліберальними методами − не те що не ефективно, а й згубно для економіки.

У процесі роботи сам Яценюк спробував провести ребрендинг свого іміджу, позиціонуючи себе як жорсткий господарник-керівник, здатний вдаватися до адміністративних методів управління. Однак на практиці виявилося, що тримати країну в «залізному кулаці», як це робив Азаров, не така вже й легка справа.

Маючи проблеми з керуванням навіть власною коаліцією, Яценюк частіше вдавався до методів шантажу, ніж до методів жорсткого адміністративного управління. Складається враження, що нинішній уряд не знає, ні що робити, ні як робити, а просто вирішує поточні завдання.

Страх реформ

Арсеній Яценюк ще під час революції продемонстрував, що він не схильний до радикальних дій і прийняття серйозних рішень. На посаді глави уряду ця фобія тільки посилилася. За 8 місяців роботи уряд не запропонував жодної серйозної реформи в сфері економіки. Незважаючи на те, що деякі члени Кабміну підготували досить змістовний план реформ у сфері своєї відповідальності, всі вони були заблоковані керівництвом і так і не потрапили до парламенту.

Слід зазначити, що сам процес підготовки реформ було організовано не зовсім коректно. Наприклад, абсурдною є ідея передати Мінфіну і фіскальній службі право готувати податкову реформу. Очевидно, що від чиновників цих відомств будуть надходити тільки ініціативи щодо посилення фіскального тиску на всіх платників податків, до чого і зведеться вся реформа.

Саботуючи реформи, уряд заклав ризики для держави в середньостроковій перспективі. Українці переживають колосальні труднощі, сподіваючись на те, що ситуація зміниться. Однак ці труднощі можна назвати марними, оскільки основ для нової моделі економіки так і не було закладено.

Ставка на великий капітал

Уряд Яценюка і вся його команда зробили чітку ставку на співпрацю з великим капіталом і олігархами. Прем'єр-міністр відмовився від ідеї посилення фіскального навантаження на великий бізнес. А його силовий блок, після гучних обіцянок та резонансних справ, у результаті відмовився від претензій до олігархів, які під час президентства Януковича «купували за заниженими цінами державні активи, виводили капітал з України та розкрадали бюджетні гроші за допомогою держзамовлень та фіктивного відшкодування ПДВ».

Яценюк спробував провести ребрендинг іміджу, позиціонуючи себе як жорсткий господарник-керівник. Але на практиці виявилося, що тримати країну в «залізному кулаці», як це робив Азаров, не така вже й легка справа

Очевидно, команда «Народного фронту» сподівається, що лояльності олігархів їм буде достатньо, щоб зберегти свої посади. Українська практика свідчить, що й такого не можна виключати.

Антисоціальна направленість

Оскільки уряд Яценюка вирішив не посилювати фіскальне навантаження на великий бізнес, покривати дефіцит бюджету довелося винятково пересічним громадянам. По-перше, уряд пішов на заморожування і навіть зниження рівня соціальних стандартів для громадян України.

По-друге, Кабмін штучно розкрутив інфляцію за допомогою девальвації гривні. Інфляція збільшує доходи бюджету фактично «з повітря», проте витрати бюджету залишаються фіксованими. Очевидно, що в умовах різкого зростання цін і безробіття заморожувати, а тим більше знижувати розмір соціальних виплат є крайнім варіантом антисоціальної політики.

Однак уряд вміло прикрився військовими діями на сході країні. Варто згадати, що Кабмін Яценюка пішов ще далі і приготував додатковий пакет антисоціальних заходів, проте парламент навіть в умовах шантажу не пішов на такі заходи. Складається враження, що сам прем'єр дуже далекий від розуміння того, як можна прожити на встановлені ним же соціальні стандарти.

Провал тесту на боротьбу з корупцією

Одним із головним гасел колишніх опозиціонерів завжди була активізація боротьби з корупцією. Однак робота в цьому напрямку рухається настільки повільно, що прогресу практично не помітно. Більше того, регулярні корупційні скандали наштовхують на думку, що з приходом уряду Яценюка змінилися тільки особи, але не сама система.

Члени Народного фронту мають усі ресурси для того, щоб створити потужну систему боротьби з корупцією, проте явно не поспішають цього робити. Це, напевно, найкращий приклад того, як слова можуть розходитися з ділом.

Майбутні вибори стануть хорошим уроком демократії для команди Арсенія Яценюка. Вони покажуть нинішньому прем'єру, що демократія − це механізм не тільки формування влади, а й її очищення від неефективних і непродуктивних керівників.

Корупційні скандали в уряді свідчать, що нинішня урядова команда вже сама не вірить у свою здатність вивести країну з кризи, а тому почала більшою мірою турбуватися про власне благополуччя.

Високою є ймовірність того, що діючий Кабмін буде зміщено після виборів. На жаль, він розтратив надто багато часу і ресурсів, відведених на відновлення країни, тому новий уряд опиниться у ще гірших умовах, ніж була команда Яценюка під час свого призначення.

Нижче − цитати лідерів «Народного фронту», які частково відповідають на запитання Forbes

Про розподіл податкового навантаження та наповнення бюджету

Про співпрацю з МВФ

Про регулювання курсу

Про боротьбу з тінню

Про оподаткування малого та середнього бізнесу

Про ціну газу для України

Про регулювання вугільної галузі

Про пенсійну систему

Про витрати на армію і регулювання держмонополій

Про впровадження 3G-зв'язку та ринку землі

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів