Покарати гривнею: Київ готує економічну блокаду Донбасу

Але реалізувати це складніше, ніж пообіцяти

Донбасу, який вперто не бажає рухатися загальноукраїнським курсом, можливо, доведеться заплатити за це − в прямому сенсі. За підсумками вчорашнього засідання РНБО було прийнято рішення про введення економічних обмежень щодо непідконтрольних Україні територій − ЛНР і ДНР. За словами заступника секретаря РНБО Олександра Литвиненка, Рада запропонувала скасувати особливий статус Донбасу і підготувати законодавчі акти, які регулюватимуть економічну і податкову діяльність на цій території. Українська держава зобов'язується забезпечити постачання гуманітарної допомоги мирному населенню.

Покарати гривнею: Київ готує економічну блокаду Донбасу
Фото УНІАН

Одним зі способів впливу Петро Порошенко назвав можливе припинення поставок газу та електроенергії, за які самопроголошені республіки й так заборгували. «Я не виключаю, що економічний режим ми будемо змушені зробити більш жорстким, − сказав він у ході засідання Ради національної безпеки і оборони. − За законом, ми вже давно мали відключити і опалення, і енергію». Серед ресурсів, які потенційно може обмежити Київ, електроенергія, вода, газ, продукти харчування і соціальні виплати.

Але результат цих обмежень може виявитися менш ефектним, ніж розраховує українська влада. На відміну від Криму, вразливого в силу свого півострівного положення, Донбас самодостатній у багатьох напрямках − у тому числі й частково тих, які згадав президент України.

Джерела напруги

Сьогодні під контролем самопроголошених республік перебувають достатні для локальних потреб обсяги генерації. «Я чітко розумію, що в нас є надлишок по електроенергії, ми завжди генерували більше, ніж споживали, при цьому працювали всі підприємства на повну потужність», − каже Анатолій Близнюк, екс-голова Донецької обласної державної адміністрації.

Я не виключаю, що економічний режим ми будемо змушені зробити жорсткішим. За законом, ми вже давно мали відключити і опалення, і енергію
Петро Порошенко, президент України

Світлана Голікова, директор компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг», підтверджує − райони Донбасу, які зараз окуповані, мають достатню кількість ліній електропередач і генеруючих потужностей. Наприклад, Зуївська ТЕС (ДТЕК Східенерго) і Старобешівська ТЕС (ПАТ «Донбасенерго», контролюється Ігорем Гуменюком). Ці об'єкти можуть працювати як автономно, так і в синхронному режимі з Росією, що було передбачено ще в часи СРСР. «Знадобиться, звісно, певний час і зусилля, щоб все це здійснити фізично, але з технічної точки зору можливість така є», − визнає вона.

На думку Олексія Данилова, екс-губернатора Луганської області, мера Луганська в 1994 − 1997 роках, активні атаки ЛНР на місто Щастя пов'язані саме з наявністю там великої ТЕС. Голова Луганської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль каже, що зараз великі проблеми з електроенергією відчувають контрольовані Україною території Луганщини.

«У нас нестача електроенергії. ДТЕК, яка, на щастя, має в місті енерговиробничу компанію, виробляє 350 мегават при необхідних 500 мегават для потреб області», − сказав він. За його словами, найчастіше в ЛНР світло є, а в українській частині області – немає.

Куди критичнішим є питання водопостачання. Ключовим джерелом води є річка Сіверський Донець, але її подача вимагає колосальних енергоресурсів. «З усіх областей тут найважча ситуація, тому що воду потрібно доставити на відстань 300 кілометрів, − пояснює Данилов. − Особливо це стосується «шахтарських» міст − Антрацит, Красний Луч, там дуже велике плече подачі, прокачування води по трубопроводах». «Ми відчуваємо страшний дефіцит води», − визнає Анатолій Близнюк.

Забезпечення продовольством цих регіонів навряд чи може стати проблемою в короткостроковій перспективі, навіть незважаючи на те, що значна частина території належить до зони ризикованого землеробства. Населення двох областей істотно скоротилося через вимушених переселенців. Данилов оцінює зменшення кількості мешканців Луганщини в 30% від 2,3 млн осіб, які проживали в області на початку конфлікту. За словами екс-губернатора Донецької області Сергія Тарути, тільки Донецьк покинули близько 300 000 чоловік. За даними Міжвідомчого координаційного штабу, загальна кількість переселенців − 884 000 осіб. З урахуванням зменшеного попиту і запасів продовольства питання харчової безпеки не є критичним. «Але якість продуктів харчування під питанням», − каже Данилов.

Тиск газу

А ось газопостачання − це та сфера, де Україна дійсно здатна ввести значні обмеження. Центр контролює газорозподільні станції та підземні сховища на цій території і може перекрити до них доступ. Теоретична можливість постачання з Ростовської області впирається у відсутність там інфраструктурних потужностей і власне самого надлишку газу.

Споживання і дефіцит газу в Донецькій області такі ж, як по країні. Але є ключова відмінність: левову частку його тут споживала промисловість. Якщо не працюють металургійні підприємства і все, що пов'язано з машинобудуванням, то ми споживаємо газу дуже небагато
Анатолій Близнюк, екс-губернатор Донецької області

«На Донбасі є перемичка з Ростовською областю, трохи газу звідти може надходити, але хто за нього платитиме і з яких коштів?» − коментує економіст Валерій Гладкий. За його словами, не маючи фінансової можливості купувати в Росії газ на ринкових умовах, самопроголошені республіки будуть повністю залежні від позиції «Газпрому» і готовності останнього «дарувати» паливо.

«Споживання і дефіцит газу в Донецькій області такі ж, як по країні», − каже Анатолій Близнюк. Але є ключова відмінність: левову частку газу тут споживала промисловість. «Якщо не працюють металургійні підприємства і все, що прямо чи побічно пов'язане з машинобудуванням, то ми споживаємо газу дуже небагато», − зазначає він.

При цьому Близнюк підкреслює, що Україна має технічну можливість обмежити постачання палива: «У системі магістральних газопроводів зробити можна все, що завгодно − перекинути газ з одного району в інший, одну засувку закрити, іншу відкрити і зменшити тиск на Донбасі, − пояснює він. − Якщо тиск скинуть до 2 кг, жодне промислове підприємство, навіть теплокомуненерго, практично не зможе працювати. На плиті буде не газ, а щось незрозуміле».

Грошовий важіль

Залучення коштів від профільної для Донбасу діяльності як мінімум ускладнить особливий статус цих територій. «Підприємства на території ДНР і ЛНР переважно орієнтовані на експорт. Але хто буде купувати в них вироблену продукцію? Відірвавши себе від зовнішнього світу, вони не зможуть торгувати, для цього будуть потрібні фірми-посередники», − пояснює Гладкий. Колишні державні вугільні шахти субсидувалися з держбюджету. А без цієї підтримки вони не зможуть ні продавати продукцію, ні виплачувати зарплати своїм працівникам.

Ніяких важелів економічного впливу в центру немає. Моя думка − якнайшвидше їх потрібно залишити в спокої, вони самі розберуться між собою, і відбудеться це дуже швидко. Росія їх годувати не буде
Олексій Данилов, екс-губернатор Луганської області

На думку Гладкого, найбільш смертоносна для економіки Донбасу зброя в руках київської влади – це можливість впливати на оборот гривні на цій території, припиняючи соціальні виплати. «Зараз основа економіки цих регіонів − одержувачі соціальної допомоги від України, пенсіонери, − каже він. − Як економіст можу сказати − при бажанні Донбас можна буде знищити економічними методами, припинивши фінансувати з українського бюджету одержувачів соціальної допомоги, це підірве економіку цих територій».

Імовірність того, що Київ вдасться до таких заходів, досить висока − поки сторони не виявляють жодного бажання йти назустріч один одному й домовлятися. Україна не визнала вибори 2 листопада в самопроголошених республіках, а Петро Порошенко запропонував цим регіонам децентралізацію, в тому числі бюджетну, і в перспективі − створення вільної економічної зони зі спеціальним режимом торгівлі з ЄС і РФ. У ДНР цю пропозицію відкинули ще на етапі обговорення, заявивши, що діалог може вестися тільки «на рівних».

Олексій Данилов не вірить в ефективність таких дій. «Ніяких важелів економічного впливу у центру немає. Моя думка − якнайшвидше їх потрібно залишити в спокої, вони самі розберуться між собою, і відбудеться це дуже швидко, − каже він. − Росія їх годувати не буде».

Приблизно такі ж погляди озвучує і офіційна українська влада на цих територіях. Олександр Кіхтенко, губернатор Донецької області, впевнений: після настання холодів українці, які проживають у ДНР, відчують суттєву різницю в рівні життя в порівнянні з їх сусідами з України.

Анатолій Близнюк наголошує − відносини сторін можуть будуватися тільки в форматі переговорів, але не погроз і шантажу. За його словами, між територіями є багато точок дотику і взаємних інтересів, які дають надію на конструктивний діалог. «Ви споживаєте електроенергію? Платіть за неї! Ви берете газ? Платіть за нього! Треба сідати і домовлятися − ви сьогодні віддаєте нам вугілля, ми з вами домовляємося, за якою ціною і скільки, а на цю суму ми вам постачаємо необхідні ресурси», − каже він.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
powered by lun.ua
Держава
Зімбабве налякало населення «зомбі-валютою»
Президент країни Роберт Мугабе випустив замінники грошей, ризикуючи створити революційну ситуацію
Продати банкрута: СЕТАМ втрачає монопольне становище
Але у Фонду гарантування вкладів все одно залишаються проблеми з цим майданчиком
Погоня за тінню: в держбюджеті-2017 доведеться врахувати нові економічні реалії
За рахунок чого і кого уряд фінансуватиме підвищення мінімальної зарплати наступного року
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Зараз на головній
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Екс-заступник міністра транспорту Павло Рябікін обіцяє, що буде дружити з МАУ
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
І чи будуть все-таки підвищені ціни на вантажоперевезення
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
І чому він викликав невдоволення серед представників онлайн-торгівлі
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
І які ще смисли вклали в нього куратори Ігор Абрамович і Олександр Соловйов