Рейтинг Forbes: найдорожчі приватизаційні пакети в Україні

Незважаючи на війну та захмарні коефіцієнти ризику, держпакети півтора десятка держпідприємств коштують понад 10 млрд гривень

Forbes презентує рейтинг найдорожчих пакетів держпідприємств, які держава Україна планує виставити на продаж цього року. Усього в приватизаційному списку на 2015 рік, оприлюдненому в постанові Кабміну від 12 травня, більш як 300 об'єктів із різних сфер – нафтогаз, АПК, транспорт, хімічна промисловість.

Рейтинг Forbes:  Самые дорогие приватизационные пакеты в Украине
Фото Shutterstock, Forbes

Проте найдорожчі лоти сконцентровано в енергетиці. Із 16 підприємств, які входять до рейтингу Forbes, 14 обленерго. Загальна вартість цих компаній становить 22,3 млрд гривень, запропонованих на продаж пакетів – 10,1 млрд гривень.

Найдорожчий об'єкт – 78,3% акцій ПАТ «Центренерго». Forbes оцінює цей пакет у 2,4 млрд гривень, виходячи із загальної оцінки компанії в розмірі 2,995 млрд гривень.

«Такому підприємству, як «Центренерго», боже упаси продавати 25%: там треба продавати контрольний пакет. Це дуже цікаве підприємство, його продаватимуть в умовах конкуренції, і на нього буде не один покупець», – упевнений Олександр Рябченко, колишній голова Фонду держмайна.

На другому місці – держчастка «Харківобленерго»: 65% акцій компанії коштують 1,257 млрд гривень. Замикає трійку лідерів рейтингу промисловий гігант «Сумихімпром»: продавши 99,995% акцій, держбюджет може розраховувати на 1,176 млрд гривень.

Forbes не вніс до рейтингу підприємства, що перебувають у зоні АТО або мають там головні активи: незважаючи на їхні вражаючі фінансові показники минулого року, ці об'єкти сьогодні не мають ринкової ціни. Через це до переліку не входить ПАТ «Донбасенерго» (виторг 2014-го – 4,887 млрд гривень, EBITDA: 1,216 млрд гривень) і держпакет шахти ім. Засядька (виторг 2014-го – 1,016 млрд гривень, EBITDA: -214 млн). Чим керувався Кабмін, вносячи їх до приватизаційного списку, незрозуміло.

Назва Виторг,  2014,
млн грн
EBITDA, 2014,
млн грн
Сумарний борг на 1.01.2015 Оцінка ком-панії, млн грн Пакет акцій,
%
Вартість пакету,
млн грн
ПАТ «Центренерго» 7557,757 н/д -4,89 2995,891 78,29 2345,5
АК «Харків-
обленерго»
3947,866 297,409 -79,683 1934,454 65,001 1257,4
ПАТ «Сумихімпром» 1959,807 -45,084 -32,066 1175,884 99,995 1175,8
ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» 9764,306 1237,801 -902,252 3861,939 25 965,5
ПАТ «ДТЕК Західенерго» 12190,276 1073,382 1758,638 3117,472 25 779,4
ВАТ «Запоріжжя-обленерго» 4069,502 185,256 767,033 1227,023 60,248 739,3
ПАТ «ДТЕК Дніпробленерго» 16042,678 820,498 297,289 2262,665 25 565,7
ПАТ «Київенерго» 13639,338 764,414 606,542 1778,430 25 444,6
ПАТ «Хмельницьк-обленерго» 1100,836 108,919 -30865 539,410 70,009 377,6
ПАТ «Черкаси-обленерго» 1465,535 75,877 1,795 716,317 46 329,5
ПАТ «Енергопоста-чальна компанія «Одесаобленерго» 3481,497 561,764 539,579 1213,125 25 303,3
ПАТ «Миколаїв-обленерго» 1504,822 110,804 357,104 380,259 70 266,2
ВАТ «Тернопіль-обленерго» 786,729 70,678 23,162 362,335 50,999 184,8
ПАТ «Одеська ТЕЦ» 266,396 -107,027 27,83 142,663 99,99 142,6
ПАТ «Сумиобленерго» 1112,754 53,433 -0,252 545,249 25 136,3
ПАТ «Шахта «Надія» 142,074 -31,628 0 119,342 100 119,3

Як ми рахували

Вартість публічних компаній розраховується за капіталізацією з урахуванням обмінного курсу. При розрахунку вартості непублічних компаній використовується інформація про їх виторг, виробництво, прибутки, борги. При підборі оціночних мультиплікаторів (вартість підприємства до виторгу, EBITDA або іншого показника) враховуються галузь і підгалузь оцінюваної компанії. Вартість відсікання − 100 млн гривень.

Наведені в рейтингу цифри − це справедлива вартість пакетів компаній, виходячи з їх фінансових показників. Але в поточній кон'юнктурі з упевненістю можна стверджувати, що таких сум держава не побачить. «Звичайно, війна робить інвестора обережнішим, в оцінку вводяться коефіцієнти ризику, немає однозначної відповіді, хороше рішення − це продавати чи не продавати», − підкреслює Олександр Рябченко.

Володимир Дубровський, старший економіст «Case Україна», впевнений, що відповідь однозначна − продавати, незважаючи на залпи «Градів» і танки під Донецьком. «Політика залишання часток у власності держави в наших умовах з самого початку неправильна. Якби у нас був фондовий ринок, на якому можна в майбутньому вигідно продати і таким чином заробити, було б розумно тримати ці пакети», − пояснює Дубровський, додаючи, що без прозорого корпоративного управління, але при повноводних тіньових фінансових потоках державна частка − швидше тягар, ніж генератор прибутку.

У будь-якому випадку контрольний пакет викликатиме інтерес. Але залежно від підприємства і 25% − цікавий варіант. Наприклад, за блокуючі пакети енергетичних компаній може бути дуже серйозна конкуренція
Олександр Рябченко, екс-голова ФДМ

Вплив фактору війни зростає в міру того, наскільки підприємство автономне, від ступеня залежності від держави і частки держзамовлень в обороті.

Приблизне розуміння його масштабу дають спреди українських боргових зобов'язань. Але є й компенсатори: наприклад, підприємство, яке має перспективи експорту в ЄС, в умовах зони вільної торгівлі може коштувати дорожче, ніж у довоєнні часи.

Експерти не схильні вважати наявність військового конфлікту вироком для приватизації − в порівнянні з іншими країновими ризиками. «Крім війни, у нас ще є й інші загрози − дефолт, втручання держави, незавершена революція, − перераховує Дубровський. − Дефолт [України] для зав'язаного на держзамовленнях підприємства − смерть».

На думку Дубровського, як не парадоксально це звучить, але найкращим каталізатором вартості активу є наявність потенційного рейдера, який буде заходити на підприємство і потім нарощувати свою частку для подальшого перепродажу.

«У цьому випадку підприємство становитиме інтерес, за нього буде вестися боротьба. Це найкращий варіант для держави з точки зору наповнення бюджету. Але не факт, що так краще для самого підприємства», − констатує він. Інтерес до пакетів Дубровський прогнозує виключно від нинішнього акціонера чи рейдера − причому інтерес і зацікавленість першого будуть зростати в залежності від наявності другого.

Зацікавленість іноземних гравців експерти одноголосно виключають: іноземні інвестори надто добре обізнані, на що схоже корпоративне управління по-українськи.

1ПАТ «Центренерго»

ПАТ «Центренерго»
Галузь: Енергетика
EBITDA за 2014: 684 млн грн
Власники: держава, фізичні та юридичні особи
Розмір пакету на продаж: 78,29%
Оцінка вартості пакету: 2,4 млрд грн
ПАО «Центрэнерго»
Трипільська ТЕС
Фото УНІАН

ПАТ «Центренерго» − друга після «Дніпроенерго» за величиною енергогенеруюча компанія України, із сумарною встановленою потужністю 7660 МВт. І остання, яка залишається у власності держави. У 2014 році виробила 11356,405 млн кВт/год електроенергії і 258,357 Гкал − теплової енергії. Чистий прибуток «Центренерго» за підсумками минулого року – 70,6 млн гривень.

Центренерго експлуатує три станції − Вуглегірську, Зміївську і Трипільську ТЕС. Дві останні працюють на вугіллі антрацитної групи, весь видобуток якого залишився на окупованих територіях Донбасу. Наприкінці 2014 року Центренерго стала фігурантом скандалу із закупівлею вугілля з ПАР. У підсумку керівника компанії було звільнено з посади, а голову держпідприємства «Укрінтеренерго», яке відповідає за імпортно-експортні операції у сфері енергетики, звільнено, а потім − заарештовано.

За останні півроку керівництво двічі змінювало керівника «Центренерго», вважаючи, що менеджмент не може впоратися із забезпеченням підприємства вугіллям. Навесні 2015 року міністр енергетики Володимир Демчишин заявив, що компанію треба продати, щоб вона змогла працювати в ринкових умовах. При цьому він допустив, що навіть в умовах сьогодення «за доходами та публічністю» вона може зрівнятися з продажем «Криворіжсталі» ArcelorMittal в 2005 році. Forbes утримається від коментарів цієї аналогії.

2АК «Харківобленерго»

АК «Харківобленерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 297,5 млн грн
Акціонери: держава, Костянтин Григоришин, фізичні та юридичні особи
Розмір пакету на продаж: 65%
Оцінка вартості пакету: 1,257 млрд грн
АК «Харьковоблэнерго»
Фото: oblenergo.kharkov.ua

«Харківобленерго» − сьома за величиною компанія в секторі енергопостачань в Україну. Після того, як в 2010 році 28,8% акцій було сконцентровано в руках кіпрського офшору Garensia Enterprises Limited, контроль над яким здійснює Костянтин Григоришин, компанія почала показувати позитивні фінансові результати діяльності.

Починаючи з 2012 року, уряд України методично вносив держпакет акцій компанії в план приватизації. У 2013 році про його продаж оголошувалося двічі. Експерти оцінювали вартість 60% пакету в 500 млн грн, вартість однієї акції − 2,7-3,1 грн. Однак покупця так і не знайшлося.

На сьогодні, за оцінкою Forbes, вартість 65% акцій становить $61 млн, або 1,257 млрд грн. З урахуванням коригування курсу гривні ця оцінка практично збігається з оцінкою дворічної давності.

На торгах вартість компанії може зрости, оскільки її оборот має потенціал до зростання. Цьому сприяють два фактори: зростання роздрібних тарифів для промисловості та комунального сектору, а також збільшення завантаження промпідприємств області та зростання кількості побутових споживачів за рахунок переселенців із зони АТО.

3ВАТ «Сумихімпром»

ВАТ «Сумихімпром»
Галузь: Хімічна промисловість
Збиток за 2014 рік: 45 млн грн
Власник: держава
Розмір пакету на продаж: 99,995%
Оцінка вартості пакету: 1,175 млрд грн
ОАО «Сумыхимпром»
Фото УНІАН

Незважаючи на те, що «Сумихімпром» майже на 100% належить державі, контролює його менеджмент Дмитра Фірташа. Підприємство є одним із найбільших в СНД виробників фосфатних добрив (виготовило 284,6 тис. тонн у 2014 році) і двоокису титану (29,8 тис. тонн за 2014 рік). Фінрезультати вражають менше: операційний збиток гіганта склав більше 92 млн грн.

Збитки − хронічний стан для Сумихімпром. У січні 2012 року Господарський суд Сумської області почав провадження у справі про банкрутство компанії, а в жовтні того ж року ввів процедуру санації. Основними кредиторами підприємства було визначено структури Дмитра Фірташа − «Промислові інвестиції», «Синтез ресурс», «Кримський Титан», «ОСТХЕМ Інтернешнл» і Надра Банк.

У грудні 2014 року кредитори затвердили план санації «Сумихімпром», який передбачає, що повністю оздоровитися завод зможе тільки через 17 років, ліквідувавши наявну в нього реєстрову заборгованість у розмірі 1,4 млрд гривень. 14 січня 2015 року загальні збори кредиторів прийняли рішення про викуп 340 млн гривень боргу в заставних кредиторів, які відмовилися узгодити план оздоровлення заводу: ВіЕйБі Банку, Укрексімбанку і банку Аваль.

Якщо завод все-таки виставлять на торги, то основним претендентом стануть структури Дмитра Фірташа. Це означає, що державі навряд чи вдасться продати підприємство за хоч трохи значущу суму.

4ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»

ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»
Галузь: Енергетика
EBITDA за 2014 рік: 1,24 млрд грн
Власники: держава, Рінат Ахметов
Розмір пакету на продаж: 25%
Оцінка вартості пакету: 965,5 млн грн
ПАО «ДТЭК Днепроэнерго»

«ДТЕК Дніпроенерго» − найбільша енергогенеруюча компанія України із загальною встановленою потужністю 8185 МВт. 2014 рік компанія закінчила з чистим збитком 58,8 млн гривень, проти 1,4 млрд гривень чистого прибутку за 2013 рік. У 2012 році Кіпрський DTEK, який уже володів пакетом у 43,8% від компанії, купив 25% акцій за 1,2 млрд гривень. Тоді холдинг був єдиним учасником приватизаційного конкурсу.

У 2015 році почалися розмови про розірвання цієї угоди і реприватизації − 3 квітня Генеральна прокуратура звернулася до суду з проханням визнати незаконним відчуження держпакетів акцій «Дніпроенерго». У холдингу назвали цей крок Генпрокуратури тиском на інвестора і порушенням прав власників. А також заявили, що готові боротися за компанію навіть у міжнародних судах. За останні три роки ДТЕК інвестував у розвиток «Дніпроенерго» 1,8 млрд гривень, витративши їх зокрема на модернізацію чотирьох енергоблоків.

При продажу залишився пакета акцій, саме ДТЕК буде основним претендентом на його придбання. Найімовірніше, конкурс буде повним повторенням 2012 року, а стартова ціна складе 1,2 млрд грн, тому що виставляється рівноцінний пакет. Хоча свої коригування може внести борг кредиторської компанії − трохи більше 900 млн грн.

5ПАТ «ДТЕК Західенерго»

ПАТ «ДТЕК Західенерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 1,073 млрд грн
Акціонери: держава, Рінат Ахметов
Розмір пакету на продаж: 25%
Оцінка вартості пакету: 779,35 млн грн
ПАО «ДТЕК Западэнерго»
Ладижинська ТЕС
Фото: dtek.com

«ДТЕК Західенерго» − третя за розміром енергогенеруюча компанія України. Забезпечує більше 14% від загального енергобалансу країни, встановлена потужність − 4 707,5 МВт. До її складу входять Бурштинська, Ладижинська і Добротвірська ТЕС. Бурштинська ТЕС до останнього часу працювала в так званому «Бурштинському острові», запаралеленому на енергосистему Європи. Уся вироблена нею енергія йшла на експорт. Але наприкінці квітня два блоки станції було переведено на роботу в енергосистему України.

ДТЕК Ріната Ахметова разом з афілійованим компаніями володіє 70,91% акцій ПАТ «ДТЕК Західенерго». На початку року компанія «Бізнес-Інвест», підконтрольна Ігорю Коломойському і групі «Приват», звернулася до Господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу 45,1% держпакету акцій у зв'язку з відсутністю реальної конкуренції і лобіюванням інтересів Ахметова органами влади на момент продажу. Однак суд 24 квітня вирішив, що «Бізнес-Інвест» не надав достатньо доказів порушень, і відхилила позов.

Таким чином, у конкурентну боротьбу за «ДТЕК Західенерго» можуть вступити сам ДТЕК, а також компанії Ігоря Коломойського. Їм є за що боротися: експорт електроенергії на захід – це чималий прибуток. Тим більше, що Бурштинська ТЕС працює на газовому вугіллі і не залежить від постачання з окупованого Донбасу.

6ВАТ «Запоріжжяобленерго»

ВАТ «Запоріжжяобленерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 185,25 млн грн
Акціонери: держава, Костянтин Григоришин, Ігор Коломойський
Розмір пакету на продаж: 60,25%
Оцінка вартості пакету: 739,25 млн грн
ОАО «Запорожьеоблэнерго»
Фото Shutterstock

ВАТ «Запоріжжяобленерго» входить до четвірки найбільших енергопостачальних компаній України. Незважаючи на те, що держава володіє більш ніж 60% акцій, оперативний контроль над менеджментом та компанією здійснюється офшорними фірмами Костянтина Григоришина та Ігоря Коломойського.

Паралельно брати Суркіси, які контролювали компанію до 2005 року, намагаються забезпечити собі можливість повернутися на підприємство повноправними господарями.

Боротьба за актив відновилася в найкращих традиціях 90-х: 21 квітня мали відбутися збори акціонерів, на яких планувалася зміна керівництва компанії. Однак люди на машинах з написами «Батальйон Дніпро-1» заблокували вхід. А пізніше всіх акціонерів та співробітників було евакуйовано через повідомлення про мінування. 27 квітня невідомі люди не допустили представників ФДМ на територію офісу компанії. Можна стверджувати, що саме між Суркісами і Григоришиним розгорнеться жорстка боротьба за ВАТ «Запоріжжяобленерго», що позитивно позначиться на вартості пакету.

7ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»

ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 820,5 млн грн
Акціонери: держава, Рінат Ахметов, Костянтин Григоришин
Розмір пакету на продаж: 25%
Оцінка вартості пакету: 565,7 млн грн
ПАО 	«ДТЕК Днепроблэнерго»
Фото: dtek.com

Нарівні з «ДТЕК Донбасобленерго» займає лідируючі позиції на ринку постачання електроенергії. У 2012 році в ході приватизаційного конкурсу ДТЕК придбала 50% «Дніпрообленерго» за 660,1 млн грн при стартовій ціні 600 млн грн.

Компанія Ігоря Коломойського «Бізнес-Інвест» і компанія братів Суркісів «Львівобленерго» не залишають надій оскаржити цю приватизацію. Додатковим мотивом для позову стала ситуація нинішньої зими, коли відбувалися аварійні відключення промислових підприємств. «ДТЕК Дніпрообленерго» звинувачували в тому, що вона методично відключає промислові об'єкти конкурентів, при цьому свої заводи залишає з електрикою.

На держпакет акцій може претендувати LarvaInvestmentslimited, підконтрольна Костянтину Григоришину, яка володіє майже 16% акцій. Навіть, якщо не вийде серйозно впливати на політику компанії, пакет у 40% акцій дає право на отримання хорошої суми дивідендів.

8ПАТ «Київенерго»

ПАТ «Київенерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 464,5 млн грн
Акціонери: ДТЕК, держава
Розмір пакету на продаж: 25%
Оцінка вартості пакету: 444,6 млн грн
ПАО «Киевэнерго»
ТЕЦ-5
Фото УНІАН

«Київенерго» можна назвати найбільшим регіональним монополістом України, оскільки компанія є одноосібним постачальником електроенергії більш ніж 3 млн жителів Києва, не кажучи вже про промисловий та комерційний сегмент, а також контролює близько 75% постачання тепла.

Така кількість абонентів перевищує населення деяких областей України. «Київенерго» управляє практично всією енергетичною інфраструктурою Києва, за винятком Дарницької ТЕЦ. При цьому основними своїми активами − ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, електро- і тепломережами столиці − компанія не володіє, а лише орендує їх за символічні суми.

З 2010 року ДТЕК Ріната Ахметова наростив частку в «Київенерго» з 6,1% до 72,4%. Але минулого року актив не приніс власнику надприбутків, навпаки, прибуток оператора зменшився в 12 разів − до 83,8 млн грн. При цьому заборгованість перед «Нафтогазом» за спожите блакитне паливо до початку травня досягла 3,5 млрд грн.

Навряд чи на останній пакет акцій буде претендувати хтось, крім ДТЕК, тож держпакет, швидше за все, піде за початкову суму, або навіть менше, якщо під час торгів не знайдеться охочих купити за стартовою ціною. Цьому сприятиме і той факт, що компанію через абсолютний монополізм можуть перевести під особливий контроль регулюючих органів.

9ПАТ «Хмельницькобленерго»

ПАТ «Хмельницькобленерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 109 млн грн
Акціонери: держава, Олександр Бабаков і Євген Гінер
Розмір пакету на продаж: 70%
Оцінка вартості пакету: 377,6 млн грн
ПАО «Хмельницкоблэнерго»
Фото: hoe.com.ua

Державне підприємство «Хмельницькобленерго» з 2012 року входить до списків на приватизацію.

Джерело Forbes у «Хмельницькобленерго» повідомило, що російська група VS Energy, яка володіє 18,8-відсотковим пакетом акцій, готова була купити компанію ще 2013 року, але під час переговорів щодо угоди так і не було досягнуто взаємовигідного рішення. Незважаючи на заборону участі в приватизації російським компаніям, VS Energy має намір поборотися за актив і цього разу.

В активі компанії – пакети «Чернівціобленерго» (45%), «Закарпаттяобленерго» (50%), «Одесаобленерго» (48%), «Херсонобленерго» (90%), «Рівнеобленерго» (84,6%), «Житомиробленерго» (91% ), «Кіровоградобленерго» (93,5%), «Київобленерго» (89,1%), «Миколаївобленерго» (13,2%).

За підсумками 2014 року оборот компанії досяг понад 1,1 млрд гривень, це найкращий показник за останні п'ять років. Щоправда, зменшився чистий прибуток: із 48,7 млн грн 2013 року до 25,9 млн грн 2014-го. За останні два роки вартість акцій «Хмельницькобленерго» на Українській біржі зросла майже утричі, ринкова капіталізація компанії перевищує 220 млн грн.

10ПАТ «Черкасиобленерго»

ПАТ «Черкасиобленерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 75,9 млн грн
Акціонери: держава, ПрАТ «УкрЕСКО», Костянтин Григоришин
Розмір пакету на продаж: 46%
Оцінка вартості пакету: 329,5 млн грн
ПАО «Черкассыоблэнерго»
Фото: cherkasyoblenergo.com

Сьогодні держава має повний контроль над «Черкасиобленерго», крім пакету в управлінні ФДМ, 25% акцій належить ПрАТ «УкрЕСКО», яку також контролює держава. Офшору, беніфіціаром якого є російський бізнесмен Костянтин Григоришин, належить 26,63% акцій. Саме він основний претендент на купівлю держпакету акцій обленерго.

2008 року СБУ заборонила Костянтинові Григоришину в'їзд в Україну через «протиправну діяльність, пов'язану з організацією низки рейдерських захоплень стратегічно важливих державних підприємств енергетичної галузі».

Ішлося не тільки про обленерго, а й про енергетичне машинобудування, де він контролює «Сумське МНВО ім. Фрунзе», завод «Запоріжтрансформатор» і є міноритарним акціонером харківського «Турбоатома». Незважаючи на антиросійські настрої в новому українському уряді, Григоришину вдається підтримувати і розвивати свій бізнес в Україні.

Крім Григоришина, інтерес до «Черкасиобленерго» раніше виявляли «Енергоінвест холдинг» донецького бізнесмена Ігоря Гуменюка та російська група VS Energy Олександра Бабакова і Євгена Гінера.

11ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»

ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 562 млн грн
Акціонери: держава, Олександр Бабаков та Євген Гінер
Розмір пакету на продаж: 25%
Оцінка вартості пакету: 303,3 млн грн
ПАО «Энергопоставляющая компания «Одессаоблэнерго»
Фото: gazeta.zn.ua

Публічне акціонерне товариство «Одесаобленерго» забезпечує електроенергією понад 5% населення України, або 2,4 млн людей, що проживають в Одеській області.

Боротьба за «Одесаобленерго» тривала мало не 15 років, почавшись ще 1998 року, коли у країні стартувала енергоприватизація. Основними конкурентами були VS Energy Олександра Бабакова та Євгена Гінера і група «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго. Компанія пережила кілька штурмів головного офісу, паралельне існування двох правлінь, численні взаємовиключні рішення судів.

У цій боротьбі за контроль над головною в регіоні енергокомпанією державі відводилася роль стороннього спостерігача. Хоча був прецедент, коли через суперечності щодо держфінансування відновлювальних робіт електромереж Кабмін обіцяв націоналізувати її.

Акціонери змогли врегулювати конфлікт, але в підсумку Жеваго відсунули від керівництва «Одесаобленерго». У серпні 2013 року власником понад 64% акцій «Одесаобленерго» стала група VS Energy, що дало змогу російським бізнесменам дістати не тільки фактичний, а й юридичний контроль над компанією.

Враховуючи частку VS Energy в капіталі «Одесаобленерго», актив навряд чи зацікавить іншого інвестора. Але нині, в умовах політичного протистояння України та Росії, дуже сумнівно, що VS Energy піде на пряму участь у приватизації цієї енергокомпанії.

12ПАТ «Миколаївобленерго»

ПАТ «Миколаївобленерго»
EBITDA за 2014 рік: 110,8 млн грн
Галузь: енергетика
Акціонери: держава, Олександр Бабаков та Євген
Гінер, фізичні та юридичні особи
Розмір пакету на продаж: 70%
Оцінка вартості пакету: 266 млн грн
ПАО 	«Николаевоблэнерго»
Фото: news.pn

Донині ПАТ «Миколаївобленерго» могло викликати інвестиційний інтерес тільки у зв'язці з іншими обленерго південного регіону України. Це підтверджує той факт, що VS Energy, підконтрольна росіянину Олександрові Бабакову в особі ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», довгий час володіє невеликим пакетом акцій, хоча майже не може впливати на діяльність миколаївської компанії. Наприклад, призначення і контроль над керівництвом ПАТ «Миколаївобленерго» повністю залежить від місцевої влади.

Для ПАТ критично важливі навіть невеликі борги, наприклад Чорноморського суднобудівного заводу («Смарт-Груп» Вадима Новинського) у розмірі 20,5 млн грн, чи Первомайського водоканалу – 3 млн грн. Хоча виторг обсягом 110 млн грн свідчить про те, що робота навіть із такими боргами приносить компанії позитивний фінансовий результат.

Остання угода щодо акцій ПАТ «Миколаївобленерго» відбулася на УФБ 6 березня 2015 року. Котирування становили: 0,5 грн – купівля, 1,2 грн – продаж. Оцінки Forbes удвічі вищі: за ціни пакету 266 млн грн (кількість акцій – трохи більш як 11 млн одиниць) вартість продаваної акції становить 2,4 грн. Навряд чи потенційний інвестор погодиться на таку ціну.

З другого боку, підвищення тарифів, потенційне завантаження промислових підприємств і портів, збільшення кількості туристів у літній сезон відкриває перспективу зростання обороту компанії. 70% акцій – це суттєвий пакет, і в Олександра Бабакова можуть з'явитися конкуренти. Хто це може бути, залишається інтригою.

13ВАТ «Тернопільобленерго»

ВАТ «Тернопільобленерго»
Галузь: енергетика
EBITDA за 2014 рік: 70,7 млн грн
Акціонери: держава, Ігор Коломойський, Костянтин Григоришин
Розмір пакету на продаж: 50,1%
Оцінка вартості пакету: 184,8 млн грн
ОАО «Тернопольоблэнерго»
Фото: zz.te.ua

Незважаючи на те, що держава володіє контрольним пакетом акцій, оперативне управління компанією здійснює менеджмент Костянтина Григоришина. Це відбувається за мовчазної згоди іншого міноритарія – Ігоря Коломойського, який опосередковано контролює 24,99% через Bikontia Enterprises Limited. Григоришин – відповідно 15,1% через LarvaInvestmentslimited.

У 2011–2013 роках тернопільський оператор електромереж стабільно приносив дивіденди власникам. А ось 2014 року «Тернопільобленерго» зафіксував 15,7 млн грн чистого збитку. Фінансовий провал почав компенсуватися вдалим початком 2015-го – у першому кварталі 2015 року прибуток компанії становив 34,7 млн грн. Ці показники можуть збільшити конкуренцію серед потенційних покупців.

Крім того, ринок збуту в Тернопільській області не дуже великий, тому компанія цікава у зв'язці з «Львівобленерго» та «Прикарпаттяобленерго». Обидві ці компанії контролюють фірми братів Суркісів, і вже зафіксовано випадки зриву зборів акціонерів і зміни топ-менеджменту у компаніях, які цікавлять їх («Тернопільобленерго» та «Запоріжжяобленерго»), напередодні приватизації.

14ВАТ «Одеська ТЕЦ»

ВАТ «Одеська ТЕЦ»
Галузь: енергетика
Збиток за 2014 рік: 107 млн грн
Акціонери: держава
Розмір пакету на продаж: 99,99%
Оцінка вартості пакету: 142,65 млн грн

Перевагою цієї теплоцентралі, яка забезпечує теплом і гарячою водою центр Одеси, є її технічна можливість паралельно працювати і на газі, і на вугіллі. Усі попередні роки Одеську ТЕЦ експлуатували, не дотримуючись технічних регламентів. Місцева влада періодично ремонтувала її і реконструювала котли, але комплексної модернізації не проводили.

«Це ТЕЦ, на яку, образно кажучи, шкода грошей, щоб викинути. У попередні роки її цілеспрямовано доводили до банкрутства, щоб задарма продати зацікавленим особам. По суті, якщо її приватизувати, то насамперед заради землі, щоб на її місці побудувати який-небудь паб «Гамбрінус», – поділився з Forbes співрозмовник у Міненерговугілля.

Щоб зберегти теплоцентраль, її приватному власникові доведеться інвестувати значні кошти в її модернізацію. У попередні роки інтерес до придбання Одеської ТЕЦ виявляли декілька потенційних покупців: Group DF Дмитра Фірташа, VS Energy Олександра Бабакова та Євгена Гінера, яка вже контролює «Одесаобленерго», а також одеський бізнесмен Ігор Учитель, який контролює «Одесагаз» і є найбільшим кредитором ТЕЦ.

15ПАТ «Сумиобленерго»

ПАТ «Сумиобленерго»
EBITDA за 2014 рік: 53,4 млн грн
Галузь: енергетика
Акціонери: Костянтин Григоришин, Ігор Коломойський
Розмір пакету на продаж: 25%
Оцінка вартості пакету: 136,3 млн грн
ПАО 	«Сумыоблэнерго»
Фото: like.sumy.ua

Одна з «найспокійніших» компаній у плані приватизації. На сьогодні близько 44% акцій належить фірмам, підконтрольним Костянтинові Григоришину, ще 25% – фірмам, підконтрольним Коломойському. Виторг отримує невеликий, але стабільний. Структура споживання: 40% – промисловість, ще 40% – населення і сільгосппідприємства. Решта – комунальна та бюджетна сфери. На суттєве зростання обороту чекати не варто.

«Сумиобленерго» завжди діяло, скажімо так, у регіональній зв'язці з «Харківобленерго». Охочих купити останній пакет акцій, крім Григоришина, не спостерігається. Наприклад, у червні 2014 року 25-відсотковий пакет акцій було виставлено на Українській фондовій біржі за стартовою ціною 162,8 млн грн. Торги скасували, тому що не було подано жодної заявки.

Брак інтересу інвесторів можна пояснити розташуванням Сумської області на півночі України, де якраз розгорталися запеклі бої, а біля наших північних кордонів стояли російські війська. Але, найімовірніше, головною причиною відсутності попиту стала завищена вартість пакету.

За оцінками Forbes, цей пакет коштує не більш як 136,5 млн грн, тобто на 20% нижче від оцінки ФДМ. Можливо, конкурсну вартість доведеться ще зменшити, але боротьби за цей пакет точно не буде.

16Шахта «Надія»

Шахта «Надія»
Галузь: вугільна промисловість
Збиток за 2014 рік: 31,6 млн грн
Акціонер: держава
Розмір пакету на продаж: 100%
Оцінка вартості пакету: 119,3 млн грн
Шахта «Надежда»
Фото: miningwiki.ru

Шахта «Надія» є самостійним акціонерним товариством і не входить до вугільних об'єднань Львівської області. Видобуває газове вугілля, на її частку припадає 0,7% від загального видобутку рядового вугілля – 168,5 тис. тонн (дані за 2013 рік).

З 2003 року уряд повністю зупинив фінансову підтримку шахти, відтоді всі витрати покривають за рахунок продажу продукції. До 2012 року «Надія» була прибутковою, проблеми почалися, коли знизилися закупівельні ціни на вугілля. 2014-го підприємство спрацювало з чистим збитком 31 млн грн. Сьогодні шахта стикається з проблемою реалізації видобутого вугілля.

Підприємство, яке для Соснівки є містоутворювальним, неодноразово намагалися закрити через його «безперспективність», але для цього довелося б позбавити роботи близько 1 000 працівників. Потенційний покупець муситиме провести глобальні структурні перетворення, збільшити видобуток і зменшити штат працівників. Продати шахту за стартову ціну навряд чи вдасться. Зважитися на купівлю може тільки нинішній менеджмент.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Aleksandr Topal
Aleksandr Topal — 08.06.2015, 09:51

Я думаю так:
1. Оценка имущества проводилась в гривне, ещё при курсе 8 грн/долл.;
2. Кредитовали предприятия в долларе при курсе 8 грн/долл. (причём сразу возникает интересный вопрос - какой банк принадлежит Рошенке);
3. Искусственный обвал гривны, в три раза уменьшил стоимость предприятия и также, в три раза увеличил долг предприятия;
4. Бизнесмены и международные компании, получающие прибыль в долларе купят эти предприятия в 6 раз дешевле.
Вот Вам и схема, от Гонтаревой и Рошенки ("пришла пора отбивать капиталовложения, а о людях БОГ позаботится").

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Скромна чарівність біткоіна: українські реалії використання криптовалют
Хоча криптовалюти поки що офіційно заборонені в Україні, країна входить у топ-5 країн світу за кількістю користувачів різними біткоін-гаманцями