«Очистити банк»: кого залишили без активів

У яких банках співвідношення балансової вартості найменше відповідає оціночній

Учора прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк нагадав про те, що Фонду гарантування вкладів фізосіб потрібно ще 20 млрд грн на виплати вкладникам неплатоспроможних банків. Враховуючи амбіції уряду щодо підвищення соціальних стандартів, на яке потрібно приблизно 10 млрд гривень, новина про рекордні залишки на коррахунках уряду фактично нівелюється.

	«Очистить банк»: кого оставили без активов
Фото: УНІАН

Падіння 56 банків з початку 2014 року призвело до того, що Фонду гарантування вкладів уже довелося виплатити за цей час 47 млрд грн і ще потрібно виплатити близько 15 млрд.

На момент початку фінансової кризи таких коштів у ФГВ не було, тому виплати довелося здійснювати за рахунок позик. Гроші Фонду виділялися з бюджету, а іноді від МФО. Наприклад, ще в 2014 році Світовий банк підтримав Фонд позикою в $500 млн, а тиждень тому було підписано угоду з Німецькою кредитною установою − KfW про кредит на суму $200 млн.

Збиткові гіганти

Понад 60 млрд гривень гарантованих виплат вкладникам − це не всі втрати держави, спричинені банківською кризою. Станом на 1 серпня заборгованість неплатоспроможних банків перед НБУ становила майже 46 млрд грн. Практика показала, рефінансування від Нацбанку не завжди допомагало проблемним фінустановам вийти з кризи. Як писав Forbes, серед лідерів підтримки від регулятора значилися банки VAB, «Фінансова Ініціатива» і «Дельта», які згодом стали неплатоспроможними. Більше того, в тому ж Дельта-банку прокуратура зараз розслідує виведення майже 5 млрд гривень, отриманих як рефінансування.

Крім цього заборгованість неплатоспроможних банків на початок третього кварталу перед державними/бюджетними організаціями (в тому числі, держбанками, Фондом соцстрахування, Пенсійним Фондом України і т.д.) становила майже 15 млрд гривень. Більше половини цієї суми заборгував тільки один Дельта-банк − майже 9 млрд грн.

Претензії Фонду гарантування вкладів до власників неплатоспроможних установ уже досягли 88 млрд гривень, однак досі успіхи Фонду в судах були дуже незначними. При цьому, незважаючи на такі колосальні збитки, практично всі власники, які виводили кошти вкладників зі своїх банків, уникли покарання.

Заборгованість неплатоспроможних банків на початок третього кварталу перед державними/бюджетними організаціями (в тому числі, держбанками, Фондом соцстрахування, Пенсійним Фондом України і т.д.) становила майже 15 млрд гривень. Більше половини цієї суми заборгував тільки один Дельта-банк − майже 9 млрд грн

Міжнародні кредитори вимагали посилення відповідальності банкірів ще влітку 2014 року, до падіння більшості великих банків. Однак Фінансовий комітет Верховної Ради 7-го скликання зробив усе можливе, щоб цього уникнути: із прийнятих законопроектів випали цілі блоки, що стосуються посилення відповідальності банкірів.

У результаті законодавство зазнало лише «косметичних» правок, за якими нікого до відповідальності притягти так і не вдалося. Більш серйозно норми посилилися тільки в березні 15-го року − в акурат після того, як з ринку було виведено найважливіших гравців, які втратили платоспроможність, − «Надра» і «Дельта».

Проблеми з притягненням до відповідальності людей, винних у такому рясному «банкопаді», виникають як через прогалини в законодавстві та небажання парламентаріїв вчасно заповнювати їх, так і через брак політичної волі у вищих ешелонів влади. Враховуючи, що тільки у Фінансовому комітеті Верховної ради низка депутатів пов'язана з виведенням активів чи відмиванням коштів, безкарність банкірів виглядає цілком закономірною.

Наприклад, членом Комітету є Леонід Клімов – власник неплатоспроможного Імексбанку; колишній власник Ерде Банку Руслан Демчак, якого звинувачували у відмиванні коштів; а також партнер Дмитра Фірташа – Іван Фурсін, який був пов'язаний із неплатоспроможним Надра Банком.

Банківські чистильники

Утім, якщо подивитися на співвідношення оцінної вартості активів неплатоспроможних банків до балансової, то стає очевидно, що очищував банківський сектор не так НБУ, як самі банкіри.

Наразі ліквідаційна маса сформована за 25 банками. Щодо решти оцінювання активів ще не завершено, тож, відповідно, міркувати про співвідношення оцінної вартості до балансової за ними поки що некоректно. Але якщо поглянути хоча б на 25 фінустанов із «вирішеною долею», то цифри говорять самі за себе.

За цими банками Фонд виплатив 18,5 млрд гривень. Сумарна оцінна вартість їхніх активів становить 14,6 млрд грн, майже половина з яких – це активи банку «Форум», який було виведено з ринку з політичних мотивів. Водночас сумарна балансова вартість активів без урахування резервів за цими 25 банками становила 86 млрд грн.

Найбільш «очищеними» від активів виявилися банки «Таврика», УФС та Інтербанк. У них відношення оцінної вартості до балансової дорівнює 0,58%, 0,71% і 0,80% відповідно. Не надто відстали в «очищенні банківської системи» «Реал» і «Меліор» із показниками 1,55% і 1,33%.

При цьому найбільше покриття показують більші банки. Так, співвідношення оцінної вартості до балансової в банку «Форум» – 41,12%. У Єврогазбанку – 42,1%, у банку «Прайм» – 44,48%.

Оцінна вартість активів неплатоспроможних банків повністю покриває гарантовані виплати Фонду у восьми випадках. Наприклад, у банку «Форум» відношення оцінної вартості до гарантованих виплат становить 245%.

Найбільше покриття показують більші банки. Так, співвідношення оцінної вартості до балансової в банку «Форум» – 41,12%. У Єврогазбанку – 42,1%, у банку «Прайм» – 44,48%

Водночас найменш витратними для бюджету є банки, які виводили з ринку за статтями фінмоніторингу – за конвертаційну діяльність. Скажімо, у Прайм Банку співвідношення оцінної вартості активів до гарантованих виплат ФГВ становить 1040%, а в Інтеркредитбанку – 13037%. Водночас оцінна вартість його активів – лише близько 40 млн гривень, що трохи згладить втрати ФГВ за більшими банками.

При цьому найцікавіші цифри – ще попереду, коли Фонд гарантування вкладів сформує ліквідаційну масу в таких великих банках, як «Дельта», «Надра», Імексбанк, VAB, «Фінансова ініціатива», крах яких спричинив найбільші збитки для бюджету. За даними Forbes, у цих установах спостерігалося як роздуття активів за допомогою сміттєвих цінних паперів, так і спотворення звітності, за яке навесні ввели відповідальність. При цьому більшість банкірів, опитаних Forbes, висловили сумніви в тому, що реальні винуватці падіння цих банків нестимуть якусь відповідальність: політичний вплив дасть їм змогу уникнути законодавчого переслідування.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Сергій Шелест
Сергій Шелест — 10.09.2015, 13:53

20 млрд. грн. вкрали і нікого не засудили. Правова держава нічого не скажеш.

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Розрубати гордіїв вузол: єврооблігаційні LPN-структури і нові правила оподаткування
Про нові правила оподаткування відсотків, що виплачуються українськими емітентами так званих «облігацій участі в кредиті» на міжнародних ринках капіталу
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Примус у приватному порядку: нововведення в сфері виконання судових рішень
Чи стане інститут приватних виконавців необхідною і достатньою умовою ефективної і об'єктивної роботи судової системи