Закон на 50 мільярдів: чи вдасться перемогти корупцію в держзакупівлях

І чого чекати бізнесу від нових правил проведення тендерів

Вчора Верховна Рада ухвалила закон про приведення держзакупівель у відповідність із міжнародними стандартами. За цей документ, поданий до парламенту Кабінетом міністрів, проголосував 251 народний депутат. Прийняття закону – в основному заслуга громадських організацій та Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Закон на 50 миллиардов: удастся ли победить коррупцию в госзакупках
Фото Shutterstock

«Це один із двох ключових законів, які забезпечують правову основу для реформи системи держзакупівель. Мета реформи − перемогти корупцію в тендерах, а для цього необхідно перевести всі торги в прозору електронну форму», − розповідає заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов.

Серед ключових пунктів законопроекту №2087а він виділяє такі:

  • Компанії-учасниці тендеру будуть зобов'язані розкривати кінцевих бенефіціарів.
  • Усі дані про запропоновані умови та ціни мають бути загальнодоступними.
  • Заборонено оскаржити торги в останній день перед розкриттям пропозицій, що унеможливить поширений нині метод зриву торгів.
  • Знімаються зайві бюрократичні бар'єри: повний пакет документів потрібно буде подавати тільки компанії-переможцю, а не всім учасникам, як було раніше.

«Це відповідає європейській практиці self declaration − учасник заявляє, що він відповідає вимогам, і цього достатньо для участі в торгах. Таким чином, навіть невелика компанія зможе подаватися на кілька тендерів одночасно без зайвої паперової тяганини. А документи готувати тільки в разі перемоги», − пояснює Нефедов.

Триєдина реформа

Старший аналітик Transparency International Віктор Нестуля вважає, що головні законодавчі нововведення можна розділити на три блоки: антикорупційні новації; дерегуляція і спрощення доступу бізнесу до держзакупівель; а також приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

Тільки учасник, якого визначено переможцем тендеру за його ціновою пропозицією, надає всі необхідні довідки. При цьому замовник не має права вимагати ті довідки, які він може сам отримати з відкритих реєстрів

Серед антикорупційних ініціатив експерт виділяє обов'язкову перевірку кінцевих бенефіціарів компаній-учасників; умову про те, що при розкритті пропозицій демонструється документ, у якому вказується інформація про ціну; а також те, що всі протоколи оцінки пропозицій повинні публікуватися на веб-порталі. Крім того, учасник отримує право звернутися до замовника за детальним роз'ясненням причин його дискваліфікації чи відхилення пропозиції. Вводиться право виправлення формальних помилок.

Серед дерегуляційних новацій − введення принципу посткваліфікації. Як йшлося вище, це означає, що тільки учасник, якого за його ціновою пропозицією визначено переможцем тендеру, надає всі необхідні довідки. При цьому замовник не має права вимагати ті довідки, які він може сам отримати з відкритих реєстрів. Функція моніторингу переходить від Мінекономіки до Держфінінспекції; при цьому остання не має права втручатися у проведення процедур закупівлі.

За міжнародними стандартами, законопроект вводить цінові пороги для публікації оголошень про закупівлю англійською мовою: для товарів і послуг − 133 000 євро, для робіт – 5,15 млн євро. Крім того, у випадку, якщо закупівля має міжнародний характер, термін подання пропозицій збільшується до 40 днів.

Тендер із відкритим забралом

«Дуже важлива поправка − право виправлення формальних помилок. Звичайно, це не обов'язок, і замовник може таким правом не користуватися. Але коли ми матимемо випадки дискваліфікації пропозицій із вигіднішою ціною через відсутність якихось підписів/печаток чи номерів сторінок − тут вже замовнику не відкрутитися. Адже якщо він зацікавлений в економії та ефективності, то він таким правом неодмінно скористається», − наголошує Віктор Нестуля.

Олександр Пінчук, керуючий партнер АО «Правова група «Домініон», серед плюсів нового законодавства виділяє унеможливлення блокування держзакупівель шляхом подання позову до суду і відкриття судового провадження. Також позитивом він називає спрощення участі у процедурах закупівлі і можливість внесення змін до запиту цінових пропозицій.

Крім цього, пропозиції учасників більше не є конфіденційною інформацією − вона має бути розміщена на веб-порталі. «При цьому учасник, який не став переможцем, має право запросити, а замовник зобов'язаний протягом п'яти днів надати детальнішу інформацію про пропозицію переможця. Також рішення комітету з конкурсних торгів тепер буде оформлятися із зазначенням результатів поіменного голосування членів комітету», − підкреслює керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group Анатолій Косован.

Із важливих нововведень юристи також виділяють вимогу до учасників про наявність у єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про їх кінцевих бенефіціарних власників. «Водночас, на жаль, документ не містить відповідальності за невиконання замовником обумовлених зобов'язань. Також бізнесу відомий не один спосіб, як уникнути вказування у згаданому реєстрі кінцевого власника», − наголошує Косован.

Крім того, новий закон гармонізує законодавство про держзакупівлі з європейським, що потенційно має відкрити українським компаніям вихід на нові ринки. «Україна сьогодні знаходиться на заключному етапі переговорів про приєднання до GPA WTO. Потенційно наші підприємства можуть отримати доступ на ринок держзакупівель 48 країн світу, обсяг якого становить $1,7 трлн. Законопроект виправив формальні невідповідності. Якраз сьогодні група МЕРТ знаходиться в Женеві і переконує членів GPA підтримати Україну», − розповідає Нестуля.

Далі − більше

У самому МЕРТ сподіваються, що незабаром українські виробники зможуть брати участь у держтендерах найбільших економік світу − США, Канади, Сінгапуру і т.д. «Це − найпростіший шлях для українського експорту. Адже взяти участь у закордонному держтендері – значно швидше, дешевше і простіше, ніж пробивати собі шлях на полицю в закордонному супермаркеті. Досить буде просто вибрати відповідний тендер через інтернет і оформити заявку», − пояснює масштаб перспектив Нефьодов.

Це − найпростіший шлях для українського експорту. Адже взяти участь у закордонному держтендері – значно швидше, дешевше і простіше, ніж пробивати собі шлях на полицю в закордонному супермаркеті. Досить буде просто вибрати відповідний тендер через інтернет і оформити заявку
Максим Нефьодов, заступник глави МЕРТ

Відкриття нових можливостей, за словами аналітиків, може підштовхнути бізнес до подальшого розвитку. «Всім відомо, що інтерес бізнесу до участі в торгах не дуже високий. У тому числі, це пов'язано й зі складністю підготовки документів. Принцип посткваліфікації та перевірки довідок безпосередньо замовником значно спрощує цей процес. Ми очікуємо зростання конкуренції в середньостроковій перспективі», − каже Нестуля.

Крім можливої економічної експансії українських виробників експерти очікують від цих законодавчих ініціатив як позитивного впливу на бюджет, так і скорочення корупційної складової. На даний момент в МЕРТ оцінюють збитки від корупції та неефективного використання коштів у 20% від річного обсягу закупівель. У цінах 2014 року держзакупівлі склали близько 250 млрд гривень.

«За приблизними підрахунками, близько 10%, або 25 млрд гривень − це пряма корупція. Тобто хотіли вкрасти − і вкрали. Ще 25 млрд гривень − це орієнтовні втрати від неефективного проведення закупівель. Коли вкрасти, може, і не хотіли, але так недбало проводили закупівлі, що витратили багато грошей, − розповідав напередодні голосування закону Максим Нефьодов в інтерв'ю ЗМІ. − Звідси й орієнтовна сума втрат − і, відповідно, потенційної економії − в 50 млрд гривень на рік. Однак вона може виявитися як меншою, так і більшою».

У МЕРТ також вказують, що другий законопроект, необхідний для успіху реформи, − «Про електронні (публічні) закупівлі» незабаром буде подано до парламенту. «Він забезпечить повномасштабний перехід на електронну систему держзакупівель ProZorro, яка сьогодні успішно реалізується в пілотній версії. Прийняття цих законів дозволить розпочати переведення всіх державних замовників − міністерств, відомств, держкомпаній, комунальних підприємств і т.д. − на електронну систему», − каже Нефьодов. «Цей закон повинен забезпечити повний перехід всіх закупівель у країні на електронний формат. Від нього і його виконання буде залежати, наскільки антикорупційним, як його називають, буде прийнятий закон про держзакупівлі», − підкреслює Олександр Пінчук.

Гладко на папері

Водночас експерти зазначають, що в новому законодавстві з'явилися і нові − досить неоднозначні − положення. «Встановлюється, що Кабінет міністрів буде визначати порядок видачі якогось єдиного документа, що підтверджує відповідність учасника процедури вимогам ч.ч. 1 і 2 ст. 17 закону. На даний момент факт відповідності підтверджується або заявами самого учасника, або копіями внутрішніх документів. Що ж це буде за новий єдиний документ і яку мету він переслідує − не зовсім ясно», − вказує старший юрист юридичної фірми «Антика» Олександр Третьяков. За його словами, є ризик, що на практиці це виллється в чергову «годівницю» для обраних організацій, і даний документ будуть в добровільно-примусовому порядку вимагати у всіх процедурах закупівлі.

В цілому експерти позитивно оцінюють зміни, однак не виключають, що деякі моменти можуть призвести до нових зловживань на ринках закупівель. «Прогнозувати однозначний успіх досить складно. Будь-яке спрощення у вимогах може бути використано як можливість для зловживань. Так само, як і збільшення вартості предметів закупівель, які підлягають регулюванню цим законом. Навіть найпрогресивніші зміни в законодавстві не дадуть бажаного і настільки очікуваного нами результату без зміни осіб, які застосовують ці закони, та їхніх підходів», − резюмує Косован.

«Прийняття закону − досить позитивний фактор, однак про його вплив на практичний бік проведення держзакупівель судити ще рано. Разом з тим, одне є очевидним вже зараз: якихось кардинальних реформ і реального приведення цієї сфери у відповідність зі світовими стандартами очікувати поки що не варто», − вважає Третьяков.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Ядерний ренесанс: чому атомну енергетику ще рано списувати в утиль
Україні на тлі світового пожвавлення будівництва АЕС час подбати про розроблення програми розвитку ядерного енергопромислового комплексу в рамках загальноенергетичної стратегії країни
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Своя атмосфера: НБУ знижує облікову ставку
Як це вплине на українську економіку й банківський ринок
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
На ПриватБанк припадає половина всього рефінансування, виданого фінансовим установам України
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
Зараз на головній
Річ у собі: чому Конституція України перетворюється на бутафорію
Річ у собі: чому Конституція України перетворюється на бутафорію
І як Україна перестала бути соціальною державою
Ядерний ренесанс: чому атомну енергетику ще рано списувати в утиль
Ядерний ренесанс: чому атомну енергетику ще рано списувати в утиль
Україні на тлі світового пожвавлення будівництва АЕС час подбати про розроблення програми розвитку ядерного енергопромислового комплексу в рамках загальноенергетичної стратегії країни
Філософія менеджменту: вічно наздоганяючи Японію
Філософія менеджменту: вічно наздоганяючи Японію
Творець брендів Panasonic, Technics і National Коносуке Мацусіта – про те, які компанії пануватимуть на ринку нашої країни через 20 років
Куди поїхати влітку: батьківщина шампанського Реймс
Куди поїхати влітку: батьківщина шампанського Реймс
І п’ять видів вина, які обов'язково потрібно скуштувати