Їстівна політика: що стоїть за блокадою Криму

Акцію з блокування провезення товарів її організатори розглядають як перший етап деокупації півострова

Вчора вдень на кордоні з Кримом активісти заблокували рух вантажних машин, які везуть українські продукти на півострів. Постачання товарів не здійснюється на всіх пунктах пропуску в Херсонській області – «Чаплинка», «Чонгар» і «Каланчак» (дивіться фотогалерею Forbes).

Основний організатор акції – Меджліс кримськотатарського народу, до якого приєднався «Правий сектор». За словами представників Меджлісу, акція отримала всеукраїнську підтримку. Уряд поки уникає офіційних заяв щодо цього, хоча на етапі підготовки уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявляв, що перші особи держави підтримують ідею проведення такої акції.

Їстівна політика: що стоїть за блокадою Криму
Фото УНІАН

Командир добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Андрій Стемпіцький розповів Forbes, що блокуються всі вантажні автомобілі – як на в’їзді у Крим, так і в Україні. Активісти пропускають тільки пасажирські автобуси й легкові автомобілі. «Головна мета – показати, що Крим – це Україна, і заблокувати будь-які постачання товарів», – підкреслив Стемпіцький.

«Півострів свободи»

Нагадаємо, рівно рік тому, 27 вересня 2014 року, набув чинності закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на окупованій території України». Згідно з цим документом, на території Криму вводився спрощений режим оподаткування й особливий порядок розрахунків (з дозволом мультивалютних операцій). Крім того, вводилися митні процедури з оформленням відповідних декларацій.

Багато бізнесменів тоді вбачали за ухваленням цього закону приховане визнання українською владою анексії Криму і спробу «гармонізувати» українське законодавство до законів РФ. Їхні опоненти тлумачили цей закон як вимушений захід із метою забезпечення хоча б мінімального контролю над переміщенням вантажів між материком і півостровом.

За рік функціонування в такому режимі це питання знову опинилося в центрі уваги. За словами Ростислава Кравця, адвоката, старшого партнера адвокатської компанії «Кравець та Партнери», українські виробники на законодавчому рівні можуть безперешкодно ввозити товари на територію Криму. Так що блокування автодоріг має швидше політичний підтекст. «Кримські татари просто хочуть привернути увагу влади до питання анексії», – зазначає Ростислав Кравець.

За словами заступника начальника УМВС у Херсонській області Іллі Ківи, до опівдня 21 вересня на адміністративному кордоні між Херсонською областю та Кримом накопичилося приблизно 300 вантажівок. «Машини частково розвертаються й покидають своє місцеперебування в Каланчаку й Чаплинці. У Чангарі ми вже закріпилися ґрунтовно, привезли туди мобільні блокпости, виставили оборону», – заявляв він раніше в телефонній розмові з журналістом телеканалу «112».

Цивільні на марші

Водночас організатори та учасники акції позиціонують її як «громадянську блокаду», що, по ідеї, має виключати ймовірність силових протистоянь. «У Меджлісу тільки мирна позиція, тому акція є мирною. Але ми не можемо контролювати російські військові формування. На жаль, вчора була інформація, що велика кількість російських машин їхала на окуповану територію й рухалася до адміністративного кордону», – розповідає Євгенія Андреюк, заступник координатора громадської ініціативи «Крим SOS».

За її словами, прихильники акції нарікають, що таку блокаду потрібно було проводити раніше – можливо, відразу після анексії Криму. «Ми добре бачимо, акція є вимушеною. Меджліс ужив дуже багато заходів і після настільки тривалого терміну змін позиції щодо Криму немає: відсутня стратегія повернення Криму», – говорить Євгенія Андреюк.

Як раніше писав Forbes, через рік після початку активної фази протиправного «приєднання» півострова до Росії, українська влада не подала в міжнародні суди жодного майнового позову України до РФ, як і позову за фактом анексії української території.

І, за словами українських активістів, причин у нинішньої блокади кілька: насамперед акція спрямована на деокупацію Криму. Організатори, серед іншого, вимагають якнайшвидшої розробки і прийняття законів, які скасовують так звану «вільну економічну зону» в Криму.

«Блокада Криму − перший етап у його деокупації. Ми маємо своє бачення цих етапів, це шлях повернення Криму до складу України. Українська держава наступним етапом може ввести ембарго на нафту або припинити роботу банківської системи Swift. Ми хочемо привернути увагу іноземної спільноти і самої України до питання Криму. Важливо, щоб він не відходив на другий план», − розповів Forbes Рефат Чубаров, лідер Меджлісу кримськотатарського народу.

За словами Євгенії Андреюк, вимоги організаторів акції є і до України, і до Росії. Від першої хочуть домогтися чіткої і єдиної політичної позиції з питання Криму, а від другої − припинення переслідувань кримських татар та активістів, а також звільнення українських політичних в'язнів, зокрема, Надії Савченко та Олега Сенцова.

Прибуткове протистояння

Коментуючи дану ситуацію кореспонденту Forbes, Євгенія Андреюк зазначила, що асортимент ввезених до Криму з України товарів вельми широкий. При цьому багато постачальників не оплачують митні збори і заробляють на нелегальних поставках.

Опитані Forbes представники бізнесу в основному відмовлялися публічно коментувати блокаду і всі події, з нею пов'язані, оскільки не бажають, щоб назви їхніх компаній фігурували в контексті політичних проблем. «Так звана «блокада» − більше PR-хід для внутрішнього споживача. Фактично вона призведе тільки до збільшення контрабанди. Аналогічна ситуація в «ДНР» і «ЛНР». Крим не забезпечує себе продовольством, значить, поставки товару туди − це прибуток для українських підприємців, причому, далеко не великих», − зазначив на правах анонімності власник однієї з компаній.

За його словами, блокада ще більше віддаляє Україну від півострова «в той час, коли обом сторонам необхідно йти новим інтеграційним шляхом». Якщо з боку Криму це робити важко через тотальний ідеологічний вплив з боку мас-медіа, то з боку України слід шукати шляхи для донесення позитивного досвіду, який країна отримує завдяки активним елементам того ж громадянського суспільства. Торгівлю з Кримом, за словами підприємця, також слід продовжувати, створивши адекватні законодавчі рамки цього процесу.

За даними ДФС України, за І квартал 2015 року на територію Криму з України ввезено товарів на $235,7 млн, а вивезено з Криму в Україну на $8 млн. У товарній структурі експорту в Крим переважають молоко, молочні продукти і яйця птиці − їх вивезено $18,6 млн; м'ясо та продукти з нього − $16,7 млн; корми − $9,2 млн; цукор і кондитерські вироби − $6,4 млн; овочі − $5,5 млн.

За даними Кримстату, оборот роздрібної торгівлі в Криму в січні-серпні 2015 року склав 116,4 млрд рублів ($1,77 млрд), а оборот громадського харчування за цей же період – 3,66 млрд рублів ($55,76 млн).

За січень-червень поточного року на півострів з України було доправлено товарів на $19,69 млрд (35,4% всього кримського імпорту).

«Є різні дані. Митна статистика Криму і Севастополя демонструє, що залежність Криму від України − лише 1,5%. Будь-які непрямі підрахунки показують, що це не так. У продовольчій групі товарів сьогодні оцінки від 20 до 50%, у промисловій − від 5% до 25%», − коментує економіст Андрій Блінов.

Експерти впевнені, що оскільки акція має швидше політичний характер, на економіці України вона особливо не позначиться, а в Криму можуть зрости ціни на продукти харчування та зменшитися їх асортимент. «Думаю, що акція для України нічим особливим не загрожує. Крим і до окупації не був настільки економічно значущим [в торговому балансі]. А зараз то вже точно. Деякі постачальники більше не зможуть заробляти на нелегальних поставках. Це більше політична акція. У всякому разі, для нас. Мета − показати, що ніхто не збирається погоджуватися з анексією», − впевнений Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна».

За словами політолога, виконавчого директора Центру суспільних відносин Євгена Магди, акцією з блокади Криму Україна включилася в технології гібридної війни. В даному випадку силові методи другорядні, а більший наголос робиться на економічні та інформаційні важелі. «Це добре. Діяти іноді потрібно гнучко і жорстко. Потрібно боротися за свої інтереси», − упевнений Магда.

Нагадаємо, що в березні 2014 року, після анексії Росією, Автономну Республіку Крим було оголошено тимчасово окупованою територією. Між материковою Україною та Кримським півостровом встановлено адміністративну межу.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі
Судовий розгляд за позовом до російського «Газпрому» увійшов до вирішальної фази
Населення стане єдиним донором «Укргазвидобування»
Чому компанія не в змозі засвоїти інвестиційні кошти
Світло у вікні: як працює спрощений режим на українській митниці
І чому бізнес досі страждає від корупції та зловживань митників
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 4
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Виталий Борейко
Виталий Борейко — 28.09.2015, 09:57

Какие к чёртовой матери "налоги и зарплаты сельхоз производителей"??? Нельзя кормить оккупанта. И точка. Потому что каждая копейка, не потраченная парашей на перевозку еды в Крым, пойдёт на снабжение сепаров на Донбассе. На ракеты, снаряды, патроны, танки...
И в свете этого попытка устроить на границе Крыма "логистический центр", где могли бы затариться крымцы - такой же бред. Крымцы превратятся в челноков, которые будут кататься через границу и таскать еду по десять-пятнадцать кругорейсов за день. А на той стороне границы их будут ждать фуры, куда эта еда будет сложена - и дальше её развезут по супермаркетам. Такая практика давно и прочно отработана на границе с Польшей. Давайте не строить иллюзий, блокада - так блокада. Надо бы ещё электроэнергию отрубить, и подачу газа. А зимой в Крыму не жарко, даже на ЮБК.
Бюджет параши не резиновый, Крым камнем висит на его шее и тянет на дно. Давайте же не облегчать эту участь, быстрее параша обанкротится - быстрее вернётся Крым.

А для поклонников зарабатывания бабла на всём подряд - сейчас торговать с Крымом всё равно, как если бы СССР продавал Германии продукты питания в 1942 году, в разгар войны, оправдывая это тем, что это мол заработок, это выгодно, а деньги не пахнут. Вам такая ситуация не кажется бредовой? Вот аналогичный бред - торговать с Крымом.

Костя Криленко
Костя Криленко — 27.09.2015, 18:46

Ну и нормально все, мы как Россия, они же нам газ перекрывали и как то выжили без денег, ну и мы проживем, а продукты всегда есть и будут в цене.

Aleksandra Chibizova
Aleksandra Chibizova — 25.09.2015, 10:11

Все верно. Производители сельхоз продукции, которые раньше отправляли ее в Крым, после подписания Асоциации легко могут перенаправить свою торговлю на Евросоюз. И ведь в ЕС можно заработать в десятки раз больше чем в Крыму.
Торговля продуктами с Евросоюзом - это фирменная марка.укр -аинского сельского хозяйства!

Oleg Balabatko
Oleg Balabatko — 24.09.2015, 10:53

Очень умно ! Перекрыли сами себе деньги ( налоги , зарплаты сельхозпроизводителям и т д )., зато " врага кормить не будем ..." Не кормить ., а дорого продавать ! Чувствуете разницу ???

Вибір редактора
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Зараз на головній
Авірам Айзенберг: «Українські програмісти не вміють продавати свій продукт»
Авірам Айзенберг: «Українські програмісти не вміють продавати свій продукт»
Ізраїльський бізнесмен – про те, яку роль у розвитку IT-індустрії може відіграти держава і де вітчизняним стартаперам шукати інвесторів
Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі
Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі
Судовий розгляд за позовом до російського «Газпрому» увійшов до вирішальної фази
Рональд Лаудер: «Пам'ять про події Бабиного Яру – в руках молодого покоління»
Рональд Лаудер: «Пам'ять про події Бабиного Яру – в руках молодого покоління»
Президент Всесвітнього єврейського конгресу ─ про відповідальність за важку історичну спадщину, перспективи української економіки і шанси України на глобальний успіх
Суд і діло, або Корумповане судочинство для «особливих» клієнтів
Суд і діло, або Корумповане судочинство для «особливих» клієнтів
Який вигляд насправді має «боротьба з корупцією» в сфері правосуддя