«Без особи»: до чого готується фінансова розвідка

І як велика політика рятує Україну від чорного списку FATF

У понеділок, 28 вересня, відбулася зустріч представників МВФ і Незалежної асоціації банків (НАБУ), присвячена відсутності в Україні належного моніторингу фінансових потоків через банківські рахунки держчиновників. Ще торік Україна взяла на себе зобов'язання верифікувати фінансові операції осіб так званого підвищеного ризику, ухваливши відповідні закони в жовтні минулого року. Вони набрали чинності в лютому. Але досі під нагляд фінансової розвідки потрапили тільки підозрювані в терористичній діяльності, тоді як політично значущі персони, контроль за фінансовими потоками яких необхідний для боротьби з корупцією, не підлягають повноцінному моніторингу. Порушення цих вимог міжнародної громадськості з боку України загрожує, зокрема, поверненням країни в чорний список FATF.

«Без лица»: к чему готовится финансовая разведка
Фото Shutterstock

Нагадаємо, що внесення до чорного списку FATF – Міжурядової організації з боротьби з відмиванням грошей, отриманих незаконним шляхом, – може обернутися цілою низкою обмежень. Зокрема, посиленим моніторингом усіх фінансових транзакцій, аж до відмови деяких країн і міжнародних фінустанов від партнерства з країною з чорного списку. Всі угоди, проведені з такою територією, проходитимуть під грифом підвищеного ризику.

До 2004 року Україна вже входила до чорного списку FATF, що обмежувало приплив інвестицій у країну. Вивести державу з чорного списку вдалося, зокрема, завдяки перекриттю багатомільярдних схем транзиту «брудних» грошей з України у Прибалтику.

Хто є хто

Торік Україна взяла на себе зобов'язання ухвалити нові закони, спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей. На цьому наполягали міжнародні кредитори. Відповідні нормативи було ухвалено восени 2014 року.

Проте, розуміючи, що FATF не внесе Україну до свого чорного списку, поки триває збройний конфлікт на Сході, фінансова система і держава не поспішають виконувати закон «Про протидію і запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження», який набув чинності в лютому 2015-го. Нагадаємо, що, відповідно до цього документа, банки зобов'язані проводити верифікацію політично значимих осіб і членів їхніх сімей. За даними Forbes, цю верифікацію не проводять повною мірою. Банки перевіряють клієнтів – проводять верифікацію – за списком, пов'язаним із тероризмом.

За оцінками банкірів, якщо на момент ухвалення закону кількість осіб, які підпадають під спеціальний моніторинг, оцінювали в 20 000 людей, то тепер мова може йти мало не про третину населення України, тобто і про родичів суддів, прокурорів, депутатів (зокрема й місцевих рад) і так далі

Також банки повинні перевіряти клієнтів і на їхню приналежність до національних публічних діячів. Ідеться про президента, прем'єр-міністра, членів уряду, суддів, послів, членах їхніх сімей тощо. Рахунки таким клієнтам можуть відкривати тільки з дозволу керівника банку, під його особисту відповідальність. «Зі мною узгоджують відкриття рахунку тій чи іншій людині. Маючи повний обсяг інформації про клієнта, ми вирішуємо, відкривати рахунок чи ні», – пояснює голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.

Однак банкіри кажуть, що технічно не можуть перевірити всіх клієнтів. Проте вирішити цю проблему може формування списку публічних діячів. «Наша позиція така, що влада повинна забезпечити існування цього списку, тому що банкіри мають ним користуватися, а не на власний розсуд вирішувати, ким є та чи інша особа. Ми готові дотримуватися всіх законів, але під дію цих нормативів підпадає дуже багато громадян», – розповідає Forbes голова ради НАБУ Роман Шпек.

За оцінками банкірів, якщо на момент ухвалення закону кількість осіб, які підпадають під спеціальний моніторинг, оцінювали в 20 000 людей, то тепер мова може йти мало не про третину населення України, тобто і про родичів суддів, прокурорів, депутатів (зокрема й місцевих рад) і так далі.

«Самі банки до кінця не можуть сказати, а хто ж відноситься до публічних діячів. Тому що до таких персон належать не тільки публічні депутати, а й чиновники, їхні родичі та бізнес-партнери. Але немає жодної бази, яка досконально скаже, чи є той чи інший клієнт публічною особою. І сьогодні банки мають покладатися на чесність клієнта при заповненні анкети», – розповідає голова правління «Комерційного індустріального банку» Вадим Березовик. І додає, що покарання за помилку банку – вельми серйозне: аж до позбавлення ліцензії. При цьому банкіри зауважують, що публічні особи за приховування перед банком свого істинного статусу також повинні нести відповідальність.

Видимість бурхливої діяльності

За словами учасників зустрічі, з вуст експертів МВФ вже прозвучало, що країна намагається заховати «велику рибу» за створенням видимості лову «дрібної рибки». У свою чергу банки запевняють, що один із державних органів, наприклад, Міністерство юстиції, має скласти відповідний реєстр.

Банки наголошують на необхідності такого списку. Тому що закон визначає категорії публічних діячів. Але де взяти список публічних діячів, щоб порівняти його з клієнтами банків та виявити, хто підлягає більш пильному моніторингу?
Жанна Єлагіна, начальник управління фінансового моніторингу Укрексімбанку

У самому законі згадки списку публічних діячів немає. «Банки наголошують на необхідності такого списку. Тому що закон визначає категорії публічних діячів. Але де взяти список публічних діячів, щоб порівняти його з клієнтами банків та виявити, хто підлягає більш пильному моніторингу?» − запитує начальник управління фінансового моніторингу Укрексімбанку Жанна Єлагіна.

Наприклад, якщо клієнт N − чиновник першої категорії, що підпадає під моніторинг, то банк має перевіряти його та членів його сім'ї, включаючи дружину, батьків, дітей і так далі. Але члени сім'ї не повідомляють про це банк. Якому, в свою чергу, таку інформацію самостійно перевірити непросто.

Що стосується пункту «фінансування тероризму», то фінмоніторинг за узгодженням із Кабміном сформував відповідний список. «Цей список постійно оновлюється, про що повідомляють банкам. Він публікується на сайті фінрозвідки у відповідному для банків форматі, і банки цей список скачують», − зазначає Єлагіна.

Фінустанови наполягають на необхідності наявності такого ж списку щодо політично значущих осіб. «За законом, банк повинен вжити всіх заходів для встановлення факту приналежності клієнта до національних публічних діячів», − уточнює Єлагіна.

Дорогі клієнти та «четверта влада»

Втім, банки можуть використовувати для такої перевірки відкриті джерела інформації, ЗМІ. Але банкіри пояснюють, що перевіряти кожну людину через ЗМІ дуже дорого. «Це колосальна робота, для якої не завжди у банків є ресурси. А якщо такі списки будуть сформовані на державному рівні, в тому числі на рівні Держфінмоніторингу, система контролю працюватиме ефективно. Тим більше що українська фінансова розвідка взаємодіє з іноземними фінансовими розвідками, маючи відповідні угоди про співпрацю. Але у банків таких повноважень немає», − констатує Жанна Єлагіна.

Головне, щоб уряд і НБУ сказали, що вони визнають такий реєстр, сформований некомерційною організацією. Всі знають, що армію на сході у нас забезпечують насамперед волонтери. Якщо ми довірили волонтерам захист країни, ми можемо довірити їм і боротьбу з корупцією
Роман Шпек, глава НАБУ

Українська фінансова розвідка може акумулювати списки міжнародних політично значимих осіб і надавати ці дані українським банкам − аналогічно до того, як сьогодні це робиться стосовно терористів. У свою чергу банки будуть завантажувати ці дані в своє ПЗ для верифікації та контролю.

«Банк не має інформаційних ресурсів, за винятком ЗМІ. Також є сервіси з перевірки даних, такі як DownJons, Work Check. Але коштують такі сервіси дорого, від $5000 до $10 000 на місяць», − пояснює Жанна Єлагіна.

Втім, якщо допустити, що якийсь корумпований «антикорупційний» держорган сформував список, в якому немає, наприклад, чиновника Y, а міжнародні ЗМІ у своїх публікаціях розповідають про причетність цієї персони до відмивання грошей, то і керуватися у своїх розслідуваннях банки будуть даними не списку, а ЗМІ.

«При відкритті рахунку народні депутати, президент та інші держчиновники підпадають під окремий моніторинг. У можливий список повинні, відповідно, потрапити держслужбовці першої-третьої категорії, депутати і так далі. Те, що закон діє, а списку немає, може означати, що банки не хочуть втрачати клієнтів. Не виключено, що НБУ і фінмоніторинг роблять усе, щоб ці закони не працювали», − вважає партнер компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. Він наводить як приклад народного депутата, який не задекларував близько 1 млрд гривень на депозиті, і щодо якого зараз з ініціативи Кравця проводиться відповідне розслідування.

Допомогти у формуванні подібного списку взявся Центр протидії корупції. В інтерв'ю Forbes глава центру Дар'я Каленюк зазначала: «Ми зараз розробляємо нашу публічну базу громадських діячів, і восени офіційно її запустимо. Тільки недавно фінмоніторинг взагалі надав банкам інструкцію про те, як застосовувати ці норми».

Роман Шпек, у свою чергу, вважає, що наявність такого списку могло б стати виходом зі сформованої ситуації: «Головне, щоб уряд і НБУ сказали, що вони визнають такий реєстр, сформований некомерційною організацією. Всі знають, що армію на сході у нас забезпечують насамперед волонтери. Якщо ми довірили волонтерам захист країни, ми можемо довірити їм і боротьбу з корупцією».

Згідно з даними представника місії МВФ Емануеля Матіаса, питання наявності такого реєстру вже обговорювалося з Міністерством фінансів, і створення самої бази заплановано на перше півріччя 2016 року.

Як же вийшло, що країна приймала закони для боротьби з відмиванням грошей, а самі закони виявилися прописані так, що не працюють уже сім місяців? «Це сталося, тому що влада і бізнес в країні не розділені», − резюмує Шпек.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Австрійський політичний дрифт
Кандидат ксенофобської партії, заснованої нацистами, замалим не очолив одну з найбагатших країн Європи
Давній друг: новим послом США може стати Марі Йованович
Дипломат вже була однією з глав місії США в Україні – напередодні Помаранчевої революції
«План Гройсмана»: чого не вистачає програмі дій нового уряду
Лише в деяких сферах новий Кабмін зможе опиратися на реальні напрацювання, в більшості ж галузей міністри поки що обмежилися популізмом
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
Як і чому банківський ринок України може втратити ще одного гравця
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Акціонери залишили фінустанову без підтримки. Міськадміністрація Києва вимагає втручання правоохоронців
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
І як українська сторона зуміла компенсувати відсутність російського ринку
Зараз на головній
Нове обличчя: тютюновий дистриб’ютор «Мегаполіс-Україна» зайнявся ребрендингом
Нове обличчя: тютюновий дистриб’ютор «Мегаполіс-Україна» зайнявся ребрендингом
Чому монополіст вирішив змінити свій імідж і чи допоможе це позбутися негативного образу
Forbes Global 2000: найбільші компанії світу
Forbes Global 2000: найбільші компанії світу
Як і раніше, серед лідерів – китайські банки
Прем’єра тижня: «Аліса в Задзеркаллі»
Прем’єра тижня: «Аліса в Задзеркаллі»
Навіщо дивитися нову стрічку за мотивами дивної казки Льюїса Керрола
Путівник Lonely Planet назвав 10 місць у Європі, які варто відвідати цьогоріч
Путівник Lonely Planet назвав 10 місць у Європі, які варто відвідати цьогоріч
За що Львів потрапив до першої п'ятірки найцікавіших європейських напрямків