Бюджет-2016 vs «ліберальна» податкова реформа: хто кого?

Уряд активно почав шукати гроші на нову податкову реформу
Бюджет-2016 vs «ліберальна» податкова реформа: хто кого?

Незважаючи на те, що ще 15 вересня Верховна Рада мала перший раз розглядати бюджет на наступний рік, він і досі не готовий. Мінфін обмежився його реєстрацією в Парламенті й відразу ж законопроект відкликав. Після цього бюджетний процес уряд «камікадзе» продовжує затягувати, як і його попередники. Одна з причин – невизначеність, за яким податковим кодексом житиме Україна в 2016 році.

Після того, як Україна у вересні закінчила реструктуризацію своїх зовнішніх зобов'язань перед приватними кредиторами, податковий кодекс став темою №1 у державних фінансах.

Минулого тижня процес створення нового податкового законодавства активізувався. У режимі суворої секретності Мінфін показав іншим міністерствам проект своєї податкової реформи, а також провів низку зустрічей, в тому числі за участю глав держпідприємств. Уряд таким чином активно шукає необхідні для своєї реформи 60 млрд грн.

Навколо самого тексту майбутньої податкової реформи зараз тривають активні дискусії. Податкова реформа Мінфіну коштує 60 млрд грн, що стосується реформи від парламентського комітету, то цифри називають різні − від 150 до 200 млрд грн. У своїй колонці у виданні «Дзеркало тижня» Наталія Яресько дотримувалася цифри в 200 млрд гривень. «Ці оцінки перевірені МВФ, а значить, ми повністю в них упевнені», − заявила міністр фінансів.

Однак, як показує практика, не завжди розрахунки експертів фонду вірні. Один з останніх прикладів − це формування ЗВР України. МВФ порахував, що Україна до кінця 2015 року накопичить $18 млрд резервів, але вже зараз зрозуміло, що цей показник не буде виконано на кілька мільярдів доларів.

Більше того, проти податкової реформи комітету ВР розгорнулася масштабна піар-кампанія у соцмережах. Оплачені повідомлення від різних «пабліків» у соціальній мережі Facebook повідомляють, що при прийнятті цієї податкової реформи долар досягне 50 гривень. Представники громадських організацій на Міністерство ображені. Особливий подив авторів «ліберального» кодексу викликає те, що їх в уряді Яценюка охрестили популістами.

Автори альтернативної реформи зазначають, що крім скорочення доходів податкова реформа повинна супроводжуватися і скороченням витрат. Саме в неефективних витратах вони пропонують шукати можливості для зниження фіскального навантаження на підприємства. Однак ще одним важливим моментом реформи є зменшення можливостей тиску на бізнес з боку ДФС.

Схожі тези звучать і з боку Мінфіну, проте сам текст закону, який пропонує відомство, оповитий таємницею. Відповідно він не застрахований від «сюрпризів», які ДФС продовжить трактувати по-своєму, й обіцяного зменшення тиску на бізнес так і не відбудеться.

«Податкова реформа − це не скорочення податків, а зміна відносин між державою і платниками. Для цього можна змінити принципи збору, структуру податкового тиску, навіть не змінюючи загальної суми надходжень», − вважає експерт групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ Володимир Дубровський.

«Наприклад, ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку – ред.) з'ясувала, що просто перерозподіляючи податковий тягар від прямих податків (на прибуток, на доходи, або, наприклад, ОСВ) на користь непрямих (ПДВ та акцизи) і, особливо, податків на майно − можна прискорити економічне зростання. Також можна і потрібно змінити податки так, щоб усунути дискреції − можливості для свавілля чиновників − і, відповідно, істотно знизити корупційний податок. Все це можна зробити, навіть не зменшуючи надходжень», − додає Дубровський.

На його думку, Законопроект №3357 Комітету ВР вирішує багато з цих проблем. «Якщо доповнити його підвищенням та істотним покращенням податку на майно підприємств і реальними скороченнями бюджету − з тим, щоб звести фіскальний баланс і не вийти за межі бюджетного дефіциту, в числі іншого, погодженого з МВФ − можна отримати цілком хороший, виважений результат, який сприятиме зростанню та детінізації», − підкреслює експерт.

Бюджет під ялинку

За словами опитаних Forbes учасників Податкової реформи, найбільше вони остерігаються, що бюджет прийматиметься напередодні нового року. Сам документ багатьом депутатам буде вже байдужий, оскільки вони будуть більше переживати за те, щоб не пропустити свій чартерний рейс.

Формування бюджету також затягується на користь нового податкового кодексу Мінфіну. Оскільки у випадку прийняття податкового кодексу, підготовленого Податковим комітетом ВР спільно з активістами громадських організацій, під керівництвом голови комітету Ніни Южаніної, в уряду стане менше важелів тиску на бізнес за допомогою ДФС.

Сформувати бюджет-2016 − завдання не з простих, незважаючи на те що цього року уряд постійно рапортує про профіцит бюджету і рекордні залишки на єдиному казначейському рахунку. Головним джерелом наповнення бюджету-2015 була рекордно висока інфляція.

«У нас велике виконання з податку на додану вартість, який безпосередньо залежить від інфляції, ввізного мита та акцизу, і одночасно мінус порівняно з попереднім роком щодо податку на прибуток, який залежить від фінансового стану підприємств. Мені здається, це досить яскраве порівняння. Податок на додану вартість та мита − це те, що ми купуємо, зростають ціни і курс, відповідно, зростають надходження цих податків, а податок на прибуток − це результат діяльності підприємств, там мінус. Інфляція як результат девальвації, в тому числі, є основним фактором, який формує бюджет», − пояснює президент Економічного дискусійного клубу, екс – в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта.

Крім інфляції, бюджетний профіцит уряду дозволили показати єдиноразові доходи, такі як продаж ліцензій на 3G, додатковий імпортний збір, високий прибуток НБУ, яких державний кошторис у новому році вже не побачить.

Саме ці фактори стали ключовими у формуванні рекордних залишків на єдиному казначейському рахунку в розмірі 43 млрд грн до початку листопада. «Витрати відстають від доходів. Доходи зростають за рахунок допомоги від НБУ і тимчасових доходів, таких як додатковий імпортний збір. Основний ризик цих залишків − це значні витрати за короткий період часу наприкінці року, що може ослабити гривню», − пояснює директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.

«Взагалі-то цю новину подають як позитивну, хоча високі залишки на ЄКР з погляду бюджетної технології − це не зовсім добре, тому що гроші повинні працювати, вони не повинні лежати на рахунках, при тому, що уряд багато статей недофінансовує», − додає Максюта.

Формування бюджету на 2016 рік є процесом досить складним. Крім того, що уряду доведеться відмовитися від вищеперелічених єдиноразових доходів, йому потрібні кошти на проведення обіцяної податкової реформи, яка в короткостроковому періоді зменшить надходження до бюджету.

З іншого боку очевидно, що економіка не витримує поточного податкового тиску. «Потрібно різати соціальні витрати, освіту, медицину. А це буде дуже болісно. Або відмовлятися від ідеї податкової реформи в будь-якому вигляді», − каже Боярчук.

Опитані Forbes експерти також вважають, що час для обговорення реформи втрачено, і Україна в 2016 рік мусить входити з бюджетом, заснованим на нинішньому податковому кодексі. «Мені здається, що бюджет-2016 повинен формуватися на діючій податковій базі, а потім вже спокійно обговорюватися і прийматися новий Податковий кодекс − щоб економіка і громадяни не отримали якихось неприємних сюрпризів на початку нового року. Сьогодні дискусія знаходиться на такому рівні, що фактично ніхто не бачить, яким цей кодекс має бути», − каже Анатолій Максюта.

За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, податкова реформа повинна відповідати принципам залучення підприємців до процесу економічного зростання країни, спрощення адміністрування податків, впровадження системи стимулювання економіки, а також відповідати зобов'язанням країни перед МВФ. З його тезами можна погодиться, проте тоді виникає закономірне питання: чому досі не оприлюднено текст закону і бюджет-2016?

Чимало прихильників «ліберальної» реформи сходяться на тому, що уряд затягує час умисне, щоб уникнути дискусії з громадськими організаціями, тим самим залишити можливості для «розпилу» бюджету і зберегти надмірний вплив ДФС на бізнес.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Ніч хаосу в Туреччині: 194 вбитих і 1154 поранених
Подробиці спроби військового перевороту в країні
Податкові свободи: куди підуть податки українців
Чи дадуть громадянам право обирати, на що витратити сплачені ними збори
Китайський кредит вислизає з рук України
Під загрозою – проекти освоєння «китайських» грошей від Міненерго, Мінрегіонбуду, Держенергоефективності та Фонду енергоефективності
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
«Приват» державного значення: чим ризикує НБУ?
На ПриватБанк припадає половина всього рефінансування, виданого фінансовим установам України
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Костянтин Лежнін: «Держава використовує елементи монополізму на користь своїх банків»
Костянтин Лежнін: «Держава використовує елементи монополізму на користь своїх банків»
Заступник голови УкрСиббанку BNP Paribas Group – про конкуренцію з держбанками і плюси роботи НБУ
Гаряча пропозиція: п’ять книжок липня
Гаряча пропозиція: п’ять книжок липня
На які літературні новинки місяця варто звернути увагу
Відштовхнутися від дна: на чому банки зароблятимуть у недалекому майбутньому
Відштовхнутися від дна: на чому банки зароблятимуть у недалекому майбутньому
Банкірів підштовхують до активних дій і зміни джерел доходу