Ректор Одеського університету внутрішніх справ: «Потрібне управління з повернення активів»

Олександр Користін − про службу фінансових розслідувань та боротьбу з відмиванням грошей
Ректор Одеського університету внутрішніх справ: «Потрібне управління з повернення активів»

Фінансові розслідування і боротьба з відмиванням грошей – одні з ключових питань, які обговорюються силовими структурами України та фінансовим регулятором. Хоча ще взимку набрала чинності нова редакція законів про боротьбу з відмиванням грошей, де-факто більшість із нововведень не працює − через безліч недоробок самих же органів, відповідальних за це.

Про витоки таких пробілів ми вирішили поговорити з ректором Одеського державного університету внутрішніх справ Олександром Користіним. У попередньому, жовтневому номері журналу Forbes виходив його переклад книги французьких учених «Геополітика злочинності». Книга побудована як діалог двох авторів. Перший із них − Жан-Франсуа Гейр − європейський кримінолог, експерт французької поліції та антикорупційного центру Франції, автор наукових праць про зв'язок злочинності та фінансових криз. Другий − Франсуа Тюаль − сучасний філософ, французький геополітик, радник Сенату, який раніше викладав геополітику релігій. У книзі піднімаються в тому числі проблеми, властиві сучасній Україні.

В інтерв'ю з Олександром Користіним Forbes обговорив найбільш актуальні питання фінансових розслідувань та боротьби з відмиванням грошей, включаючи рівень підготовки фахівців, готовність банків до поіменної верифікації клієнтів і корупційні ризики в подібних починаннях.

− У лютому цього року набуло чинності нове законодавство в боротьбі з відмиванням грошей. У тому числі, згідно з ним, банки повинні перевіряти своїх клієнтів як за списками осіб, підозрюваних у тероризмі, так і осіб, що відносяться до політично значимих. Списки підозрюваних у тероризмі формує Фінмоніторинг. Однак банки не проводять верифікацію щодо політично значимих осіб, посилаючись на відсутність відповідних списків. Як ви пояснюєте таку ситуацію, чим вона може загрожувати країні?

− Справді, базовий закон України у сфері запобігання відмиванню грошей зобов'язує суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема і банки, проводити ідентифікацію, верифікацію політично значимих осіб − національних публічних діячів, яких ми звикли, виходячи з міжнародних документів, називати «PEPs». При цьому, якщо говорити про банки, Національний банк України досить жорстко вимагає виконання цієї норми, але вся проблема у відсутності офіційних списків такої категорії суб'єктів − чиновників вищого рангу.

Наразі відповідальні працівники банків самостійно, використовуючи власні сили і ресурси, формують такі бази даних, але при цьому вони не застраховані від помилок як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. НБУ вимагає, але офіційних інструментів пошуку банкам не надає. Тому питання не в бажанні банків, а в їх можливості повною мірою виконати вимогу норми закону.

В Англії за рік фінансова служба отримує три тисячі повідомлень про те, що товариші по службі або сусіди підозрюються в ухиленні від оподаткування або проведенні підозрілих фінансових операцій

У такій ситуації більш сумлінні та відповідальні співробітники банків можуть відносно ефективно виявляти політично значимих осіб, використовуючи офіційні сайти і т.д. Але при цьому залишаються поза полем моніторингу пов'язані з ними особи. А на рівні приватних ініціатив це питання вже вирішити майже неможливо. Існують досить цікаві громадські ініціативи щодо створення подібних списків, наприклад, Центру протидії корупції, але й тут питання щодо пов'язаних осіб не вирішується.

Ми посилаємося на норму вітчизняного закону, що зобов'язує проводити ідентифікацію, верифікацію національних публічних діячів, до яких відносяться фізичні особи − які виконують або виконували впродовж останніх трьох років публічні функції в Україні. Але міжнародні стандарти, рекомендації FATF не обмежують трьома роками виконання таких функцій, будь-які обмеження відсутні.

Рішення проблеми, звичайно ж, існує, але для цього потрібна чітка політична воля. Наприклад, реалізація ініціативи щодо створення Єдиного державного реєстру декларацій. Це суттєво полегшить проблему.

Ректор Одеського університету внутрішніх справ: «Потрібне управління з повернення активів»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

− Хто повинен контролювати сам факт верифікації банком людини зі списку?

− Це інший бік проблеми. Комплаєнс у західному банку й у вітчизняному − істотно різниться. В українських банках, особливо в невеликих, несистемних, без участі іноземного інвестора, комплаєнс ще тільки вибудовується. При цьому необхідно враховувати не тільки рівень освіти та досвід роботи − у цій сфері працює не так багато висококласних фахівців, враховуючи професіоналізм, правову культуру і ментальність у нашому суспільстві.

− У ЄС є досвід і культура участі населення у фінансовому контролі. Чи приживеться вона в Україні?

− Справді, у розвинених країнах Європи широко використовується допомога громадян в отриманні інформації про неправомірну поведінку. Наприклад, в Англії за рік фінансова служба отримує три тисячі повідомлень про те, що товариші по службі або сусіди підозрюються в ухиленні від оподаткування або проведенні підозрілих фінансових операцій. Але це питання культури, менталітету, на рівні неписаних правил. Подібні ініціативи мають місце і в Україні − здебільшого це ініціативи, які реалізуються через громадський контроль. Водночас, це один з ефективних і об'єктивно необхідних елементів антикорупційного механізму.

– За вашою оцінкою, наскільки важливими є нововведення з боротьби з відмиванням грошей?

– Серед інших новел найреволюційнішим є введення так званої загальної предикатності. Раніше, до лютого нинішнього року, як предикатний злочин не розглядали ухилення від оподаткування та приховування валютного виторгу. І це, звичайно ж, була парадоксальна ситуація. Вона існувала з 2003 року. Не потрібно навіть бути фахівцем, щоб розуміти: природа злочинних доходів в Україні насамперед пов'язана з несплатою податків і втечею капіталів із країни.

Це ж підтверджується вивченням літератури. Так, США випускає щорічний аналітичний збірник з особливостей відмивання грошей у більш ніж 160 країнах світу. І якщо в розвинених країнах злочинні доходи на 80–90% пов'язані з наркобізнесом, то для країн пострадянського простору, зокрема і України, специфіка відмивання грошей пов'язана більшою мірою з ухиленням від оподаткування і виведенням капіталів за кордон. Саме це лежить в основі особливостей «відмивання грошей по-українськи».

Але ці два злочини не були предикативними щодо легалізації. Це був парадокс. Чи маразм. І перемога цього року – у введенні предикатності таких злочинів.

– Це було умисне чи стихійне формування поля для широких можливостей щодо зловживань?

– Потрібно чесно говорити: репресивні методи управління економікою створювали об'єктивні умови для виходу бізнесу в тінь. І відмивання грошей виконувало функцію механізму, що зв'язує легальну і тіньову економіки. Пам'ятаю, 2001 року Кіпр за обсягами експорту та імпорту був третім після США і РФ. А вже 2003 року Кіпр за цими операціями був на першому місці. За фактом це фіктивні контракти, які забезпечували просто перетік капіталу.

Водночас бізнес не міг не враховувати витрат, пов'язаних із переведенням у готівку фінансових ресурсів і навпаки, що було повсюдним. Тому податкова міліція масово переслідувала такі правопорушення, але правове поле перекручувалося, оскільки кримінальне переслідування було пов'язане не з відмиванням грошей, а з фіктивним підприємництвом. При цьому напрошується запитання, на яке я не можу прямо відповісти: норма кримінального переслідування змінилася, а чи змінилася ситуація в державі?

– Будь ласка, оцініть роль фінансової прозорості в економічному розвитку країни.

– У зв'язку з активним розвитком фінансової системи, технологічним удосконаленням фінансових операцій, проникненням у національні економіки транснаціональної злочинності проблема запобігання та протидії економічній злочинності набуває глобального характеру.

Створюючи систему загроз для фінансових ринків, зокрема національних, протидія економічній злочинності є проблемою національної економічної безпеки, яка потребує усвідомлення природи і чинників поширення цього суспільно небезпечного явища, а також відповідного правового забезпечення запобігання та протидії.

Якщо в розвинених країнах злочинні доходи на 80–90% пов'язані з наркобізнесом, то для країн пострадянського простору, зокрема й України, специфіка відмивання грошей здебільшого пов'язана з ухиленням від оподаткування і виведенням капіталів за кордон

Для ефективного виявлення та розслідування злочинів, пов'язаних із рухом злочинних доходів, необхідне проведення спеціалізованого аналізу фінансової інформації, що здійснюється за особливою методикою, яка в розвинених країнах дістала назву «фінансові розслідування».

Здатність державних органів проводити фінансові розслідування – не тільки практична необхідність, а й вимога міжнародних стандартів. Так, 30-та рекомендація FATF прямо вимагає, щоб національні правоохоронні органи були здатні проводити фінансові розслідування за злочинами, які можуть генерувати незаконні доходи.

– Як ви охарактеризуєте роль чи застосування фінансових розслідувань у правоохоронній діяльності?

– Фінансові розслідування – один із небагатьох інструментів, які дають змогу зруйнувати злочинний бізнес. Крім того, за допомогою фінансових розслідувань можна збирати докази у процесі розслідування корупційних злочинів, а також зв'язки корупційних доходів із відмиванням грошей. Фінансові розслідування необхідні в боротьбі з фінансуванням тероризму.

Тобто питання не в фінансових транзакціях, а в суті цих операцій. А для розуміння цієї суті потрібна робота не фінансового фахівця, а юриста.

Ректор Одесского университета внутренних дел: 	«Необходимо управление по возврату активов»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Як ви ставитеся до створення окремого державного органу фінансових розслідувань?

– Скажу коротко: мій погляд базується на розробленні напрямку з удосконалення правоохоронної діяльності, в основі якого – підвищення ефективності протидії злочинності, і не обов'язково економічної. Багато злочинів загальнокримінальної спрямованості може бути розкрито завдяки економічним знанням. Створення окремого Центрального органу виконавчої влади в Україні, що спеціалізується на фінансових розслідуваннях, лише частково розв’язує проблему протидії злочинності. При цьому абсолютно об'єктивним буде виникнення інших ризиків, наприклад корупційних.

Для ефективного проведення фінансових розслідувань вкрай бажаним є створення у правоохоронних органах спеціалізованих підрозділів, що концентруються на проведенні фінансових розслідувань і мають у своєму складі підготовлених фахівців.

– А які ініціативи з упровадження фінансових розслідувань у правоохоронній діяльності сьогодні ви вважаєте актуальними?

– Дуже цікавим і сучасним є створення у структурі МВС окремого управління з повернення активів.

У свою чергу, Одеський державний університет внутрішніх справ прийняв пропозицію UNODC (Управління з наркотиків та злочинності ООН) зі створення в університеті Центру підготовки фахівців із проведення фінансових розслідувань. І сьогодні ми маємо підтримку в МВС щодо розвитку цього напрямку.

На початковому етапі необхідне створення кваліфікованого сегменту як базового елементу формування критичної маси, що сприяє зміщенню акцентів у змісті правоохоронної діяльності; перехід суб'єктів, які використовують фінансову інформацію в боротьбі зі злочинністю, на єдину методологічну основу; розроблення спеціальних прикладних методик фіксації фінансової складової окремих видів злочинів; формування загальних алгоритмів у процесі виявлення та розслідування злочинів і з цією метою – початкове виділення окремих фахівців для проведення фінансових розслідувань.

Очікувані результати – створення центру підготовки фахівців із проведення фінансових розслідувань і електронної системи постійного навчання та обліку фахівців; створення нормативної бази для впровадження у правоохоронну діяльність обов'язковості проведення паралельних фінансових розслідувань у рамках досудового розслідування, а також спеціалізованих підрозділів фінансових розслідувань тощо.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
powered by lun.ua
Держава
Зімбабве налякало населення «зомбі-валютою»
Президент країни Роберт Мугабе випустив замінники грошей, ризикуючи створити революційну ситуацію
Продати банкрута: СЕТАМ втрачає монопольне становище
Але у Фонду гарантування вкладів все одно залишаються проблеми з цим майданчиком
Погоня за тінню: в держбюджеті-2017 доведеться врахувати нові економічні реалії
За рахунок чого і кого уряд фінансуватиме підвищення мінімальної зарплати наступного року
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Зараз на головній
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Аеропорт «Бориспіль» очолить однокурсник Петра Порошенка
Екс-заступник міністра транспорту Павло Рябікін обіцяє, що буде дружити з МАУ
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
Вагони за тарифи: чому бізнес не вірить «Укрзалізниці»
І чи будуть все-таки підвищені ціни на вантажоперевезення
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
Чим загрожує ринку прийняття нового закону «Про поштовий зв'язок»
І чому він викликав невдоволення серед представників онлайн-торгівлі
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
Ткана робота: як у проекті «Килим. Сучасні українські митці» поєднуються традиційне і сучасне мистецтво
І які ще смисли вклали в нього куратори Ігор Абрамович і Олександр Соловйов