Кошторис виживання: які показники заклав Мінфін у держбюджет-2016

Зводити дебет із кредитом уряд розраховує завдяки новим податкам, інфляції та прибутку держпідприємств
Кошторис виживання: які показники заклав Мінфін у держбюджет-2016
Міністр фінансів України Наталія Яресько під час засідання Кабінету міністрів України
Фото УНІАН

Наприкінці минулого тижня Міністерство фінансів нарешті опублікувало проект державного бюджету на 2016 рік. Оновлений кошторис країни побудовано на базі так званого «компромісного» варіанту податкової реформи. Хоча про досягнення компромісу заявляли не автори альтернативного варіанту і не бізнес, а Адміністрація президента, кредитори України та безпосередньо сам Мінфін.

При цьому ситуація з затвердженням бюджету повторює аналогічний торішній процес: депутатам, імовірно, доведеться голосувати за цей документ у переддень новорічних свят.

Із проектом держбюджету-2016 громадськість змогла ознайомитися до вечора минулої п'ятниці. Бюджет, як було анонсовано раніше, побудовано на таких макроекономічних розрахунках: наступного року економіка України зросте на 2% в реальному вираженні, інфляція становитиме 12%, середньорічний курс національної валюти – 24,1 гривні за долар, курс гривні на кінець наступного року – на рівні 24,4 гривні за долар. Середня ціна газу – $225 за 1000 кубометрів. Номінальний ВВП – 2,26 трлн грн.

Доходи бюджету мають становити 601,4 млрд гривень, що на 16% більше порівняно з бюджетом на 2015 рік. Витрати сягнуть 674 млрд гривень, що також більше на 16%, ніж у бюджеті-2015. Дефіцит державного бюджету зменшиться до 3,7% ВВП, або 84 млрд гривень, проти 4,1% ВВП цього року. «Це відповідає нашим домовленостям з МВФ щодо зменшення цільового показника дефіциту консолідованого та державного бюджету України», – наголосила міністр фінансів Наталія Яресько.

Презентуючи проект, голова Мінфіну зазначила, що 2016 року Україна втратить нинішні тимчасові надходження обсягом майже 40 млрд гривень. Зокрема, за її словами, прибуток НБУ зменшиться на 22,5 млрд гривень, а також бюджет більше не побачить надходжень від додаткового імпортного збору в розмірі 17,6 млрд гривень.

Скромні 2% зростання ВВП я сприймаю як нескромні -8-12% ВВП в реальності. І, як наслідок, податкове законодавство, на основі якого розраховано бюджет, жодного стосунку до розвитку підприємництва у країні не має
Герман Таслицький, керуючий партнер ТОВ «ЮК «Правозахист Україна»

Одним із факторів, що відчутно впливають на бюджет, є підготовлюваний перегляд фіскальної політики країни. «Наша податкова реформа суттєво впливає як на дохідну, так і на видаткову частини бюджету. Зокрема, через (...) кардинальне зменшення ЄСВ – в середньому з 41% до 20%, яке ми пропонуємо в цій реформі. Це означає втрати бюджету Пенсійного фонду наступного року в обсязі 108 млрд гривень», – розповіла Яресько. Ще одним вагомим чинником зростання витрат може стати збільшення соціальних виплат на 50 млрд грн.

Компенсувати ці втрати Мінфін планує за допомогою декількох інструментів. Так, наприклад, легалізація грального бізнесу має принести бюджету приблизно 2,4 млрд гривень, а за рахунок легалізації видобутку бурштину відомство планує отримати ще 1,5 млрд грн. Акцизні збори з вироблених в Україні товарів мають поповнити держскарбницю на 54 млрд грн. Крім того, поступово скасовуватимуть податкові пільги для аграріїв і вводитимуть податки на автомобілі преміум-класу та елітне житло.

Також, крім зростання економіки та інфляції, компенсувати збільшення витрат міністерство розраховує за рахунок збільшення прибутку підприємств, які перебувають у 100-відсотковій власності держави. «Уряд працює над зміною системи корпоративного управління на держпідприємствах і приватизацією неефективних та нестратегічних підприємств. Але доти, поки ці зміни не відбудуться, ми пропонуємо збільшити частку вилучення в підприємств частини чистого прибутку з нинішніх 30%», – пояснила міністр фінансів. Так, за розрахунками Мінфіну, це додатково принесе 6 млрд гривень для бюджету.

У цілому, згідно з проектом держбюджету-2016, частина чистого прибутку (доходу) державних чи муніципальних унітарних підприємств і їхніх об'єднань, яку вилучають до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна чи комунальна власність, мають поповнити скарбницю на 11,1 млрд гривень.

Крім того, верифікація одержувачів соціальної допомоги та пенсій, на думку Мінфіну, допоможе заощадити ще 5 млрд гривень.

Озвучені міністерством компенсатори в експертному середовищі викликають низку запитань. «Те, що пропонують як компенсатор, не витримує жодної критики. Збільшення акцизів на алкоголь і тютюн викличе зменшення легального ринку і збільшення частки контрафакту. У значні доходи від легалізації ринку бурштину теж слабко віриться. Податок на елітне житло й автомобілі не принесе надто багато, особливо першого року. Розраховувати на значне збільшення прибутку від держпідприємств теж не варто», – вважає аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.

Експерт зазначає, що держкомпанії в умовах зниження цін на сировину і зменшення попиту на українську продукцію з боку країн, що розвиваються (СНД, Близький Схід тощо), навряд чи зможуть продемонструвати значне зростання прибутку. «Тим паче в рамках реформи держпідприємств необхідно, зокрема, проводити модернізацію виробництва – насамперед за рахунок чистого прибутку самих держпідприємств. Вимивання чистого прибутку з держкомпаній позбавить їх майже єдиного інвестиційного ресурсу», – наголошує Приходько.

Ще одне слабке місце держбюджету – це макроекономічні прогнози Мінфіну. Як показує досвід нинішнього року, вони мають властивість не збуватися. «Упевнений, що заявлені макроекономічні показники в проекті бюджету є брехнею, як і все, що виходить з вуст Кабміну останнім часом. Тому скромні 2% зростання ВВП я сприймаю як нескромні -8-12% ВВП в реальності. І, як наслідок, податкове законодавство, на основі якого розраховано бюджет, жодного стосунку до розвитку підприємництва у країні не має», – каже керуючий партнер ТОВ «ЮК «Правозахист Україна» Герман Таслицький.

Економіст Павло Кухта не такий песимістичний: «Щодо реалістичності доходів – в Україні, як правило, планові показники бюджету недовиконуються приблизно на 7%. Цього року недобір за доходами, імовірно, буде меншим – десь близько 3,5%. На наступний рік прогноз близький до показника очікуваного зростання номінального ВВП. Якщо з прогнозом не буде помилки, гадаю, оцінка більш-менш реалістична», – зазначає Кухта, додаючи, що похибки у прогнозах можливі, але в цьому не варто звинувачувати Мінфін чи МВФ. На економіку країни впливає чимало факторів, які сьогодні важко контролювати (наприклад такі, як війна).

Утім, деякі експерти вважають, що якраз невідповідність макропрогнозів і допоможе Мінфіну збільшити доходи бюджету. «Я не згоден із тими, хто вважає, що заявлені в законі статті доходів не буде виконано. Буде. Як і цього року буде профіцит. Але це заслуга не Мінфіну, а заслуга двозначної інфляції, яка торік становила близько 50%», – вважає економіст IMF Group Ukraine Михайло Кухар.

Фактично ліквідовують спрощену систему оподаткування, вона залишається виключно для малих підприємців – тих, хто торгує на ринках
Євген Олейников, екс-голова департаменту стратегічного розвитку економіки МЕРТ

Ще одним вагомим каменем спотикання на шляху досягнення цифр, заявлених у проекті держбюджету, можна вважати можливі наслідки реалізації податкової реформи «від Міністерства фінансів». «Презентований урядом проект бюджету не є бюджетом економічного зростання. Враховуючи, що цього року ми маємо карколомний спад економіки – мінус 12% ВВП, бюджет має передбачити урядові заходи, насамперед для розвитку економіки, – вважає Ігор Манцуров, експерт Економічного дискусійного клубу. – Зокрема фінансові – для створення нових робочих місць. Адже протягом 2015 року не було створено жодного робочого місця».

На думку аналітиків, бюджет 2016 року, як і 2015-го, побудований передусім на зростанні бази оподаткування. І навряд чи такими заходами уряду вдасться стимулювати як вихід економіки з тіні, так і її зростання. «Почали з того, що 2014 року скасували зниження ставки податку на прибуток; далі – ввели військовий збір. Тепер фактично ліквідовують для більшої частини платників спрощену систему оподаткування», – перераховує фіскальні посилення Євген Олейников, який у минулому керував декількома департаментами в Мінекономрозвитку.

За його словами, і в новому варіанті податкової реформи Мінфін зберіг класичний сценарій, коли весь операційний прибуток оподатковується. «Фактично ліквідовують спрощену систему оподаткування, вона залишається виключно для малих підприємців – тих, хто торгує на ринках», – констатує Олейников.

Утім, у Мінфіну вже не буде часу прислухатися до громадської думки. Враховуючи те, що бюджет і податкове законодавство ще має бути внесено до порядку денного парламенту і розглянуто в комітетах, то голосувати за ці документи депутатам доведеться напередодні новорічних свят. При цьому деякі чиновники озвучують резонансні прогнози: якщо Рада не ухвалить ці закони, то на країну галопом накотиться інфляція, і в березні 2016-го долар уже коштуватиме 70 гривень. Таку заяву, наприклад, нещодавно зробив на своїй сторінці в соцмережі Facebook міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

При цьому залишається загадкою, що заважало Мінфіну провести цивілізований бюджетний процес, який, за законом, мав стартувати з 15 вересня. Також, відповідно до Податкового кодексу, зміни до нього можна вносити не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду. Проте уряд вкотре вирішив проігнорувати цю норму.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі
Судовий розгляд за позовом до російського «Газпрому» увійшов до вирішальної фази
Населення стане єдиним донором «Укргазвидобування»
Чому компанія не в змозі засвоїти інвестиційні кошти
Світло у вікні: як працює спрощений режим на українській митниці
І чому бізнес досі страждає від корупції та зловживань митників
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
52% за Brexit: британці підтримали вихід із ЄС
Рішення Об’єднаного королівства про вихід із Євросоюзу сколихнуло світові ринки
Зараз на головній
Авірам Айзенберг: «Українські програмісти не вміють продавати свій продукт»
Авірам Айзенберг: «Українські програмісти не вміють продавати свій продукт»
Ізраїльський бізнесмен – про те, яку роль у розвитку IT-індустрії може відіграти держава і де вітчизняним стартаперам шукати інвесторів
Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі
Слабкість сили: наскільки виграшні позиції «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі
Судовий розгляд за позовом до російського «Газпрому» увійшов до вирішальної фази
Рональд Лаудер: «Пам'ять про події Бабиного Яру – в руках молодого покоління»
Рональд Лаудер: «Пам'ять про події Бабиного Яру – в руках молодого покоління»
Президент Всесвітнього єврейського конгресу ─ про відповідальність за важку історичну спадщину, перспективи української економіки і шанси України на глобальний успіх
Суд і діло, або Корумповане судочинство для «особливих» клієнтів
Суд і діло, або Корумповане судочинство для «особливих» клієнтів
Який вигляд насправді має «боротьба з корупцією» в сфері правосуддя