Атомна пролонгація: скільки ще прослужать українські реактори

Що несе рішення про продовження на 10 років терміну експлуатації 2-го енергоблока Південноукраїнської АЕС
Атомна пролонгація: скільки ще прослужать українські реактори

8 грудня колегія Держатомрегулювання ухвалила рішення продовжити на 10 років термін експлуатації 2-го енергоблока Південноукраїнської атомної електростанції. За визнанням самих атомників, у нинішніх умовах це було єдине з можливих рішень – спорудження нових енергоблоків є досить затратним як за часом, так і за коштами, а в умовах ймовірної енергетичної кризи різке зниження рівня генерації загрожує незворотними наслідками для всієї економіки країни. Крім того, під обслуговування саме цих блоків уже «заточено» ціле покоління фахівців, вибудувано інфраструктуру і прописано технологічні процеси. Атомники запевняють: пролонгація роботи енергоблоків – це загальносвітовий тренд, і в разі реалізації цього сценарію в Україні дотримано всі вимоги щодо зносостійкості та безпеки обладнання.

Реактори старіють

Всього в Україні експлуатують 15 енергоблоків загальною потужністю 13,835 ГВт на чотирьох атомних електростанціях: 6 – на Запорізькій, 4 – на Рівненській, 3 – на Південноукраїнській та 2 – на Хмельницькій. 12 із них запущено кілька десятиліть тому, ще за часів Радянського Союзу. Відповідно, їхні проектні (30-річні) експлуатаційні терміни закінчилися або близькі до закінчення. І якщо не вжити термінових заходів, то вихід блоків з експлуатації призведе до зниження на 75–80% сумарної потужності атомної енергетики, що означає втрату приблизно 40% всього обсягу генерації електроенергії у країні. Тобто, до гігантського дефіциту.

Цю проблему не можна вважати суто українською. Адже всього в 31 країні світу експлуатують 193 атомні електростанції з 441 енергоблоком загальною електричною потужністю приблизно 381 600 МВт. І багато з них ще старіші за українські й зіткнулися з подібним завданням набагато раніше.

Атомная пролонгация

Як видно з діаграми, пік пусків АЕС у світі припав на період із другої половини 1960-х років до початку 1980-х. Середній вік реакторів, що діють у світі, становить 28,5 років. А найстаріший із них, який розташований у Швейцарії, працює упродовж 45 років.

Сьогодні з 441 діючого реактора АЕС у світі майже половину експлуатують у понадпроектний термін (більше 30 років – 218, із них понад 40 років – 58 енергоблоків). Водночас 112 енергоблоків, згідно з даними МАГАТЕ, готуються до продовження терміну експлуатації.

«75% із енергоблоків, що діють у світі, старші 25 років, – заявив у своєму виступі віце-президент групи AREVA (французька компанія, що займається розробкою і виробництвом обладнання для атомної енергетики. – Forbes) Жан-Марі Летурньо. – Група AREVA бачить вихід у розвитку технологій, здатних забезпечити 60-річні й більше терміни служби блоків».

Як показує світовий досвід, продовження проектних термінів експлуатації енергоблоків потрібне із міркувань економічної доцільності. З іншого боку, цей варіант обґрунтований і з погляду забезпечення необхідного рівня безпеки.

Так, у Сполучених Штатах власники двох АЕС збираються подати заявку в комісію з ядерного регулювання (NRC) США, яка б означала можливість роботи до 80 років. Регулятори Японії (NISA) розглядають можливість продовжити до 50 років термін експлуатації блока «Міхама-2». А регулятори Бельгії погодили продовження до 50 років експлуатації блоків №№ 1–2 АЕС Doel.

Отже, у питанні пролонгації роботи енергоблоків Україна дотримується світових тенденцій. Водночас «Енергоатом» не має ресурсів для зняття з експлуатації жодного з енергоблоків. Тому стратегія полягає в поетапному продовження термінів їх експлуатації.

Продовження експлуатації енергоблоків українських АЕС

Назва АЕС

№ енергоблока Електрична потужність, МВт Тип Дата
введення в експлуатацію
Проектна дата закінчення терміну експлуатації Діяльність НАЕК із продовження експлуатації

Запорізька

1 1000 В-320 10.12.1984 23.12.2015 Триває
2 1000 В-320 22.07.1985 19.02.2016 Триває
3 1000 В-320 10.12.1986 05.03.2017 Розпочато
4 1000 В-320 18.12.1987 04.04.2018 Розпочато
5 1000 В-320 14.08.1989 27.05.2020 Заплановано
6 1000 В-320 19.10.1995 21.10.2026 Заплановано
Південно-українська 1 1000 В-302 31.12.1982 02.12.2013 Термін експлуатації продовжено  до 02.12.2023
2 1000 В-338 09.01.1985 12.05.2015 Триває
3 1000 В-320 20.09.1989 10.02.2020 Заплановано
Рівненська 1 420 В-213 22.12.1980 22.12.2010 Термін експлуатації продовжено  до 22.12.2030
2 415 В-213 22.12.1981 22.12.2011 Термін експлуатації продовжено  до 22.12.2031
3 1000 В-320 21.12.1986 11.12.2017 Розпочато
4 1000 В-320 10.10.2004 07.06.2035 Не визначено
Хмельницька 1 1000 В-320 22.12.1987 13.12.2018 Розпочато
2 1000 В-320 07.08.2004 07.09.2035 Не визначено

На сьогодні вже продовжено роботу трьох блоків: першого і другого енергоблоків типу В-213 потужністю 420 і 416 МВт відповідно на Рівненській АЕС і першого енергоблока ПУАЕС.

Альтернатива пролонгації

Крім сценарію пролонгації є ще кілька варіантів розвитку подій, проте ці альтернативи дорогі й непривабливі. Так, є три варіанти виведення з експлуатації енергоблоків АЕС:

  • демонтаж (негайне вивільнення території);
  • безпечне зберігання (відкладений демонтаж);
  • саркофаг.

Однак закриття енергоблоків можливе лише за умови одночасного створення адекватних за обсягами генерувальних потужностей. І тут можливі два варіанти:

  1. Будівництво нових атомних електростанцій.
  2. Створення заміщувальних енергогенеруючих потужностей: теплових, гідроенергетичних, нетрадиційних (вітрова, сонячна енергія та ін.).

Якщо ж заміщальні потужності створити не вийде, то доведеться реалізовувати один зі сценаріїв в умовах браку енергії: або заміщати дефіцит електроенергії за рахунок імпорту, або різко скорочувати споживання. У поточній ситуації обидва варіанти є неприйнятними з економічного погляду.

Тому продовження експлуатації енергоблоків – оптимальний зараз крок. І саме він став пріоритетним напрямом діяльності «Енергоатому», що, власне, передбачено і в «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року».

Станом на зараз готується продовження терміну експлуатації енергоблоків №2 ПУАЕС та №№1 і 2 ЗАЕС. Датами завершення проектного терміну експлуатації кожного з них визначено: для ПУАЕС-2 – 2 травня 2015 року; для ЗАЕС-1 – 23 грудня 2015-го і для ЗАЕС-2 – 19 лютого 2016 року.

«Сьогодні частка електроенергії від атомних електростанцій у загальному виробництві в Україні складає понад 55%, – заявив під час громадських слухань у Южноукраїнську президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. – Збереження цієї частки атомної енергетики в енергетичному балансі є необхідною передумовою для зміцнення нашої енергетичної незалежності в умовах обмеженості та високих світових цін на енергоресурси».

Економічні резони є ось якими. Орієнтовні витрати на продовження терміну експлуатації блока – 3,3 млрд грн. А приблизні витрати на спорудження нового енергоблока – 125–185 млрд грн. Очевидно, що у країні зараз таких грошей немає; крім того, термін будівництва нового енергоблока складає понад 5 років. Тож рішення про необхідність продовження терміну експлуатації енергоблоків є обґрунтованим технічно й економічно.

Атомна десятина

ПУАЕС – основа Південноукраїнського енергетичного комплексу. До нього входять не тільки сама Південноукраїнська АЕС (3 атомні енергоблоки сумарною потужністю 3000 МВт), але й Олександрівська ГЕС на річці Південний Буг (2 гідроагрегати, сумарна потужність 11,5 МВт), а також Ташлицька ГАЕС (в експлуатацію введено 1-у чергу: 2 гідроагрегати загальною потужністю в генераторному режимі 320 МВт; 2-а черга у стадії будівництва). У 1996 році як відокремлений підрозділ підприємство увійшло до складу ДП НАЕК «Енергоатом».

Енергоблоки ПУАЕС

№ енергоблока Тип реактора Початок будівництва Енергопуск енергоблока
1 ВВЕР-1000/302 01.03.1977 22.12.1982
2 ВВЕР-1000/338 01.10.1979 06.01.1985
3 ВВЕР-1000/320 01.02.1985 20.09.1989

Комплекс щорічно виробляє 17–20 млрд. КВт•год. Це приблизно 10% загального виробітку електроенергії у країні, яка забезпечує Миколаївську, Одеську, Херсонську області, частково – Кіровоградську області та – донедавна – Крим.

На Південноукраїнській АЕС проектний термін експлуатації енергоблока № 1 закінчився ще у 2012 році, енергоблока № 2 – закінчується у 2015-му, а енергоблока № 3 – закінчиться у 2019-му.

Як відбувається пролонгація

Насамперед, виконується оцінювання технічного стану обладнання, трубопроводів, будівель і споруд. Це необхідно для забезпечення безпечної експлуатації в понадпроектний період.

Атомная пролонгация

Після чого застарілі елементи системи замінюються новими, більш безпечними і продуктивними.

Атомная пролонгация

Новопризначений термін експлуатації для елементів реактора визначено до 2025–2035 рр., Для обладнання 1 контуру – до 12.05.2035 р., для будівлі реакторного відділення – до 31.12.2043 р., для кабельної продукції – до 2019–2033 рр., для турбогенератора – до 31.12.2025 р., а для шахти реактора – до 31.12.2065 р.

Екологічні та технологічні ризики

Задовільний рівень безпеки енергоблоків українських АЕС підтверджено місіями міжнародних організацій – ВАО АЕС і МАГАТЕ. Характерно, що після продовження терміну експлуатації першого енергоблока ПУАЕС його безпека підвищилася. На енергоблоці №2 також пройшли заходи з підвищення безпеки та проведено всі необхідні інжинірингові роботи.

«Значення такого критерію, як частота пошкодження активної зони (одного з основних показників безпеки) на блоці №2 з 2011 року покращилося майже удвічі і становить менше 10-4 1/рік. А частота граничного аварійного викиду радіоактивних речовин у довкілля – менше 10-5 1/рік, – розповів під час громадських слухань генеральний директор ПУАЕС Володимир Лісніченко. – А плановані технічні та організаційні заходи на наступні роки дозволять і надалі покращувати показники безпеки».

Атомная пролонгация

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів