Підсумки-2015: ТОП-10 знакових угод року

Злиття та поглинання, які довели, що український бізнес все ще живий
Підсумки-2015: ТОП-10 знакових угод року

У 2015 році світовий обсяг M&A угод досяг рекордного показника в $4,6 трлн. Це історичний максимум, що перевищує попередній рекорд, встановлений у 2007 році, на $0,3 трлн.

Україна внесла дуже скромний внесок у загальносвітовий показник. Обсяг всіх злиттів і поглинань на українському ринку знаходився в межах $1 млрд, а самі угоди належали до розряду технічних. «Цього року Україна залишилася за бортом світового ринку М&А. І основна причина полягала в нас самих − тут неякісний інвестиційний клімат, і він протягом року погіршувався », – констатує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Тренди, що визначали продажі в Україні − оптимізація структури і позбавлення від збиткових/непрофільних напрямків, концентрація, а також погіршення відносин з Росією, яке змусило відмовитися від розвитку бізнесу в цій країні.

За словами Устенка, потенційний інтерес надалі становитимуть кілька секторів. У першу чергу це сільське господарство, IT та енергетика. Перелік найбільших операцій в Україні за минулий рік підтверджує їх популярність у інвесторів. Однак у частині сільського господарства акценти можуть зміститися через передноворічні податкові новації, які суттєво урізали застосування пільгового спецрежиму в українському АПК.

«Я боюся, що інтерес охолоне після прийнятих правок до Податкового кодексу. І якщо раніше в АПК можна було прогнозувати не просто М&А, а якісь інвестиції, я не впевнений, що це можливо в наступному році, особливо те, що стосується злиття, − запевняє Устенко. − Результати засідання Верховної Ради давали вкрай негативні сигнали про доцільність роботи в принципі». Він зазначає, що негативна риторика, в тому числі і в політичному середовищі, яка зводиться до того, що «агрохолдинги жирують», і в принципі неприйняття великих формувань навряд чи зрозумілі іноземним інвесторам, у тому числі транснаціональним компаніям. «Ну, хто після цих слів зайде в цей сектор? Ніхто», − вважає Устенко.

В енергетичному секторі, який і зараз консолідований, мова може йти не про укрупнення, а швидше, про дроблення й нинішніх гравців − регіональних монополістів − на окремі компанії. Що стосується IT-сектору, то він в силу специфіки надзвичайно активний, проте суми угод, які він генерує, все ще не надто вражаючі.

Forbes пропонує згадати десятку найбільш знакових угод M&A в Україні за минулий рік.

1«Астеліт», мобільний оператор life:)

«Астеліт», мобільний оператор life:)
Покупець: Turkcell
Продавець: група «СКМ» Ріната Ахметова
Сума: $100 млн за 44,96%
«Астеліт», мобільний оператор life:)

Влітку 2015-го турецька телекомунікаційна компанія Turkcell офіційно оголосила про повний викуп акцій Euroasia Telecommunications Holding, якому належить український мобільний оператор «Астеліт», у фінансово-промислової групи «СКМ» Ріната Ахметова. Сума угоди склала $100 млн, які турецька сторона заплатила за 44,96% акцій. Таким чином, в руках Turkcell сконцентровано 100% «Астеліт», що працює під брендом life:).

Мета угоди − більш активний розвиток, який гальмували розбіжності між акціонерами. Після зміни власника «Астеліт» почав активно розвивати свою мережу 3G, а також змінив генерального директора − ним став виходець із Turkcell Бурак Ерсой.

2Аутсорсер Ciklum

Аутсорсер Ciklum
Покупець: Джордж Сорос через Ukrainian Redevelopment Fund LP
Продавець: Horizon Capital, Торбен Майгаард
Сума: -
Аутсорсер Ciklum

Американський інвестор Джордж Сорос через свій фонд Ukrainian Redevelopment Fund LP став акціонером української аутсорсингової компанії Ciklum, яка входить до п'ятірки найбільших аутсорсерів країни. Фонд викупив пакет інвестфонду Horizon Capital (придбаний у 2012-му), а також частину акцій засновника Ciklum Торбена Майгаарда.

Сума та інші деталі угоди не оголошуються − сторони лише визначили, що мова не йде про контрольний пакет. Структури Джорджа Сороса зацікавилися Ciklum завдяки його бездоганній інвестиційній історії − нібито Сорос вибрав саме цю компанію через наявність у числі акціонерів Horizon Capital: для нього це була вже «перевірена» іншим міжнародним фондом компанія.

Для України в цілому ця інвестиція стала хорошим піаром: міжнародні інвестори побачили, як найбагатша людина планети вкладає гроші в українські компанії.

3Оператори поштово-логістичних послуг Meest Group − PGK

Оператори поштово-логістичних послуг Meest Group − PGK
Сторона угоди: Meest Group (оператор поштово-логістичних послуг «Міст Експрес»)
Сторона угоди: PGK Group (компанія кур'єрської служби доставки Postman, «Точка» і «Стар Експрес»)
Сума: -
Оператори поштово-логістичних послуг Meest Group − PGK

На початку 2015-го Meest Group, в яку входить оператор поштово-логістичних послуг «Міст Експрес», оголосила про злиття з PGK Group − компанією кур'єрської служби доставки Postman, «Точка» і «Стар Експрес». Операцію було закрито 15 січня.

Як розподіляться частки в об'єднаній компанії між власником Meest Group Ростиславом Киселем та главою PGK Groupe Віталієм Яницьким, стане відомо на початку 2016 року, коли буде проведено повну незалежну оцінку компанії. Кисіль каже, що приєднання Postman, «Точки» і «Стар Експрес» відбулося виключно на партнерських умовах, і його компанія не виплачувала PGK Groupe премії.

За даними на кінець 2013 року, «Міст Експрес» контролював 23% ринку кур'єрської доставки, Postman − 10,5%. У Meest Group вважають, що консолідація дозволить компанії охопити близько 40% ринку. Кисіль також анонсував інвестиції в об'єднану компанію в 135 млн гривень, які підуть на розвиток мережі.

4«Воронеж Агрохолдинг» − Agrokultura

«Воронеж Агрохолдинг» − Agrokultura
Сторона обміну: «Миронівський хлібопродукт»
Сторона обміну: Agrokultura
Сума: пакет − 100%, н/д;
Вартість − безгрошовий своп
«Воронеж Агрохолдинг» − Agrokultura

Пропрацювавши в Адміністрації президента всього п'ять місяців, з липня по грудень 2014 року, мільярдер Юрій Косюк створив політичні ризики для свого російського активу − компанії «Воронеж Агро Холдинг». На той момент вона входила в структуру «Миронівського хлібопродукту» (МХП) і обробляла 40 000 га в РФ. Переговори щодо обміну цього активу на більшу частину бізнесу російської групи Agrokultura в Західній Україні почалися приблизно в той самий час, коли бізнесмен пішов з політики. У результаті угоди бізнес «Воронеж Агро Холдинг» було обміняно на 87% земельного банку Agrokultura в Україні.

У підсумку земельний банк МХП в Україні збільшився на 19% − до 380 000 га. Це наблизило Юрія Косюка до мети щодо накопичення під своїм контролем 0,5 млн га, яку він декларував у переговорах з інвесторами.

Agrokultura в накладі також не залишилася − замість ємностей для зберігання 90 000 тонн зерна на Західній Україні російська компанія отримала елеваторні потужності майже вдвічі більші. Крім цього, сусідство з цукровими заводами Ігоря Худокормова − одного із співвласників російської групи − відкриває перед нею практично необмежений ринок збуту цукрових буряків.

5Група «Креатив»

Група «Креатив»
Покупець: група бізнесменів у складі Рисбека Токтомушева, Артура Гранца і ще трьох інвесторів
Продавець: Станіслав і Максим Березкіни
Сума: н/д
Група «Креатив»

Понад $600 млн боргів групи «Креатив» Станіслава і Максима Березкіна змусили їх влітку 2015-го практично повністю продати бізнес, що вибудовувався сімейством з середини 1990-х. В угоду увійшли потужності з переробки 1,1 млн тонн соняшнику і виробництва понад 100 000 тонн модифікованих жирів на рік.

Покупці − колишній банкір Рисбек Токтомушев і девелопер Артур Гранц, а також їх співінвестори, які, за даними Forbes, заплатили за активи $30 млн. На момент зміни власника «Креатив» понад півроку працював не більше ніж на 15% своїх можливостей. Головне завдання нових власників − домогтися якомога вигідніших умов реструктуризації близько $0,5 млрд боргів, які перейшли до них разом із покупкою. До тих пір компанія працює на давальницькій сировині.

На сьогодні основний актив Березкіна − це завод з річним обсягом випуску 270 000 тонн продуктів переробки сої.

6Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод

Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод
Покупець: фармкомпанія «Дарниця»
Продавець: Київська міськрада
Сума: 171,8 млн гривень за 30%
Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод

Здійснити запланований ще в 2011-му продаж 30% акцій Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу Київській міськраді вдалося тільки навесні нинішнього року. Втім, отримати очікувані спочатку 300 млн гривень за цей пакет столичній владі не вдалося − фармкомпанія «Дарниця» увійшла в капітал конкурента за 171,8 млн гривень.

До розвалу СРСР Борщагівський ХФЗ входив до фармоб'єднання «Дарниця», і, за словами нових акціонерів, в майбутньому вони збираються повністю повернути підприємство в сферу свого впливу. Одна з головних переваг цього активу − відсутність у нього істотної заборгованості.

За даними дослідницької компанії SMD, в 2014 році частки «Дарниці» і Борщагівського ХФЗ на роздрібному ринку ліків України становили 3,2% і 1,46% відповідно. Та все ж, як переконують чиновники Київської міської держадміністрації, блокуючий пакет приватизованого підприємства не дозволяє впливати на його господарську діяльність.

7Розважальний комплекс Арена Entertainment

Розважальний комплекс Арена Entertainment
Покупець: кіпрський офшор
Продавець: Вагіф Алієв через «Мандарин Плаза»
Сума: н/д, оціночно − $40 млн
Розважальний комплекс Арена Entertainment
Фото Ярослав Сегеда для «Forbes Україна»

6000 кв. м площ у самому центрі столиці змінили власника. Компанія «Мандарин Плаза» бізнесмена Вагіфа Алієва вийшла зі складу власників розважального комплексу Arena Entertainment. Покупець − кіпрська компанія, назва якої не розголошується. Алієв підтвердив Forbes, що угода не є технічною.

Сума операції, за даними близького до продавця джерела, склала близько $40 млн. Це учасники ринку оцінюють як «дуже дорого», виходячи з того, що нижня планка для нерухомості такого класу становить $1-1,5 тис. за 1 кв. м.

Зароблені від продажу кошти Алієв направить на будівництво торгово-розважальних центрів Lavina Mall (загальна площа 170 000 кв. м, орендна – 142 000 кв. м) і Blockbuster Mall (загальна площа − 245 000 кв. м, орендна – 142 000 кв. м).

8Страхова компанія «QBE Україна»

Страхова компанія «QBE Україна»
Покупець: канадський фінансовий холдинг Fairfax Financial
Продавець: QBE Management (Ірландія)
Сума: −
Страхова компанія «QBE Україна»

У жовтні 2015 року було закрито одну з небагатьох реальних угод на страховому ринку. Канадський фінансовий холдинг Fаirfax Financial викупив 100% страхової компанії «QBE Україна» у QBE Management (Ірландія).

Сума угоди не розголошувалася, статутний капітал компанії на момент угоди складав 8,1 млн гривень.

Слід зазначити: схожі угоди між Fаirfax і QBE трохи раніше відбулися і в інших країнах Східної Європи. Це дозволяє зробити висновок, що «QBE Україна» стане частиною підрозділу Fаirfax Eastern Europe. Водночас відомо, що компанія після ребрендингу буде працювати на ринку під назвою Colonnade.

9Астра Банк

Астра Банк
Покупець: фонд NCH
Продавець: Фонд гарантування вкладів фізосіб
Сума: 92,1 млн гривень
Астра Банк

З понад півсотні банків, в які з початку минулого року було введено тимчасову адміністрацію, Фонд гарантування вкладів фізосіб зумів повністю продати лише одну фінустанову − Астра Банк. У липні 2015-го за 92,1 млн гривень його на аукціоні придбав американський фонд NCH, що володіє другим найбільшим в Україні агрохолдингом із зембанком близько 430 000 га.

Ще з листопада 2014-го інвестфонд шукав для придбання невеликий банк без істотних активів і зобов'язань. Цінність Астра Банку для NCH полягала фактично лише в наявності банківської ліцензії, оскільки створення нового банку вимагало б інвестицій у статутний капітал на рівні 500 млн гривень. Це вже третій фінансовий актив інвестора, який також володіє Libra Internet Bank у Румунії і одним з найбільших латвійських страховиків − Balta Insurance Group. В Україні NCH має намір поєднувати свій досвід у галузях фінансів і сільського господарства, працюючи на ринку роздрібного кредитування аграріїв.

10Охоронна фірма «Венбест»

Охоронна фірма «Венбест»
Покупець: Europe Virgin Fund
Продавець: Георгій Тупчій і Володимир Дзюба
Сума: −
Охоронна фірма «Венбест»

У країнах, де ведуться військові дії, великий попит на послуги безпеки. Продаж частки групи «Венбест» фонду Europe Virgin Fund, який спонсорується інвесткомпанією Dragon Capital, у травні 2015 року підтвердила перспективи галузі. В угоду увійшли охоронний і виробничий бізнеси «Венбест», в той час як напрямки рекрутингу та юридичних консультацій залишилися за її периметром.

У 2014-му придбані EVF активи згенерували близько 280 млн гривень виторгу. За оцінками інвестора, обсяг усього ринку охоронних послуг в Україні − 8-10 млрд гривень. Сектор фрагментований настільки, що «Венбест» лідирує в ньому з часткою близько 6%, випереджаючи найближчих конкурентів більш ніж удвічі за чисельністю охоронюваних об'єктів. Сторони угоди не розголошують її фінансові параметри, проте залучені ресурси дозволяють компанії проводити консолідацію ринку. З весни «Венбест» придбав уже три охоронні фірми в Києві, Черкасах та Харкові, і тепер покриває своїми представництвами всю країну, за винятком лише трьох областей.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів