Уряд і енергетика: генератор випадкових дій

Яких реформ не вистачило енергетичному сектору
Уряд і енергетика: генератор випадкових дій
Фото shutterstock

Другий рік роботи «уряду реформаторів» на чолі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком минув в Україні без реформ. За його підсумками Forbes презентує серію матеріалів з метою проаналізувати, які дії української влади в тій чи іншій галузі насправді могли б вважатися успішними реформами і дати результат 2015 року.

Ми постараємося не пропонувати рішення, які можуть не відповідати тій чи іншій економічній ідеології. Хоча її як такої не існує для українських політиків. Йтиметься про елементарні дії, які потрібно було б зробити, щоб хоча б почати розв’язувати проблеми в кожному конкретному секторі економіки.

Енергетичний сектор України – одна з найкорумпованіших і найпроблемніших галузей вітчизняної економіки. Розглядаючи можливі варіанти розвитку сектору, Forbes намагався знайти аналоги процесів, які відбуваються сьогодні в галузях українського енергокомплексу, аналізуючи, що і як проходило у країнах колишнього соцтабору, коли вони рухалися до Європи, – і не знайшов.

За два роки перебування «проєвропейської» влади на Печерських пагорбах не було зроблено навіть головного – того, що є базисом відносин будь-якої цивілізованої держави та бізнесу: повна інвентаризація галузі, відкритий доступ до інформації, тотальний контроль та облік. Ці прості дії відразу ліквідували б щонайменше 50% корупції в галузі. Але цей аспект у країні методично ігнорують, а те, що роблять у сфері енергетики, схоже, диктує «генератор випадкових дій».

Знайти всі свердловини

Сьогодні жодна людина в Україні не може сказати точно, скільки газу і нафти видобувають у країні. Згідно з Конституцією України, всі корисні копалини, які містяться в надрах, належать народу.

Не зроблено навіть головного: повна інвентаризація галузі, відкритий доступ до інформації, тотальний контроль та облік

Власністю видобувних компаній вони стають тільки після того, як із видобутих вуглеводнів сплачено всі податки і ренту. Але сьогодні не те що немає лічильників на всіх свердловинах і єдиної централізованої системи обліку, а й навіть невідомо, скільки цих свердловин працює в Україні.

У липні 2015 року віце-прем'єр Валерій Вощевський дав доручення Державній службі геології та надр підготувати повну інформацію про кількість свердловин і їхніх власників у всіх регіонах країни. За дивним збігом обставин через кілька тижнів Вощевський раптом написав заяву «за власним бажанням». Зведених даних щодо свердловин немає донині.

У грудня 2015 року аудиторська компанія E&Y презентувала перший звіт за стандартами Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI – англ.). Під час підготовки матеріалу в Україні було виявлено 120 компаній, пов'язаних із нафтогазодобувним бізнесом. З них 31 компанію не вдалося знайти ні за юридичною, ні за фізичною адресою. А Державна фіскальна служба у відповідь на запит аудиторів відмовилася навіть повідомити, чи враховано в них ці компанії.

Торік міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин повідомив про свої підозри, що «Укрнафта» видобуває нафти більше, ніж декларує у своїх звітах». За даними міністра, на ринку нафтопродуктів України в обігу на 20% більше палива, ніж імпортують і виробляють на єдиному працюючому НПЗ – «Укртатнафта», що належить групі «Приват».

Як стверджують опитані Forbes учасники ринку, в Україні величезними темпами зростає виробництво бодяжного бензину під виглядом «біопалива». Нелегальні міні-НПЗ «плодяться» по всій Україні зі швидкістю колорадських жуків. Але замість того щоб усе паливо в країні оподаткувати єдиним акцизним збором, Міненерговугілля в бюджеті на 2016 рік підтримало ставку для «біопалива» в 50% від ставки акцизу на звичайні бензини.

Є простий вихід: провести фізичну інвентаризацію свердловин зі складанням технічного паспорта і зобов'язати поставити лічильники на всі без винятку свердловини та труби

Натомість міністр уже п'ять місяців публічно просить голову «Укрнафти» Марка Роллінза надати добові дані видобутку нафти на свердловинах компанії та її прокачування на Кременчуцький НПЗ («Укртатнафта»). А також намагається потрапити на сам НПЗ, щоб заміряти діаметр труб, по яких надходить нафта і по яких відпускають паливо. У міністра є підозри, що «ці діаметри не відповідають тим, які закладено у проектній документації». Неважко здогадатися, що ні документів, ні допуску на завод міністр так і не отримав.

Є простий вихід: провести фізичну інвентаризацію свердловин зі складанням технічного паспорта і зобов'язати поставити лічильники на всі без винятку свердловини та труби. Тобто реально на всі, без урахування ступеня спорідненості, партійності й особистих симпатій до власників свердловин.

Облік і контроль

Слідом за свердловинами треба проводити повну інвентаризацію трубопроводів. Із нафтопроводами простіше – їх небагато, адже кількість споживачів сирої нафти обмежена. Повний порядок і з магістральними газопроводами. Значно цікавіші справи з газопроводами малого тиску, так званими розподільними мережами, які йдуть безпосередньо до споживачів.

1 жовтня 2015 року набув чинності новий закон «Про ринок природного газу». Згідно з документом, облгази тепер зобов'язані платити за всі розподільні мережі, якими користуються.

Але повноцінно збирати плату майже неможливо, оскільки з 400 000 км розподільників майже 150 000 км є спірними. Востаннє провести інвентаризацію намагалися 2006 року, відтоді проблема зі спірними трубами лише поглибилася. До того ж інвентаризація може призвести до інших цікавих відкриттів, наприклад постачання неврахованого газу неврахованим споживачам.

В Україні відбувся значний спад споживання газу, по-перше, у зв'язку з економічною кризою, по-друге, у зв'язку зі зниженням нормативів споживання для населення. Облгази зазначають цю тенденцію і скаржаться, що внаслідок зниження поставок зменшилося надходження грошей за транзит, і на повноцінні ремонти мереж їх не вистачає. Проте за два останні роки жодного облгазу не було виставлено на продаж через збитковість, та й самі газовики не поспішають ставити лічильники побутовим споживачам, особливо в багатоквартирних будинках.

На рахунках казначейства все ще є близько 2,5 млрд гривень, які Україна отримала від Японії за так званим Кіотським протоколом. У лютому 2016 року всі невитрачені гроші треба повернути Японії

Те ж стосується і теплокомуненерго. На входи в котельні вони поставили лічильники газу, а от ставити лічильники тепла в багатоквартирні будинки, як і на індивідуальні теплопункти, ніхто не поспішає. При цьому жодне теплокомуненерго не оголосило про своє банкрутство і не було виставлене на продаж. Зате держава збільшує обсяги субсидій населенню, які й далі так само надходять не як адресна допомога, а на рахунки тепловиків і облгази. 2016 року на субсидії виділено майже 40 млрд гривень.

На цьому тлі всі програми з енергоефективності виглядають просто насмішкою над здоровим глуздом. На рахунках казначейства все ще є близько 2,5 млрд гривень, які Україна отримала від Японії за так званим Кіотським протоколом. У лютому 2016 року всі невитрачені гроші треба повернути Японії. Майже за два роки «проєвропейська влада» не зуміла знайти варіантів, як ними розпорядитися. І раптом наприкінці 2015 року було оголошено тендер на 1 млрд гривень на заміну ламп розжарювання на енергозберігальні в будівлях бюджетних установ низки областей.

Народний депутат Юрій Дерев'янко вже оприлюднив подробиці тендеру, в якому перемогла компанія ТОВ «Агротехбуд», – її директором є людина, яка перед самим тендером прописалася в окупованому Донецьку. А в грудні прем'єр Яценюк усе ж таки видав розпорядження на ім'я заступника міністра екології та природних ресурсів Сергія Курикіна провести необхідні заходи з повернення Японії невикористаних грошей.

Правильні завдання

Не бажає держава наводити лад і у відносинах споживачів з обленерго. Корупція в питанні приєднання нових споживачів до енергомереж зросла ще більше. Навіть у сусідній Росії кожна регіональна енергокомпанія має сайт, де міститься оперативна інформація щодо всіх місцевих підстанцій і перелік зайнятих та вільних потужностей різного класу, а в європейський країнах – і поготів. Цю інформацію потенційний споживач одержує безкоштовно.

В Україні ж обленерго залишаються монополістами і єдиними володарями технічної документації щодо наявних потужностей. Чому б уряду не почати з того, що зобов'язати обленерго відкрити ці дані? Тоді потенційний споживач, дивлячись на карту, відразу побачить: ось, є підстанції, перевантажені за всіма класами, а отже, будувати там міні-завод чи великий цех не вийде. А от в іншому районі є вільні потужності, і під’єднатися буде простіше й дешевше.

В Україні обленерго залишаються монополістами і єдиними володарями технічної документації щодо наявних потужностей. Чому б уряду не почати з того, що зобов'язати обленерго відкрити ці дані?

Також вся Україна дивиться постановочне шоу компанії ДТЕК та Антимонопольного комітету (АМКУ) – «Як довести, що компанія ДТЕК не є монополістом на ринку електроенергетики». ДТЕК володіє трьома з п'яти українських теплогенерувальних компаній, а в абсолютних потужностях – дев'ятьма з чотирнадцяти енергоблоків, що становить майже 70% від усієї теплогенерації.

Проте ДТЕК «правильно» сформулював АМКУ завдання: розглянути свою частку в загальній електрогенерації України. Це як полиця з фруктами в супермаркеті: на тлі апельсинів, мандаринів, винограду і хурми яблука виглядають доволі скромно. Але якщо призупинити поставки 70% яблук, полиця в супермаркеті спорожніє, а переважна більшість народу втратить головне джерело вітамінів.

Однак уряд і галузеве міністерство мовчки дивляться на такий софістичний підхід до визначення ринкової частки. Втім, у чому вони можуть дорікнути ДТЕК, враховуючи стан справ в інших підгалузях? Світла в кінці тунелю наразі не бачить ні народ України, ні потенційні закордонні інвестори.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Австрійський політичний дрифт
Кандидат ксенофобської партії, заснованої нацистами, замалим не очолив одну з найбагатших країн Європи
Давній друг: новим послом США може стати Марі Йованович
Дипломат вже була однією з глав місії США в Україні – напередодні Помаранчевої революції
«План Гройсмана»: чого не вистачає програмі дій нового уряду
Лише в деяких сферах новий Кабмін зможе опиратися на реальні напрацювання, в більшості ж галузей міністри поки що обмежилися популізмом
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
На сторожі стабільності: як інновації допомагають вистояти під час кризи і війни
Українські інвестори та підприємці здатні розв’язувати проблеми з озброєнням, екологією й обмеженістю енергоресурсів
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
У зоні ризику: Фідобанку пророкують банкрутство
Як і чому банківський ринок України може втратити ще одного гравця
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Київський банкрут: банк «Хрещатик» оголошено неплатоспроможним
Акціонери залишили фінустанову без підтримки. Міськадміністрація Києва вимагає втручання правоохоронців
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
Зима під санкціями: кому дісталася основна частина пасажиропотоку Україна – Росія
І як українська сторона зуміла компенсувати відсутність російського ринку
Зараз на головній
Давній друг: новим послом США може стати Марі Йованович
Давній друг: новим послом США може стати Марі Йованович
Дипломат вже була однією з глав місії США в Україні – напередодні Помаранчевої революції
Bayer планує створити найбільшого у світі виробника насіння
Bayer планує створити найбільшого у світі виробника насіння
Це обійдеться компанії в $62 млрд
Артуро Сандоваль: «Музика потрібна для того, щоб захистити наше право на самовираження без обмежень»
Артуро Сандоваль: «Музика потрібна для того, щоб захистити наше право на самовираження без обмежень»
Володар 10 премій Греммі – про вплив джазу на сучасну політику і про лібералізацію відносин між США та Кубою
Пошуковий гігант Google оголошує війну «грошам до зарплати»
Пошуковий гігант Google оголошує війну «грошам до зарплати»
Що буде з українськими мікрофінансовими компаніями, і де українці позичатимуть гроші