Яких реформ не вистачило фінансовому сектору

І з якою банківською системою ми прожили б 2015 рік у разі виконання обіцянок
Яких реформ не вистачило фінансовому сектору

Forbes продовжує публікацію серії матеріалів, присвячених реформам, які українська влада так і не провела в 2015 році, але які могли спрямувати розвиток України в кращий бік. Forbes уже розбирався в тому, що потрібно було зробити в енергетичній галузі. Тепер на черзі другий найменш розвинутий сектор української економіки − фінансовий.

На тлі так званої «банківської чистки» фінансовий сектор у 2015 році продемонстрував відсутність ключових реформ, обіцяних як українському бізнесу і громадянам, так і міжнародним партнерам, таким як МВФ і ЄС. Відсутність реформ призводить до того, що фінансовий сектор України залишається «сірою зоною» Європи, працювати з більшою частиною якої пересічним громадянам і бізнесменам − ризиковано. Forbes розбирався, з яких реформ потрібно було починати, щоб виправити ситуацію.

Очевидно, що реформування будь-якої галузі української економіки має супроводжуватися глобальними виправленнями недоліків, які перешкоджають розвитку держави. До таких важливих реформ належать судова реформа; так звана «деолігархізація», або впровадження сучасної антимонопольної практики, почати яку держава мала б із самої себе − включаючи НАК «Нафтогаз», наприклад; пенсійну реформу, яка усунула б злочинні дисбаланси в соціальній системі. Без реалізації цих важливих реформ точкові зміни в тій чи іншій галузі будуть малоефективними.

Одним із ключових документів у банківському секторі з 2014 року є угода про асоціацію між Україною та ЄС. Згідно зі 127-ю статтею документа, кожна сторона угоди повинна докласти максимальних зусиль для забезпечення введення міжнародних стандартів регулювання та нагляду у сфері фінансових послуг та боротьби з ухиленням від сплати податків по всій території. У тому числі йдеться про такі міжнародні стандарти, як «Основні принципи ефективного банківського нагляду» Базельського комітету, рекомендації FATF і так далі.

Насамперед звернемо увагу на ситуацію в сфері боротьби з легалізацією та відмиванням. Юридично, Україна виконала зобов'язання в лютому 2015 року, коли набуло чинності нове законодавство в цій сфері. Але на практиці вимог FATF дотримуються тільки частково. Банкіри зазначають, що немає списку так званих «політично ефективних осіб», за яким можна було б верифікувати клієнтів. Очевидно, що останнє слово в цьому питанні міг би поставити НБУ − однак досі банківський регулятор не зробив цього.

Частина вимог Базеля не поширюється на банки, українські «дочки» яких − у передпродажному процесі. Якщо офіційно українська «дочка» знаходиться в стадії підготовки до продажу, материнський банк у ЄС може не враховувати цей український банк при обчисленні нових вимог до капіталу. Отже, процес передпродажної підготовки економить гроші материнському банку в ЄС

Декларуючи активну боротьбу з відмиванням грошей, ухиленням від сплати податків і так далі, НБУ до кінця не бере участі в перекритті схем, а силові органи й чиновники часто стають співучасниками подібних правопорушень. Після закриття того чи іншого банку ліквідовані схеми переходять в інші банки.

«Важливою подією 2015 року стало очищення банківської системи. Вихід з ринку схемних банків призвів до того, що тіньовий бізнес із переведення в готівку, відмивання коштів шукає шляхи в хороші банки, і нам необхідно посилено перешкоджати цьому», − нагадує голова правління ОТП Банку Тамаш Хак Ковач.

Посилення якості боротьби з тіньовими операціями у фінансовому секторі, наприклад, формування списку «політично ефективних осіб» з їх обов'язковою верифікацією призвело б до більш активної роботи з Україною міжнародних структур. Україна хоча б частково позбулася б свого іміджу «сірої зони» міжнародних фінансів, зате отримала б нових міжнародних партнерів, готових працювати з місцевим ринком.

Під питанням − реалізація захисту прав кредиторів, про які Валерія Гонтарєва говорила ще влітку 2014 року. Одним із важливих механізмів такого захисту повинен стати реєстр кредиторів, який повинен мінімізувати ризики банків при роботі з різними групами позичальників. Формування даного реєстру зафіксовано в 11-му пункті меморандуму про наміри між Україною та МВФ. Згідно з документом, сам реєстр мав бути створений до вересня 2015 року. Але в підсумку відповідний законопроект було... відкликано з парламенту в листопаді 2015 року.

Аналітик банківського сектору ICU Михайло Демків вважає, що створення і початок повноцінної роботи подібного реєстру в 2015 році призвело б до пожвавлення на банківському ринку і до зниження кредитної ставки, внаслідок того що ризики стосовно багатьох осіб стали б значно очевиднішими. «Ми б побачили зниження кредитної ставки. Бізнеси, які раніше не мали можливості кредитуватися, тепер отримали б доступ до кредитного ресурсу», − вважає Демків.

На думку Forbes, такий реєстр має бути загальнодоступним, і будь-яка юр- і фізособа могли перевірити банківську репутацію того чи іншого підприємства, перш ніж почати співпрацю з ним. Також НБУ міг би в 2015 році довести до розуму формування відкритої інформації про власників банків, у тому числі в цілях національної безпеки. Деякі з власників банків, які збанкрутували в 2014-2015 роках і були закриті, завдавши збитків як громадянам, так і бізнесу, зараз або продовжують вести діяльність на фінансовому ринку, або ведуть переговори про придбання банків.

Стандарти звітності

В угоді про асоціацію з ЄС і меморандумі з МВФ закріплено обіцянку про імплементацію нормативів Базеля і міжнародних стандартів фінансової звітності. Вважається, що зараз українська банківська система не готова до переходу на актуальні стандарти Базеля. Більше того − імплементація цих стандартів у Європі йде повним ходом, що частково служить причиною для західних фінансових груп говорити про вихід з України − адже робота у високоризиковій українській економіці вимагає від них підвищеної капіталізації.

Банки та інші фінансові установи повинні бути готові до загострення конкуренції між собою, інтернет-технологіями та іншими можливими конкурентами, наприклад, мобільними операторами

Тут на допомогу приходять передпродажні процеси, в яких деякі «дочки» європейських банків перебувають роками. Такі процеси, як раніше писав Forbes, проходять «дочки» «Райффайзен», Unicredit і т.д. На практиці частина вимог Базеля не поширюється повною мірою на банки, українські «дочки» яких знаходяться в передпродажному процесі. Якщо офіційно українська «дочка» знаходиться в стадії підготовки до продажу, материнський банк у ЄС може не враховувати цей український банк при обчисленні нових вимог до капіталу. Отже, процес передпродажної підготовки економить гроші материнському банку в ЄС.

Якби питання з міжнародними стандартами і Базелем були вирішені ще на початку 2015 року, ми би побачили більш стрімку і гармонійну концентрацію банківського капіталу. На ринку залишилася б обмежена кількість гравців, акціонери яких гарантовано змогли б докапіталізувати свої фінансові установи.

«При реалізації основних реформ в економіці вкладникам банків стало б набагато простіше вибирати установу, оскільки кількість банків суттєво зменшилася б. Частина держбанків і банків з іноземним капіталом істотно зросла б. Відбулося б переформатування стратегії західних банківських груп на Україну, і деякі західні гравці змінили б стратегію виходу − на стратегію роботи в Україні. Вони показували б прибуток, оскільки їм завдяки працюючій банківській системі вдалося б стягнути майно з боржників. Також банки організовували б продаж цього майна. Купують це майно інвестори із Заходу, в тому числі Польщі», − розповідає Михайло Демків.

НБУ мав би запустити з початку 2015 року можливість отримання обмежених банківських ліцензій − припустимо, якщо установа хоче спеціалізуватися тільки на банківських гарантіях або тільки інкасо. Це вирішило б і питання з кількістю установ, оскільки банкіри в розмовах із Forbes підкреслювали, що була б можливість отримати ліцензію, наприклад, тільки на інкасо − багато хто надав би перевагу цій можливості замість повної банківської ліцензії.

Мегарегулятор і нові технології

Дві наступних ключових зміни, в очікуванні яких фінансовий ринок живе роками: формування мегарегулятора і вирішення питань із новими технологіями на фінансовому ринку. Так, підопічні Національної комісії регулювання ринків фінансових послуг − страховики, приватні пенсійні фонди, кредитні спілки, фінкомпанії і т.д. − готуються до перепідпорядкування Нацбанку і Мінфіну. У НБУ в тому числі готується відповідний департамент страхового нагляду, очолити який можуть такі фахівці, як президент ЛСОУ Олександр Залєтов або глава Федерації убезпечення Галина Третьякова.

Після перепідпорядкування небанківського фінансового сектору Національному банку в цьому секторі також розпочнеться «велика чистка», масштаби якої можуть обчислюватися сотнями закритих гравців − вистачало б рук у самому НБУ. Це призведе до того, що частина фінансових потоків, які сьогодні концентруються в небанківському фінансовому полі, у тому числі фінкомпаніях, може піти в сектор нових технологій. Саме так розвивалися події при «зачистці» й посиленні нагляду у фінсекторі в розвинених країнах, таких як США. Там частина фінансових потоків сконцентрувалася на новітніх фінансових технологіях, таких як криптовалюта, найвідоміша з яких − Bitcoin.

У свою чергу, банки та інші фінансові установи повинні бути готові до загострення конкуренції між собою, інтернет-технологіями та іншими можливими конкурентами, наприклад, мобільними операторами. Це підштовхнуло б розвиток прозорих правил гри в секторі нових технологій, включаючи вирішення питань електронно-цифрового підпису, електронної комерції та інших правил, необхідних для цивілізованого розвитку української економіки.

Тут найрозумнішим кроком була б лібералізація правил гри як для фінансових установ, так і для інших гравців, що дозволило б як перестрахуватися від виходу частини транзакцій у тінь, так і динамічно розвивати нову українську економіку.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Давос, Трамп і Україна: які геополітичні тренди позначив WEF-2017
Про що говорили українські делегати, і що закордонна еліта думає про українські реалії
Криза в Гамбії: армія Сенегалу змінює президентів
Сусіди «усміхненої» африканської країни зміщують правителя, який програв вибори, під дулами автоматів
Рік без транзиту: чи вдалося вантажам знайти шлях в обхід РФ
А Україні – дати гідну економічну і правову відповідь на транспортну блокаду
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 1
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Denys Kuznetsov
Denys Kuznetsov — 02.02.2016, 16:05

Ось цікава інфографіка щодо необхідності оновити Конституцію заради децентралізації:
http://decentral ization.gov.ua/infographics/item/ id/27

Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Давос, Трамп і Україна: які геополітичні тренди позначив WEF-2017
Давос, Трамп і Україна: які геополітичні тренди позначив WEF-2017
Про що говорили українські делегати, і що закордонна еліта думає про українські реалії
Третя сила: приватний газовидобуток напередодні чергового переділу сфер впливу
Третя сила: приватний газовидобуток напередодні чергового переділу сфер впливу
На арену змагань за український газ вже зовсім скоро може вийти “група Петра Порошенка”
Нові вершини учасників рейтингу Forbes «30 до 30»
Нові вершини учасників рейтингу Forbes «30 до 30»
Рік тому редакція «Forbes Україна» вперше презентувала рейтинг «30 до 30»
Криза в Гамбії: армія Сенегалу змінює президентів
Криза в Гамбії: армія Сенегалу змінює президентів
Сусіди «усміхненої» африканської країни зміщують правителя, який програв вибори, під дулами автоматів