Латвійські дипломати: «НАТО дає нам психологічну впевненість і відчуття стабільності»

Посол Латвії та Почесний консул Латвії в Україні – про розвиток економічних контрактів і перспективи партнерства
Латвійські дипломати: «НАТО дає нам психологічну впевненість і відчуття стабільності»
Олена Вишнякова і Юріс Пойканс
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

Forbes продовжує Посольський проект – цикл інтерв’ю з главами дипломатичних представництв, що працюють в Україні, і міжнародними політиками. Раніше в межах проекту нашими співрозмовниками були надзвичайний і повноважний посол Греції в Україні Василіс Пападопулос, президент Європарламенту Мартін Шульц, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, глава консультаційної місії ЄС Калман Міжей, посол Євросоюзу Ян Томбінський, а також посли Швеції, Ізраїлю, Канади, Угорщини, Польщі, Іспанії, Італії, Мальтійського ордена в Україні, Великобританії та посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко. Крім того, ми публікували інтерв’ю з президентом Американського єврейського конгресу й екс-радником президента США Джеком Розеном.

Сьогоднішні співрозмовники Forbes – дипломати з Латвії. Посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пойканс і почесний консул Латвійської республіки в Україні Олена Вишнякова. В інтерв’ю ми обговорюємо ретроспективу економічного й політичного партнерства наших країн, питання політичної стабільності й безпеки в Європі, а також проекти, які сьогодні реалізує дипломатичний корпус Латвії.

– Будь ласка, розкажіть, чи є градація посольств і консульств Латвії? Яке місце в цій градації займає посольство й консульство в Україні?

Юріс Пойканс: Такої градації, безумовно, немає. З вашою країною Латвію об’єднують сильні економічні й політичні зв’язки. Посольство було відкрито на початку 1990-х, коли Латвія відновила, а Україна здобула незалежність. З 1991 року кожен президент України відвідував Латвію з офіційним візитом. Великий поштовх нашим відносинам дало президентство Леоніда Кучми, коли було підписано загальнополітичний договір.

Уже з 1995 року зовнішньополітична концепція Латвії встановила пріоритетною метою членство в ЄС і НАТО. Україна підтримала наш вибір і поставилася з розумінням до рішення інтегруватися в ЄС. Сьогодні латвійці також підтримують Україну і ваш зовнішньополітичний вибір.

Олена Вишнякова: Необхідність посилення зв’язків Латвії та України є очевидною. Посольство одноосібно не може охопити всі сфери співпраці, тому інституція почесних консульств дуже важлива і потрібна. Я стала почесним консулом Латвії в Чернігові й Чернігівській області в липні 2014 року. Хоча Почесне консульство Латвії працює в Чернігові вже понад рік, упродовж якого реалізовано чимало проектів із латвійськими партнерами в гуманітарній, культурній та бізнесовій сферах, церемонія урочистого відкриття відбулася лише 25 січня 2016-го.

Латвійські дипломати: «НАТО дає нам психологічну впевненість і відчуття стабільності»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– У Латвії з’явилася необхідність посилити дипломатичні контакти з Україною? Чому?

ОВ: Як я вже сказала, Почесне консульство, особливо у великих країнах, багато в чому допомагає роботі посольства. Тільки силами посольства непросто охопити країну масштабів України, у якій низку областей можна порівняти за розмірами з усією Латвією. Тому було відкрито Почесні консульства у Львові, в Одесі й у Чернігові. Зазначу, Чернігівська область має великий потенціал із погляду розвитку співпраці в сільському господарстві.

Крім економічного вектора співпраці, Почесне консульство в Чернігові приділяє багато уваги гуманітарним і соціальним проектам. Ми проводимо велику кількість заходів. Торік було відкрито латвійський культурний центр Latviart, який організовував виставки, присвячені історії та традиціям Латвії. Минулого літа до Чернігова приїхав Львівської театр імені Заньковецької, який поставив для жителів міста постановку Райніса «Вій, вітре». У Латвії цю п’єсу називають «другим гімном».

Почесне консульство також надає підтримку постраждалим в АТО, діти загиблих на Сході України воїнів відпочивали в Латвії. Чернігів у цьому плані зазнав значних втрат: понад 100 бійців із Чернігівської області загинули в зоні АТО. Їхні діти та сім’ї отримують від нас підтримку й допомогу: понад 20 тонн гуманітарного вантажу від жителів Латвії для жителів Чернігівщини передало Почесне консульство. Також ми організовуємо програму навчання психологів, які вчаться працювати в умовах АТО, працюють із психотравмою.

ЮП: Для нас у роботі Почесного консульства дуже важливим напрямом є розвиток зовнішньоекономічних зв’язків з областю, оскільки Латвія зацікавлена в експорті своїх продуктів, а також в імпорті з України. Далі у пріоритеті гуманітарна співпраця, наша підтримка постраждалим в АТО, культурні проекти.

В інших країнах почесні консульства активно працюють із латвійською діаспорою. В Україні латвійська діаспора не така велика, тому тут Почесне консульство надає підтримку в роботі посольства.

– Про яку підтримку в економічній співпраці між країнами йдеться?

ОВ: Зараз сприятливий час для експорту української продукції до Європи, зокрема до Латвії. Компаніям це вигідно, адже вони заробляють євро. Для виведення продукції на європейський ринок потрібно пройти низку процедур, отримати сертифікати, що підтверджують якість продукції.

Ми надаємо в цьому допомогу українським компаніям. Також допомагаємо психологічно, пояснюючи різні тонкощі ведення бізнесу. Коли українські бізнесмени приїжджають до Латвії, ми організовуємо для них зустрічі з колегами з Риги та інших латвійських міст, допомагаємо налагоджувати відносини й формувати бізнесові контакти. Те ж саме ми робимо для латвійських бізнесменів в Україні.

Зараз сприятливий час для експорту української продукції до Європи, зокрема до Латвії. Компаніям це вигідно, адже вони заробляють євро. Для виведення продукції на європейський ринок потрібно пройти низку процедур, отримати сертифікати, що підтверджують якість продукції. Ми надаємо в цьому допомогу українським компаніям. Також допомагаємо психологічно, пояснюючи різні тонкощі ведення бізнесу
Олена Вишнякова

Зараз у процесі спільної підготовки з Агентством з інвестицій та розвитку – Латвійсько-Український бізнес-форум, який допоможе посилити ділові контакти між державами. У результаті збільшиться кількість спільних проектів, а товарообіг між нашими країнами посилиться.

– Наскільки ситуація на Донбасі загрожує територіальній цілісності Європи?

ЮП: Криза, яка почалася з незаконного приєднання Криму, є найгрубішим порушенням міжнародного права на Європейському континенті після закінчення холодної війни. Ситуація на Донбасі і виконання мінських домовленостей – це найважливіше питання як для всієї Європи, так і для Латвії зокрема. Питання відновлення територіальної цілісності України є вкрай важливим для Європи. Очевидно і зрозуміло, що сепаратистські режими на сході України підтримуються сусідньою державою.

Сьогодні потрібно докласти всіх зусиль, щоб розв’язати ситуацію на Донбасі. Шукати компроміс, розв’язання конфлікту і відновлювати територіальну цілісність України.

Латвійські дипломати: «НАТО дає нам психологічну впевненість і відчуття стабільності»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– Наскільки латвійська економіка постраждала від санкцій проти РФ?

ЮП: Традиційно РФ була важливим економічним партнером Латвії, але на цей момент ми, наприклад, більше торгуємо з Естонією, ніж із Росією.

Якщо подивитися на загальноекономічну ситуацію, ефект від санкцій є невеликим. Але були групи товарів, наприклад, шпроти, які традиційно постачалися на російський ринок. Звичайно, компанії, орієнтовані переважно на російський ринок, постраждали. Наприклад, якщо в містечку був один такий бюджетотвірний завод, то, безумовно, санкції призвели до дуже складної ситуації. Але, повторю, це поодинокі випадки.

Загалом у 2015 році спад у торгівлі склав 20% із Україною і 20% із Росією.

– За якими торговими напрямами відносини між Україною й Латвією є найбільш перспективними?

ЮП: На українському ринку добре представлені наші фармацевтичні та косметичні компанії, як-от «Гріндекс», «Олайнфарм», «Дзінтарс». А з боку України в латвійських магазинах є сільськогосподарська продукція: овочі, фрукти, соки. Я вважаю, у нас добрий потенціал, особливо у зв’язку зі набуттям чинності зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

У Латвії працює Приватбанк. «КВВ груп» придбала металургійний завод у Лієпаї, кавова компанія «Галка» купила Лієпайську кавову фабрику. Зараз ми розглядаємо вихід на український ринок кондитерської компанії «Лайма».

ОВ: Латвія може бути добрим партнером для України відразу в декількох напрямах. У зв’язку зі сформованою міжнародною ситуацією обидві країни шукають нові ринки збуту. Ми близькі психологічно, люди з Латвії чудово розуміють українців і ситуацію, з якою зіткнулася Україна.

Минулого року Україна й Латвія підписали договір про співпрацю у сфері сільського господарства, і Чернігівську область обрано як пріоритетну в цьому починанні: тут буде реалізовано пілотний проект у сфері АПК.

На сьогодні посилюються ділові контакти між представниками бізнесу України та Латвії: підприємства з Чернігівської області вже постачають до Латвії свої товари. Наприклад, «Інтер-Атлетика» продає в Латвії дитячі майданчики і спортивне обладнання, компанія зарекомендувала себе як надійний партнер. Також є пробні закупівлі інших груп товарів латиськими бізнесменами.

Я вважаю, Чернігівській області потрібен інвестиційний паспорт, який допоможе інвесторам із Латвії та інших країн визначитися, як працювати в регіоні. Зараз Почесне консульство працює над його створенням.

Минулого року Почесне консульство організувало промо-тур для провідних туристичних компаній Латвії до Чернігова й області. Туризм – дуже цікавий і перспективний напрям співпраці. Для латвійців вартість мандрівки до України є досить бюджетною, водночас в Україні багато культурних цінностей. Наприклад, та ж Чернігівська область славиться своїми пам’ятками домонгольської культури, у регіоні добре розвинений релігійний туризм. Тут є маршрути для екстремального туризму, наприклад, рафтингу.

Для розвитку туристичного напряму Почесне консульство провело успішні переговори з авіакомпанією МАУ, результатом яких стало відкриття прямого рейсу між Києвом і Ригою. Сьогодні такі авіарейси здійснюються тричі на день – рейс МАУ і два рейси авіакомпанії Airbaltic, а кількість транзитних пасажирів сягнула 70%.

ЮП: Додам, що схожий промо-тур ми також розробляємо спільно зі Львівською областю: Західна Україна дуже цікава для розвитку туризму.

Латвійські дипломати: «НАТО дає нам психологічну впевненість і відчуття стабільності»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– З якими проблемами до вас звертається латвійський бізнес, що працює з Україною?

ЮП: Сьогодні в українських судах – безліч позовів від латвійських компаній, рішення щодо яких уже тривалий час просто не виносять. Найпоширеніша проблема – це неповернення кредитів латвійським банкам українськими компаніями, але є й інші приклади. Я не буду згадувати конкретні ситуації, за якими суди гальмують прийняття рішень, щоб не чинити тиск на судову систему України. Ми, без сумніву, стежимо за всіма цими питаннями, звертаємося і до уряду, і до Адміністрації президента.

Наші країни розташовані на відстані 1,5 години польоту одна від одної. Ми зацікавлені, щоб в Україні була стабільність, зацікавлені в економічному розвитку і процвітанні вашої держави. Це було б додатковим плюсом і для нашого розвитку
Юріс Пойканс

Нам важливо, щоб латвійські підприємці почувалися в Україні комфортно. Це практика не тільки Латвії: всі посольства, представлені в Україні, спостерігають за тим, що відбувається з їхніми економічними агентами. Може доходити до того, що ми як посольство приходимо на суд і стежимо за розв’язанням певного питання. Ми проводимо консультації з юристами й латвійськими компаніями, шукаємо рішення, які прийнятні для латвійського бізнесу, з урахуванням ситуації в Україні.

ОВ: Я зіткнулася із ситуацією, коли інвесторам не повертали ПДВ. Нас просять про допомогу, але Почесне консульство тут навряд чи може допомогти. Однак ми можемо відправити запити українській владі, надавати супровід та юридичну підтримку для компаній-інвесторів, пояснювати, як і куди правильно звертатися.

– Чи вважаєте ви конфлікт на Донбасі поразкою дипломатії?

ЮП: У дипломатії завжди є шанс. Сьогодні лунає багато критики через те, що не видно прогресу в ситуації на Донбасі. Але добрі чи погані мінські домовленості – це все ж якийсь формат переговорів. Обговорення остаточних домовленостей може зайняти роки, але я не вважаю, що на сьогодні дипломатія повністю програла. Поки ми маємо нормандський формат спілкування, потрібно його використовувати. І я бачу, що Україна намагається зробити все можливе, щоб ці домовленості працювали.

ОВ: Я розумію, що від України в цьому конфлікті залежить вкрай мало. На глобальні процеси Україна вплинути не може, але ми можемо робити внутрішні кроки вперед, розвиваючи суспільство, намагаючись бути сильнішими.

Латвійські дипломати: «НАТО дає нам психологічну впевненість і відчуття стабільності»
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

– У зв’язку з конфліктом на Донбасі чи з’явилася у країн Балтії, держав колишнього Варшавського договору, потреба в посиленні оборони?

ЮП: Міжнародна ситуація, конфлікт на Донбасі, все, що стосується Сирії, створює загальносвітову напруженість. Ці питання будуть обговорюватися на найближчому саміті НАТО. Потрібно розуміти, що НАТО – це оборонний альянс, створений 1949 року для забезпечення безпеки своїх членів.

З огляду на географічну й історичну особливість, територіальну близькість із Росією, Латвія посідає особливе місце в обговореннях на засіданнях НАТО. Згідно з 5-м параграфом, країни-члени НАТО беруть участь у забезпеченні безпеки одна одної. Приєднання Криму й конфлікт на Донбасі підштовхнули країни Балтії до дискусії про активніше і відчутніше забезпечення безпеки. Всі країни Варшавського договору пам’ятають свою історію відносин із СРСР, ця історія нікуди не зникла.

Латвія втратила свою незалежність не так давно – 1940 року, і події на Донбасі для нас більш відчутні, ніж для інших. Ми пам’ятаємо Будапешт 1956 року, Прагу 1968-го. Наша підтримка й розуміння проблем України виносяться на обговорення в НАТО. Сьогодні присутність на нашій території військових частин НАТО дає нам психологічну впевненість і відчуття стабільності.

– Чим Україна може бути корисна Латвії?

ЮП: Наші країни розташовані на відстані 1,5 години польоту одна від одної. Ми зацікавлені, щоб в Україні була стабільність, зацікавлені в економічному розвитку і процвітанні вашої держави. Це було б додатковим плюсом і для нашого розвитку. Заможна Україна – це в інтересах усієї Європи. Сьогоднішня Європа занадто взаємозалежна, тому будь-яка нестабільність у вас відразу позначається на всьому ЄС.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Держава
Тимур Хромаєв: «З усіх європейських країн лише Україна не має повноцінного регулятора цінних паперів»
Глава НКЦПФР – про специфіку фондового ринку України, боротьбу з сумнівними емітентами та роль високих технологій у забезпеченні довіри до роботи регулятора
Зигмунт Бердиховський: «У наш час дуже важко відрізнити дурість від державної зради»
Бліц-інтерв'ю з головою програмної ради Економічного форуму і екс-депутатом польського Сейму
Гроші з труби: хто отримає плату за газорозподільні мережі
Черговий виток боротьби за фінансові потоки загострив протиріччя між НКРЕКУ і «Нафтогазом»
Усі матеріали розділу
FORBES У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Коментарів 0
Увійдіть, щоб опублікувати коментар
Вибір редактора
Приватне і відверте: 5 книг грудня
Приватне і відверте: 5 книг грудня
На які новинки художньої літератури варто звернути увагу цього місяця
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Як ізраїльська армія стала «кузнею стартапів»
Колишні бійці загадкової ізраїльської служби кіберрозвідки – Підрозділ 8200 – створили приблизно 1000 нових IT-компаній. Саме їм Ізраїль багато в чому зобов’язаний іміджем «нації стартапів»
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
Ходіння по колу: як у Мінфіні переписують Податковий кодекс
І чому депутати наполягають на проведенні разового декларування
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Олігархи під підозрою: кому потрібен Архів клептократії та чому до нього потрапили тільки «обрані»
Українські публічні персони готові оскаржувати дані, опубліковані в Архіві
Зараз на головній
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Технічні роботи на сайті Forbes Україна
Випуск матеріалів на сайті тимчасово припинено
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Олександр Шлапак: «Судитися з великими боржниками банку безглуздо, оскільки ці борги не мають забезпечення»
Глава ПриватБанку - про повернення боргів колишніх акціонерів, розвиток банку та перспективи кримських вкладників
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Найтемніший час перед світанком: як подолати кризу в компанії
Які завдання ляжуть на плечі команди, а які ─ безпосередньо на власника
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Колектори і юрособи: з бізнесом не церемоняться
Чим відрізняється поведінка колекторських структур стосовно боржників-фізосіб і бізнесменів